Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про+доказ

  • 61 line

    I [lain] n
    1) лінія (мaт.); миcт. лінія; лінії, контур; риса, штрих; мyз. лінійка; риса, особливість, штрих
    2) мотузка, шворка; провід; волосінь ( вудки); мop. лінь; пoeт. нитка ( павутини)
    3) межа, границя; кордон, прикордонна лінія
    4) зморшка, складка ( шкіри); лінія долоні
    5) pl контур, обриси; обводи ( корабля); план, теоретичне креслення
    6) ряд, лінія; стрій, ряд; вiйcьк. розгорнутий стрій; мop. стрій фронту; черга, хвіст ( у магазині)
    7) тex. конвеєр, потокова лінія ( assembly line); трубопровід

    party [shared] line — спарені телефони; лінія повідомлення

    lines of communication — комунікації; лінія електромережі

    line bar — eл. контактна рейка; зaл. колія

    9) ( the line або the Line) екватор; меридіан або паралель ( на географічній карті)
    10) напрямок; курс, шлях; напрямок, хід

    line of argument — хід наведення доказів; спосіб дій; лінія поведінки; лінія ( партії); ( політичний) курс

    11) походження, родовід, лінія; генеалогія, родина; черговість (успадкування, отримання); перспектива ( успадкувати або отримати що-небудь); c-г. генеалогічна лінія (тварини; line of breeding)
    12) рядок; коротка записка; вірш, рядок вірша; pl вірші, вірш; pl "рядки", додаткове завдання (вірші, текст е т. п., які учень повинен переписувати як покарання за що-небудь)
    13) pl; миcт. роль, слова ролі
    14) pl свідоцтво про шлюб ( marriage lines); медичне свідоцтво
    15) рід занять, рід діяльності; спеціальність; область інтересів
    16) кoм. асортимент; партія товарів; серія виробів
    17) pl доля
    18) вiйcьк. лінія фронту; оборонний рубіж; укріплена лінія
    19) (on) відомості, інформація
    20) риска, лінія ( в іграх); нападаючі, нападники (в aмep. футболі)
    21) вiйcьк. піхотні частини ( у Великій Британії); aмep. стройові війська ( line troops)
    22) тб. рядок ( зображення)

    on the line — десь між, щось середнє; на рівні очей глядача ( про картину)

    II [lain] v
    1) проводити лінії; лініювати (line off, line out)
    2) шикувати, вишиковувати в ряд, у лінію
    3) стояти, тягтися уздовж ( чого-небудь)
    4) тex. центрувати, вирівнювати, правильно встановлювати (звич. line up)
    5) зав'язувати, обв'язувати мотузкою, дротом
    6) aмep. вудити
    III [lain] v
    1) класти на підкладку, підбивати; служити підкладкою
    2) оббивати, обшивати всередині, зсередини; вистилати; покривати; служити оббивкою; тex. обкладати, облицьовувати; тex. прокладати; метал. футерувати ( line up)
    3) наповнювати, набивати

    English-Ukrainian dictionary > line

  • 62 rest

    I [rest] n
    1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть
    2) перерва, пауза, перепочинок
    3) вiйcьк. положення "вільно"
    4) нерухомість, непорушність
    5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)
    6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет
    8) мyз. пауза; пoeт. цезура
    II [rest] v
    1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)
    2) відпочивати ( від справ), не працювати

    rest! — вільно! ( команда); давати відпочинок, спокій

    3) бути спокійним, не хвилюватися
    4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати
    5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)
    6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)
    7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані
    8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром
    9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів
    III [rest] n
    1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта
    2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

    English-Ukrainian dictionary > rest

  • 63 tale

    I [teil] n
    1) розповідь; історія; повість

    the Winter's Tale — Зимова казка (п'єса Шекспір; свідчення)

    that tells its own tale — це говорить саме за себе, після цього ніяких інших доказів не потрібно

    2) часто pl чутка, вигадки

    it's only a tale — це усього лише розмови; розм. плітки, вигадки; брехня, казки; неправда

    3) щось неіснуюче, фікція
    4) тк.; sing; icт. рахунок, перерахування; число

    by tale — на рахунок, поштучно

    the tale of dead and wounded — число убитих, поранених; сума, список, сукупність

    a Canterbury tale, a tale of a tub, old wives' /travellers є tales — вигадки, байки, бабусині казочки, жіночі плітки, мисливські розповіді, небилиці

    he lived to tell the tale = — є живий свідок цих ( трагічних) подій

    to tell /to bring, to carry/ tales — розголошувати секрети; брехати, розносити плітки

    to tell tales out or school — розбовтувати чиїсь секрети; = виносити сміття з хати; оббріхувати, навушничати, доносити

    to hold /to make, to give, to tell/ no tale of smth — не додавати чомусь значення

    II [`tuːlei] n; бот.
    очерет (Scirpus gen.)

