по+прямій+лінії

1) (в прям. и перен. знач.) маска, (преимущ. уродливая) машкара, (личина) личина. [Робить се під маскою святого (Куліш). Наділа машкару з отаким довгим носом (Сквирщ.). Під тією доброю та ласкавою личиною сховано було щось зовсім инше (Еварн.)]. Надеть -ку (в прям. и перен. знач.) - надіти, узяти, убрати (напнути) маску, машкару, личину. [Коли на те пішлось, я взяти мушу маску і до облесника показувати ласку (Самійл.). Убирали на себе машкари (Єфр.)]. Сорвать с кого -ку - зірвати з кого маску, машкару, личину, здемаскувати кого;

2) (ряженый) маска (общ. р.), маскований, -кована, замаскований (-ного), -кована (-ної); см. Замаскированный (под Замаскировывать);

3) зоол. - маска, ловилка.

* * *

наёжиться (в прям. и перен. знач.) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, (только в прям. знач.) з'їжуватися, з'їжитися, наїжачуватися, наїжачитися, насто(в)бурчуватися, насто(в)бурчитися, настовпужуватися, настовпужитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися и т. п.; бути наїжуваним, наїженим, понаїжуваним и т. п. [Борода наїжилася, мов їжак голками, сивою щетиною (Коцюб.). Відразу наїживсь і почав сердито огризатись (Васильч.). Напутрилася, мов їжак (Крим.). Подивися лиш на мене, - з'їжилась чуприна? (Рудан.). Чи бач, як у його чуб наїжачився? (Сл. Ум.). На голові волосся настовбурчилось, як щетина (Н.-Лев.). Волосся на голові настовпужилося (Леонт.). Брови напужились, як щетина (Квітка)]. Наёжившийся - наїжений, наїжачений, насто(в)бурчений и т. п. [Військо, наїжене списами (Л. Укр.). Настовбурчена чуприна (Київщ.)].

* * *

см. наезжаться

налечь

1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];

2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);

3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;

4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];

5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.

* * *

несов.; сов. - нал`ечь

народить

1) (во множестве кого) народжувати, народити, (о животн. и фам. о челов.) наплоджувати, наплодити, (в особ. о животн.) наводити, навести, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, понаплоджувати, пона[попри]водити; наводити кого. [Народила вона йому діточок аж троєчко (Брацл.). Багацько хлопців там наплодить (Котл.). Нігде мені гніздо звити, нігде мені діток наплодити (Метл.). Собака навела цуценят (Сл. Гр.). Вже вона й молодиця, вже й діточок наводила (Квітка)];

2) (рождать кого) народжувати, народити, родити, (с)породити, зроджати и зроджувати, зродити, виплоджувати, виплодити, приводити, привести, (о мног.) понароджувати, повиплоджувати кого. [Так його мама народила (Номис). Вже другого байстрюка привела (Звин.)];

3) (производить кого, что) родити, зродити и породити, плодити, сплодити кого, що; (о земле) зрощати, зростити що. Нарождённый -

1) народжений, наплоджений, наведений, приведений, понароджуваний и т. п.;

2) народжений, (с)породжений, зроджений, виплоджений, понароджуваний, повиплоджуваний;

3) зроджений, породжений, сплоджений; зрощений. -ться -

1) (в прям. и перен. знач.) народжуватися, народитися, уроджуватися, уродитися, (только в прям. знач. фам.) наплоджуватися, наплодитися, (о мног.) понароджуватися, понаплоджуватися; бути народжуваним, народженим, понароджуваним, наплоджуваним, наплодженим, понаплоджуваним. [Народжується українська інтелігенція (Крим.). З кожної краплі народжується гаспид (Грінч.). Нових людей понароджувалося багато (Харк.)];

2) (о луне) народжуватися и народжатися, наставати, настати. [Як місяць народжається, то він молодіє (Март.). Як молодик настає з дощем, то цілий місяць буде дощ (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - народ`ить и нарож`ать

(в прям. и перен. значении) неврівноважений, (только в прям. знач.) незрівноважений. [Неврівноважена людина (Київ)].

