-
1 престол
1) (в церкви) престол (-толу);2) (царский) престол, стіл (р. стола), столець (р. стольця), престолець (-тольця), (трон) трон (-ну), трона. [Галицький Осьмомисле княже Ярославе, на золотім столі своїм ти сидиш у славі (Рудин.). А Саул престол із золота кує (Шевч.)]. Наследник -стола - см. Престолонаследник. Престол перешёл к кому - царство перейшло до кого. Возвести на -стол - поставити на царство. Вступить на -стол - стати на царство, (гал.) засісти трон. [І на царство Лизавета серед ночи стала (Руд.). І з цісарем трон засіла цісарева молода (Гал. пісня)]. Занимать -стол - держати царство, бути на царстві, обіймати трон (престол). Отказаться от -ла - зректися царства.* * *церк.престо́л, -у -
2 наследовать
1) кому - спадкувати по кому, діставати, одержувати, сов. дістати, одержати спадщину (спадок) по кому. Дети -дуют отцу - спадщина по батькові припадає (спадає) дітям;2) что - діставати, одержувати, здобувати, переймати, відбирати, сов. дістати, одержати, здобути, перейняти; відібрати у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичувати, сов. одідичити що; спадкувати. -вать родительский престол - переймати, оконч. перейняти в спадщину (заступати, заступити) батьківський престол (трон), заступати, заступити батька на престолі, (гал.) одідичувати, одідичити престол (трон). -вать царство небесное, церк. - осягати, осягнути царство небесне (Біблія). Наследованный - дістаний (одержаний, здобутий, перейнятий, відібраний) у (на) спадщину (у и на спадок и т. п.), одідичений; осягнутий.* * *несов., сов.1) (что-л.) оде́ржувати (-жую, -жуєш) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржати в спа́дщину (в спа́док), дістава́ти (-стаю́, -стає́ш) в спа́дщину (в спа́док), діста́ти (-ста́ну, -ста́неш) в спа́дщину (в спа́док), успадко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, успа́дкувати, -ку́ю, -ку́єш2) (кому-л.) юр. спадкува́ти, успадкува́ти -
3 вступать
вступить вступати, вступити, входити, увійти. [Уступіте до нашої господи!]; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд; (в брак) братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого; (во 2-й брак) братися вдруге, одружуватися вдруге; (в бой) ставати (стати) до бою, сточити бій; (в открытый бой с кем) давати поле кому. Вступить в спор - зазмагатися. -ать в сношения - заходити в стосунки; (в разговор) заводити (завести) розмову, заходити (зайти) в розмову, в балачки, в бесіду; (в союз) входити (увійти) в спілку, приступати (приступити, пристати) до спілки. Вступить в предосудительный союз - злигатися з ким. Вступать, вступить в связь - вступати в зв'язок, (любовную) зазнатися з ким (сов.). Вступить в дружбу, в приятельские отношения - задружити, заприязнитися, заприятелювати, затоваришувати з ким; (в фамильярные отношения) запанібрататися; (в родство) поріднитися, породичатися. -ить в борьбу, в бой, в спор - вступити в боротьбу, зітнутися, стятися. -ить в тяжбу - запозиватися; (на престол) стати на царство, засісти (усадовитися) на престолі.* * *несов.; сов. - вступ`итьвступа́ти, вступи́ти; ( ступать) ступа́ти, ступи́ти и однокр. ступну́ти; ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти\вступать в [зако́нную] си́лу — набира́ти, набра́ти си́ли (чи́нності) [закону]
-
4 восшествие
зішестя (ср. р.), вшестя. [Вшестя до небес]. -вие на престол - вступ (зішестя) на престіл, затронування, запанування.* * *схід, род. п. схо́ду, схо́дження, вступ, -у, підняття́, підійма́ння, підніма́ннявосше́ствие на престо́л — вступ на престо́л
-
5 воцаряться
воцариться оцарятися, оцаритися, в(о)царятися, в(о)царитися, зацарювати, на царство стати, на престолі засісти, запанувати. [Після Миколи І запанував Олександер II].* * *несов.; сов. - воцар`иться1) става́ти на престо́л, ста́ти на престо́л, оцаря́тися, оцари́тися, сов. зацарюва́ти; воцаря́тися, воцари́тися2) ( водворяться) запано́вувати, запанува́ти; сов. зацарюва́ти, оцари́тися; ( устанавливаться) настава́ти, наста́ти;воцари́лась тишина́ — запанува́ла (наста́ла, запа́ла) ти́ша
-
6 заполнять
заполнить заповняти и заповнювати, заповнити, виповняти, виповнити, (сосуд, помещение ещё) запорожняти, запорожнити, (наполнить спустившись) залягати, залягти що. [Вранці дим всю хату заповняє (Франко). Від престолів до притворів заповняють храм побожні (Самійл,). Весь світ не годен заповнить мені твоєї страти (Франко). Сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.). Сіра мряка залягла долину]. -нять анкету, бланк - заповняти анкету, блан(о)к. -нить время - заповнити, загаяти час. [Читаємо так собі з нудьги, аби чим час загаять (Васильч.)]. Заполненный - заповнений, виповнений, запорожнений чим.* * *несов.; сов. - зап`олнитьзапо́внювати и заповня́ти, запо́внити и мног. позапо́внювати и позаповня́ти; ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити -
7 искони
