Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про+гребінь

  • 41 interdigital

    зустрічно-гребінчастий; зустрічно-стержневий (напр. про геометрію транзисторів)

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > interdigital

  • 42 clam

    1. n
    1) їстівний молюск

    as happy as a clam at high tide — дуже щасливий, задоволений; як риба у воді

    2) амер., знев. скупий, скнара
    3) амер. скритна, нетовариська людина
    4) удар у дзвони
    2. v
    1) збирати молюсків
    2) липнути, прилипати; заліплювати
    3) амер., розм. замовкнути, припинити розмову, відмовитися розмовляти; бути мовчазним
    4) ударити у дзвони, задзвонити
    5) припинити шум; примусити замовкнути
    * * *
    I [klʒm] n
    1) їстівний морський молюск; кoм., кyл. клем (промисловий молюск, крім устриці, мідії е гребінця)
    2) aмep. скнара
    3) aмep.; cл. рот
    4) потайлива, нетовариська людина
    6) aмep.; cл. долар
    7) aмep.; cл. помилка, промах; мyз. фальшива нота
    II [klʒm] v; амер.
    збирати або викопувати їстівних молюсків
    III [klʒm] = clamp I IV [klʒm] n V [klʒm] v
    задзвонити разом ( про дзвони); ударити в дзвони
    VI [klʒm] = clamminess

    English-Ukrainian dictionary > clam

  • 43 keel

    1. n
    1) ав., мор. кіль
    2) поет. корабель, судно
    3) іст. плоскодонне судно для перевезення вугілля
    4) міра ваги вугілля (близько 21 тонни)
    5) червона вохра
    6) позначка, зроблена червоною вохрою
    7) бот. човник
    8) гребінь закругленого насипу
    2. v
    1) перевертати (ся) кілем угору; кілювати
    2) борознити море; плавати
    3) розм. охолоджувати (ся), остуджувати (ся)

    keel over — перекидатися (про човен); несподівано спіткнутися і впасти

    * * *
    I [kiːl] n
    1) aв., мop. кіль

    false keel — фальшкіль; кільова смуга ( у шлюпки)

    2) пoeт. корабель, судно
    3) зooл. кіль, грудна кістка (у птаха; тж. keel bone)
    4) бoт. човник
    II [kiːl] v
    1) перевертати ( корабель) кілем вгору; перевертатися кілем вгору, кілювати
    2) борознити море, плавати
    III [kiːl] n
    1) icт. плоскодонне судно для перевезення вугілля
    IV [kiːl] n; діал.
    червона вохра; відмітка, зроблена червоною вохрою
    V [kiːl] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > keel

  • 44 ripple

    1. n
    1) брижі, жмури
    2) хвилястість (волосся)
    3) дзюрчання, дзюркотіння
    4) хвилястий візерунок (на тканині)
    5) амер. невеликий поріг (ріки)
    6) пульсація
    7) чесалка, гребінка (для льону)

    ripple firing — військ. а) стрільба торпедними залпами; б) послідовний пуск ракет

    2. v
    1) вкривати (ся) жмурами
    2) струменіти
    3) дзюрчати
    4) спадати м'якими складками
    5) микати, чесати (льон)
    6) дряпати, скребти
    7) злегка розпушувати (грунт)
    * * *
    I n
    2) хвилястість ( волосся); хвиляста виробка ( тканини)
    4) aмep. невеликий поріг ( ріки)
    5) cпeц. ( дрібна) пульсація
    II v
    1) покривати брижами; покриватися брижами
    4) прокочуватися (про сміх, т. п.)
    III n IV v

    English-Ukrainian dictionary > ripple

  • 45 speed bump

    дор. асфальтовий гребінь упоперек проїзної частини ( з метою сповільнити рух транспорту біля школи)

    English-Ukrainian dictionary > speed bump

  • 46 back

    I [bʒk] n
    3) pl високоякісні, першосортні шкури
    5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі
    6) задня, тильна частина ( чого-небудь)
    7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента
    8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план
    9) зворотний бік; зворот, виворіт
    10) гребінь (хвилі, гори)
    11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг
    12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник
    13) мop. кіль; кільсон
    14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина
    16)
    II [bʒk] a

    back elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад

    back lighting — кiнo контржурне освітлення

    back projection — кiнo рирпроекція

    2) віддалений, далекий

    back alley — глухий провулок; нетрі, задвірки

    back district — aмep. сільський район, глухомань

    4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний
    5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час
    6) вiйcьк. Тиловий
    III [bʒk] adv
    1) позаду, за

    keep back! — не підходь!, відійди!