* * *

(в прямом и перен. знач.) нива, (только в прям. знач., соб.) нив'я (-в'я), (побольше, только в прям. знач.) лан (-ну), (отдельная полоса, редко) ланина, (поле, участок) поле, (вспаханная пашня) рілля (-ллі). [Орися-ж ти, моя ниво, долом та горою (Шевч.). Он латані ниви, наче плахти, - навкруги розляглись (Л. Укр.). Гей, дзвін гуде - іздалеку, думки пряде - над нивами (П. Тичина). На літературній ниві (М. Зеров). Далекий гай, що важкою смугою синів на тлі жовтого нив'я (Корол.). Ходім на лан жито жати (Шевч.). Рідний лан (Філян.). Ідуть вони темним лісом, буйними ланами (Рудан.). Туман, туман по ланині (Лукаш.). Оце - моє поле, а це - його (Брацл.). На полі українського письменства (Коцюб.). Став чоловік над чорною ріллею, як небо, гордий, сильний, як земля (П. Филип.)]. Красная -ва (перен.) - Червона Нива.

* * *

1) ни́ва; ( побольше) лан, -у; ( поле) по́ле; ( пашня) рілля́

2) перен. ни́ва, по́ле

(в прямом и перен. знач.) убозство, (сильнее голе вбозство), убогість, нужденність, бідність, мізерність (-ости), мізерія, (редко, ц.-слав.) нищота, (только в прям. знач.) злидні (- нів); см. ещё Нищенство 2. [Всюди розкоші, багатство безмежне і тут-же страшенне убозтво (Загірня). Я запоможу твою мізерність останками мого багатства (Куліш). Оповідали про свою домашню мізерію (Франко). Насміхаються сусіди з наших злиднів (Куліш). Дома злидні зосталися злиднями, але хоч голодні не сиділи (Грінч.). Хоче із дому вигнати (мене) і в злидні кинути (Самійл.).]. Жить в -те - жити (влачить существование: животіти, нидіти) в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати. [Нидіють у темряві та злиднях (Коцюб.)]. Впадать, впасть в -ту - доходити, дійти до вбозтва, бідніти, збідніти, убожіти, зубожіти, мізерніти, змізерніти, переводитися, перевестися на злидні, озлидніти, оголіти, (редко) нищіти, знищіти, (о мног.) позлидніти, поголіти. [Були колись заможненькі, а тепер озлидніли (Радом.). Не тим наші діти поголіли, що солодко пили й їли (Номис). Як Василь збіднів, так і Онисько знищів (Мирний)]. Впавший в -ту - зубожілий, озлиднілий. Доводить, довести кого до -ты - доводити (призводити), довести (призвести) кого до (голого) вбозтва (до жебрацтва, до жебрів), (ввергать) вкидати, (в)кинути кого в злидні, (делать нищим) убожити, зубожити, зголити кого. «Нищета философии» К. Маркса - «Убозтво філософії» К. Маркса.

* * *

1) убо́зтво, убо́гість, -гості, злиде́нність, -ності, зли́дарство; убо́жество; (прям.) зли́дні, -нів

2) (собир.: нищие) старці́, -ці́в, старе́цтво, жебра́цтво, жебро́та, жебраки́, -кі́в; злидарі́, -рі́в; старці́вство; диал. харла́цтво

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;

2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];

3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;

4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;

5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.

