-
1 прекращение
-
2 прекращение
-
3 прекращение
припинення, припин (-ну), (перерыв) перестання, перестанок (-нку), перестань (-ни), перестан (-ну), (о роде) перевід (-воду), кінець (-нця). [Припинення горожанської війни. Нема йому (дощеві) перестання (Грінч.). Козацькому роду нема переводу]. По -нии войны - коли припиниться (припинилась) війна.* * *1) припи́нення, припиня́ння2) закриття́ -
4 прекращение колебаний
припи́нення колива́ньРусско-украинский политехнический словарь > прекращение колебаний
-
5 прекращение электроснабжения
припи́нення електропостача́нняРусско-украинский политехнический словарь > прекращение электроснабжения
-
6 прекращение колебаний
припи́нення колива́ньРусско-украинский политехнический словарь > прекращение колебаний
-
7 прекращение электроснабжения
припи́нення електропостача́нняРусско-украинский политехнический словарь > прекращение электроснабжения
-
8 остановка
-
9 остановка
-
10 припинення
вчт; техн. остано́вка (приостановление, прекращение), прекраще́ние, приостано́вка -
11 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
12 остановка
1) см. Остановление. -вка работ - припинення роботи;2) зупинка, запинка, припинка, припин, простій (-стою), постоянка; перерва, (задержка) загайка, угайка, перебивка. Десять минут -вки - десять хвилин простою, зупинки, постоянки. Сделать небольшую -вку - зробити коротеньку зупинку (припинку). Итти, ехать, лететь без -вки - іти, їхати, летіти без упину, без спину, без припину. Работать без отдыха, без -вки - робити без відпочинку, без перестан(к)у (без перестання, без устанку, без упину, без спин(к)у, без припину, без відгалу[ю], без стиху), срв. Безостановочно. -вка в торговле - перерва в торговлі. -вка в выдаче жалованья - загайка в виплаті платні. В деле произошла - вка - в роботі сталася перебивка (загайка, угайка). Только за ним и -вка - тільки за ним і (діло) стало (стоїть), тільки за ним і утайка (загайка). -вка только за тем, что - тільки що. [Він-би сватав, тільки що бідна].* * *зупи́нка; (приостановление, прекращение) припи́нення, припиня́ння; диал. переста́нок, -нку, переста́н, -у, спин, -у; ( стоянка) посто́янка -
13 отчуждение
1) от кого, чего - відчужування, (оконч.) відчуження від кого, від чого, зацурання кого, чого;2) відчужування, вивлащування, вивласнювання; (оконч.) відчуження, вивлащення, вивласнення.* * *1) (прекращение близости между кем-л.) відчу́ження; ( отчуждённость) відчу́женість, -ності2) ( действие) юр. відчу́ження; відчу́жування -
14 пресечение
1) припинення, знищення, (о роде) перевід (-воду). Срв. Прекращение. [Припинення зловживань. Нашому роду нема переводу];2) физ. см. Преломление.* * *1) ( действие) припи́нення, припиня́ння; зни́щення, ви́нищення, ліквіда́ція, ни́щення, вини́щування; перетина́ння, перерива́нняме́ра пресече́ния — юр. запобі́жні за́ходи
\пресечение злоупотребле́ний — припи́нення зловжива́нь
2) цезу́ра
См. также в других словарях:
прекращение — См … Словарь синонимов
ПРЕКРАЩЕНИЕ — ПРЕКРАЩЕНИЕ, прекращения, мн. нет, ср. 1. Действие по гл. прекратить прекращать. Прекращение военных действий обеими враждующими сторонами. 2. Действие по гл. прекратиться прекращаться, остановка, конец. После прекращения прений сторон суд… … Толковый словарь Ушакова
прекращение — ПРЕКРАТИТЬ, ащу, атишь; ащённый ( ён, ена); сов., что и с неопр. Положить конец чему н., перестать делать что н. П. переговоры. П. работать. П. отношения с кем н. Прекратите! (категорическое требование перестать делать что н.). Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
прекращение — (напр. эксплуатации) [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN cessation … Справочник технического переводчика
прекращение — • абсолютное прекращение • безоговорочное прекращение • полное прекращение … Словарь русской идиоматики
прекращение — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? прекращения, чему? прекращению, (вижу) что? прекращение, чем? прекращением, о чём? о прекращении Прекращением какого либо процесса, дела и т. д. называют их прерывание, окончание (временное… … Толковый словарь Дмитриева
прекращение — ▲ исчезновение ↑ состояние прекращение исчезновение состояния. см. ликвидация … Идеографический словарь русского языка
ПРЕКРАЩЕНИЕ — В страховых операциях: время, при наступлении которого действие страховой защиты по полису заканчивается, в связи с истечением срока действия договора страхования или в связи с расторжением договора страхования любой из заключивших его сторон. В … Страхование и управление риском. Терминологический словарь
прекращение — nutraukimas statusas T sritis automatika atitikmenys: angl. break; breaking; interruption vok. Abreißen, n; Abschaltung, f; Auslösen, n; Ausschaltung, f; Unterbrechung, f rus. обрыв, m; прекращение, n; прерывание, n; размыкание, n; разрыв, m… … Automatikos terminų žodynas
Прекращение договора — утрата им своей обязательной силы в отношениях между его участниками. Прекращение договора (как международного, так внутригосударственных) может происходить в результате истечения срока его действия, исполнения договора, возникновения новой нормы … Элементарные начала общей теории права
Прекращение действия договора страхования — договор страхования прекращается в случаях: истечения срока действия, исполнения страховщиком обязательств перед страхователем в полном объеме; неуплаты страхователем страховых взносов и в др. См. также: Прекращение действия договора страхования… … Финансовый словарь
