Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

практика

  • 1 практика

    практика. На -ке - на практиці, з практики. Изучать на -ке - вивчати що з практики, практично.
    * * *
    пра́ктика

    Русско-украинский словарь > практика

  • 2 практикантка

    практика́нтка

    Русско-украинский словарь > практикантка

  • 3 практикантский

    практика́нтський

    Русско-украинский словарь > практикантский

  • 4 практикантство

    практика́нтство

    Русско-украинский словарь > практикантство

  • 5 красивый

    гарний, красний, хороший, красивий, (зап.) файний, (о внешности ещё) вродливий, гожий, пригожий, чепурний, красовитий, красітний, ловкий, (фамил.) бравий; см. Пригожий; (прелестный, пленительный) чарівний, лепський, (привлекательный) принадний, привабний, сподобний, (щеголеватый) чепурний, чупарний. [Гарна, як квітка гайова (Номис). Я знав, що є у нас в селі дівчата гарні, що ся хороша, а ся краща (М. Вовч.). Красна теорія говорить у його одно, а прикра практика вимагає зовсім иншого (Єфр.). Жести його такі вимовні і красиві (Крим.). Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Номис). Така красна, коби рожа, як тополя така гожа (Пісня). Схудле чепурне обличчя було, як біль, біле (Грінч.). Ловка молодичка (Полт.). Вдовине личко красовите (М. Вовч.). Ой, паничу, паниченьку, гарний, бравий на личеньку! (Пісня). А лепський, кажуть, город (Мирн.). Кому то вже така краля не сподобна буде! (М. Вовч.)]. Более -вый - кращий. [Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне, як панночка (Сторож.)]. Самый -вый - найкращий. Удивительно -вый - гарний напрочуд, гарний на диво (на продиво). [Вишию лишень я йому подушку гарну на продиво (Н.-Лев.). Хайка була напрочуд гарна з лиця (Н.-Лев.)]. -вый, как картина - гарний, як намальований (як мальований, як написаний). [А що вже гарна! Як намальована (Н.-Лев.). Ой оддайте мене та за писаря, щоб я була молода, як написана (Грінч.). Йде було собі, як мальована (М. Вовч.)]. -вый собой, лицом - гарний із себе, красовитий із себе, гарний з лиця, на красу гарний, на вроду гарний. [Обоє молоді, гарні із себе (Грінч.). Він був не дуже то красовитий із себе (Яворн.)]. Становиться, стать более -вым - кращати, покращати, краси набиратися, краси набратися, гарнішати, погарнішати, чепурнішати; срвн. Хорошеть, Похорошеть. [Лице стає мрійне, кращає (Васильч.). Поки Явтух, ріс та краси набирався (Свидн.). Вона вдвоє покращала (Н.-Лев.)]. -вым делать, придавать красу - см. Красить 3. Не родись -сив, а родись счастлив - не родися красен, а родися щасен (Приказка).
    * * *
    1) га́рний, краси́вий; кра́сний; диал. файний; ( о внешности человека) вродли́вий, га́рний на вро́ду, хоро́ший, красови́тий, сподо́бний
    2) (блестящий, эффектный) краси́вий

    Русско-украинский словарь > красивый

  • 6 назойливо

    нрч. настирливо, настирно, в'їдливо, натрутливо, натрутно, назолисто, (навязчиво) нав'язливо, налазливо, влізливо, нависом. [Практика настирливо підкреслює інтелігентові: забудь про село й думати (Короленко). У голові в'їдливо бринів якийсь вірш (Крим.)]. -ливо приставать - см. Назойничать.
    * * *
    нареч.
    насти́рливо, насти́рно; надоку́чливо, доку́чливо, доку́чно; уї́дливо