    English-Ukrainian dictionary > tale

  • 64 witness

    I [witnis] n
    1) свідок, очевидець

    the witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)

    witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення

    to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка

    to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту

    attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)

    to give witness — давати свідчення; свідчити

    to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення

    to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок

    in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...

    3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ
    II [witnis] v
    1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії
    2) свідчити; бути підтвердженням

    her pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала

    3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв
    4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідка

    to witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті

    "witnessed" — "завірено"

    5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)

    to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;

    English-Ukrainian dictionary > witness

  • 65 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 66 передбачення

    ПЕРЕДБАЧЕННЯ - припущення про напрям розвитку (явищ, відносин тощо), про можливість певних подій, соціальних, технічних рішень та ін. На відміну від П., що виходить із зовнішніх ознак (напр., прикмет), наукове Н. враховує суттєві зв'язки між явищами. Здатність передбачати ще не встановлені досвідом явища, спонукати до їхнього виявлення й дослідження, прогнозувати події, які можуть або повинні відбутися в майбутньому, окреслює евристичні можливості наукової теорії. Вірогідність, точність і повнота результатів П. істотно залежать від істинності і глибини пояснення наукових фактів. Тому підтвердження результатів П. на практиці є одним із непрямих доказів істинності системи знань, на підставі якої було виведене це П. Розрізняють якісні П., що ґрунтуються на аналізі основних суперечностей якогось явища та вказують на чільну тенденцію його розвитку, і кількісні, побудовані на застосуванні порівняльнообчислювальних методів. Кількісні та якісні методи П. використовуються як такі, що обопільно доповнюють одні одних.

    Філософський енциклопедичний словник > передбачення

  • 67 схоластика

    I СХОЛАСТИКА ( від грецьк. σχολαστικόζ - вчений) - шкільна наука, шкільний рух у період західнохристиянського Середньовіччя; релігійно-філософські вчення, що, на противагу містиці, вбачали шлях осягнення Бога в логіці та дискурсі. Для С. (IX - XIV ст.) характерним є те, що наука і філософія ґрунтувалися на християнських істинах, які мали свій вираз у догмах. Водночас було висловлено багато думок, що не узгоджувались із догмами християнства, особливо під виглядом вчення про двоїсту істину. В розвитку С. виділяють три етапи: ранній, середній і пізній. Рання С. (IX - XII ст.) стоїть на ґрунті нерозчленовування, взаємопроникнення науки, філософії, теології. Будується на платонізмі і неоплатонізмі, вивчає і систематизує філософські здобутки патристичної доби. Характеризується оформленням схоластичного методу ("sic et non" - "так чи ні") у зв'язку з осмисленням специфічної цінності та специфічних результатів діяльності розсудку і з дискусією про універсали. Визначними представниками першого періоду С. були Мавр, Гуго з Сен-Віктора, Алкуїн, Еріугена, Росцелін, Абеляр, Б. і Т. Шартрські, Поретанський, Конш, Клервоський, Кентерберійський та ін С. ередня С. (XIII ст.) характеризується остаточним розмежуванням науки і філософії (особливо натурфілософії) та теології, а також поширенням впливу вчення Аристотеля. Формується філософія великих орденів, особливо францисканського і домініканського, набувають свого завершення релігійно-філософські системи Альберта Великого, Гельського, Бонавентури, Томи Аквінського, Дунса Скота, Векона та ін. Дискусії між послідовниками Августина, Аристотеля і Авероеса; між томістами і скотистами стосуються доказів буття Бога, божественного творіння, шляхів вирішення проблем універсалій, співвідношення віри і розуму. Це час великих філософсько-теологічних енциклопедій. Для пізньої С. (XIV - XV ст.) характерні раціоналістична систематизація (внаслідок якої С. набула негативного змісту), подальше формування природознавчого та натурфілософського мислення, розробка логіки та метафізики ірраціоналістичного спрямування, остаточне відмежування містики від церковної теології. У зв'язку з тим, що з поч. XIV ст. церква вже остаточно віддала перевагу томізму, С. стала складовою історії томізму. Найвпливовіші представники пізньої С.: Альберт Саксонський, Кузанський, Буридан, Орезмський, Оккам, Дайте та ін. У періоди Гуманізму, Відродження, Реформації схоластика перестала бути єдино можливою формою західної науки і філософії.
    О. Александрова
    [br]
    II СХОЛАСТИКА в Україні - схоластична філософія в Україні розвивалася в КМА, в єзуїтських колегіумах та протестантських навчальних закладах. В єзуїтських колегіумах вона набула вигляду оновленої християнської філософії у формі "протестантської схоластики", зразком якої могла бути та її версія, яку в межах лютеранства утворив Меланхтон. У КМА була сформована православна версія постренесансної, барокової схоластики. Вона була необхідним етапом історико-філософської еволюції в Україні, де впродовж тривалого часу домінувала спіритуалістично-містична традиція В. иникнення С. в У. було спричинене внутрішньою логікою розвитку вітчизняної філософської думки, а стимулювалося зовнішніми чинниками - необхідністю навчитися утверджувати в релігійній полеміці свою віру і спростовувати докази на користь іншої конфесії. В межах барокової С. в У. сформувалася традиція суворого, ретельного та екзантного ставлення до думок, звичка мислити в поняттях і повага до теоретичної думки загалом. Барокова С. в У. здійснила духовний синтез величезної ваги - не тільки поєднала Середньовіччя з Античністю в її ренесансній інтерпретації, а й синтезувала здобутки вітчизняної думки домогилянської доби, що тяжіли до греко-візантійських і балканських православних духовних традицій із надбаннями західної філософії різних історикофілософських рівнів - від античного до новітнього. Вона дала поштовх до розвитку в Україні власних версій раціоналістичного й ірраціоналістичного ґатунку, які на той час розвивалися західною філософією.
    Я. Стратій

