причалювати

техн. пристава́ть ( о судах - ещё), прича́ливать, пришварто́вывать

1. n

1) земля, суша, суходіл

2) країна, держава, територія

3) ґрунт, земля

4) земельна власність (ділянка)

5) pl земельні володіння, маєтки

6) тех. вузька фаска

7) військ. поле нарізу

2. v

1) висаджувати (на берег)

2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега

3) вивантажувати на берег

4) ав. приземлятися, робити посадку

5) прибувати (кудись); досягати (місця призначення); сходити (з пароплава)

6) приводити (до чогось); ставити в (якесь) становище

7) витягувати на берег (рибу тощо)

8) спіймати (злочинця тощо)

9) перемогти (на перегонах); виграти

10) завдати удару; влучити, попасти

11) опинитися (десь)

12) спорт. приземлитися після стрибка

* * *

1) земля, суша

2) країна; територія; царство; межа

3) ґрунт, земля

4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння

5) дiaл. доходний дім

6) тex. вузька фаска

1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)

2) приводити, поміщати ( куди-небудь)

3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися

4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)

5) нанести ( удар), попасти (нaпp., в око, в супротивника)

6) виявитися ( де-небудь після падіння)

7) ( with) нав'язувати

пристать

1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);

2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];

3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];

4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;

5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];

6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;

7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];

8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];

9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;

10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].

* * *

несов.; сов. - прист`ать

1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)

2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися

3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися

4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти

5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати

6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́

7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити

8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

причалить

1) что к чему - причалювати, причалити, (привязывать) прив'язувати, прив'язати, припинати, прип'ясти, (о мн.) попричалювати, поприв'язувати, поприпинати що до чого. [Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? (Котл.). Закинь мотуз за прикілок, притягни човен і прив'яжи]. -чаль корову - припни корову. -лить шест к шесту - приточити жердку до жердки;

2) причалювати, причалити, приставати, пристати (до берега); срв. Приваливать 2, Приставать 6. [Сюди човном не приставай, бо тут вилазка погана (Крим.)]. Причаленный - причалений, прив'язаний, прип'ятий и припнутий, (о мн.) попричалювані, поприв'язувані, поприпинані.

* * *

несов.; сов. - прич`алить

см. причалювати

1. n

звертання, звернення; привітання

2. v

1) звертатися (до когось); заговорювати (з кимсь); привітати (когось)

2) приставати, чіплятися (до когось)

3) мор. причалювати

* * *

1) звертатися ( до кого-небудь); заговорювати ( з ким-небудь)

2) приставати (до кого-небудь- особл. про повій)

1. n

1) земля, суша, суходіл

2) країна, держава, територія

3) ґрунт, земля

4) земельна власність (ділянка)

5) pl земельні володіння, маєтки

6) тех. вузька фаска

7) військ. поле нарізу

2. v

1) висаджувати (на берег)

2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега

3) вивантажувати на берег

4) ав. приземлятися, робити посадку

5) прибувати (кудись); досягати (місця призначення); сходити (з пароплава)

6) приводити (до чогось); ставити в (якесь) становище

7) витягувати на берег (рибу тощо)

8) спіймати (злочинця тощо)

9) перемогти (на перегонах); виграти

10) завдати удару; влучити, попасти

11) опинитися (десь)

12) спорт. приземлитися після стрибка

* * *

n; (pl Lander [`lend]); нім.

1. n мор.

1) відхилення від курсу

2) кривизна борту, вигин

2. adj

1) справжній, істинний; сущий

2) абсолютний, цілковитий

3) нерозведений, чистий (про спирт тощо)

4) прозорий, легкий (про тканини)

5) прямовисний, перпендикулярний

3. adv

1) прямовисно, перпендикулярно

2) повністю, цілком, абсолютно

4. v мор.