    4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки
    6) із запізненням; з відставанням

    to pay back — віддати борг; відплатити

    back from — осторонь, далеко від

    IV [bʒk] v
    1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

    to back smb (up) — давати кому-небудь підтримку, сприяти кому-небудь

    2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти
    3) субсидіювати; фінансувати
    4) ставити (на гравця, боксера, коня)
    5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)
    6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

    to back the oars — мop. табанити

    to back water — мop. табанити; відступатися, відступати

    7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати
    8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня
    9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

    to back a book — оправити, переплести книгу

    10) примикати, приєднувати ( ззаду)
    11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)
    12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)
    13)

    to back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість

    V [bʒk] n
    корито; чан; великий бак

    English-Ukrainian dictionary > back

  • 47 clam

    I [klʒm] n
    1) їстівний морський молюск; кoм., кyл. клем (промисловий молюск, крім устриці, мідії е гребінця)
    2) aмep. скнара
    3) aмep.; cл. рот
    4) потайлива, нетовариська людина
    6) aмep.; cл. долар
    7) aмep.; cл. помилка, промах; мyз. фальшива нота
    II [klʒm] v; амер.
    збирати або викопувати їстівних молюсків
    III [klʒm] = clamp I IV [klʒm] n V [klʒm] v
    задзвонити разом ( про дзвони); ударити в дзвони
    VI [klʒm] = clamminess

    English-Ukrainian dictionary > clam

  • 48 curl

    I n
    1) локон, завиток; pl кучеряве волосся
    3) завиток, спіраль
    4) завихрення, вихор, вихрове кільце; кільце диму
    6) тex. вихор, ротор
    7) гребінь хвилі, що руйнується ( термін серфінгістів)
    II v
    1) завивати, крутити, закручувати; завиватися, витися; кучерявитися
    2) витися, клубитися ( про дим)
    4) дiaл. грати в керлінг

    English-Ukrainian dictionary > curl

  • 49 peak

    I [piːk] n
    1) пік, гостра вершина; гора; вища точка; вершина (слави, розквіту); вістря ( даху); гребінь ( хвилі)
    2) козирок (кепки, кашкета); гостра частина головного убору; вихор, який стирчить; кок
    3) гострий кінець, клинець бороди
    4) icт. мис ліфа
    5) cпeц. пік; вища точка, максимум
    II [piːk] a
    максимальний; рекордний; вищий
    III [piːk] v
    1) досягти апогею (слави, влади); досягти повного розквіту; піднятися до вищої точки; підвищитися до рекордного рівня ( peak out)
    2) загострювати, акцентувати
    3) мop. отопити ( рей)
    IV [piːk] v
    чахнути, слабшати ( to peak and pine)

    English-Ukrainian dictionary > peak

  • 50 pileate

    ['pailiit]
    a
    1) зooл. з гребінцем, з чубчиком
    2) бoт. шапковий, який має шапку ( про гриб)

    English-Ukrainian dictionary > pileate

  • 51 rig

    I n
    1) тex. пристосування; пристрій; оснащення; агрегат; устаткування
    2) мop. вітрильне обладнання; рангоут, такелаж
    3) бурова вишка, буровий верстат ( станок)
    5) тex. дерик-кран
    6) c-г. гребінь ( між двома борознами); борозна ( на поораному полі); рядок ( посіву)
    7) костюм, одяг; манера одягатися; зовнішній вигляд людини
    8) aмep. запряжка; екіпаж з конем
    II v
    1) оснащувати, озброювати ( судно); оснащуватися, озброюватися ( про судно); приготувати(ся)
    2) здійснювати складання основних вузлів літака; укладати парашут
    3) переробляти, пристосовувати
    4) = rig out l
    III n
    1) витівка; плутні
    IV v
    діяти нечесно або нишком; домагатися або досягати ( чого-небудь) шляхом обману

    to rig the market — штучно підвищувати або знижувати ціни, курси; ( заздалегідь) підстроювати

    V = ridge I

    English-Ukrainian dictionary > rig

  • 52 speed bump

    дор. асфальтовий гребінь упоперек проїзної частини ( з метою сповільнити рух транспорту біля школи)

    English-Ukrainian dictionary > speed bump

  • 53 какой

    Каковой
    1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];
    2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].
    * * *
    мест.
    1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > какой

