прибічник

1) той, що живе по іншу сторону Альп ( про італійців)

2) ( Ultramontane) прибічник абсолютного авторитету римського папи

1) той, хто живе по іншу сторону Альп ( про італійців)

2) ( Ultramontane) ультрамонтан ( прибічник абсолютного авторитету римського папи)

1. прибічник відокремлення, розколу

2. амер. іст. противник союзу штатів, прибічник відокремлення південних штатів

1. прихильник, прибічник (якоїсь партії, ідеї тощо); поборник

2. партизан

- partisan politics/ policy політика, що проводиться на користь однієї партії

- partisan of peace поборник миру

- partisan of the reforms прибічник реформ

(амер. favorer) n

1) заступник, захисник

2) помічник; прихильник; прибічник

* * *

ЕМПІРИЗМ ( від грецьк. έμπειρία - досвід) - філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Досвід розглядається передусім як чуттєве пізнання, що виникає через взаємодію органів чуття із зовнішніми речами (зовнішній досвід), хоча більшість філософів - прибічників Е. - визнають важливість і досвіду внутрішнього, тобто усвідомлення душевних станів суб'єкта пізнання в акті інтроспекції (рефлексії). Близькі до Е., але не тотожні йому, два напрями у філософії: прагматизм і логічний Е. Незважаючи на те що обидва напрями ґрунтуються на Е., вони мають також власні, відмінні від нього філософські підходи. Елементи філософії Е., зокрема емпіричні пояснення процесу формування понять, пронизують всю історію філософської думки, починаючи від Античності. Але як цілісна гносеологічна концепція Е. сформувався у культурі Нового часу. Гассенді - франц. християнський мислитель XVII ст. - відродив емпіричне вчення Епікура. Але найвідомішим прибічником Е. в філософії цього періоду був англ. філософ Ф. Бекон. Центральною в його філософії була проблема наукового методу, який він розглядав як метод виведення теоретичних принципів (аксіом) із чуттєвого досвіду. Досвід трактується Ф. Беконом не як просте чуттєве споглядання, а як науковий експеримент, що має систематичний і цілеспрямований характер. На думку Ф. Бекона, дані досвіду ведуть до необхідного результату лише за умови їх раціональної обробки. Методом аналізу та узагальнення емпіричних даних він вважав наукову індукцію. Матеріаліст і номіналіст XVII ст. Гоббс поєднав крайній Е. у тлумаченні походження понять (які розглядав як результат фізичної дії зовнішніх речей на тілесні органи відчуттів) з раціоналізмом щодо знань. Для нього все достеменне знання має апріорний характер, оскільки воно на кшталт геометричних теорем є точним висновком із попередніх дефініцій. Найвпливовішу форму Е. в новій філософії створив Локк. У праці "Нариси про людський розум" він доводив, що всі знання походять із відчуттів або рефлексії. Спростовуючи теорію вроджених ідей, він розглядав стан свідомості немовляти як чисту дошку (tabula rasa). Аналізуючи джерела виникнення ідей, Локк прагнув показати, яким чином прості ідеї, що виникають у зовнішньому і внутрішньому досвіді, об'єднуються у складні. Головні способи утворення складних ідей, за Локком, - це поєднання, порівняння, абстрагування й узагальнення. Подальша еволюція британського Е. полягала у послідовному дотриманні цього принципу і звільненні філософії від залишків метафізики. Так, Берклі, виходячи багато в чому із теорії пізнання Локка, надав їй більш переконливого ідеалістичного характеру. Він попередньо накреслив лінію, яка зрештою привела до феноменалізму - погляду, згідно з яким реальність поза нашими відчуттями є "ніщо". Важливий крок у цьому напрямі було зроблено також Г'юмом. У Франції, завдяки зусиллям таких філософів, як Вольтер, Кондильяк, Гельвецій, Е. Локка став підґрунтям сенсуалізму, в межах якого всі складові духовного життя людини пояснюються через чуттєвий досвід. Послідовним прихильником Е. в англ. філософії XIX ст. був Дж. С. Мілль. Він дотримувався думки, що всі знання., в т.ч. математичні, мають емпіричне походження і спираються на метод індукції. Такий підхід характерний також для Спенсера, хоч він пропонував також пояснення іншого типу, зокрема щодо людських переконань. Останні, вважав він, значною мірою ґрунтуються на успадкуванні від попередніх поколінь. Точку зору радикального Е. в філософії науки обстоювали відомі математики та основоположники філософії сучасної фізики Кліффорд та Пірсон. У філософії XX ст. найвідоміший представник Е. - британський філософ і логік Рассел, який, наслідуючи Г'юма, вважав, що завданням філософії є аналіз усіх понять у термінах, які можуть бути безпосередньо віднесені до чуттєвих вражень. Теорії, обґрунтовані Расселом, а також Вітгениїтайном, сприяли розробці варіанта логічного позитивізму нім. філософом Карнапом. Е., характерний для логічного позитивізму в цілому, виразно виявився у такому фундаментальному принципі, як> принцип верифікації.