* * *

1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто

2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро

3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо

1) сві́тло; ( освещение) осві́тлення; ( рассвет) світа́нок, -нку

2) (в ласк. обращении зват.) фольк., фам. се́рденько, серденя́, -ня́ти, серденя́тко

фін., бірж. 1. капітальні вкладення; капіталовкладення; вкладання капіталу; вкладення капіталу; інвестування; 2. капіталовкладення; інвестиція; вкладення; 3. n інвестиція; вкладання; вкладення; вклад; a інвестиційний; вкладений; інвестований

1. вкладення капіталу в купівлю основних засобів (fixed capital assets) виробництва та товарно-матеріальних ресурсів для виготовлення будь-якого товару; 2. вкладення грошових ресурсів (resources) у купівлю власності (property), акцій (share²), облігацій (bond) і т. ін. для одержання прибутку (profit) або грошей у формі дивідендів (dividend) чи відсотків (interest); 3. вкладені гроші або капітал (capital¹)

═════════■═════════

authorized investments дозволені інвестиції; blue-chip investment першорядне капіталовкладення • першорядна інвестиція • високоякісне капіталовкладення • капіталовкладення відомих підприємств; business investment капіталовкладення підприємств; capital investment; cash investment грошове вкладення; construction investments капіталовкладення в будівництво; current investment короткострокова інвестиція • поточна інвестиція; direct cash investment прямі грошові інвестиції; direct foreign investment прямі закордонні інвестиції; equipment investment капіталовкладення в обладнання; equity investments пайові вкладення в акції; financial investment 1. фінансові інвестиції, 2. вкладення в цінні папери; fixed investment довгострокові капіталовкладення; fixed capital investment вкладення в основний капітал; fixed interest investment капіталовкладення із встановленим відсотком • капіталовкладення з незмінним відсотком; fixed yield investment капіталовкладення із встановленим доходом • капіталовкладення з незмінним доходом; foreign investment закордонне капіталовкладення • закордонна інвестиція; government investment урядові капіталовкладення; gross investments валові капіталовкладення; industrial investment промислові інвестиції; initial investment початкові капіталовкладення; inventory investment інвестиції в товарно-матеріальні запаси; joint investment спільні інвестиції; long-term investment довгострокова інвестиція; mutually exclusive investments несумісні інвестиційні проекти; negative investment негативні інвестиції; net investment чиста інвестиція; original investment первісне капіталовкладення; permanent investment довгострокова інвестиція; planned investments планові капіталовкладення; pooled investments об'єднані інвестиції; portfolio investment портфельні інвестиції; private investments приватні інвестиції; profitable investment прибуткова інвестиція; property investment майнові інвестиції; real investment капіталовкладення в реальні основні засоби; secure investment надійне капіталовкладення; short-term investment короткострокова інвестиція; sound investment надійна інвестиція; speculative investment спекулятивна інвестиція; tax-free investments капітальні вкладення, звільнені від податку; trade investment капіталовкладення в торгівлю; trust investment трастова інвестиція; trustee investment інвестиції, які здійснюються довіреною особою; unprofitable investments інвестиції без прибутку

═════════□═════════

disinvestment скорочення капіталовкладення; investment appraisal інвестиційна оцінка; investment bank інвестиційний банк; investment centre інвестиційний центр; investment company інвестиційна компанія; investment incentives стимули для капіталовкладень; investment in real estate інвестиція в нерухомість; investment in securities інвестиція в цінні папери; investment of capital капіталовкладення; investment schedule таблиця інвестицій; investment software програмне забезпечення для інвестицій; return on investment; investment turnover оборот інвестованого капіталу; to attract investments притягувати/притягнути капіталовкладення; to curtail investments зменшувати/зменшити капіталовкладення; to increase investments збільшувати/збільшити капіталовкладення; to promote investments заохочувати/заохотити капіталовкладення; to restrict investments обмежувати/обмежити капіталовкладення

═════════◇═════════

інвестиція < нім. Investition — вкладення капіталу < лат. investio — одягаю (СІС: 279)

