Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

просьба+о

  • 1 просьба

    1) прохання (ум. проханнячко), просьба (ум. просьбонька). -ба о помощи - прохання за допомогу (за підмогу), прохання, щоб зара[я]тувати. Обращаться, обратиться к кому с -бою - вдаватися, вдатися до кого з проханням. Я к вам с -бою, у меня к вам -ба - маю до вас прохання, що я вас проситиму. По -бе кого-л, чьей-л. - на прохання кого, чиє, з просьби кого, чиєї. [На моє прохання він написав листа. Як не даси з просьби, даси з принуки (Номис). Ні просьбою, ні грізьбою не скрутив громади (Кониськ.)];
    2) (письменная, жалоба, иск) прохання, просьба, супліка. [Архирей один заморський такий звичай мав: як без грошей була просьба, то і не приймав (Рудан.)]. Подать -бу кому - подати прохання, просьбу, супліку до кого. [Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа (Свидн.)].
    * * *
    1) проха́ння, про́сьба; ( мольба) блага́ння
    2) см. прошение 2)

    Русско-украинский словарь > просьба

  • 2 докука

    см. Докучание.
    * * *
    1) ( надоедливая просьба) докуча́ння, надокуча́ння, набрида́ння
    2) (забота, беспокойство) турбота, кло́піт, -поту; ( скука) доку́ка

    Русско-украинский словарь > докука

  • 3 затворять

    затворить зачиняти, зачинити що, (на замок) замикати, замкнути що, (о мног.) позачиняти, позамикати. -рять, -рить ворота - зачиняти, зачинити ворота. [Вийшов син ворота зачиняти (Звин.)]. -рить ставни - позачиняти віконниці. Просьба плотно -рять двери - прохання щільно за[при]чиняти двері. Затворенный - зачинений, замкнений, (иногда) замиканий, (о многих) позачиняні и -нювані, позамикані. [Воротечка позачиняні (Мил.). Двері цілий день не замикані]. -ряемый - замиканий. -ться - зачинятися, зачинитися, (на замок) замикатися, замкнутися, (о мног.) позачинятися, позамикатися. [Вони чули, як за ними брами зачинились (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - затвор`ить
    зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти

    Русско-украинский словарь > затворять

  • 4 извинение

    вибачення, пробачення, перепрохання, перепросини. [Я засоромивсь, попрохав вибачення (Крим.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Я, гарячіший до сварки, а то й до бійки, звичайно перший був і до перепросин (Франко)]. Просить, попросить -ния у кого - перепрохувати, перепрохати, перепрошувати, перепросити кого, прохати, попрохати вибачення (пробачення) у кого. Прошу -ния - прохаю мені вибачити (пробачити, дарувати), перепрошую, перепрошаю. Это не может служить ему -нием - це не може виправдувати його.
    * * *
    ви́бачення, проба́чення; ( просьба о прощении) перепро́шення, перепро́шування, перепро́сини, -син

    Русско-украинский словарь > извинение

  • 5 небольшой

    1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];
    2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];
    3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);
    4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.
    * * *
    невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий

    \небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я

    \небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту

    \небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва

    с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)

    Русско-украинский словарь > небольшой

  • 6 обращение

    1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;
    2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;
    3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;
    4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];
    5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;
    6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.
    * * *
    1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння

    \обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т

    \обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми

    2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності
    3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення
    4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування
    5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння
    6) грам. зверта́ння

    Русско-украинский словарь > обращение

  • 7 приглашение

    1) (действие) запрохування, закликання, оконч. запрохання, запрошення, закликання. [Пропускає гостя наперед, поводячи руками на знак запрохування (Л. Укр.)];
    2) запрошення, запрохання, запросини (-син), зазовини (-вин), зазив, зазов (-ву), [Запрохання приїхати (Корол.). На зазови йдуть (Полт.)]. Прийти, явиться по -шению - прийти на запрошення, на закликання. [На закликання земляків прийшов я до Дюсо (Кониськ.)]. Прийти, явиться без -шения - прийти непроханим, некликаним, (шутл.) самопихом, насамопих. -ние к игре - заклик до гри;
    3) (призывание, призыв) заклик (-ку).
    * * *
    запро́шення; запро́шування, запро́хування; (просьба, предложение) запро́сини, -син; ( упрашивание) припро́шування

