Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(літаки)

  • 1 таки

    част.
    таки́

    \таки сдержа́л сло́во — таки́ доде́ржав сло́ва

    пришёл-таки́ — прийшо́в-таки́

    Русско-украинский словарь > таки

  • 2 таки

    дзьоб У; пор. тат'и, тэк II, тэки.

    Урумско-украинский словарь > таки

  • 3 всё-таки

    см. Всё.
    * * *
    союз, част.
    все́-таки, все́ ж таки

    Русско-украинский словарь > всё-таки

  • 4 так-таки

    част.
    та́к-таки, ота́к-таки

    Русско-украинский словарь > так-таки

  • 5 опять-таки

    1) зно́в-таки
    2) см. опять 2)

    Русско-украинский словарь > опять-таки

  • 6 такой-то

    таки́й-то; отаки́й-то

    Русско-украинский словарь > такой-то

  • 7 такой

    мест.
    таки́й; отаки́й

    вот \такой — ( большущий) отаки́й, таке́нний, отаке́нний, такеле́нний; до

    тако́й — сте́пени насті́льки, так

    [и] \такой и сяко́й [и] \такой и э́такий — [і] сяки́й і таки́й

    кто он \такой? — хто він таки́й?; що він за оди́н?

    не из таки́х он — не з таки́х (не з отаки́х; не з такі́вських) він

    таки́м о́бразом — ( подобным образом) таки́м (отаки́м) чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб; ( так) так (ота́к), таки́м ро́бом; в знач. вводн. сл. о́тже, ото́ж

    что же (ж) тако́е?, что же (ж) тако́го? — що ж тако́го?, що ж таке́?

    Русско-украинский словарь > такой

  • 8 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 9 yet

    1. adj
    теперішній; нинішній; який поки що існує
    2. adv
    1) ще, все ще
    2) уже
    3) досі, до цього часу
    4) до того часу, до того моменту; ще
    5) коли-небудь ще; все-таки
    6) ще (крім того, додатково)
    7) навіть; навіть більше

    he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

    8) проте, все ж

    it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

    it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

    3. conj
    але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

    he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

    * * *
    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

    he loves her yet — он ( все) ще її кохає

    he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 10 same

    [seɪm] 1. adj
    1) той (цей) са́мий; оди́н і той же; одна́ковий

    they belong to the same family — вони́ нале́жать до одніє́ї й тіє́ї ж сім'ї́ (роди́ни)

    a symptom of the same nature — аналогі́чний симпто́м

    much the same — ма́йже таки́й же; одна́ковий

    the very same — то́чно таки́й же

    2) вищезга́даний
    2. pron
    одне́ й те са́ме

    he would do the same again — він зно́ву зроби́в би те са́ме

    3. adv
    таки́м же чи́ном, так са́мо

    just the same — 1) таки́м же чи́ном 2) проте́, одна́к

    the same as — так са́мо, як

    all the same — все́-таки, проте́

    thank you all the same — все́-таки дозво́льте подя́кувати вам

    English-Ukrainian transcription dictionary > same

  • 11 such

    [sʌʧ] 1. adj
    1) таки́й

    don't be in such a hurry — не поспіша́йте так

    and such things — і тому́ поді́бне, то́що

    such as — 1) як напри́клад 2) таки́й як 3) той, яки́й

    her conduct was such as might be expected — вона́ пово́дилася так, як цього́ мо́жна було́ сподіва́тися

    he will have no books but such as I'll let him have — він не отри́має нія́ких книжо́к, крім тих, які́ я дозво́лю йому́ взя́ти

    2) таки́й-то; ви́значений ( але не названий)

    it was such miles away — це було́ так дале́ко

    ••

    such master, such servant — яки́й хазя́їн, таки́й і слуга́

    2. pron demonstr.
    таки́й

    such was the agreement — така́ була́ уго́да

    all such — такі́ лю́ди

    and such розм. — і таке́ і́нше

    as such — як таки́й; по су́ті

    there are no hotels as such in this town — у цьо́му мі́сті нема́ спра́вжніх готе́лів

