-
1 пригнічувати
= пригнітити -
2 пригнічувати
см. пригнітати -
3 пригнітати
= пригні́чувати, пригніти`ти1) прида́вливать, придави́ть2) перен. дави́ть, придави́ть; (притеснять, отягощать сознание) гнести́, угнета́ть, угнести́, удруча́ть, удручи́ть, подавля́ть, подави́ть; (только несоверш. - о мысли, чувстве: не оставлять в покое) пресле́довать; (лишать свободы действий, ограничивать в чём-нибудь) стесня́ть, стесни́ть; (крайне поражать, выводить из равновесия)3) спец. сгнета́ть, сгнести́ -
4 пригнітити
док. див. пригнічувати -
5 przygnębić
пригнічувати; пригнобити -
6 придавливать
придавить придавлювати, придавити (о мног. попридавлювати), придушувати, придушити, пригнітати, пригнічувати, пригнітити (о мног. попригнічувати), причавлювати, причавити, тиснути, притискати, притиснути. [Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.). Реакція знов пригнітила все в Росії (Єфр.). Причавив пальця]. Придавленный - придавлений, придушений, пригнічений, причавлений, притиснутий, стиснений.* * *несов.; сов. - придав`ить1) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; прича́влювати, причави́ти2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти -
7 пригнетать
пригнести1) (придавливать) пригнітати, пригнічувати, пригнітити, придушувати, придушити, притискати, притиснути, причавлювати, причавити;2) (угнетать) пригнітати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, утискати; срв. Угнетать, Притеснять. Пригнетённый -1) пригнічений, придушений, притиснутий, причавлений;2) пригноблений; срв. Угнетённый. [Вона лежала така тиха, пригноблена, розтоптана (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - пригнест`и1) диал. пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти -
8 подавлять
подавить1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).* * *несов.; сов. - подав`ить1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти -
9 гнести
1) тиснути, муляти, (зап.) мулити. [Чобіт муляє, зап. мулить];2) гнітити, пригнічувати, гнобити, тіснити, утискати, давити, згнічувати. Гнетущий - гнітючий.* * *1) гніти́ти, пригні́чувати, ти́снути; ( выжимать) вича́влюватитоска́ гнетёт — нудьга́ гні́тить (пригні́чує)
2) ( угнетать) гноби́ти, пригно́блювати, гніти́ти, пригні́чувати; ( притеснять) ути́скувати, утиска́ти -
10 притискивать
притискать и притиснуть1) что - притискувати и притискати, притиснути и притисти, (пригнести) пригнічувати и пригнітати, пригнітити, (припирать) припирати, приперти, (о мн.) попритискати, попригнічувати, поприпирати кого, що до чого; срв. Придавливать, Прижимать. [Щось притисло їй шию до рейки (Грінч.). Цить, кажу тобі, бо я тебе до землі пригнічу (Мова)];2) кого - притискувати и притискати, притис(ну)ти, утискувати и утискати, утис(ну)ти кого чим; срв. Притеснять 2. [Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі (Камен. п.)]. Притисканный и притиснутый - притиснутий и притиснений, пригнічений, припертий. -ться - притискуватися и притискатися, притис(ну)тися, бути притиснутим (притисненим); срв. Прижиматься.* * *несов.; сов. - прит`иснутьпритиска́ти и прити́скувати, прити́снути -
11 oppress
v1) гнобити, пригноблювати2) гнітити, пригнічувати; діяти гнітюче; засмучувати3) підкоряти, підпорядковувати* * *v1) пригнічувати, пригноблювати, утискувати2) діяти гнітюче; пригнічувати -
12 trample
1. n1) топтання2) тупання3) зневажання, нехтування2. v1) топтати, витоптувати (траву тощо); розтоптуватиto trample (down) the growing corn — витоптати посіви
2) давити (виноград)3) важко ступати; гупатиto hear a person trampling overhead — чути, як хтось гупає нагорі
4) зневажати, нехтувати; гнітити* * *I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
13 trample
I n1) тупання, тупотіння2) топтання3) знехтуванняII v1) топтати; розтоптувати, толочитиto trample the grass [the flowers, the growing corn] — толочити траву [квіти, посіви]
to trample (out) the fire — затоптати вогнище
to trample morality into the dust — затоптати мораль брудом; давити ( виноград)
to hear a person trampling (about) overhead — чути, як хтось важко ходить вгорі
3) (on, upon over) наступатиto trample on flower beds — топтати квіткові клумби; пригнічувати, зневажати
to trample on /upon/ smb — звертатися зневажливо до кого-н.; третирувати кого-н.
to trample on smb s feelings [reputation] — розтоптати чиї-н почуття [репутацію]
to trample on one's foe — роздавити /знищити/ свого ворога; пригнічувати, стримувати, не давати волі
to trample on ones pride — стримати свою гордість; нехтувати, не вважатися
he tramples on conventions — він не зважає на умовності умовностей для нього не існує є to trample smb
under foot — топтати кого-н.; пригнічувати кого-н.