▹▹ portfolio

▹▹ profitability index

▹▹ return on investment

n под. податок; збір; акциз; обкладення; a податковий

обов'язковий платіж, який уряд накладає на товари і послуги, на дохід окремих осіб і підприємств, на власність, на прибутки тощо з метою одержання надходжень (revenue¹) для фінансування державних видатків на охорону здоров'я, розвиток освіти, пенсійне забезпечення та ін. програми, з метою регулювання рівня витрат в економіці (economy¹) країни тощо; ♦ існують прямі (direct tax) і непрямі (indirect tax) податки; до прямих податків належать прибутковий податок (income tax), податок на реалізований дохід від приросту активів (capital gains tax), майновий податок (wealth tax), що стосується вартості чистих активів, земельний податок (land tax) тощо; до непрямих — податок з обороту (sales tax), акцизний збір (excise duty), тарифи (tariff), митний податок (customs duty) тощо

═════════■═════════

accrued tax нарахована заборгованість зі сплати податків; accumulated earnings tax податок на нерозподілений прибуток; ad valorem tax лат. податок на вартість • податок з оголошеної ціни • податок у вигляді певного відсотка; advance corporation tax (ACT) податок на корпорації, виплачений авансом; agricultural tax сільськогосподарський податок; alcohol tax податок на алкогольні напої; alcohol-beverage tax податок на алкогольні напої • податок на спиртні напої; alternative minimum tax (AMT) альтернативний мінімальний податок; amusement tax податок на розваги (вистави, прокат кінофільмів); apportioned tax розподілений податок; assessed taxes прямі податки (на майно); burdensome taxes обтяжливі податки; business tax податок на бізнес • податок на підприємця; capital tax податок на капітал; capital gains tax (CGT); capital transfer tax податок на передачу капіталу; capitation tax податок, розрахований на одну особу; cargo tax податок на вантаж; chain-store tax прогресивний податок на мережу роздрібних крамниць ланцюгового підпорядкування; commodity tax (непрямий) податок на товари; company income tax податок на доходи компаній • податок на прибуток підприємств; consumption tax податок на споживання; corporate tax податок на прибуток корпорацій; corporation income tax податок на прибуток корпорацій • податок на доходи корпорацій; corrective tax коригуючий податок; death tax податок на спадщину; death and gift tax податок на спадщину і дарування; deferred tax відстрочені податки; deferred income tax відстрочений прибутковий податок; direct tax; dividends tax податок на дивіденди; double tax подвійний податок; earmarked taxes податки, резервовані для спеціальних цілей; effluent tax податок на відходи, що забруднюють середовище; emergency tax надзвичайний податок; employer payroll tax податок на підприємницький фонд заробітної плати; employment tax внесок у фонд страхування від безробіття; equalization tax урівноважу вальний податок • мито для вирівнювання; estate tax податок на спадщину • податок на нерухомість; estimated tax приблизно підрахований податок; excess profits tax податок на надприбуток; excise tax акцизний збір • акцизний податок; expenditure tax податок на видатки • непрямий податок; export tax експортне мито • податок на експорт; federal tax федеральний податок • податок, стягнений федеральним урядом; federal income taxes федеральні прибуткові податки • федеральні податки на доходи; flat tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; flat-rate tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; foreign tax закордонний податок • податок, стягнений закордонною державою; franchise tax податок на монопольні права і привілеї • франшизний податок; fringe benefits tax (FBT) податок на додаткові пільги; general property tax податок на всі види власності; general sales tax загальний податок з обороту; gift tax податок на дарування; goods and services tax податок на товари і послуги; graded tax податок з диференційованою ставкою; graduated tax податок, стягнений за прогресивною ставкою • прогресивний податок; graduated income tax прогресивний прибутковий податок; hidden taxes непрямий податок • неявний податок • прихований податок; highway tax збір на будівництво шосейних доріг; import tax імпортне мито • податок на імпорт; import equalization tax імпортний податок для вирівнювання • імпортне мито для вирівнювання; import turnover tax податок з обороту імпортних товарів; imposed tax запроваджений податок; income tax; increment value tax податок на приріст вартості; indirect tax; inflation tax інфляційний податок; inheritance tax податок на спадщину; interest equalization tax податок, який вирівнює ставки відсотка; intermediate taxes проміжні податки; land tax; legacy tax податок на спадщину; local tax місцевий податок; lump-sum tax одноразовий податок • податок на сукупну суму доходів • акордний податок; luxury tax податок на предмети розкоші; mainstream corporation tax основна сума податку на прибуток корпорацій; matured tax податок, за яким настав термін сплати; maximum tax максимальний податок; minimum tax мінімальний податок; motor vehicle tax податок на автомобілі; multistage sales tax багатоступінчастий податок на збут; municipal tax муніципальний податок; national tax загальнодержавний податок; net taxes чистий податок; net worth tax податок на власність; nondeductible tax податок, який не підлягає відрахуванню; occupational tax податок на професію; payroll tax податок із заробітної плати; personal property tax податок на особисте (рухоме) майно; privilege tax податок на привілей; processing tax податок на товар, який підлягає обробці; profits tax податок на прибутки; progressive tax прогресивний податок; property tax майновий податок • податок на власність; proportional tax пропорційний податок • податок, стягнений за єдиною ставкою; purchase tax (непрямий) податок на покупки; real estate tax податок на нерухомість; receipts tax податок з обороту; regressive tax регресивний податок; retail sales tax податок з роздрібного обороту; sales tax; securities tax податок на цінні папери; security transfer taxes податки на переказ цінних паперів; severance tax податок на видобуток корисних копалин; shared tax частковий податок; single tax єдиний податок; single-stage sales tax одноступінчастий податок на збут; social security tax податок на програму соціального страхування; specific tax специфічний податок; stamp tax гербовий збір; state tax податок, стягнений штатом • урядовий податок • податок, який регулює витрати на споживання товарів; stockholder's tax податок на доходи з акцій; stock transfer tax податок на операції з переказу акцій; sumptuary tax податок, який регулює споживання товарів; supplemental tax додатковий податок; tobacco tax акциз на тютюнові вироби; tonnage tax корабельний збір; trade tax промисловий податок; transaction tax податок з операцій; transfer tax податок на переказ; turnover tax податок з обороту; undistributed profit tax податок на нерозподілений прибуток; unit tax податок на одиницю • акцизний податок; value tax податок з оголошеної ціни; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; wage tax податок на заробітну плату; wealth tax; withholding tax податок, який стягується шляхом регулярних вирахувань із заробітної плати