1) астр. сателіт, супутник

2) штучний супутник

3) учасник урочистого кортежу; особа, що супроводить

4) прибічник, прихильник, сателіт

5) держава-сателіт

6) архт. місто-супутник (тж satellite town)

7) метеор. вторинний циклон

* * *

1) acтp. сателіт, супутник

2) штучний супутник

3) поплічник; сателіт

4) член почету, урочистого кортежу; супроводжуюча особа

5) держава-сателіт ( satellite state)

6) apxiт. місто-супутник ( satellite town)

7) мeтeop. вторинний циклон

8) aвт. сателіт

9) бioл. супутник ( хромосоми)

10) мaт. сателіт

-ница поборник, поборниця, споборник, споборниця, заступник, заступниця. [Поборники святої волі].

* * *

1) satelita (слуга, прибічник)

2) satelita ( супутник)

1. n

1) прихильник безшлюбності

2) церк. прихильник целібату

3) жарт. переконаний холостяк (парубок)

2. adj

безшлюбний; що відстоює безшлюбність

* * *

1) настроєний проти шлюбу

2) iм. прибічник безшлюбності; цepк. прихильник целібата, обітниці безшлюбності ( для духовенства); переконаний холостяк

1) послідовник; прихильник, учень; наступник

2) пол. попутник, однодумець

3) залицяльник, поклонник

4) тех. ведений механізм; рухомий люнет (верстата)

5) тех. стежачий пристрій

* * *

1) див. follow II + - er

2) послідовник; прихильник, прибічник; учень

3) залицяльник

4) тex. ведена ланка ( механізму)

5) тex. слідкувальний пристрій

6) cпeц. повторювач

7) тex. рухомий люнет ( верстата)

1) інструменталіст (музикант)

2) філос. прихильник інструменталізму

* * *

1) музикант; оркестрант; член вокально-інструментального ансамблю

2) інструменталіст, прибічник інструменталізму ( у філософії)

1. n

1) прибічник ланкастерської династії

2) уродженець (мешканець) Ланкаширу

2. adj

1) ланкастерський

2) ланкаширський

* * *

1. n

1) прибічник, прихильник

2) партизан

3) командир партизанського загону

4) фанатик

5) іст. алебарда

6) солдат, озброєний алебардою

2. adj

1) партизанський

2) фанатичний; упереджений; який сліпо вірить (у щось)

* * *

1) прихильник, поборник; фанатик

2) партизан; командир партизанського загону

1) упереджений; який сліпо вірить ( чому-небудь); фанатичний; тенденційний

2) партизанський

1) навертати до іншої віри

2) амер. залучати, вербувати прибічників (членів) (спортивної команди тощо)

* * *

1) розкидання, розсіювання, розповсюдження

2) фіз. розсіювання

3) невелика кількість

4) утруска

5) заст. волоцюга, бродяга

* * *

1) розкидання, розсіювання, поширення; фiз. розсіювання

2) невелика кількість

3) утруска

1) слуга; прибічник

2) іст. студент Оксфордського університету, який працює служителем за стипендію

* * *

1) наближений; слуга

2) icт. студент Оксфордського університету, який працює служителем за стипендію

1. n

1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль

2) столик (журнальний)

3) ларьок, кіоск, прилавок

4) стенд; установка для випробування

5) буфетний прилавок

6) естрада

7) трибуна (на стадіоні)

8) кафедра

9) амер., юр. місце свідка в суді

10) місце, позиція

11) точка зору

12) спорт. стійка, стояння

13) стоянка (автомобілів тощо)

14) військ. пост

15) зупинка, пауза

16) театр. місце гастрольних виступів

17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема

18) відстоювання

19) розм. набір, комплект

20) мисл. виводок

21) с.г. урожай на корені; травостій

22) тех. станина; пусковий стіл

23) чан, шаплик

2. v (past і p.p. stood)

1) стояти

2) знаходитися, бути розташованим, перебувати

3) ставити, поміщати; поставити

4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)

5) не працювати, стояти, простоювати

6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти

7) витримувати, зносити, терпіти; зазнавати

8) юр. залишатися чинним, зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію

10) посідати (займати) певне місце (становище)

11) наполягати (на чомусь — on, upon)

12) ґрунтуватися (на чомусь)

13) залежати (від чогось)

14) бути написаним (надрукованим)

15) мати певну кількість стоячих місць

16) вагатися

17) мор. тримати курс

18) перебувати в певному становищі

19) платити (за частування); ставити (вино тощо)

20) бути кандидатом; балотуватися

21) символізувати, означати щось

22) юр. представляти (когось — for)

23) бути певної висоти

* * *

1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консоль

2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка

3) естрада

4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах

5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді

6) місце, позиція, положення

7) позиція, установка, точка зору

8) cпopт. стояння, стойка

9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост

10) зупинка, пауза

11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі

12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема

13) вiйcьк. комплект

14) миcл. виводок

15) c-г. урожай на корню

16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй

17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)

18) peaкт. пусковий ствол

19) стійло ( локомотива)

1) стояти; вставати

2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудь

3) ставити, поміщати; поставити

4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)

5) не працювати, простоювати, стояти

6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматися

7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися

8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу

9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію

10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)

11) бути написаним, надрукованим

12) мати певну кількість стоячих місць

13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь

14) мop. іти, тримати курс, направлятися

15) миcл. робити стойку ( про собаку)

16) мати в перспективі

17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)

18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)

19) платити ( за частування); ставити ( випивку)

20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)

21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь

22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь

23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудь

24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу

25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь стані

співчуваючий; прихильник

* * *

прибічник Теннісона; наслідувач Теннісона

* * *