-
14 удручать
несов.; сов. - удруч`ить1) ( отягощать) обтя́жувати, обтя́жити; ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити -
15 downcast
1. n1) спускання, скидання2) похнюплений зір; меланхолійний погляд3) гірн. потік повітря униз; вентиляційна шахта2. adj1) опущений; скинутий2) потуплений, понурений (про очі)3) пригнічений, засмучений4) спрямований униз, низхідний3. vпригнічувати, засмучувати, гнітити* * *I n1) опускання; скидання; потуплений погляд; меланхолійний погляд2) гipн. низхідний потік повітря3) = downthrow4) гipн. вентиляційна шахтаII a1) опущений; скинутий; потуплений ( про погляд)2) пригнічений3) спадний; низхідний, спрямований внизIII v; поет.пригнічувати, засмучувати -
16 давить
давливать, давнуть1) давити, давнути, давонути; гнітити, гнести, пригнічувати; тиснути, потискати, притискати, потиснути; душити, чавити; (трудить) мули[я]ти. [Давнув його за горло. Привиддя лихі мені душу гнітили (Л. Укр.). Чобіт муляє (мулить) ногу]. Грудь давит - у грудях тисне; стиски в грудях; груди стискає. Давящий - гнітючий, мулький. [Над життям людським вічно важніє гнітюча погроза (Крим.). Мульке службове ярмо (Єфр.)];2) давити. [Кіт давай зараз миші давити].* * *1) дави́ти; (жать, нажимать) души́ти, ти́снути; (об обуви, бандаже) му́ляти, му́лити2) перен. давити, души́ти; ( угнетать) гніти́ти; ( притеснять) пригно́блювати, гноби́ти, пригні́чувати, пригніта́ти, ути́скувати3) ( душить) души́ти, дави́ти4) (розминать, выжимая сок) чави́ти, дави́ти, души́ти -
17 сгнетать
несов.; сов. - сгнест`и1) згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти, -нічу, -нітиш2) перен. пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти -
18 damp
1. n1) вогкість, вологість, сирість2) смуток, нудьга; пригнічений настрій3) розм. випивка4) туман, імла5) слабкість, кволість2. adj1) вологий, вогкий, сирий; запітнілий2) сумний, пригнічений; збентежений3) туманний3. v1) змочувати; зволожувати2) послаблювати; зупиняти; притупляти; глушити, гасити3) бентежити; пригнічувати4) зменшувати жар (у печі); зупиняти домну5) заглушати (звук)6) тех. гальмувати, амортизувати; демпфувати* * *I [dʒmp] n1) вогкість, вологість2) зневіра, пригнічений настрій; пригнічений стан3) випивка4) туман, серпанок5) слабість6) гipн. рудниковий газ (тж. black damp, fire damp, suffocating damp)II [dʒmp] a1) вологий, сирий; запітнілий2) мрячний; туманнийIII [dʒmp] v1) змочувати, зволожувати2) послабляти; зупиняти; притупляти; глушити, заглушати, гасити, угамовувати3) бентежити, розхолоджувати5) фiз. зменшувати амплітуду коливань; заглушати ( звук); заспокоювати ( стрілку приладу)6) тex. демпфірувати; амортизувати -
19 aggrieve
v1) засмучувати, пригнічувати; завдавати прикрості2) юр. завдавати шкоди* * *vзвич. pass1) пригнічувати, гнітити; засмучувати2) юp. завдавати шкоди; відмовляти в задоволенні ( вимоги) -
20 amate
vпригнічувати, засмучувати* * *v; поет.завдавати суму, пригнічувати
См. также в других словарях:
пригнічувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пригнічувати — ую, уєш і рідко пригніта/ти, а/ю, а/єш, недок., пригніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Придавлювати кого , що небудь своєю силою або вагою. 2) перен. Гнітюче впливати на психіку; викликати тяжке і болісне почуття. || Гнітити (серце, розум і т … Український тлумачний словник
пригнічення — я, с. 1) Дія за знач. пригнітити, пригнічувати. 2) Те саме, що пригніченість … Український тлумачний словник
пригнічуватися — уюся, уєшся, недок., пригніти/тися, ічу/ся, і/тишся, док. 1) Ставати пригніченим (у 2 знач.). 2) тільки недок. Пас. до пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнітати — див. пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнітити — див. пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнічуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пригнічувати … Український тлумачний словник
пригнічування — я, с. Дія за знач. пригнічувати … Український тлумачний словник
загнічувати — ую, уєш, недок., загніти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех. 1) Пекти вироби з тіста так, щоб утворилася світло коричнева кірка; зарум янювати. 2) діал. Пригнічувати … Український тлумачний словник
згнічувати — ую, уєш, недок., згніти/ти, згнічу/, згні/тиш, док., перех. 1) Натискаючи, надавлюючи, зменшувати в об ємі. || Тиснути, давити кого небудь. 2) перен. Викликати відчуття хворобливого стискання серця, душевної пригніченості. || безос. 3) перен. Не… … Український тлумачний словник
опримувати — пригнічувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів