привлекать+к+судебной+ответственности

привлечь

1) см. Приволакивать, Притаскивать, Притягивать. -влекать к себе - притяг(ув)ати, пригортати до себе. [Він узяв її за руку і пригорнув до себе];

2) (притягивать нравственно) притягувати и притягати, притяг(ну)ти, затягувати, затягти кого до чого, (манить, влечь) вабити, повабити, приваблювати (и редко привабляти), привабити, зваблювати и звабляти, звабити, надити, з[по]надити, принаджувати, принадити, приманювати, приманити, (склонять) прихиляти, хилити, прихилити, привертати, привернути кого чим до кого, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приєднувати, приєднати, залучати, залучити, пригортати, пригорнути, привертати, привернути кого до чого (до товариства, до справи, до праці (до роботи) і т. п.), (призывать) закликати, закликати, прикликати, прикликати кого до чого, (о мн.) попритягувати, поприваблювати, навабити (неок. наваблювати), попринаджувати, поприхиляти, попривертати, поприєднувати, позалучати кого; срв. Манить, Влечь. [Сміливість та веселість Ломачевського більш од усього притягувала до його Олесю (Неч.-Лев.). Метка і жвава, вона так і вабила до себе (Мирн.). Се ще більш його зваблювало, що воно заборонене. Не здолає вже принаджувати красою (Самійл.). Історія України зовсім мало приваблює до себе наших письменників (Єфр.). Щось надить до його усіх. Нам пощастило привабити до гурту двох дорослих учениць (Грінч.). Його до роботи не привернеш (Звин.). Привернула вона його своїми очима (Грінч.)]. -кать к себе внимание - притягати (привертати, прихиляти) до (на) себе чиюсь увагу, кидатися, спадати на увагу комусь. Дело это -кло к себе общее внимание - справа ця привернула до себе (на себе) загальну увагу. -кать, -влечь к себе взгляд(ы), взор(ы) - брати (убирати) очі на (в) себе, привертати, привернути очі до себе, вабити погляди. [Та й сорочка-ж: аж на себе очі бере. Найбільше привернула до себе очі сама Наталка (Грінч.). Усім брала очі красою (Куліш)]. -влечь на свою сторону - приєднати, прихилити, пригорнути кого до себе. [Наша організація зуміла пригорнути до себе все село (Грінч.)]. -влечь на свою сторону угощением - примогоричити кого. -влекать, -влечь к участию (пригласить) - присоглашати, присогласити кого. [Він самий первий, та ще двох присогласив (Мнж.)]. Насильно -влечь кого к чему-н. - силоміць притягти, залигати кого до чого. -влекать, -влечь к работе - притягувати, -гнути, залучати, залучити кого до праці. -влекать, -влечь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду - притягати, притягти, тягнути, потягти, кликати, покликати кого до права, до відповідальности; притягати, притягти, кликати, покликати до суду, на (в) суд, ставити, поставити на суд кого, позивати, запізвати кого. -влекать, -влечь к делу об убийстве кого - притягати, притягти (кого) до справи про вбивство кого. Привлекаемый - при[за]тягуваний, приваблюваний, принаджуваний; приєднуваний, залучуваний, при[за,по]кликуваний. Привлечённый - притягнутий, затягнутий, приваблений, зваблений, принаджений, знаджений, приєднаний, залучений, привернутий до чого. -ный к (судебной) ответственности к суду - потягнутий, покликаний до права, до відповідальности, на (в) суд, запізваний. -чённый к делу - притягнутий до справи якої.

* * *

несов.; сов. - привл`ечь

1) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти; ( к участию в чём-л) залуча́ти, залучи́ти и позалуча́ти; (возбуждать интерес, занимать) приверта́ти, приверну́ти; (притягивая, приближать) пригорта́ти [до се́бе], пригорну́ти [до се́бе] и попригорта́ти [до се́бе]

2) (влечь, манить) прива́блювати, прива́бити, ва́бити [до се́бе], пова́бити [до се́бе], прина́джувати, прина́дити, на́дити, пона́дити; ( заинтересовывать) заціка́влювати, заціка́вити; ( соблазнять) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити

3) ( склонять) прихиля́ти, прихили́ти; ( располагать) приверта́ти, приверну́ти