пристрасність

гарачыня

1. n

1) кров

2) рід, походження

3) родовитість, високе походження

4) чистокровна тварина

5) темперамент; характер; пристрасність; настрій

6) сік (дерева тощо)

7) розм. франт, денді

8) дешевий сенсаційний роман; журнал, що друкує страшні (дешеві) сенсаційні історії

2. v

1) пускати кров

2) привчати собаку до крові

3) перен. привчати (до чогось)

* * *

1) кров

2) рід; походження

3) родовитість; високе походження

4) pl; aмep.; cл. американські негри

5) чистокровна тварина

6) темперамент, характер; пристрасність

7) сік (дерева, плода)

8) cл. заст. франт, денді

9) дешевий сенсаційний роман; журнал, що друкує страшні або дешеві сенсаційні історії

1) пускати кров

2) привчати собаку до крові; привчати ( до чого-небудь)

1. n

1) пристрасть, пристрасне захоплення (кимсь, чимсь — for)

2) запал, пристрасність, ентузіазм

3) предмет пристрасті; любов, кохання, захоплення

4) вибух почуттів; сильне душевне хвилювання

5) гнів, спалах гніву

6) пасивний стан, пасивність

7) (the р.) рел. страсті господні

2. v

1) виявляти почуття

2) бути охопленим пристрастю

* * *

1) пристрасть, палке захоплення

2) запал, пристрасність, ентузіазм

3) предмет пристрасті; любов, захоплення

4) вибух почуттів; напад, вибух гніву

5) пасивний стан; пасивність

6) peл. ( the Passion) страсті господні

7) cкop. вiд Passion play

1) спека

2) запальність, пристрасність, жагучість

* * *

1) спека, жара

2) запал, пристрасність

1) сила; пристрасність; запальність, гарячність, жагучість

2) шаленство, божевілля

3) інтенсивність, різкість, яскравість, сила (запаху тощо)

Донцов, Дмитро Іванович (1883, поблизу Мелітополя - 1973) - укр. філософ, літератор, політик та історіограф, фундатор інтегрального націоналізму Ф. ах правника здобув у Петербурзькому ун-ті (1907). Студентом розпочав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії. Після арешту (1908) емігрував до Австро-Угорщини, де студіював право у Віденському ун-ті. У 1913 р. пориває з соціалістичними ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі студентів від УСДРП і засуджуючи все ще впливові в Галичині московофільські ідеї; закликав до відокремлення від Росії. Од 1914 р. жив у Відні та Берліні, од 1916 р. - у Швейцарії; активно включився в роботу Союзу визволення України, який невдовзі очолив. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, створив (разом з Міхновським) Партію хліборобів-демократів. Од 1919 р. - знову в Швейцарії, на чолі Українського Пресового Бюро. Од кінця 1939 р. знову емігрує (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), од 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, де певний час (1948 - 1953) викладав укр. літературу в ун-ті. Суперечливість світоглядної еволюції (від соціал-демократизму до категоричного заперечення соціалістичної ідеї, від атеїзму до агресивної церковності), крайній політичний радикалізм, акцентована безкомпромісність позиції і пристрасність стилю роблять постать Д. контроверсійною та неоднозначною, "рівночасно звеличуваною і засуджуваною" (Янів). Політична позиція Д., що давала підстави кваліфікувати його як "апостола укр. сепаратизму", од 1913 р. залишалася незмінною О. бґрунтовуючи інтегральний націоналізм, Д. звертається до популярних у Європі поч. XX ст. ідей волюнтаризму (Шопенгауера, Гартмана, Ніцше, Сореля та ін.). Речник "агресивного націоналізму" обґрунтовував примат волі до влади ("функція влади - найвища функція нації") та пріоритет ідеї власновладності. Займаючи беззастережно ірраціоналістичні позиції, говорячи про принципові обмеження просвітницького варіанта інтелектуалізму, Д. приймав "інтелект, міцно сполучений з народним інстинктом і сумлінняям", вбачав у їх синтезі узгодженість Логосу й Еросу. Така узгодженість є для Д. запорукою плідності зусиль нації. Гармонійне сполучення національної ідеї та національного Еросу забезпечить подолання "роздвоєння душі" та ослаблення волі, на які передусім, на думку Д., хибує укр. спільнота. До опонентного кола Д. належали насамперед "драгоманівщина", яку він визначав як "раціоналізм у культурі, федералізм у державі і демократизм у громаді" і котрій протиставляв "органічність і віру в культурі, власновладність у державі, провідництво, ієрархію в громаді"; а також соціалізм Маркса - Леніна, "пересякнутий отрутою московофільства", противагою якого в Д. є ідея політичної нації. Ідеалом і метою останньої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з Росією, під оглядом соціальним - негація соціалізму. В інтуїтивістськи-волюнтаристському світосприйнятті місце епістемологічної істини посідає аксіологічна правда, котрій належить бути тільки "своєю". Не приймаючи універсалізм у драгоманівській і будь-якій іншій версії, Д. усе ж постулював синтез націоналізму та універсалізму (зрозуміло, на основі першого), як і синтез інстинкту й розуму, традицій і нового, народу й еліти ("провідної меншості") тощо. Ієрархічне бачення суспільства і окремої спільноти аж до засад авторитаризму та елітаризму, націонал-радикалізм у політиці, волюнтаризм у філософії політики, культурософії та етиці й пов'язаний з ними ідеал надлюдини - визначальні моменти світогляду Д.

[br]

Осн. тв.: "Історія розвитку української державної ідеї" (1917); "Енгельс, Маркс і Лассаль про неісторичні нації" (1918); "Українська державна думка і Європа" (1919); "Підстави нашої політики" (1921); "Націоналізм" (1966); "Наша доба і література" (1937); "Дух нашої давнини" (1944); "Правда прадідів великих" (1952); "Туга за героїчним" (1953); "Від містики до політики" (1957); "Дві літератури нашої доби" (1958); "Незримі скрижалі Кобзаря" (1961); "Росія чи Європа" (1955).

1) безсилля; слабкість; безпомічність

2) мед. імпотенція, статеве безсилля

3) нестриманість, пристрасність

* * *

1) безсилля, слабість; безпорадність

2) мeд. імпотенція

 ж

 1. пристрасність, жагучість, снага;

 2. запеклість, завзятість

1) кров

2) рід; походження

3) родовитість; високе походження

4) pl; aмep.; cл. американські негри

5) чистокровна тварина

6) темперамент, характер; пристрасність

7) сік (дерева, плода)

8) cл. заст. франт, денді

9) дешевий сенсаційний роман; журнал, що друкує страшні або дешеві сенсаційні історії

1) пускати кров

2) привчати собаку до крові; привчати ( до чого-небудь)

жар

жара

жару

запальність

палкість

пристрасність

спека

жар

жара

жару

запальність

палкість

пристрасність

спека

1) пристрасть, палке захоплення

2) запал, пристрасність, ентузіазм

3) предмет пристрасті; любов, захоплення

4) вибух почуттів; напад, вибух гніву

5) пасивний стан; пасивність

6) peл. ( the Passion) страсті господні

7) cкop. вiд Passion play

 c

 1. запам'ятовування;

 2. пристрасність, жагучість

 ч

 1. жар;

 2. жара, спека;

 3. пристрасність, жагучість

n; іст.

1) статева потенція; пристрасність

2) міць, сила (духовна, фізична)

1) спека, спекота, духота

2) пристрасність

* * *

n; іст.

1) статева потенція; пристрасність

2) міць, сила (духовна, фізична)