-
1 помалодушествовать
прояви́ти легкоду́хість, -хості, бу́ти легкоду́хим -
2 слиберальничать
прояви́ти (-явлю́, -я́виш) лібералі́зм -
3 слицемерничать
прояви́ти (-явлю́, -я́виш) лицемі́рство; уда́тися (уда́мся, удаси́ся) до лицемі́рства -
4 manifestations of stress
English-Ukrainian psychology dictionary > manifestations of stress
-
5 проявление
1) вияв (-ву), виявок (-вку), виява, прояв, проявок (-вку), проява, об'яв, об'ява, (выражение) вираз (-зу), (обычно действие) проявлення, виявлення, ви[про]явління. [Народня поезія єсть вияв народньої душі (Єфр.). Прояви класової боротьби (Азб. ком.). Високі прояви людяности й саможертви (Єфр.). Вияви селянського самосуду (Франко). Виявок самодержавних тенденцій (Н. Рада). Об'яв енергії та непохитної волі (Коцюб.). Письменство має вагу, як вираз творчої сили нації (Єфр.)]. -ние радости, горя, сострадания - вияв, прояв радости, горя, співчуття (спочуття). [Вияв горя (Куліш). Прояви спочуття (Кониськ.)];2) хим.-фот. - виявлення.* * *1) ( действие) ви́явлення, виявля́ння; проя́влення, проявля́ння; проя́влення, проявля́ння2) (выражение, воплощение чего-л.) ви́яв, -у, ви́явлення, про́яв, -у -
6 проявлять
-
7 проявлять
-
8 оказывать
оказать1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.* * *несов.; сов. - оказ`ать1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися -
9 проявлять
проявить1) виявляти и виявлювати, виявити, проявляти и проявлювати, проявити, появляти, появити, ви[по]казувати, ви[по]казати що, давати, дати ознаку чого; срв. Выказывать, Являть. [Українська народність щоб придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Воно (укр. письменство) аж тепер зможе розгорнутись на всю широчінь і виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.). Не сміємо висловити своїх думок, появити своєї журби (Леонт.). Отут уже Хомі було на чому показати свою силу (Загірня)]. -влять, -вить себя - виявляти и виявлювати, виявити себе, заявляти, заявити себе; срв. Выказывать (себя). [Він заявив себе як найгірш (Звин.)]. -являть, -явить чудо - проявляти, проявити чудо, являти, явити чудо. [Проявив Бог славне чудо для всього народа (Франко)];2) хим.-фот. - виявляти, виявити. Проявленный и Проявлённый - виявлений, про[по]явлений, показаний. Проявляемый - виявлюваний.* * *несов.; сов. - проявить1) (обнаруживать какое-л. качество, свойство) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; явля́ти, яви́ти2) фото проявля́ти, прояви́ти -
10 проявляться
проявиться1) виявлятися и виявлюватися, виявитися, проявлятися и проявлюватися, проявитися, об'являтися, об'явитися, визначатися, визначитися, позначатися, позначитися, прокидатися прокинутися; срв. Обнаруживаться 2, Являться. [Нема йому простору, щоб виявився прирожденний його хист (Єфр.). Невідомо, в яких межах об'явиться сила відпорна (Рідний Край). Нахил до письменства позначивсь був у його досить рано (Єфр.). В чому визначилось почуття її? (Кониськ.)]. -вилась в городе скарлатина - викинулась (прокинулась) в місті шкарлятина. По временам у него -вляются припадки сумасшествия - часами у його прокидаються напади божевілля, (грубо) часами сказ находить на його. Откуда ты -вился - відкіля ти узявся, вискіпався, вирискався, вирвався?2) хим.-фот. - виявлятися, виявитися.* * *несов.; сов. - прояв`иться1) виявля́тися, ви́явитися, проявля́тися, прояви́тися2) проявля́тися, прояви́тися -
11 ненасильство
