-
1 придавлювати
= придавитиto press (down, against); to squeeze (to) -
2 придавлювати
= придави́ти1) прида́вливать, придави́ть; ( слегка) нада́вливать, надави́ть, нажима́ть, нажа́ть; ( к чему) прижима́ть, прижа́ть; ( притискивать) прищемля́ть, прищеми́ть, отщемля́ть, отщеми́ть, отти́скивать, отти́снуть, прищёлкивать, прищёлкнуть2) (перен.: стеснять, подавлять) приглуша́ть, приглуши́ть -
3 придавлювати
техн. прида́вливать -
4 бастыр-
придавлювати, причиняти СБ; змушувати наступати Б, СК; пристрочувати СГ; арман ташнен бастыр- молотити збіжжя котком К, СГ; йорған билен бастырып йабун- щільно укриватися ковдрою СБФ; бастырдым тавуғум / тавуғу кулук ВН / СГ, тавуғу / тавух кулук бастырдым СМ / Б, тавуғу бастырдым кулук Г посадила я квочку на яйця. -
5 wring
1. n1) скручування; викручування; віджимання2) потиск (руки); стиснення3) гострий біль; схватка4) розм. прес (виноробний тощо)5) вимагання, здирство2. v (past і p.p. wrung)1) скручуватиto wring one's hands — перен. ламати руки (від розпуки)
2) муляти (про взуття)3) терзати4) віджимати, викручувати (тж wring out)wringing wet — мокрий, хоч викрути; мокрий як хлющ
5) потиснути, стиснутиto wring smb.'s hand — міцно потиснути комусь руку
7) корчитися, звиватися; битися8) перекручуватиwring about, wring round — вивертати; вивихнути
wring down — притискати, придавлювати; видавлювати
wring off — відкрутити, скрутити
wring out — викручувати (білизну); виривати (обіцянку)
wring up — загорнути, закрутити
to know where the shoe wrings (one) — знати, в чому біда
* * *I [riç] n1) викручуванняshe gave the shirt a wring — вона вижала ( мокру) сорочку
3) гострий біль, коліки ( в шлунку)4) дiaл. прес ( виноробний або сироваренний)II [riç] v( wrung)1) скручуватиto wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию
2) вижимати, віджимати ( wring out)to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати
to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)
3) спричиняти страждання, терзати, мучити4) (from, out of) вимагатиto wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися
5) корчитися, звиватися7) вивертати; закручувати ( to wring up)8) ( down) притискати; придавлювати9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)••to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю
-
6 підгортати
= підгорнути2) ( засукувати) to turn up, to roll up4) ( придавлювати) to press ( to crush) down5) с.-г. ( рослини) to earth up, to hill up -
7 підминати
= підім'яти1) ( навалюватися й придавлювати) to press ( to crush) down2) ( підкоряти) to dominate, to subjugate, to bring under complete control; підім'яти -
8 придавити
док. див. придавлювати -
9 придушувати
= придушити1) to smother; to strangle; ( придавлювати) to weight down, to press2) ( силоміць припиняти) to suppress -
10 придавити
см. придавлювати -
11 press down
phr vпридавлювати, притискати -
12 whelm
1. n1) розм. дерев'яний жолоб2) поет. потік; приплив; розлив води, повінь2. v2) перен. поглинати, охоплювати3) розм. накривати, придавлювати; накидати (на щось — over, upon)* * *I [welm] n1) дiaл. дерев'яний жолоб2) пoeт. потік; приплив; розлив водII [welm] v; поет.sorrow whelmed his soul — смуток охопила його душу;
-
13 press down
phr vпридавлювати, притискати -
14 wring
I [riç] n1) викручуванняshe gave the shirt a wring — вона вижала ( мокру) сорочку
3) гострий біль, коліки ( в шлунку)4) дiaл. прес ( виноробний або сироваренний)II [riç] v( wrung)1) скручуватиto wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию
2) вижимати, віджимати ( wring out)to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати
to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)
3) спричиняти страждання, терзати, мучити4) (from, out of) вимагатиto wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися
5) корчитися, звиватися7) вивертати; закручувати ( to wring up)8) ( down) притискати; придавлювати9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)••to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю
-
15 придавливать
придавить придавлювати, придавити (о мног. попридавлювати), придушувати, придушити, пригнітати, пригнічувати, пригнітити (о мног. попригнічувати), причавлювати, причавити, тиснути, притискати, притиснути. [Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.). Реакція знов пригнітила все в Росії (Єфр.). Причавив пальця]. Придавленный - придавлений, придушений, пригнічений, причавлений, притиснутий, стиснений.* * *несов.; сов. - придав`ить1) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; прича́влювати, причави́ти2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти -
16 Ожимать
ожать надавлювати, надавити, придавлювати, придавити, натискати, натиснути. -
17 Придушать
придушить1) придушувати, придушити, придавлювати, придавити, притискувати, притиснути, пригнічувати, пригнітити, (о мног.) попридушувати, попритискувати и т. д.;2) (до смерти) см. Задушать, Задушить;3) -шить огонь - притлумити, пригасити огонь. Придушенный -1) придавлений и т. д. -шенный шопот - придавлений (притлумлений) шепіт;2) притлумлений, пригашений. -
18 przyciskać
1. притискати; придавлювати;2. натискати;3. притуляти;4. пригноблювати; утискувати (перен.) -
19 przyduszać
1. придушувати, придавлювати;2. гасити (перен.) -
20 przygniatać
1. придавлювати;2. гнобити (перен.)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
придавлювати — юю, юєш, недок., придави/ти, давлю/, да/виш; мн. прида/влять; док. 1) перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. || чим. Вагою, масою чого небудь стискувати щось. || Притискувати щось… … Український тлумачний словник
придавлювати — I = придавити (вагою, масою чого н. стискувати щось, зазв. зверху), привалювати, привалити, підминати, підім яти (перев. зі сл. під себе ) II ▶ див. гнітити I, гнобити 1), давити I … Словник синонімів української мови
придавлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
придушувати — ую, уєш, недок., придуши/ти, душу/, ду/шиш, док., перех. 1) Те саме, що придавлювати 1). || безос. 2) перев. док. Те саме, що придавлювати 2). || безос. 3) перен. Те саме, що придавлювати 3). 4) перен.Силою припиняти повстання, революційні д … Український тлумачний словник
привалювати — юю, юєш, недок., привали/ти, валю/, ва/лиш, док. 1) перех.Підминаючи під себе, придавлювати, накривати кого , що небудь. || чим. Валячи, нахиляючи щось, придавлювати, притискувати кого , що небудь. || безос. Засипати, завалювати, причавлювати… … Український тлумачний словник
затоптувати — ую, уєш, недок., затопта/ти, топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Їздячи або ходячи по чому небудь, топтати, приминати, придавлювати колесами, ногами, копитами і т. ін. || Забруднювати слідами ніг. 2) Топчучи, приминаючи, гасити вогонь або те, що… … Український тлумачний словник
насідати — а/ю, а/єш, недок. і док., насі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) тільки 3 ос. Сідати, поміщатися де небудь у великій кількості. 2) тільки 3 ос. Осідаючи, скупчуватися, покривати собою кого , що небудь. 3) тільки 3 ос. Нападати, накидатися на кого , що… … Український тлумачний словник
підгортати — а/ю, а/єш і розм. підго/ртувати, ую, уєш, недок., підгорну/ти, горну/, го/рнеш, док., перех. 1) Горнучи (у 1 знач.), збирати що небудь сипуче докупи. || Підбирати, поправляти що небудь (звичайно волосся). 2) під кого – що. Горнучи, гребучи,… … Український тлумачний словник
підминати — а/ю, а/єш, недок., підім я/ти, мну/, мне/ш, док., перех. 1) Падаючи, рухаючись і т. ін., навалюватися і придавлювати собою кого , що небудь. 2) Притискати чимось важким, згинати, м яти … Український тлумачний словник
привертати — а/ю, а/єш, недок., приверну/ти, верну/, ве/рнеш, док. 1) перех., часто у сполуч. зі сл. на себе, до себе.Приваблювати (чий небудь погляд). || у сполуч. зі сл. інтерес. Зацікавлювати. Привертати увагу. 2) перех. Спонукати приєднатися до кого ,… … Український тлумачний словник
пригнічувати — ую, уєш і рідко пригніта/ти, а/ю, а/єш, недок., пригніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Придавлювати кого , що небудь своєю силою або вагою. 2) перен. Гнітюче впливати на психіку; викликати тяжке і болісне почуття. || Гнітити (серце, розум і т … Український тлумачний словник