1) відхилятися від курсу

2) мати вигин

6) розм. зникати

* * *

1) різке відхилення від курсу; рискання

2) кривизна борту, поздовжній вигин

1) різко відхилитися від курсу; рискати ( sheer away)

2) мати вигин

1) справжній, сущий; абсолютний, цілковитий

2) єдиний; тільки один

3) нерозведений, чистий ( про спирт)

4) легкий, прозорий ( про тканину)

5) прямовисний, перпендикулярний

1) прямо, прямовисно

2) зовсім, абсолютно

1. n (pl тж wharves)

1) верф

2) пристань, причал

3) набережна

2. v

1) причалювати; швартуватися до причалу

2) вивантажувати на пристань; складати на пристані (товари)

* * *

1) вивантажувати на пристань; складати на пристані

2) швартувати(ся) до причалу

1) земля, суша

2) країна; територія; царство; межа

3) ґрунт, земля

4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння

5) дiaл. доходний дім

6) тex. вузька фаска

1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)

2) приводити, поміщати ( куди-небудь)

3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися

4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)

5) нанести ( удар), попасти (нaпp., в око, в супротивника)

6) виявитися ( де-небудь після падіння)

7) ( with) нав'язувати

I. привалить

1) (навалить, прислонить) привалювати привалити, привертати, привернути, прикочувати, прикотити що до чого, що чим, (во множ.) попривалювати, попривертати, поприкочувати що до чого, що чим. -лить камень к двери - привалити, привернути камінь до дверей. [І привалив камінь до дверей гробу (Єв.)]. -вать, -лить землёй - пригортати, пригорнути землею що. [В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула (Чуб.)];

2) (причаливать) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся) до чого. [Байдак причалив до берега (Ум.)];

3) (притащиться, с трудом, тяжело) присунути, присурганитися, притарабанитися;

4) (набежать толпой; нахлынуть) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, приперти, настягатися, навалувати. [Насунуло людей - повна хата. От приперло! повна рука козирів (Ум.). Гостей настягається, що й голці не впасти (Свид.)]. Как счастье -лит, так и дураку везёт - кому добре ведеться, то й на скіпку прядеться (Ном.). Вот счастье -лило - от щастя присунуло (накотило). Приваленный - привалений, привернений, прикочений; пригорнутий и пригорнений. -ться -

1) привалюватися, привалитися, привертатися, привернутися, бути приваленим, привернутим и -верненим и т. д. до чого;

2) (прислониться) припиратися, припертися до чого, спиратися, спертися на що. Негде -литься (прилечь) - ніде примоститися. -лился к каше - припав до каші.

II. привалять к шерсти, к войлоку что-н. привалювати, приваляти чого до вовни, до повсти.

* * *

несов.; сов. - привал`ить

1) прива́лювати, привали́ти

2) мор. прича́лювати, прича́лити

3) (приходить, появляться в большом количестве) прива́лювати, привали́ти, насува́ти, насу́нути, присува́ти, прису́нути; несов. припе́ртися

4) (приезжать, прибывать) припе́ртися (несов.); присува́ти, прису́нути

присоединить (приобщать) приєднувати, приєднати, прилучати, прилучити; (прибавлять) долучати, долучити, придавати, придати, додавати, додати, приточувати, приточити, причалювати, причалити що до чого. [До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос (Неч.-Лев.). Мені хотілося-б прилучити його до нашого гурту (Грінч.). До кожного тому «Архива» долучено розвідку (Доман.). А до того, як іще придасть охання та сліз, то я і руки опущу (Котл.). Приточу я і своє ім'я: нехай буде разом і твоє, і моє (Рудан.). Причаль бумагу до діла (Веч.-Лев.)]. Присоединённый - приєднаний, прилучений; долучений, приданий, доданий, приточений.

* * *

несов.; сов. - присоедин`ить

присоединиться

1) страд. - приєднуватися, бути приєднаним, прилучатися, бути прилученим; долучатися, бути долученим, придаватися, додаватися, бути приданим, доданим, приточуватися, бути приточеним до чого;

2) (приобщиться, пристать) приєднуватися, приєднатися, прилучатися, прилучитися, приставати, пристати, (во множ.) поприєднуватися, поприлучатися, поприставати, (опис.) причалювати, -ся, причалити, -ся, примкнутися до кого, до чого; (прибавиться) долучатися, долучитися, додаватися, додатися. [Приєднався і я до їх гурту (Кониськ.). Прилучитися до літературного модернізму (Єфр.). А до його причалило ще чоловік десять. До їх і я пристав (Грінч.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). До цього почуття додалося ще й друге (Крим.)]. -няйтесь к нашей компании - приставайте до нашого гурту. -ниться к чьему-л. мнению, вере, теории, плану - пристати на чиюсь думку, віру, теорію, план.

* * *

несов.; сов. - присоедин`иться

1) причалювати ( o statku) morsk.

2) приземлятися ( o samolocie)

1) загортати ( opakowywać)

2) причалювати ( do portu) morsk.