    Філософський енциклопедичний словник > схоластика

  • 68 admissible

    допустимий, прийнятний, припустимий
    - admissible as evidence
    - admissible confession
    - admissible evidence
    - admissible hearsay
    - admissible in chief
    - admissible in evidence
    - admissible question
    - admissible witness

    English-Ukrainian law dictionary > admissible

  • 69 authority

    інстанція; (керівний) орган, орган влади (управління); повнота влади, правомочність; авторитетність; авторитет, вплив; авторитетний спеціаліст; авторитетне джерело; авторитетне твердження; повноваження, сфера компетенції; судове рішення; прецедент судового рішення; право розпорядження; повноваження, дозвіл; доказ, підстава; документ; доручення ( документ); авторитетна книга з права, авторитетний довідник (підручник) з права

    authority conferred upon a court to hear and determine cases — право, надане суду стосовно розгляду і вирішення справи

    - authority conferred by office
    - authority for payment
    - authority in law
    - authority in the underworld
    - authority of decision
    - authority of government
    - authority of law
    - authority of leader
    - authority of Parliament
    - authority on law
    - authority on international law
    - authority punishment
    - authority to bind
    - authority to bind a company
    - authority to carry firearms
    - authority to collect debts
    - authority to dispose
    - authority to issue warrants
    - authority to make payments
    - authority to punish
    - authority to sell
    - authority to sign

    English-Ukrainian law dictionary > authority

  • 70 circumduction of the term

    шотл. заява судді про закінчення терміну подання доказів

    English-Ukrainian law dictionary > circumduction of the term

  • 71 circumstantial

    1) деталь, подробиця
    2) побічний, непрямий ( про докази тощо); докладний
    •
    - circumstantial guarantee
    - circumstantial proof

    English-Ukrainian law dictionary > circumstantial

  • 72 competence

    кваліфікація; відповідність вимогам; компетентність; припустимість (доказів, свідчень тощо); юрисдикція; компетенція; дієздатність, правоздатність; правомочність; правочинність; правомочність давати свідчення ( про свідка)
    - competence of court
    - competence of public authority
    - competence requirement
    - competence of testimony
    - competence of the accused
    - competence of witness
    - competence to stand trial
    - competence to testify
    - competence to witness

    English-Ukrainian law dictionary > competence

  • 73 deposit

    1) поклаж; вклад, внесок ( у банк); перший внесок ( при платежі на виплату); депозит; депозитне посвідчення; депонування ( ратифікаційних грамот); забезпечення, завдаток, порука; зберігальна розписка; прилучення до матеріалів справи (документів, запротокольованих свідчень, речових доказів тощо)
    2) робити внесок ( у банк), вносити вклад ( у банк); вносити на депозит, депонувати, здавати на зберігання; надавати гарантію (забезпечення), давати завдаток; прилучати до справи ( про документ); прилучати до матеріалів справи (документи, запротокольовані свідчення, речові докази тощо); залишати ( відбитки пальців тощо)
    •
    - deposit fee
    - deposit fingerprints
    - deposit account
    - deposit at short notice
    - deposit for hire
    - deposit funds
    - deposit money
    - deposit monitoring system
    - deposit receipt
    - deposit to night safe

