Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

придать

  • 1 придать

    сов. от придавать

    Русско-украинский политехнический словарь > придать

  • 2 придать

    сов. от придавать

    Русско-украинский политехнический словарь > придать

  • 3 придать

    Русско-украинский словарь > придать

  • 4 придавать

    придать додавати, додати, надавати, надати, наддавати, наддати, придавати, придати, добавляти, добавити. [Страх обгорнув зайця, додав ще більшої прудкости його ногам (Коцюб.). Несамовиті співи надавали картині образ чогось гарячого, палкого, вакханального (Неч.-Лев.)]. -давать силы, смелости кому-л. - додавати, надавати кому сили, сміливости, відваги. -вать духу, бодрости, охоты - додавати или надавати духу, бадьорости, охоти. -вать значение - надавати ваги, давати вагу чому-н. [Чого ви такої великої ваги надаєте мертвій цифрі? (М. Левицьк.). Платонічній любові я ваги не даю (Кониськ.)]. -вать, -дать мало значения чему-л. - легковажити, злегковажити що. -вать выражение - надавати, надати виразу. Приданный - доданий, наданий.
    * * *
    несов.; сов. - прид`ать
    1) ( прибавлять) додава́ти, дода́ти, придава́ти, прида́ти; ( наддавать) наддава́ти, надда́ти
    2) (сообщать, приписывать) надава́ти, нада́ти

    Русско-украинский словарь > придавать

  • 5 бодрость

    бадьорість, жвавість, жвава охота. Придавать бодрости - духу надавати кому, додавати жвавої охоти. Придать себе бодрости - духу піддати собі.
    * * *
    бадьо́рість, -рості

    Русско-украинский словарь > бодрость

  • 6 важность

    1) (спесь) пишність, пиха; (вульг.) бундючливість, пиндючливість (р. -вости), принда;
    2) (большое начение) вага, важливість, поважність, значність; (степенность) повага, величність. Велика важность! - велика вага! велика моція! овва! велике діло опеньки! Что за важность! - що за важниця! Иметь (возыметь) важность - важити, заважити. Придавать, придать важность - надавати (сов. надати) ваги [вагу] чому.
    * * *
    1) важли́вість, -вості, ва́жність, -ності, вагови́тість, -тості; вага́
    2) ва́жність; пова́жність; стате́чність; вели́чність, пи́шність; бундю́чність, пиндю́чність, пиха́тість, пиха́

    Русско-украинский словарь > важность

  • 7 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 8 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 9 живость

    жвавість, моторність (р. -ости). Придать живость чему - оживити що, надати жвавости чому.
    * * *
    жва́вість, -вості, жи́вість; (острота, сила) гострота́

    Русско-украинский словарь > живость

  • 10 значение

    1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;
    2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.
    * * *
    зна́чення; ( вес) вага́

    име́ть большо́е \значение ние — ма́ти вели́ке зна́чення (велику́ вагу́), бага́то ва́жити

    Русско-украинский словарь > значение

  • 11 колорит

    1) кольорит (-ту);
    2) (оттенок) закраска. Придать -рит - надати закраски чому.
    * * *
    колори́т, -у

    Русско-украинский словарь > колорит

  • 12 окраска

    1) (действ. от гл. окрашивать) - см. Окрашивание;
    2) (цвет, краска, колорит) барва, забарвлення, колі[ьо]р (-льору), закраска, покрась (-си). [Шовіністичний кольор. Національна закраска. Побутова покрась]. Придать -ку - забарвити. См. Окрашивать.
    * * *
    1) ( действие) фарбува́ння, пофарбува́ння, офа́рблення, покра́шення, ви́крашення, офа́рблювання, красі́ння, кра́шення, викра́шування; заба́рвлення, розкра́шення, заба́рвлювання, розкра́шування
    2) ( цвет) заба́рвлення, заба́рва, ко́лір, -льору
    3) перен. заба́рвлення