    English-Ukrainian transcription dictionary > such

  • 12 следующий

    1) прич. яки́й (що) іде́; яки́й (що) прохо́дить; см. следовать 1), 4), 6)
    2) в знач. прил. насту́пний; ( дальнейший) да́льший; (ближайший, второй) другий

    в \следующий ий раз — насту́пного (дру́гого) ра́зу, насту́пним ра́зом

    на \следующий ий день — на дру́гий день; ( когда) дру́гого (насту́пного) дня

    на \следующий ий год — на насту́пний (на той) рік; (когда) насту́пного ро́ку

    3) (в знач. мест.: перед перечислением или пояснением) таки́й, от (ось) таки́й; отаки́й

    \следующий им о́бразом — так, таки́м чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб; ота́к, отаки́м чи́ном

    Русско-украинский словарь > следующий

  • 13 ама

    I
    1. допустова спол. енкл. хоч, хоча, нехай Г-К; грек ӧзӱмӱз ама, грек тиль дӱгӱль бизим тилимиз хоча самі ми греки, але грецька мова не є нашою мовою СБ; тили бар ама, лафетмей коп хоча язик у ньогоє, але він багато не балакає П; сен ӧльдӱрдӱң ама, сен ӧльдӱрдӱң йарамаз кишини хоч ти й убив, але вбив негідника СМ; кӱльсӱн кӱльмесиннер ама, мен тойунҗасы ойнадым нехай собі сміються чи ні, але я натанцювався досхочу Б; айахташ ама, доғмуш дӱгӱль хоч і товариш, але не родич У; олар бир бирне беңзийлер ама, бир дӱгӱль хоча вони й подібні один до одного, але це не те саме У; чох билир эдим мен ама, энди йох хоча я знав був багато, але тепер ні У; доғру ама, т'им айтты буну саа? це таки правда, але хто тобі це сказав? СГ; олар мени аннай ама, лафетмеэ оламайляр хоча мене вони розуміють, але говорити не вміють М.
    2. посил. енкл. все-таки, однак; Илюшака масал билий ама? а все-таки дядько Iлля знає казки? СБ; халған ама атсыз энди він лишився все-таки без коня Б; не хадар да бой тӱркӱ билий эдим ама а все ж таки скільки ліричних пісень я знала СК; салыхнен вар, оғлум, ама, — дэди консул, — мейдана чых, сӧле бир хач җоғап тӱркӱ бувай здоров і йди собі, синку, однак,— сказав консул,— вийди на майдан, заспівай кілька пісень СК.
    3. прот. спол. але, однак, проте; о гӱзель киши, ама ону йаманлай він хороша людина, але йоло ганьблять СМ; Т'ӧр оғлуға сорайляр, ама олар бильмейлер онун дэрменҗи олғаны вони запитують у самого Тьороглу, але не знають, що мельник — він Б; мен сенин доғру анан, ама чаре йох маа да шанма я твоя рідна матір, але й мені не можна довіряти Г; сиз раатлан, ама йухламаң ви спочивайте, однак не спіть Г; ахыл д'елий, ама д'еч д'елий розум приходить, але запізно СГ; кичкене эт'ен оса да, ама хуватлы эт'ен хоча він був і малий віком, але дуже сильним СГ.
    4. присл., вставне слово втім, однак, одначе, проте, тим не менше; ама, колхоз чыхты башна а втім, з'явилися на їхню голову колгоспи СК; да ама биль але, тим не менше, знай СМ; йа ама т'им олаҗах мында оса — хартын оғлу Йыбран а втім, якщо хтось і може тут опинитися, то лиш Їбран, син старого Г.
    II
    ритмічне слово СЛ; ах, ама-ама, шет'ерим, ама ах, оййой, мая солодка, ой СЛ; пор. аман.