  • 54 ласкающий

    прил. пестливий, пестивий, приголубливий. [Айстри, над якими схилилося сонце пестливим промінням (Єфр.). Мати увечері своїм пестливим голосом нашепче дитині про любов до всього живого (Мирний). Приголубливі слова (Греб.)].
    * * *
    1) прич. яки́й (що) пе́стить; яки́й (що) милу́є; яки́й (що) голу́бить, голу́блячий
    2) в знач. прил. пестли́вий, ласка́вий; ( голубящий) голу́бливий, голу́блячий, приголу́бливий

    Русско-украинский словарь > ласкающий

  • 55 нарезать

    * * *
    нареза́ть гл.
    cut
    нареза́ть вы́работку горн. — cut an entry
    нареза́ть зу́бья шестерни́ — cut a gear (teeth)
    нареза́ть зу́бья шестерни́ ме́тодом копи́рования — cut gear (teeth) by the template [former] method
    нареза́ть зу́бья шестерни́ ме́тодом обка́та — cut gear (teeth) by the generating method
    нареза́ть кана́вки, пазы́ — groove, cut a groove
    нареза́ть криста́лл пп — dice a crystal, cut a block into dice
    нареза́ть по длине́ чего-л. — cut smth. to the length of …
    нареза́ть резьбу́ — cut a thread
    нареза́ть резьбу́ в отве́рстиях ( метчиком) — tap a hole
    нареза́ть резьбу́ гребё́нками — chase a thread
    нареза́ть резьбу́ по генера́торной схе́ме — produce a thread by the generating process
    нареза́ть резьбу́ по про́фильной схе́ме — produce a thread by the form process
    нареза́ть резьбу́ резцо́м ( на токарном станке) — cut a thread with a single-point tool (on a lathe)
    нареза́ть резьбу́ резьбово́й фрезо́й — produce a thread by milling, mill a thread
    нареза́ть резьбу́ червя́чной фрезо́й нареза́ть — produce a thread by hobbling, hob a thread
    нареза́ть шли́цы на валу́ — spline a shaft, cut splines on a shaft

    Русско-английский политехнический словарь > нарезать

  • 56 ghala

    (ma-; -) склад; кладова́я; пакга́уз; амба́р;

    ghala la nafaka — зернохрани́лище; элева́тор;

    ghala la bidhaa — това́рный склад; ghala chini ya nyumba — по́греб;
    weka (tumbukiza) ghalani
    а) отложи́ть про запа́с б) перен. отложи́ть в до́лгий я́щик

    Суахили-русский словарь > ghala

  • 57 descente

    f
    1. (action de se déplacer de haut en bas) спуск; сниже́ние (avion); se traduit avec un verbe;

    la descente dans le gouffre — спуск в про́пасть;

    la descente d'une ivière en canoë — спуск по тече́нию на байда́рке; une descente à skis — спуск на лы́жах; une descente en parachute — спуск на парашю́те; la descente est plus difficile que la montée — спуска́ться ipf. трудне́е, чем поднима́ться; la descente des mineurs — спуск шахтёров; la descente aux enfers — спуск в ад
    ║ méd. опуще́ние;

    une descente d'estomac — опуще́ние желу́дка

    ║ à la descente de... se traduit par l'indication du lieu;

    je l'attendais à la descente du train — я ждал его́ на вокза́ле; à sa descente d'avion — на аэродро́ме; à sa descente du bateau — на при́стани
    3. (action de porter de haut en bas) сня́тие; вы́нос;

    une descente de croix — сня́тие с креста́;

    la descente des bagages — вы́нос бага́жа; la descente de l'armoire à la cave ne sera pas facile — спуска́ть шкаф в подва́л бу́дет нелегко́ ║ la descente des bouteilles à la cave — спуск буты́лок в по́греб

    ║ une descente de police — полице́йская обла́ва (rafle);

    une descente de justice — вы́езд суде́бных власте́й на ме́сто происше́ствия
    5. milit. деса́нт fam.;

    faire une descente chez des amis — нагря́нуть pf. к друзья́м

    6. (chemin en pente) спуск;

    attention, descente rapide — осторо́жно, круто́й спуск;

    il faut freiner à la descente — на́до тормози́ть на спу́ске;

    ║ un tuyau de descente — водосто́чная труба́;

    une descente d'antenne — спуск анте́нны
    7.:

    une descente de lit — ко́врик [у крова́ти]