споконвіку, споконвічно, відвіку, відвічно, спередвіку, звіку, спредковіку, справіку, звіку-правіку, спервовіку, спервопочатку, (исстари) з давнього давна, з давен-давніх, віком. [Там споконвіку жили його діди й прадіди (Кон.). Споконвічно і до кінця віків (Доман.). Тумани, що налягали звіку на всю оцю пустиню, розігнали (Грінч.). До початку сего світа, ще до чоловіка, на престолі бог великий жив іспередвіка (Рудан.). Спредковіку були там башти (Катерин.). А в містечку усі вони мали справіку свої ґрунти та левади (Н.-Лев.). Пасовисько наше звіку-правіку (Франко)]. -ни бе слово - від початку було слово. -ни было и всегда будет - споконвіку було й до віку буде.* * *нареч. -
8 наследник
1) спадкоємець (-мця), спадкоємця (-ці, м. р.). [Батьками цивілізації в Европі були давні греки, а спадкоємцями стали усі християнські народи (Доман.). Діти, внуки, небожата - все-ж то адепти, одноідейні спадкоємці Кониськ.)]. Законный -ник - правний (законний) спадкоємець. Прямой -ник - безпосередній (по крови: кревний) спадкоємець;2) (преемник) наступник. [Країна вся боялась, що вона (королева) умерти може без кревного наступника (Грінч.)]. -ник престола - наступник на престолі (на троні, на царстві); срв. Престолонаследник.* * *1) спадкоє́мець, -мця; наслі́дник; ( преемник) насту́пник2) ( престола) наслі́дник, насту́пник -
9 незанятый
1) (пустой) порожній, пустий, вільний, гулящий, не в роботі, (незаполненный) незапорожнений; (о земле: пустующий) ваканце[ьо]вий, (диал.) забильний. [Чи нема де порожнього місця сісти? (Чигиринщ.). Король довідався, що вдома його престол порожній (Куліш). Було тоді багато місця вільного (Грінч.). Можна знайти яку гулящу будівлю (Грінч.). Під олію візьми шклянку, вона не в роботі (порожня) (Звин.). Ваканцьова земля (Звин.). Землі забильної скільки хочеш, аби-б здолав обробляти (Новомоск.)]. -тый стул - вільний стілець. Быть -тым - бути порожнім и т. п., порожнювати, пустувати, порожнем стояти, гуляти, не в роботі бути; (о земле) ваканцювати; см. ещё Пустовать;2) (о времени) вільний, гулящий. [Часу вільного багато (Грінч.). Сумні часи гулящі в тюрмі (Грінч.)];3) (о человеке) неза(й)нятий (коло чого), вільний (від чого), гулящий. [Незайняті візники поволі роз'їздилися (В. Підмог.). Прикидається такий час, що вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід (Драг.)]. Ничем -тый - нічим не за(й)нятий, вільний від усякої праці;4) (незаимствованный) непозичений в кого; (неперенятый) незапозичений в кого, непере(й)нятий від кого.* * *неза́йнятий, неза́нятий -
10 престолонаследие
-дование наступництво (наступство) на престолі (на царстві), престолонаступництво.* * *престолонаслі́дування -
11 престолонаследник
-дница наступник, -ниця на престолі (на царстві), престолонаступник, -ниця.* * *престолонаслі́дник
См. также в других словарях:
ПРЕСТОЛ — муж. (пре и стол) вообще, священное место, как представительство высшего, на небесах и на земли. В церкви, столик в алтаре, перед царскими вратами, на коем совершается таинство Евхаристии. В случае упразднения и снесения церкви, престол не может… … Толковый словарь Даля
престол — См … Словарь синонимов
ПРЕСТОЛ — ПРЕСТОЛ, престола, муж. 1. Трон монарха (преим. как символ его власти). «Царь Салтан сидит в палате, на престоле и в венце.» Пушкин. Взойти на престол (стать монархом). Свергнуть с престола (лишить власти монарха). Наследник престола (лицо, к… … Толковый словарь Ушакова
ПРЕСТОЛ — ПРЕСТОЛ, 1) главная принадлежность православного храма, четырехугольный стол с мощами, закрытый покрывалом, стоящий посредине алтаря. На престоле помещают антиминс, престольное Евангелие, один или несколько напрестольных крестов,… … Современная энциклопедия
Престол — ПРЕСТОЛ, 1) главная принадлежность православного храма, четырехугольный стол с мощами, закрытый покрывалом, стоящий посредине алтаря. На престоле помещают антиминс, престольное Евангелие, один или несколько напрестольных крестов,… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ПРЕСТОЛ — ПРЕСТОЛ, а, муж. 1. То же, что трон. Свергнуть с престола (лишить власти монарха). Вступить, взойти на п. (начать царствовать). 2. Высокий стол, стоящий посредине церковного алтаря. 3. То же, что престольный праздник (устар. и прост.). В нашей… … Толковый словарь Ожегова
Престол — главная принадлежность алтаря христианского храма. В церквиправославной это четырехсторонний стол, стоящий посредине алтаря ислужащий местом совершения евхаристии. Правилами церковными требуется,чтобы он был на четырех столпах, вышиною аршин и… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Престол — четырехугольный стол, который располагается в середине алтаря. В соборах и больших храмах над престолом устанавливается сень (киворий)... Источник: СП 31 103 99. Здания, сооружения и комплексы православных храмов (принят Постановлением Госстроя… … Официальная терминология
Престол — четырехугольный стол, располагаемый в середине алтаря, на котором во время Литургии совершается пресуществление Святых Даров. В соборах и больших храмах над престолом устанавливается сень (киворий). Источник: МДС 31 9.2003 … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
престол — А. Земной престол 1. Примеры престолов фараона: Быт 41:40 Давида: 2Цар 3:10 Соломона: 3Цар 2:12 Илы: 3Цар 16:11 Ахава и Иосафата: 3Цар 22:10 Артаксеркса: Есф 1:2 Навуходоносора: Дан 4:36 Ирода … Библия: Тематический словарь
Престол — У этого термина существуют и другие значения, см. Престол (значения). Прест … Википедия