    Урумско-украинский словарь > ама

  • 14 still

    1. n
    1) поет. тиша; безмовність

    in the still of (the) night — у нічній тиші

    2) фотознімок
    3) кін. рекламний кадр, фотореклама
    4) телеб. студійна заставка
    5) діаграма
    6) пожежна тривога (по радіо тощо; тж still alarm)
    7) перегінний куб; дистилятор
    8) винокурний завод, ґуральня
    2. adj
    1) нерухомий, непорушний; спокійний
    2) тихий, безшумний, безмовний

    to be still — не розмовляти, не шуміти

    3) негучний, приглушений
    4) не ігристий (про вино)

    still alarm — пожежна тривога, що сповіщається по телефону (радіо)

    still camera — фотоапарат; фотокамера для знімання акторських проб, робочих моментів і рекламних фотографій

    still hunt — амер. обережне полювання, приховані пошуки дичини; кулуарні переговори

    as still as death (as the grave) — німий, як могила (як домовина)

    still waters run deep — присл. у тихому болоті чорти водяться; тиха вода греблю рве

    3. adv
    1) нерухомо, спокійно; тихо

    to stand still — не рухатися, залишатися непорушним; зупинитися

    2) досі; все ще; як і раніше
    3) все ж, все-таки, проте, однак
    4. v
    1) заспокоювати; утихомирювати
    2) примусити замовкнути; примусити зупинитися
    3) угамовувати, заспокоювати, утамовувати
    4) заспокоюватися
    5) переганяти, дистилювати; опріснювати
    6) заколисувати
    5. conj
    все-таки, проте, однак

    he has many faults, still I love him — незважаючи на всі його вади, я його все-таки люблю (кохаю)

    * * *
    I [stil] n
    1) пoeт. тиша, безмовність
    3) кiнo рекламний кадр, фотореклама
    4) тб. студійна заставка; діаграма, фотографія
    II [stil] a
    1) нерухомий, спокійний
    2) тихий, безмовний, безшумний
    3) тихий, неголосний, приглушений
    III [stil] adv
    нерухомо, спокійно, тихо
    IV [stil] v
    1) заспокоювати, утихомирювати; змусити замовчати; змусити зупинитися
    2) угамовувати, заспокоювати; заспокоюватися
    V [stil] adv
    1) дотепер, ( усе) ще, як, раніше

    still further — ще далі; більше того

    3) крім того, ще
    VI [stil]
    cj все-таки, проте, однак
    VII [stil] n
    1) перегінний куб, дистилятор
    VIII [stil] v
    переганяти, дистилювати

    English-Ukrainian dictionary > still

  • 15 though

    1. adv розм.
    все-таки, все ж, проте, однак, втім; незважаючи на (ніколи не ставиться на першому місці)
    2. conj
    1) хоч, хоча, все-таки, все ж, незважаючи на

    even though they tried hard, they did not succeed — незважаючи на свої старання, вони нічого не добилися

    2) навіть коли б, якби, хай би

    it is worth attempting, though we fail — варто спробувати, навіть коли б нам і не пощастило

    as though — якби, начебто, нібито, немов, буцімто

    * * *
    I adv
    розм. однак, проте, все-таки, незважаючи на

    you never know though — він, маже бути, прийде, але /втім/ хто його знаєє

    did he though — є невже він зробив /сказав/ цеє

    II
    cj
    1) ("вето even though) хоча, незважаючи на; все-таки

    though even though they tried hard, they did not succeed — незважаючи на свої старання, вони нічого не домоглися

    he is better, though not entirely cured — йому краще, але він ще не зовсім одужав

    2) icт. ( навіть) якби

    even though he were here he wouldn't help us — навіть якби він був тут, він би не допоміг нам

    3) icт. нехай навіть

    as though — (як) якби, (як) нібито, немов, як би

    it looks as though he's gone — схоже, що він пішов

    English-Ukrainian dictionary > though

  • 16 yet

    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

    he loves her yet — он ( все) ще її кохає

    he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 17 всё

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    I см. весь II нареч.
    усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лі