═════════□═════════

after tax після відрахування податку; before tax до відрахування податку; exempt from tax не підлягає оподаткуванню; for tax purposes з метою оподаткування; incidence of tax розподіл податкового тягаря; liable to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; net marginal tax rate чиста гранична ставка податку; progressive tax structure прогресивна схема оподаткування; regressive tax structure регресивна схема оподаткування; shifting of a tax перекладення податкового тягаря; subject to tax оподатковуваний • який підлягає оподаткуванню; tax account податковий рахунок; tax accounting податковий облік; tax accounts податкова звітність; tax administration податкове відомство • податкова адміністрація; tax advantage вигода, яка випливає із практикованої системи оподаткування; tax adviser радник з питань оподаткування • консультант у справах оподаткування; tax allocation розподіл податків; tax allowance знижка з оподатковуваної суми; tax amount розмір податків • сума податків; tax and expenditure policy бюджетно-податкова політика • фінансово-податкова політика; tax arrears заборгованість з податків; tax assessment встановлення податкових ставок • обкладання податком • оподаткування; tax assessment act закон про оподаткування; tax assessment authority податкове управління; tax assessment complaint скарга, пов'язана з неправильним оподаткуванням; tax assessment method порядок оподаткування • порядок встановлення податкових ставок; tax assessor податковий інспектор; tax at source податок, відрахований із загальної суми доходів; tax-at-source system система відрахування податку із загальної суми доходів; tax auditor податковий аудитор • податковий ревізор; tax authority податкове управління; tax avoidance ухилення від сплати податків; tax barrier податкова перешкода; tax base база оподаткування; tax benefit податкова пільга; tax bracket ступінь податкової схеми; tax burden податковий тягар; tax ceiling максимальний рівень оподаткування; tax charge нарахування податку; tax collection стягнення податку; tax collection rate рівень податкових надходжень; tax concession податкова пільга; tax consultant консультант у справах оподаткування; tax control податковий контроль; tax control act закон про податковий контроль; tax court податковий суд; tax credit податкова пільга • податкова знижка • відстрочена сплата податку • податковий кредит; tax debt заборгованість з податків; tax declaration податкова декларація; tax-deductible який підлягає звільненню від сплати податку; tax deduction відрахування від податку • зменшення податку; tax deferral відстрочення оподаткування; tax dodging ухилення від сплати податків; tax equalization вирівнювання податку; tax equalization account рахунок вирівнювання податку; tax equalization fund фонд вирівнювання податку; tax evasion ухилення від сплати податків; tax-exempt не підлягає оподаткуванню • звільнений від податку; tax exempted (T. E.) звільнений від податку; tax exemption звільнення від податку; tax expense витрати на сплату податків; tax file number (TFN) реєстраційний номер в податковому управлінні; tax filing date термін подання податкової декларації; tax form бланк податкової декларації; tax fraud податкове шахрайство; tax free вільний від сплати податку • безмитний • неоподатковуваний; tax haven податковий рай; tax identification number ідентифікаційний податковий номер; tax in arrears прострочені до сплати суми податку; tax incentive податковий стимул; tax income надходження від оподаткування; tax increase зростання податків; tax in kind натуральний податок; tax law податкове право • податкове законодавство; tax leasing податкова оренда; tax legislation податкове законодавство; tax levy податковий збір; tax liability заборгованість з податкових платежів; tax loophole лазівка в податковому законодавстві • можливість ухилитися від сплати податків; tax loss збитки від оподаткування; tax loss carry-back зарахування втрат при сплаті податку за минулий період; tax loss carry-forward зарахування втрат при сплаті податку на рахунок майбутнього прибутку; tax loss setoff компенсація втрат при сплаті податку; tax management податковий контроль; tax office податкове управління; tax offset відшкодований податок • податковий кредит; tax on capital податок на капітал; tax on cargo вантажний збір; tax on importation податок на імпорт; tax on income податок на дохід • прибутковий податок; tax on industry податок на промислове виробництво; tax on investments податок на вклади • податок на цінні папери; tax on a patent патентне мито; tax on profits податок на прибутки; tax on wealth податок на майно; tax overpayment переплата податку; tax owed належний податок; tax paid сплачений податок; tax paid in kind податок, сплачений натурою; tax payable податок, який підлягає сплаті; tax payment виплата податкових сум • сплата податків; tax penalty штраф за несплату податку; tax period період оподаткування; tax planning планування податкових надходжень; tax policy податкова політика; tax principle принцип оподаткування; tax privilege податкова пільга; tax proceeds податкові надходження; tax provision резерв на сплату податку; tax rate податкова ставка • ставка оподаткування; tax rebate податкова пільга • знижка з податку • зниження податкових ставок; tax receipts податкові надходження; tax reduction зниження податку; tax reform податкова реформа; tax reform bill законопроект про податкову реформу; tax refund повернення сплаченого податку; tax reorganization перебудова системи оподаткування; tax return податкова декларація • податковий дохід • розрахунок податку; tax revenue дохід від податків • податкові надходження; tax scale схема ставок податку; tax services консультативні послуги з оподаткування; tax shelter засіб зменшення або уникнення сплати податку; tax shifting перекладення податкового тягаря; tax statement податкова декларація; tax status податковий статус; tax surcharge додатковий податок; tax threshhold нижня межа оподатковуваних доходів • нижня межа оподаткування; tax value of a deduction розмір податкового відрахування; tax verification перевірка правильності оплати податків; tax year обліковий рік оподаткування; tax yield податковий дохід; to abate a tax знижувати/знизити податок; to abolish a tax скасовувати/скасувати податок; to be exempt from tax бути звільненим від сплати податку; to charge a tax стягувати/стягнути податок; to collect taxes стягувати/стягнути податки; to cut a tax знижувати податок; to deduct taxes відраховувати/відрахувати податки; to dodge taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to evade taxes ухилятися/ухилитися від сплати податку; to exempt from tax звільняти/звільнити від сплати податку; to impose a tax оподатковувати/оподаткувати • накладати/накласти податок • вводити/ввести податок; to increase taxes підвищувати/підвищити податки; to lay on a tax оподатковувати/оподаткувати; to levy a tax оподатковувати/оподаткувати; to pay taxes оплачувати/оплатити податки; to raise taxes підвищувати/підвищити податки • збирати/зібрати податки; to reduce taxes знижувати/знизити податки; to remove a tax скасовувати/скасувати податок; to withhold taxes відраховувати/відрахувати податки • затримувати/затримати сплату податків