    8. fam.:

    il a une bonne descente on — здоро́в пожра́ть

    Dictionnaire français-russe de type actif > descente

  • 58 gagner

    vt., vi.
    1. (obtenir un avantage) выи́грывать/вы́играть (fig. aussi); выга́дывать/вы́гадать fam.;

    il n'a rien à y gagner — он на э́том ничего́ не вы́гадает;

    il n'a pas gagné au change — он ничего́ не вы́играл при обме́не; c'est toujours autant de gagné — и на том спаси́бо; j'ai gagné de passer un an tranquille ∑ [— уже́ то хоро́шо, что] мне удало́сь провести́ год споко́йно ║ gagner en (+ non abstrait) — выи́грывать в (+ P); ce véhicule gagne en sécurité ce qu'il a perdu en vitesse — э́та маши́на выи́грывает в надёжности за счёт ско́рости
    ║ (à + inf) выи́грывать (при + P; от + G);

    il gagne à être connu — он выи́грывает при ближа́йшем знако́мстве;

    ce vin gagne à vieillir — э́то вино́ со вре́менем стано́вится лу́чше; votre article gagnerait à être réduit — ва́ша статья́ вы́играла бы от сокраще́ния
    2. (économiser) выи́грывать, выга́дывать, эконо́мить/с= ;

    cela me fait gagner du temps — э́то позволя́ет мне вы́гадать вре́мя; э́то эконо́мит мне вре́мя;

    je ne me presse pas, il faut gagner du temps — я не тороплю́сь, ну́жно потяну́ть вре́мя; tu gagneras 500 francs rien que sur le logement — на одно́й кварти́ре ты вы́гадаешь пятьсо́т фра́нков; gagner de la place — получи́ть pf. бо́льше ме́ста
    3. (acquérir par son travail, son effort) зараба́тывать/зарабо́тать;

    gagner sa vie (sa croûte) — зараба́тывать себе́ на жизнь;

    il gagne sa vie à... (en...) — он зараба́тывает себе́ на жизнь (+) (тем, что он...); il gagne 7 mille francs par mois — он получа́ет семь ты́сяч фра́нков в ме́сяц; il gagne gros. ↑— он лопа́той де́ньги гребёт pop.; il a gagné une fortune — он на́жил [себе́] це́лое состоя́ние; gagner son pain à la sueur de son front — зараба́тывать хлеб в по́те лица́; j'y ai gagné un bon rhume — я там зарабо́тал [себе́] <схвати́л> си́льный на́сморк; un manque à gagner — упу́щенный дохо́д
    4. (mériter) зараба́тывать; заслу́живать/заслужи́ть ◄-'ит►;

    ils m'ont donné huit jours de congé, je les ai bien gagnés — они́ мне предоста́вили неде́льный о́тпуск, я его́ вполне́ заслужи́л;

    une récompense bien gagnée — вполне́ заслу́женная награ́да; il l'a bien gagné — подело́м ему́ pop.
    5. (obtenir par la lutte, la compétition, le jeu) выи́грывать/вы́играть; добива́ться/доби́ться ◄-бью-, -ёт-► побе́ды, оде́рживать/одержа́ть ◄-жу, -'ит► побе́ду (remporter la victoire); побежда́ть/победи́ть ◄pp. -жд-► (vaincre); получа́ть/ получи́ть ◄-'ит► [дополни́тельно] (obtenir en plus);

    gagner la guerre — вы́играть войну́, победи́ть;

    gagner un procès (un pari) — вы́играть проце́сс (пари́); gagner un prix — получи́ть пре́мию; брать/взять приз (surtout dans les sports); il a gagné sa fortune à la Bourse — он вы́играл своё состоя́ние на би́рже; il — а gagné le gros. lot à la loterie ∑ — ему́ доста́лся гла́вный вы́игрыш в лотере́е; c'est le numéro 7 qui gagne le gros. lot — гла́вный вы́игрыш пал на но́мер семь; c'est toujours l'as de pique qui gagne — всё вре́мя выи́грывает пи́ковый туз; il gagne sur tous les tableaux fig. — он выи́грывает по всем статья́м, ∑ ему́ во всём везёт; gagner un match — вы́играть матч; gagner une partie d'échecs (la première manche, la belle) — вы́играть па́ртию в ша́хматы (пе́рвую па́ртию, реша́ющую па́ртию); gagner un championnat — вы́играть чемпиона́т, стать pf. чемпио́ном; il a gagné au dixième round — он доби́лся побе́ды в деся́том ра́унде; le cheval a gagné d'une longueur (d'une tête) — ло́шадь опереди́ла други́х на це́лый ко́рпус (на го́лову); gagner la partie de haute lutte — вы́играть с бо́ю; il a gagné ses galons au front — он получи́л повыше́ние в чи́не на фро́нте; gagner la paix — доби́ться ми́ра; notre parti a gagnédix mille voix — на́ша па́ртия получи́ла дополни́тельно де́сять ты́сяч голосо́в
    ║ vx. (battre qn.) побежда́ть; обы́грывать/ обыгра́ть;