    Русско-украинский словарь > приглашение

  • 8 прошение

    1) (действие) прохання, прошення;
    2) прохання, подання, (письменное) супліка. Подать -ние кому - подати прохання до кого. Увольниться в отставку по -нию - податися самому на димісію, попрохатися на димісію. Срв. Просьба.
    * * *
    1) ( действие) проха́ння
    2) ( письменное ходатайство) проха́ння; суплі́ка

    Русско-украинский словарь > прошение

  • 9 слезница

    1) ист. слізни́ця
    2) ( слёзная просьба) слі́зне проха́ння

    Русско-украинский словарь > слезница

  • 10 ходатайство

    клопота́ння; ( просьба) проха́ння, про́сьба

    Русско-украинский словарь > ходатайство

  • 11 челобитье

    1) ( поклон до земли) земни́й поклі́н (-кло́ну) (уклі́н)
    2) (подача письменной просьбы, жалобы) ист. чолобиття́, суплікува́ння
    3) (письменная просьба, жалоба) ист. чолоби́тна, -ої, суплі́ка

    Русско-украинский словарь > челобитье

См. также в других словарях:

  • Просьба — – обращение к кому нибудь призывающее удовлетворить какие нибудь нужды, желания. Обратиться с просьбой. Невыполнимая просьба. Часто просьбы, «замаскированы» под вопросительные предложения (Вы не могли бы оставить мне эту книгу еще на неделю?),… …   Википедия

  • просьба — Прошение, настояние, воззвание, челобитная, ходатайство, петиция; искательство, упрашивание. Просьба настоятельная, неотступная, слезная. Просьба к кому нибудь и до кого нибудь. По ее неотступной просьбе. Войти с просьбою (с представлением) в… …   Словарь синонимов

  • ПРОСЬБА — ПРОСЬБА, см. просить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ПРОСЬБА — ПРОСЬБА, просьбы, жен. 1. Обращение к кому нибудь, склоняющее кого нибудь удовлетворить какие нибудь нужды, исполнить какое нибудь желание того, кто просит. «Вот он с просьбой о подмоге обратился к мудрецу.» Пушкин. «Просьбой лишней не надоем.»… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРОСЬБА — ПРОСЬБА, ы, жен. 1. Обращение к кому н., призывающее удовлетворить какие н. нужды, желания. Обратиться с просьбой. Невыполнимая п. 2. То же, что прошение (устар.). Подать просьбу. | уменьш. просьбица, ы, жен. (устар.). Толковый словарь Ожегова. С …   Толковый словарь Ожегова

  • ПРОСЬБА — Не подходи с просьбой, если на твоих глазах только что кому то отказали, второй раз легче выговорить «нет». Бальтасар Грасиан Просить или отказывать гораздо легче по телефону. Когда ты не видишь лица собеседника, воображение лишается своей опоры …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • просьба — Вежливая, всепокорнейшая (устар.), встречная, выстраданная, горячая, деликатная, деловая, дерзкая, дипломатичная, дружеская, душевная, жалкая, задушевная, интимная, искренняя, коленопреклоненная (устар.), мелкая, милостивая (устар.), навязчивая… …   Словарь эпитетов

  • просьба — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN request …   Справочник технического переводчика

  • просьба — • большая просьба • горячая просьба • громадная просьба • истовая просьба • настоятельная просьба • огромная просьба …   Словарь русской идиоматики

  • просьба — I. ПРОСЬБА     ПРОСЬБА1, заклинание, мольба, призыв, упрашивание, книжн. моление и книжн. моленье     ПРОСИТЕЛЬНЫЙ, молящий, просящий, умоляющий     ПРОСИТЬ/ПОПРОСИТЬ, заклинать, молить, умолять/умолить, упрашивать/упросить     ПРОСИТЕЛЬНО,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • просьба — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? просьбы, чему? просьбе, (вижу) что? просьбу, чем? просьбой, о чём? о просьбе; мн. что? просьбы, (нет) чего? просьб, чему? просьбам, (вижу) что? просьбы, чем? просьбами, о чём? о просьбах 1. Под… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»