tax ‡ tax (393)

▹▹ levy

1) спи́на

2) спи́нка ( стільця тощо)

3) гре́бінь (хвилі, пагорба)

4) за́дня (зворо́тна) сторона́; ви́воріт, спі́д; підкла́дка

5) коріне́ць ( книги); спи́нка ( палітурки)

6) обу́х

7) гірн. найви́щий рі́вень ( виробки)

8) геол. вися́чий бік (шару, пласта)

9) спорт. захисни́к ( у футболі)

••

1) за́дній; відда́лений

2) запізні́лий; простро́чений ( про платіж)

3) зворо́тний ( про течію)

1) підтри́мувати; підкріпля́ти; субсидува́ти

2) служи́ти спи́нкою; служи́ти підкла́дкою; служи́ти фо́ном

3) кла́сти на підкла́дку

4) амер. розм. носи́ти на спи́ні

5) ру́хати(ся) в зворо́тному на́прямі; відступа́ти, задкува́ти; іти́ за́днім хо́дом

•

- back down

••

1) наза́д, у зворо́тному на́прямі

2) о́сторонь, віддалі́к

3) вказує на зворотну дію

1) на́прям

2) керува́ння, керівни́цтво

3) адре́са (на листі і т.п.)

4) нака́з; вказі́вка; інстру́кція

5) pl директи́ви, вказівки́

1) пові́льна течія́

2) мор. дрейф

3) ав. девіа́ція, зне́сення; шви́дкість зне́сення

4) на́прям, спрямо́ваність; на́мір, пра́гнення, тенде́нція

5) паси́вність; бездія́льність

6) заме́т, кучугу́ра ( снігу); ку́па, нане́сена ві́тром (піску, листя тощо)

7) геол. льодовико́вий нано́с

8) дри́фтерна сіть

9) гірн. штрек, горизонта́льний хід

10) гідр., військ. дерива́ція

1) відно́сити(ся) (вітром, водою); дрейфува́ти

2) нано́сити (сніг, пісок)

3) перен. пливти́ за течіє́ю

1) за́голо́вок; на́пис

2) мор. курс, на́прям

3) гірн. на́прям прохо́дки

••

1) бреха́ти

2) бу́ти обма́нливим

1) лежа́ти

2) бу́ти розташо́ваним; простяга́тися

3) поляга́ти ( у чомусь); зале́жати ( від чогось)

4) заст. пробу́ти недо́вго

5) юр. визнава́тися зако́ном

•

- lie back

••

1) поло́ження; на́прям

2) лі́гво ( звіра)

1) змі́нювати на́прям

2) змі́нювати на́прям за годиннико́вою стрі́лкою ( про вітер)

3) мор. змі́нювати курс

4) змі́нювати (погляди тощо; часто veer round)