    il m'a gagné aux dames — он обыгра́л меня́ <вы́играл у меня́> в ша́шки;

    jouer à qui perd gagne — игра́ть ipf. в поддавки́: il ma gagné de vitesse — он меня́ обогна́л
    ║ fig. завоёвывать/завоева́ть, овладева́ть/овладе́ть (+); покоря́ть/покори́ть;

    gagner l'amitié (l'estime, la confiance) de qn. — завоева́ть <сниска́ть pf.> чью-л. дру́жбу (чьё-л. уваже́ние, дове́рие);

    gagner les cœurs (les esprits) — завоева́ть <покори́ть> се́рдца (умы́); gagner les bonnes grâces de qn. — сниска́ть чьё-л. благоволе́ние; gagner son auditoire — завоева́ть аудито́рию; gagner qn. à sa cause — привлека́ть/ привле́чь кого́-л. к сво́ему де́лу; se laisser gagner par les prières de qn. — уступа́ть/уступи́ть чьим-л. про́сьбам
    6. (sens local) достига́ть/дости́чь*, дости́гнуть* (+ G); добира́ться/добра́ться ◄-беру́-. -ёт-, -ла-, etc.► (до + G) (avec difficulté);
    se traduit aussi par les verbes de mouvement: доходи́ть ◄-'дит-►/дойти́*, подходи́ть/подойти́, etc.;

    gagner la ville (la frontière) — дости́чь го́рода (грани́цы);

    gagner la porte (sa place) — подойти́ к двери́ (к сво́ему ме́сту); gagner Moscou par avion — долете́ть pf. до Москвы́; gagner la côte — добра́ться <доплы́ть pf.> до бе́рега; gagner le large
    1) вы́йти pf. в откры́тое мо́ре
    2) fig. fam. удира́ть/удра́ть ║ (en s'étendant) охва́тывать/охвати́ть; распространя́ться/распространи́ться (на + A);

    l'épidémie (l'incendie) gagne — эпиде́мия (пожа́р) распространя́ется;

    le cancer a gagné le foie ∑ — ра́ком поражена́ пе́чень; le feu a gagné le grenier — ого́нь переки́нулся на черда́к
    ║fig.:

    le sommeil me gagner ∑ — меня́ кло́нит ко сну;

    l'émotion (le désespoir) la gagnait — её охва́тывало волне́ние (отча́яние); j'étais gagné par son enthousiasme ∑ — он зарази́л меня́ свои́м энтузиа́змом; cette idée gagne du terrain — э́та иде́я получа́ет всё бо́льшее распростране́ние; peu à peu je gagnais du terrain sur mon adversaire — ма́ло-пома́лу я догоня́л своего́ сопе́рника; la mer gagne sur la côte — мо́ре наступа́ет на бе́рег; l'ennemi a gagné du terrain — враг продви́нулся вперёд

    Dictionnaire français-russe de type actif > gagner

  • 59 header

    3) магистральный трубопровод; магистраль
    4) балка-перемычка; подмога; ригель фахверка; подстропильная, распределительная балка
    5) главный канал; головная часть ирригационной системы
    6) насадка свайного ряда, шапочный брус
    7) горн. щит для проходки
    •
    - false header - intake header - outlet header - pressure header - suction header - supply header
    * * *
    1.   тычок ( кирпича); тычковый кирпич
    2.   балка-перемычка; ригель фахверка; подстропильная балка; распределительная балка; ригель у проёма в перекрытии ( поддерживающий укороченную балку)
    3.   коллектор, гребёнка
    4.   магистральный трубопровод [водовод, канал]
    5.   pl рельс-формы
    - blind header
    - bull header
    - distribution header
    - drainage header
    - flight header
    - return header
    - snap header
    - suction header
    - supply header