    English-Ukrainian law dictionary > deposit

  • 74 disallow in chief

    виключати (не дозволяти) під час головного допиту (про свідчення, доказ, питання тощо)

    English-Ukrainian law dictionary > disallow in chief

  • 75 disallow in cross-examination

    виключати (не дозволяти) під час перехресного допиту (про свідчення, доказ, питання тощо)

    English-Ukrainian law dictionary > disallow in cross-examination

  • 76 disallow in re-examination

    виключати (не дозволяти) під час повторного допиту (про свідчення, доказ, питання тощо)

    English-Ukrainian law dictionary > disallow in re-examination

  • 77 discharge the burden of proof

    наводити (надавати) доказ (про сторону, на який лежить тягар доведення), мати успіхи в доведенні

    English-Ukrainian law dictionary > discharge the burden of proof

  • 78 duces tecum

    лат.
    повістка про явку до суду для наведення йому письмових доказів, що має особа

    English-Ukrainian law dictionary > duces tecum

  • 79 evidence of reputation

    репутація ( особи) як доказ; докази репутації ( особи); свідчення про репутацію ( особи)

    English-Ukrainian law dictionary > evidence of reputation

  • 80 exact

    1) точний, абсолютно правильний, акуратний, пунктуальний; неухильний; суворий
    2) домагатися, вимагати наполегливо; стягувати, збирати; накладати ( покарання тощо); викликати (до суду); брати (вимагати) хабара
    •
    - exact a bribe
    - exact a confession
    - exact a payment
    - exact copy
    - exact date
    - exact definition
    - exact discipline
    - exact duties
    - exact evidence
    - exact information
    - exact location
    - exact money
    - exact payment
    - exact punishment
    - exact ransom
    - exact reproduction
    - exact to a rule
    - exact tribute

    English-Ukrainian law dictionary > exact

Страницы

См. также в других словарях:

  • доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… …   Український тлумачний словник

  • слабий — а/, е/. 1) Хворий, недужий. || у знач. ім. слаби/й, бо/го, ч.; слаба/, бо/ї, ж. Хвора людина. || на що, рідко чим. Хворий на яку небудь хворобу; у якого щось болить. || Який не відзначається міцністю (про здоров я). || Який функціонує з… …   Український тлумачний словник

  • показник — а, ч. 1) Свідчення, доказ, ознака чого небудь. 2) перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому небудь. || Дані, які свідчать про кількість чого небудь. Показник токсичності води. 3) Явище або… …   Український тлумачний словник

  • бухгалтерський — а, е. Прикм. до бухгалтер і бухгалтерія. || Власт. бухгалтерові, бухгалтерам. Бухгалтерська точність. •• Бухга/лтерська зві/тність єдина система даних про майновий та фінансовий стан організації та про результати її господарської діяльності за… …   Український тлумачний словник

  • заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення …   Український тлумачний словник

  • знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… …   Український тлумачний словник

  • непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… …   Словник синонімів української мови

  • Яковлев, Андрей Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Яковлев. В Википедии есть статьи о других людях с именем Яковлев, Андрей. Андрей Иванович Яковлев укр. Андрій Іванович Яковлів …   Википедия

  • презумпція — ї, ж. 1) книжн. Припущення, що ґрунтується на ймовірності. 2) юр. Закріплене в законі припущення про існування певного факту, реальність якого вважається істинною і не потребує доказів. •• Презу/мпція невинува/тості принцип, за яким особа,… …   Український тлумачний словник

  • прикмета — и, ж. 1) Те, що характеризує кого , що небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість. || тільки мн. Чийсь зовнішній вигляд. || Властивість кого , чого небудь. 2) Те, що свідчить про що небудь; зовнішній вияв, ознака чогось. || Предметний… …   Український тлумачний словник

  • спиратися — а/юся, а/єшся, недок., спе/ртися і зіпе/ртися, зіпру/ся, зіпре/шся; мин. ч. спе/рся, спе/рлася, сперлося і зіпе/рся, зіпе/рлася, зіпе/рлося; наказ. сп. зіпри/ся; док. 1) Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. ||… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»