НЕНАСИЛЬСТВО - морально-етичний принцип, одна із засадничих соціальних цінностей, що стверджує відмову від спричинення шкоди (зла, болю, страждання) іншим людям. Антиподом Н. є насильство. В основі філософії Н. лежить заперечення брутальної сили як засобу досягнення цілей, підґрунтя влади й управління. Глибинний сенс Н. - самообмеження будь-якої сили, обстоювання необхідності слідувати шляхом терпимості, довіри, діалогу. На рівні ідеалу Н. стверджує гуманізм і альтруїзм, облаштування суспільства, де люди долають атавістичні прояви насильства і не вдаються до екстремальних засобів сили, примусу і терору. Н. є дієвим чинником формування цивілізованих відносин безвідносно до того, якою мірою ідеали Н. можуть бути втілені в реальне життя. Прихильники Н. виступають проти усіх чинників, які принижують людську гідність, а також проти усіх форм агресії І. дея Н. має глибокі корені у культурній традиції (принцип агімси в буддизмі, джайнізмі та індуїзмі - незаподіяння шкоди живому; едикт царя Ашоки про необхідність Н. та ін.). Можливість і необхідність Н. на доктринальному рівні починає усвідомлюватися разом із виникненням філософського світогляду О. д часів формування і вкорінення ліберальних соціальних систем Н. стає одним з елементів новочасного соціального порядку, в якому прояви насильства мають тенденцію до мінімізації і локалізації. Держава та її інституції монополізують право на здійснення легітимного примусу і насильства, громадянське ж суспільство стає середовищем, в якому стверджується Н., а конфлікти вирішуються без посередництва сили. В цивілізованих країнах поступово скасовуються тортури, привселюдні катування і страти, а згодом поширюється відмова від смертної кари як такої. У XX ст. Н. стає засобом політичної боротьби. Ідеї неспротиву злу силою, які відстоював Толстой, вплинули на Ганді. Останній своєю проповіддю "наполегливості в істині" (сатьяграхи) робить Н. переможною стратегією у боротьбі за визволення Індії від британського володарювання В. ідомим прихильником Н. був видатний борець за права афроамериканців у США проповідник Кінг. Філософською та інституціональною формою Н. є пацифізм, а також більшість правозахисник рухів.В.Заблоцький -
12 революцюнаризм
РЕВОЛЮЦЮНАРИЗМ - форма радикально-екстремістської маргінальної субкультури; принцип діяльності; соціальна та особистісна налаштованість на радикально-перетворювальний активізм Д. ля Р. характерне намагання будь-яким чином порушити статус-кво і здобутися на результат принципово (незрідка абсолютно) новий, відмінний від реально існуючого. Сама можливість появи Р. криється у здатності людського розуму й уяви абсолютизації "бажаної реальності" на противагу наявній. Р. ґрунтується на волюнтаристському за своїм змістом самопроголошенні особою самої себе "творцем історії" (рос. народоволець Желябов: "Історія рухається занадто повільно, треба її підштовхнути"), що спроможний рішучим особистим втручанням докорінно змінити напрями і наслідки історичного процесу. Р. спрощено тлумачить соціальну дійсність у дуалістичному дусі - як рішучу боротьбу сил "добра" (з яким носії Р. себе ототожнюють) і "зла", де не може бути місця жодним компромісам К. онфронтаційна позиція Р. ґрунтується на аксіоматичному протиставленні ("або - або") без будь-яких відтінків або поступок (звідси - сприйняття суспільних суперечностей як "смертельної боротьби") В. ажливою складовою Р. є катастрофізм у сприйнятті соціальної дійсності - будь-які кризові прояви сприймаються гіпертрофовано загострено, як початок агонії і неминучої загибелі; отже, робиться висновок - суспільство нагально потребує радикальних, жорстких, "хірургічних" заходів для того, щоб врятуватися (таким "рятівником", власне, і вважає себе носій Р.). Звідси - витоки месіанських зазіхань Р., переконаність його представників у тому, що їм визначено Провидінням виконувати особливу