    Русско-украинский словарь > окраска

  • 13 окрашивать

    окрасить ((вы)красить что) красити, покрасити, викрасити, малювати, помалювати, фарбувати, пофарбувати, (придать окраску, цвет) забарвляти, забарвити; (кругом) обкрашувати, обкрасити, закрашувати, закрасити, обмальовувати, обмалювати, обфарбовувати, обфарбувати. [Сонце промінням красило гребні снігу. Труну (гроб) збудували ще й обмалювали]. -шивать, -сить крышу пол, двери, столы - красити (покрасити, викрасити), фарбувати (пофарбувати), малювати (помалювати) дах, підлогу, двері, столи. -шивать, -сить материю, платье - красити, по[ви]красити, фарбувати, по[ви ]фарбувати матерію, одежу. -сить волосы - пофарбувати (несов. фарбувати) волосся. [Волосся я не фарбувала, пані (Л. Укр.)]. Окрашивать, -сить в белый цвет - білити, побілити, (в жёлтый) жовтити, пожовтити, (в зелёный) зеленити, позеленити, (в красный) червонити, почервонити [Сонце хвилю червонить (Шевч.)], (в синий) синити, посинити, (в чёрный) чорнити, почорнити, вичорнити и т. д. или красити, покрасити (фарбувати, пофарбувати) в (и на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д. Окрашенный - покрашений, викрашений, закрашений чим и що [Легенди, закрашені у густу барву крови (Л. Укр.). Письменство закрашене громадськими інтересами (Єфр.)], помальований, пофарбований, обкрашений, обмальований, обфарбований; побілений, почорнений, посинений и т. д., или пофарбований (по[ви]крашений) у (на) біле, жовте, зелене, червоне и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - окр`асить
    1) фарбува́ти, пофарбува́ти, офа́рблювати, офа́рбити, краси́ти и кра́сити, покра́си́ти, викра́шувати, ви́красити, обмальо́вувати, обмалюва́ти
    2) (придавать какой-л. цвет, оттенок) заба́рвлювати, заба́рвити, розкра́шувати, розкра́си́ти

    Русско-украинский словарь > окрашивать

  • 14 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

См. также в других словарях:

  • ПРИДАТЬ — ПРИДАТЬ, придам, придашь, придаст, придадим, придадите, придадут, повел. придай, прош. вр. придал, придала, придало; придавший, совер. (к придавать). 1. кого что. Дать сверх чего нибудь, в дополнение к чему нибудь, прибавить. К прежним деньгам… …   Толковый словарь Ушакова

  • придать — значение • обладание, каузация придать новый импульс • реализация придать особого значения • обладание, каузация придать смысл • обладание, каузация придать форму • действие …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • придать — подбавить, навести, присоединить, прибавить, сообщить, добавить, вложить, внести, привнести, приложить, дать, усилить Словарь русских синонимов. придать 1. дать, вложить во что, внести во что, привнести во что, сообщить 2. см. прибавить …   Словарь синонимов

  • ПРИДАТЬ — ПРИДАТЬ, ам, ашь, аст, адим, адите, адут; придал и (разг.) придал, ала, ало; ай; придавший; приданный ( ан, ана и разг. ана, ано); совер. 1. кого (что). Дать дополнительно. Дивизия с приданными ей подразделениями. 2. чего. Усилить, прибавить. П.… …   Толковый словарь Ожегова

  • придать — придать, придам, придашь, придаст, придадут; прош. придал и придал, придала (неправильно придала), придало, придали и устаревающее придало, придали; прич. придавший (неправильно придавший); дееприч. придав (неправильно придав) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • придать — что и чего. 1. что (дать в дополнение, прибавить). Придать отряду артиллерию. 2. чего (увеличить, усилить какое л. качество). Придать храбрости. Ольга Павловна едва не упала в обморок, но страх придал ей сил (Гаршин). Листовка чуть чуть придала… …   Словарь управления

  • придать — ▲ давать ↑ характеристика, объект придать что делать каким (# форму. # энергию. # ускорение. # храбрости). придать характер какой. набросить покров чего на что. сообщить (# ткани водонепроницаемость). вносить. привносить. оделить. наделить (#… …   Идеографический словарь русского языка

  • придать бодрости — поощрить, повысить тонус, поднять дух, придать уверенности, ободрить, взбодрить, придать сил, подбодрить, вселить бодрость, подкрепить, поддержать, поднять настроение, вселить уверенность, приободрить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • придать законченность — отработать, отделать, отшлифовать, придать законченный вид, обработать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • придать значение — отдать должное, воздать должное, придать большое значение, признать достоинства, оценить, отдать справедливость, признать заслуги, оценить по достоинству Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Придать пара — в начале и во время выпечки нальем на дно духовки немного воды. Словарь кулинарных терминов. 2012 …   Кулинарный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»