    всё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́

    Русско-украинский словарь > всё

  • 18 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 19 такой-сякой

    мест.
    сяки́й-таки́й, род. п. сяко́го-тако́го, таки́й-сяки́й

    \такой-сякой [сухо́й] нема́занный — сяки́й-таки́й (таки́й-сяки́й) [сухи́й] нема́заний

    Русско-украинский словарь > такой-сякой

  • 20 точно

    I
    1) нар. то́чно; (с глаголами речи, мысли) докла́дно; ( доподлинно) досто́ту, достеме́нно, нестеме́нно, досто́тно, дові́дно, дові́дне

    \точно так — так са́мо

    \точно так же, как — так са́мо, як

    \точно тако́й же — таки́й (отаки́й) са́мий, таки́й (отаки́й) же сами́й, досто́ту таки́й са́мий; таки́й самі́сінький

    2) (вводн. сл.: действительно, в самом деле) спра́вді
    3) в знач. утверд. част. так; еге́, авжеж

    так \точно — воен. так то́чно

    II союз
    на́че, нена́че, немо́в, мов; ( с условно-предположительным значением) немо́вби, немо́вбито, мо́вби, мо́вбито

    Русско-украинский словарь > точно

Страницы

См. также в других словарях:

  • Таки (Soulcalibur) — Таки Дата рождения: неизвестно Место рождения: Фу Ма Но Сато (Япония) Боевой стиль: Мусо Бато Рю Появления: Soul Edge Soul Edge: Version II / Soul Blade SoulCalibur SoulCalibur 2 SoulC …   Википедия

  • ТАКИ — (или без удар.), частица противительная. 1. Тем не менее, всё же, однако ж (разг.). Злодеи не злодеи, а твои ребята таки пошарили да порастаскали. Пушкин. Наконец, судьба таки растащила нас: их увлекла домой, меня... в Швейцарию. Салтыков Щедрин …   Толковый словарь Ушакова

  • -таки — (или без удар.), частица противительная. 1. Тем не менее, всё же, однако ж (разг.). «Злодеи не злодеи, а твои ребята таки пошарили да порастаскали.» Пушкин. «Наконец, судьба таки растащила нас: их увлекла домой, меня… в Швейцарию.» Салтыков… …   Толковый словарь Ушакова

  • таки — таки, частица с предыдущим словом (наречием, частицей, глаголом) пишется через дефис (так таки, все таки, опять таки, ушел таки, но: все ж таки, она таки уехала, старик таки пришел) …   Орфографический словарь-справочник

  • таки - — частица, пишется че рез дефис с предшествующим глаголом (верн улся таки), наречием (дов ольно таки, пр ямо таки) и в словах всё таки, т ак таки; в остальных случаях раздельно ( он таки при едет) …   Русский орфографический словарь

  • -таки — и таки, частица Пишется через дефис после наречий, частиц и глаголов: опять таки, неужели таки и т. д. Пришёл таки вовремя. Пишется отдельно после других частей речи: Он таки добился успеха …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • таки — и таки, частица Пишется через дефис после наречий, частиц и глаголов: опять таки, неужели таки и т. д. Пришёл таки вовремя. Пишется отдельно после других частей речи: Он таки добился успеха …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • -таки — частица. Разг. Тем не менее, всё же, однако. Дождался таки свободы. Успел таки на поезд. Таки навязался в попутчики. Принес таки двойку! Она таки сдержала слово …   Энциклопедический словарь

  • таки — всё таки, укр. таки, др. русск. такы также, все таки, постоянно . От так, такой. Относительно окончания ср. Бругман, Grdr. 2, 2, 720 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Таки — Таки, Бен Бэн Таки Общая информация Полное имя: англ. Benjamin Tackie Прозвище: англ. Wonder …   Википедия

  • таки — См …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»