місію. Відповідно, інваріантною рисою різновидів Р. є "знак жертовності" - бажання і готовність віддати своє життя задля майбутнього (перемоги "справи революції"). Причому, задля розпалення революційної пожежі носії революціонаристської свідомості ладні будь-що підсилити і загострити кризові прояви, керуючись відомим принципом Р. "чим гірше - тим краще", тобто чим гіршими є безвихідь і поневіряння народу, тим кращим це є для "справи революції" (типовий приклад - діяльність Нєчаєва - рос. революціонера поч. 70-х рр. XIX ст.) І. нструментальна апокаліптика Р. є однією з підвалин абсолютизації терору, покладання на радикально авторитарні методи соціальної трансформації.В. Заблоцький -
13 проявний
техн. прояви́тельный, проя́вочный -
14 diabetid
n; мед.діабетид, шкірні прояви діабету -
15 lymphoblastomid
-
16 diabetid
n; мед.діабетид, шкірні прояви діабету -
17 lymphoblastomid
-
18 выказываться
несов.; сов. - в`ыказаться1) ( становиться видным) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; ( обнаруживаться) виявля́тися, ви́явитися, проявля́тися, прояви́тися2) ( показывать свои достоинства) показувати себе, показа́ти себе́, виставля́тися, ви́ставитися3) страд. несов. виявля́тися, вика́зуватися; пока́зуватися -
19 заявлять
заявить кому1) (сообщать) заявляти, заявити кому, завідомляти, завідомити кого, освідчувати, освідчити кому, ознаймувати, ознаймити кого, (предлагать) загадувати, загадати кому. [Моя любая дитино, заявляю тобі свою волю (Стор.). По закону 1781 р. пани повинні були пристати на викуп, як тільки про це їм селяни загадають (Доман.). В «Крашанці» Куліш ознаймує; що всі українські історичні джерела брехливі (Грінч.)];2) (проявлять) виявляти, виявити, проявляти, проявити. -ть себя чем - заявлятися, заявитися чим, визначатися, визначитися як хто, як що; (сторонником ч.-л.) признаватися, признатися до чого. -ть себя, о себе (обнаруживать своё присутствие) - показуватися, показатися кому, зголошуватися, зголоситися у (до) кого, подавати, подати свій голос, об'являтися, об'явитися, оповіщатися, оповіститися ким (через кого), чим, озиватися, озватися. [Хто хоче працювати в комісії, має зголоситися у (до) секретаря. Досі зголосилося нових членів дев'ятеро. Коли-б не Галичина, то (українство) фізичної не мало-б змоги подавати свій голос, як окрема нація (Єфр.). Піп нічим не об'являвсь, і Раїса трохи заспокоїлась (Коцюб.). Дає почин тій індивідуалістичній поезії, що останніми часами починає у нас озиватись (Єфр.)];3) (документ) засвідчувати, засвідчати, засвідчити. Заявленный - заявлений, завідомлений, освідчений; виявлений, проявлений; зголошений; засвідчений. Проживает с незаявленными документами - мешкає з незасвідченими документами. Незаявленный жилец - незаявлений (незголошений) пожилець.* * *несов.; сов. - заяв`ить1) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш2) ( показывать) пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (обнаруживать, проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти -
20 оказываться
оказаться1) (безл.) виявлятися, виявитися, показуватися, показатися, виходити, вийти, (реже) виявляти, виявити себе, показувати, показати себе яким. Он -зался неспособным к серьёзной работе - він виявив (показав) себе нездатним до серйозної роботи (праці). Оказывается, -залось, что… - виявляється, виявилось, що…, виходить, вийшло, що… -вается, что это была ложь - виявляється (виходить), що це була брехня. У него -залась лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. Он -зался невинным - виявилось, що він невинний. Он -вается очень честным человеком - виходить, що він дуже чесна людина. [Остапові ніяково, що його зять виходить душогуб-острожник (Грінч.)]