    Русско-украинский словарь > назойливо

  • 7 нельзя

    I. До -зя см. Донельзя.
    II. 1) глаг. нрч. - а) (невозможно) не можна, не сила, не вільно, ніяк, (зап.) годі, (диал.) нільга. [Скільки я осів поламав, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не сила забути (Грінч.). За людським гудінням, однаково їх не сила було-б чути (Крим.). Люблю, люблю дівчиноньку, та не вільно взяти (Пісня). Потішити-б її, попестити, та ніяк увійти (Коцюб.). Для їх усе дарма і годі їх спинити (Вороний). Є речі, що годі їх обминути мовчки (Павлик). Одно я серце маю, - нільга ним ділитися (Макар.). Ні так, ні сяк нільга обернутися (Куліш)]. -зя ли вам замолвить за меня словцо? - чи не можна-б вам (чи не могли-б ви) закинути за мене слівце? -зя упросить кого - не можа упросити кого, (диал.) немає впросу в кого. [У неї немає впросу (Федьк.)]. Здесь одному -зя управиться - тут самому не можна (не сила) впоратися, тут сам один не впораєшся. Как -зя лучше, хуже, более - як-найкраще, як- найгірше, як-найбільше, як(о)-мога краще, гірше, більше. [Цензурна практика довела це як- найкраще (Гр. Думка)]. Никак, никоим образом -зя - ніяк (отнюдь не: аж ніяк) не можна, ніякою силою не можна, (ні) жадною мірою не можна, ані способу. [Просили мене до себе, так мені ніяк не можна, поспішаюся дуже (М. Вовч.). Дозволити цього аж ніяк не можна (Київ). Ні жадною мірою не можна, - баба дуже завзята (Квітка). Ані способу разом поскладати (Рудан.)]. Против этого -зя ничего сказать - проти цього не можна (годі) щось сказати. Сказать -зя - не можна сказати, сказати не можна, не сказати. [Не сказати, щоб він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. Этого -зя сделать - цього не можна (не сила) зробити. Этой беды -зя исправить - цього лиха не направити (не можна, не сила или годі направити); б) (запрещено) не вільно, не можна, заборонено. [Увійти в містечко не вільно було козакові, як не покаже білета від сотника (Куліш). По пасіці бігати не вільно, - дідусь не велять (Грінч.)]. Здесь -зя курить, плевать, ходить - тут палити (курити) плювати, ходити не вільно (не можна). [«Не кури!» - «А хіба не вільно?» (Грінч.)]. Мало ли что можно бы, да -зя - чого-б не схотілось, тав не можна. Чего -зя, того не можно - чого не вільно, того й не можна. Чего -зя, того и хочется - чого не вільно (що заборонено), того й кортить;
    2) (в качестве междом.: не сметь! дудки!) зась! засі!, (диал.) заськи! (а)дзуськи! [Очима їж, а руками зась! (Номис). Що панові можна, то дякові зась (Номис). Горілка не дівка, а козакові зась (Млр. лит. сб.). Заськи до моєї запаски (Харк.)].
    * * *
    предик.
    1) не мо́жна, ні́як, нема́є (нема́) як; го́ді; диал. неві́льно

    как \нельзя зя́ бо́лее пра́вильный — якнайправильні́ший, щонайправильні́ший; якнайвірні́ший, щонайвірні́ший

    \нельзя зя́ ли... — чи не мо́жна

    \нельзя зя́ не... — не мо́жна не

    \нельзя зя́ сказа́ть, что́бы... — не мо́жна сказа́ти, щоб

    2) ( запрещено) не мо́жна

    Русско-украинский словарь > нельзя

  • 8 практикант

    -тка практикант, практикантка.
    * * *
    практика́нт

    Русско-украинский словарь > практикант

  • 9 Неопровергнутый

    неспростований, незаперечний, незбитий, невідпертий. -тое обвинение - неспростоване обвинувачення, неспростований закид. -тые практикой утверждения - незбиті практикою твердження; твердження, що їх практика не збила.

    Русско-украинский словарь > Неопровергнутый

См. также в других словарях:

  • ПРАКТИКА — (греч. praktike, от praktikos деятельный, активный) материальная, чувственно предметная деятельность человека. П. включает: целесообразную деятельность; предмет, на который направлена последняя; средства, с помощью которых достигается цель;… …   Философская энциклопедия

  • Практика — Практика: Практика (философия)  целесообразная и целенаправленная деятельность. Практика (компания)  компания по выпуску цифровых и плёночных фотоаппаратов. Практика (медицина)  применение в жизни накопленных медицинской наукой… …   Википедия

  • ПРАКТИКА — практики, мн. нет, жен. [от греч. praktikos действенный]. 1. Деятельность человеческого общества по устроению своей жизни, усилия, прилагаемые им к разрешению выдвигаемых жизнью задач. «…Теория становится беспредметной, если она не связывается с… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПРАКТИКА — (греч., от prasso делаю). 1) приложение к делу правил и принципов какой либо науки. 2) навык к какому либо делу. 3) У докторов количество больных. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПРАКТИКА 1)… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Практика — Практика. На практикѣ на дѣлѣ. Практиковаться дѣлаться. Практика (большая) дѣятельность, опытность. Практическій (практичный) иноск. о человѣкѣ не увлекающемся, дѣйствующемъ осторожно, имѣя прежде всего въ виду пользу. Ср. Практика лечебная,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ПРАКТИКА — жен. опыть, самое дело, опыт на деле, дело на опыте, в приложении; исполненье или попытка к тому, испытанье. В теории хорошо, что скажет практика! Зодчему нужно заняться практикой постройки. Теория нередко изменяет практике, и наоборот. Морская… …   Толковый словарь Даля

  • практика — См. круг …   Словарь синонимов

  • ПРАКТИКА — свод норм поведения; нормы проведения тех или иных опера ций. Например, биржевая практика и т.д. Словарь финансовых терминов …   Финансовый словарь

  • ПРАКТИКА — (от греческого praktikos деятельный, активный), материальная, целеполагающая деятельность людей. Структура практики включает потребность, цель, мотив, целесообразную деятельность, предмет, средства, результат. Основа и движущая сила познания,… …   Современная энциклопедия

  • практика —         ПРАКТИКА (от греч. щЩк деятельность, активность) сознательная, целеполагающая, целесообразная человеческая деятельность, как индивидуальная, так и общественная (трудовая, спортивная и т.д.), отличающаяся от мышления, теоретической… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • практика — Фактический способ выполнения работы или способ, которым работа должна быть выполнена. Практики могут включать в себя деятельность, процессы, функции, стандарты и рекомендации. См. тж. лучшая практика. [Словарь терминов ITIL версия 1.0, 29 июля… …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»