по+обычаю

1) ( почитаемый) venerado, santo

2) ( устраиваемый по обычаю) regular, ritual

3) ( почтенный) honorable, respetable

••

* * *

obs. (ïî÷èáàåìúì) venerado, (ïî÷áåññúì) honorable, (устраиваемый по обычаю) regular, respetable, ritual, santo

положить

1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];

2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].

3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.

* * *

1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти

2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

положиться

1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];

2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;

3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];

4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;

5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;

6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].

* * *

несов.; сов. - полож`иться

1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися

2) (несов.: причитаться) нале́жати

3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати

4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися

5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

1) custom

2) юр. usage

. по обычаю

•

By convention, all thermodynamic state functions are represented by capital letters.

•

As a matter of convention, is used to designate a transfer function in the forward loop.

(to drink) because of unhappiness, in order to dull one's suffering, emotional pain

X с горя запил - X drank from grief

very quickly, hurriedly

swiftly

in the outlying regions, provincial organizations, institutions (as opposed to the central regions, organizations, institutions)

at the local level

a person who has old-fashioned ways, adheres to old-fashioned ideas and beliefs etc

of the old school (stamp).

1) gener. (j-m) Dank schulden (кому-л.), (j-m) Dank schuldig schulden (кому-л.), (j-m) Dank schuldig sein (кому-л.), (j-m) zu Dank verpflichtet sein (кому-л.), (j-m) zu Dankbarkeit verpflichtet sein (кому-л.), gedrungen sein, gehalten sein (zu + inf) (что-л. делать), sollen, sollen (что-л. делать по чьему-л. указанию, по закону, по правилам, по обычаю, по воле судьбы и т. п.), danken (чем-л. кому-л., чему-л.), verdanken (чем-л. кому-л., чему-л.)

2) law. verpflichtet sein, schuldig sein

3) f.trade. verbindlich sein

m (29; ­нца) Gastgeschenk n, Mitbringsel n

* * *

гости́нец m (- нца) Gastgeschenk n, Mitbringsel n

* * *

<- ца>

м Geschenk nt

привезти́ гости́нцы Geschenke mitbringen

* * *

gener. Schwänchen, Mitbringsel (На Руси у слова «подарок» был брат-близнец — «гостинец», произошедший от слова «гость». Ранее, по обычаю человек всегда входил в дом с подарком, и его готовы были в этом доме отдарить.), Geschenk

gener. Nikolaustag (6 декабря; по обычаю накануне в туфли детей прячут подарки, б. ч. сладости)

• С ГОРЯ пить, запить и т.п.

[PrepP; Invar; adv]

=====

⇒ (to drink) because of unhappiness, in order to dull one's suffering, emotional pain:

- X с горя запил≈ X drank from grief;

- X drowned his sorrows;

- X sought solace in a < the> bottle.

     ♦ Статский советник, по русскому обычаю, с горя запил... (Гоголь 3). [The official] followed Russian custom and sought solace in the bottle (3e).

• (КАК) НА КУРЬЕРСКИХ obs

[(как +) PrepP; these forms only; adv]

=====

⇒ very quickly, hurriedly:

- swiftly;

- posthaste;

- promptly;

- [in limited contexts] make short work of sth.

     ♦ Наконец толстый [мужчина], послуживши богу и государю, заслуживши всеобщее уважение, оставляет службу, перебирается и делается помещиком, славным русским барином, хлебосолом, и живёт, и хорошо живет. А после него опять тоненькие наследники спускают, по русскому обычаю, на курьерских все отцовское добро (Гоголь 3). Finally, the fat man, after serving God and Tsar and earning general respect, retires from service, moves out of town, and settles down as a landowner, a hospitable Russian gentleman. And thus he lives, and lives well. And after him come his thin heirs, who promptly squander, Russian-style, the wealth he has accumulated (3e). In the end, after having served God and the Emperor and won general respect, the fat man resigns the service, goes to live on his estate, becomes a landowner, a fine Russian gentleman, a hospitable host, and lives on and lives well. After him, as is the Russian custom, his thin heirs make short work of their father's fortune (3a).