. Не -зываться, не -заться налицо - не ставати, не стати. [Там з вечора було скількись срібних дрібняків, а тепер не стало (Крим.)]. Его це -залось дома - його не було дома. -ваться вредным, полезным - вийти на шкоду, на користь (на пожиток). Это может -заться очень вредным - на дуже велику шкоду може це вийти. -заться, как исключение - ви(й)нятися. [Людей було дуже мало, і з них винявся тільки один курій (Грінч.)]. -заться подходящим (делом), кстати - прийтися до ладу, до діла. -заться к чему-либо годным, способным - см. Годиться, Способный. -заться в силах, в состоянии - см. Сила, Состояние;2) (очутиться) опинятися, опинитися. Где был, а где -зался - де був, а де опинився. -заться в безвыходном положении - опинитися в скрутному становищі. -заться в дураках - в дурнях опинитися, в дурні пошитися.* * *несов.; сов. - оказ`аться1) (обнаруживаться, являться в действительном виде) виявля́тися, ви́явитися, виявля́ти себе́, ви́явити себе́2) (попадать, очутиться) опиня́тися, опини́тися3) ( быть налицо) бу́ти4) ( проявляться) проявля́тися, прояви́тися; ( сказываться) познача́тися, позначи́тися, дава́ти себе́ взнаки́, да́ти себе́ взнаки́, дава́тися взнаки́, да́тися взнаки́5) строит. (несов.) роби́тися; чини́тися; виявля́тися, проявля́тися; подава́тися; віддава́тися; виявля́тися, проявля́тися; пока́зуватися
Страницы
См. также в других словарях:
прояви́ть(ся) — проявить(ся), явлю, явишь, явит(ся) … Русское словесное ударение
прояви́ть — явлю, явишь; прич. страд. прош. проявленный, лен, а, о; сов., перех. (несов. проявлять). 1. Обнаружить, выявить какое л. свое свойство или состояние. Проявить храбрость. Проявить изобретательность. □ Я нахожу, что признать заблуждение значит… … Малый академический словарь
прояви́тель — я, м. Фото. Состав для проявления изображения на фотографических пластинках, пленках, снимках … Малый академический словарь
прояви́ться — я в и т ся; сов. (несов. проявляться). 1. Обнаружиться, выявиться (о свойстве, внутреннем состоянии). Само собой разумеется, что такое усердие не могло проявиться в нем без особенной причины. Григорович, Деревня. С самого детства в характере… … Малый академический словарь
проявить — проявить, проявлю, проявим, проявишь, проявите, проявит, проявят, проявя, проявил, проявила, проявило, проявили, прояви, проявите, проявивший, проявившая, проявившее, проявившие, проявившего, проявившей, проявившего, проявивших, проявившему,… … Формы слов
проявиться — проявиться, проявлюсь, проявимся, проявишься, проявитесь, проявится, проявятся, проявясь, проявился, проявилась, проявилось, проявились, проявись, проявитесь, проявившийся, проявившаяся, проявившееся, проявившиеся, проявившегося, проявившейся,… … Формы слов
проявитель — проявитель, проявители, проявителя, проявителей, проявителю, проявителям, проявитель, проявители, проявителем, проявителями, проявителе, проявителях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
проявители фотографические — химические составы (например, водные, или водно спиртовые растворы), с помощью которых осуществляется фотографическое проявление. Основной компонент проявляющее вещество. Содержат также ускоряющее вещество, например карбонат натрия, сохраняющее… … Энциклопедический словарь
Проявитель — м. Химический раствор для проявления изображений (на фотопленке, пластинке, бумаге). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Проявительный — прил. соотн. с сущ. проявление 2., связанный с ним Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Проявить — сов. перех. см. проявлять Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
