прилегать

матем., техн., физ.

матем., техн., физ.

прилечь

1) притикати(ся) до чого, межувати, сумежити з чим; срв. Прилежать 1. [До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Л. Укр.)]. Мой дом (усадьба) -гает к вашему (к вашей) - мій будинок (моя садиба, мій ґрунт) притикається (притикає) до вашого (до вашої), межує, сумежить з вашим (з вашою). См. ещё Примыкать 1;

2) прилягати, прилягти, (прислоняться) прихилятися, прихилитися до чого, (налегать) злягати, злягти на що. [Приліг на возі (Г. Барв.). Прихилиться, хвилинку задріма та й знов туди (Грінч.)]. -легла отдохнуть - спочити прилягла. -лёг на перила - зліг на бильця. -ляг ухом к земле - прихилися вухом до землі.

* * *

1) (лежать, располагаться вплотную - об одежде) приляга́ти

2) (к чему - находиться рядом с чем-л.) приляга́ти (до чого); ( граничить) межува́ти (з чим); ( примыкать) диал. притика́ти, диал. припира́ти (до чого); ( соседить) сусі́дити (з чим)

3) ( ложиться на некоторое время) приляга́ти; ( припадать) прихиля́тися

примкнуть

1) к чему (прилегать) - притикати(ся), приткнути(ся), припирати, приперти, при[до]тулятися, при[до]тулитися, причалюватися, причалитися до чого, (граничить) межувати з чим; срв. Прилегать 1. [До світлиці притикає скілька бічних кімнат (Л. Укр.). Межа з межею до наших Волини та Поділля притикається сторона, що зветься Галичина (Єфр.). Наш двір межує з його городом. До подвір'я з усіх боків припирали сліпі стіни сусідніх домів (Франко)]. -кать друг к дугу - межуватися, межувати. [Наші ниви межуються]. Правый фланг войска -кал к лесу - правим флангом військо притикало до лісу;

2) к кому, к чему (присоединяться) - приєднуватися, приєднатися, прилучатися, прилучитися, приставати, пристати, (о мн.) поприєднуватися, поприлучатися, поприставати до кого, до чого. [Став козаком, пристав до Дорошенка (Грінч.). Він приєднався (прилучився) до моїх ворогів];

3) что (на щеколду, на замок) - примикати, примкнути що, (притворять) причиняти, причинити, (о мн.) попричиняти що (напр. двері, вікна). [Примкнула сінешні двері і пішла з хати];

4) что к чему (сдвигать) - припирати, приперти, присовувати, присунути що до чого. Примкнутый -

1) припертий, при[до]тулений, причалений до чого;

2) причинений; примкнутий и примкнений;

3) припертий, присунений. Примкнувший к кому - той що приєднався (прилучився, пристав) до кого, прилученець (- нця). Примыкающий к чему - прилеглий, притичний до чого, той, що притикає (притикається) припирає и т. д. до чого, той, що межує з чим, сумежний з чим; срв. Прилегающий. На -щей улице - на прилеглій вулиці.

* * *

несов.; сов. - примкн`уть

1) примика́ти, примкну́ти

2) ( присоединять) приє́днувати, приєдна́ти

3) (к чему - несов.: быть смежным) диал. притика́ти, припира́ти (до чого); ( прилегать) приляга́ти (до чого); ( граничить) межува́ти (з чим); ( соседить) сусі́дити (з чим)

4) ( присоединяться) приє́днуватися, приєдна́тися, пристава́ти, приста́ти, ( приобщаться) прилуча́тися, прилучи́тися

5) несов. грам. приляга́ти

1) притикати(ся), прилежати до чого, межувати, сумежити з чим - см. Прилегать 1;

2) (быть прилежным) братися (щиро) до чого, пильнувати чого, упадати коло чого. -жать наукам - братися (щиро) до наук.

* * *

1) (к чему, чему - относиться с прилежанием) бра́тися (беру́ся, бере́шся) [щи́ро] (до чого); ( иметь склонность) ма́ти на́хил (до чого)

2) см. прилегать 2)

матем., техн., несов. примыка́ть, сов. примкну́ть

матем., техн., несов. примыка́ть, сов. примкну́ть

матем.; техн.; физ. прилега́ть, примыка́ть ( прилегать - ещё)

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

и Облежать облечь облягати, облягти, оточувати, оточати, оточити, обгортати, обгорнути. [Ой облягли запоріжців москалі, та всіма сторонами (со всех сторон). Небо хмари обгорнули]. Войска облегли крепость - військо облягло (оточило) фортецю. Облёглый - облеглий, обгорнутий, оточений.

* * *

несов.; сов. - обл`ечь

1) ( прилегать) обляга́ти, облягти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, охо́плювати, охопи́ти, обхва́чувати, обхвати́ти; (несов.: об одежде, обуви) ули́пнути

2) ( окружать войсками) обляга́ти, облягти́, ото́чувати, оточи́ти

подойти

1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];

2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];

3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];

4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];

5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;

6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;

7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.

* * *

несов.; сов. - подойт`и

1) притикання до чого, межування з чим;

2) прилягання, прихиляння до чого, злягання на що; см. Прилегать.

* * *

1) приляга́ння

2) приляга́ння; межува́ння; примика́ння

см. Прилегать.

* * *

1) прилягти́; ( лечь) лягти́

2) (утихнуть - о шуме, ветре) ущуха́ти, ущу́хнути; прищуха́ти, прищу́хнути