Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

презирство

См. также в других словарях:

  • презирство — а, с. 1) Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого , чого небудь. 2) Байдужість, неповажне ставлення до чого небудь …   Український тлумачний словник

  • презирство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • запльовувати — ую, уєш, недок., заплюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. Забруднювати що небудь, вкриваючи плювками або чимсь виплюнутим. •• Заплюва/ти о/чі кому плюючи кому небудь в обличчя, виявити зневагу, презирство …   Український тлумачний словник

  • зневажати — а/ю, а/єш і рідко знева/жувати, ую, уєш, недок., знева/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Виявляти презирство, неповагу до кого , чого небудь; прот. поважати. 2) Ображати кого небудь, принижувати чиюсь гідність. 3) Нехтувати чимось, не виявляючи… …   Український тлумачний словник

  • кривитися — кривлю/ся, кри/вишся; мн. кри/вляться; недок. 1) Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. || Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися. 2) перен. Робити гримаси, виражаючи невдоволення, презирство, а також від болю… …   Український тлумачний словник

  • наглумлятися — я/юся, я/єшся, недок., наглуми/тися, млю/ся, ми/шся; мн. наглумля/ться; док., з кого – чого, над ким – чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого небудь; знущатися з когось …   Український тлумачний словник

  • наплювати — юю/, ює/ш; наказ. сп. наплю/й; док. 1) Зробити один або декілька плювків куди небудь, на щось. 2) перен., розм. Виявити до кого , чого небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось. 3) тільки інфін. Уживається для вираження… …   Український тлумачний словник

  • нечисть — і, ж., збірн. 1) Бруд, сміття, покидьки і т. ін. 2) розм. За релігійними уявленнями – нечистий дух, біс, дідько, сатана, відьма і т. ін. 3) перен. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини огиду, неприємні почуття і т. ін. 4) перен.,… …   Український тлумачний словник

  • пан — I а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II а, ч. 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл …   Український тлумачний словник

  • плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо …   Український тлумачний словник

  • погань — і, ж. 1) Покидьки. 2) розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3) розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4) перен., розм. Що небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. || Негідна,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»