    Англо-русский строительный словарь > header

  • 60 Tür

    Tür f =, -en дверь; две́рца
    eine eingestemmte [gestemmte] Tür филё́нчатая дверь
    die Tür auf den Hof дверь во двор
    die Tür in den Keller дверь в подва́л [в по́греб]
    die Tür zum Haus дверь в дом
    die Tür fiel ins Schloß дверь захло́пнулась
    an der Tür anklopfen (по)стуча́ть в дверь
    mit j-m Tür an Tür wohnen жить стена́ в сте́ну [дверь в дверь, бок о бок] с кем-л.; быть с кем-л. сосе́дями
    von Tür zu Tür из до́ма в дом
    von Tür zu Tür gehen толка́ться во все две́ри
    offene Türen einrennen ломи́ться в откры́тые две́ри
    die Politik der offenen Tür (en) поли́тика откры́тых двере́й
    ihm stehen alle Türen offen пе́ред ним откры́ты все две́ри
    der Willkür Tür und Tor öffnen поощря́ть произво́л
    j-m die Tür weisen указа́ть кому́-л. на дверь, вы́гнать [вы́проводить] кого́-л.
    mach die Tür von (dr)außen zu! закро́й дверь с друго́й стороны́!, убира́йся вон!
    du kriegst die Tür nicht zu! разг. держи́те, па́даю! (во́зглас удивле́ния), bei [hinter] verschlossenen Türen verhandeln вести́ перегово́ры при закры́тых дверя́х
    er kann durch (neun) eiserne Türen gucken он о́чень проница́телен
    mit der Tür ins Haus fallen сра́зу [с ме́ста в карье́р] ошара́шить кого́-л. сообще́нием [про́сьбой и т.д.]; руби́ть с плеча́; вы́палить (что-л.) не поду́мав; сра́зу вы́ложить [рассказа́ть] всё
    j-n [j-m den Stuhl] vor die Tür setzen вы́ставить [вы́гнать] кого́-л. из до́му [за дверь]
    der Winter steht vor der Tür зима́ на поро́ге, ско́ро зима́
    kehre vor deiner eigenen Tür! посмотри́ лу́чше на себя́!; не вме́шивайся в чужи́е дела́!
    zwischen Tür und Angel второпя́х, в после́днюю мину́ту (пе́ред ухо́дом); находя́сь уже́ в дверя́х

    Allgemeines Lexikon > Tür

Страницы

См. также в других словарях:

  • Шуйский, Василий Васильевич Гребёнка — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шуйский. Василий Васильевич Шуйский, Гребёнка (умер около 1480) Великий князь Нижегородско Суздальский. Внук Семёна Дмитриевича, основателя младшей ветви Шуйских. Псковский наместник В… …   Википедия

  • Василий Васильевич Гребёнка Шуйский — Василий Васильевич Шуйский, Гребёнка (умер в конце XV века) Великий князь Нижегородско Суздальский. Внук Семёна Дмитриевича, основателя младшей ветви Шуйских. Псковский наместник В 1448 году был приглашён псковичами на княжество. В качестве… …   Википедия

  • Шуйский Василий Васильевич Гребёнка — Василий Васильевич Шуйский, Гребёнка (умер в конце XV века) Великий князь Нижегородско Суздальский. Внук Семёна Дмитриевича, основателя младшей ветви Шуйских. Псковский наместник В 1448 году был приглашён псковичами на княжество. В качестве… …   Википедия

  • прогребать(ся) — про/греб/а/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия

  • Украинская Советская Социалистическая Республика —         УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна).          I. Общие сведения          УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… …   Большая советская энциклопедия

  • Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы …   Википедия

  • Шуйский, Василий Васильевич Гребенка — Василий Васильевич Шуйский, Гребёнка (умер в конце XV века) Великий князь Нижегородско Суздальский. Внук Семёна Дмитриевича, основателя младшей ветви Шуйских. Псковский наместник В 1448 году был приглашён псковичами на княжество. В качестве… …   Википедия

  • Список песен Владимира Высоцкого — Основная статья: Высоцкий, Владимир Семёнович Содержание 1 Список песен 2 Произведени …   Википедия

  • Полтава — У этого термина существуют и другие значения, см. Полтава (значения). Город Полтава укр. Полтава …   Википедия

  • Савчук, Варфоломей Степанович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Савчук. Варфоломей Степанович Савчук Дата рождения: 17 сентября 1945(1945 09 17) (67 лет) Место рождения: Белая Калитва,Ростовская область Научная сфера …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»