Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

по+нитке

  • 1 продетый

    техн.
    1) ( продёрнутый) просми́кнений, просми́кнутий; ( затянутый - ещё) затя́гнений, затя́гнутий; ( о нитке - ещё) проси́лений
    2) ( просунутый) просу́нений, просу́нутий

    Русско-украинский политехнический словарь > продетый

  • 2 продетый

    техн.
    1) ( продёрнутый) просми́кнений, просми́кнутий; ( затянутый - ещё) затя́гнений, затя́гнутий; ( о нитке - ещё) проси́лений
    2) ( просунутый) просу́нений, просу́нутий

    Русско-украинский политехнический словарь > продетый

  • 3 просилений

    техн. проде́тый ( о нитке - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > просилений

  • 4 вдевать

    вдеть втягати, втягти, затягати, затягти, встромляти, встромити, (только о нитке, вдеваемой в иглу) всиляти, всилювати, всилити, засиляти, засилювати, засилити, просиляти, просилювати, просилити. [Ніяк не затягну нитку в голку].
    * * *
    несов.; сов. - вдеть
    ( нитку) затяга́ти, затя́гувати, затягти́, затягну́ти, утя́гувати и утяга́ти, утягти́, утягну́ти, усиляти, уси́лювати, уси́лити и усили́ти, заси́лювати, заси́лити и засили́ти; ( просовывать) просо́вувати и просува́ти, просу́нути; ( всовывать) всува́ти и всо́вувати, всу́нути, устромля́ти и устро́млювати, устроми́ти

    Русско-украинский словарь > вдевать

  • 5 всучивать

    -ся, всучить, -ся
    1) (о нитке) всукувати, всукати;
    2) (назойливо навязывать) впирати, вперти, втискати, втиснути, (вульгарнее) втелющувати, -ся, втелющити, -ся, втереблювати, впихати, увіпхнути. [Силувався вперти йому квитка на концерт. Вони нічого не хтіли брати, але я втиснув їм два карбованці]. Всученный - впертий, втелющений, втереблений.
    * * *
    несов.; сов. - всуч`ить
    1) усу́кувати, усука́ти
    2) ( заставлять брать) усу́кувати, усучи́ти, упиха́ти, упхну́ти и упха́ти и увіпха́ти, утиска́ти и ути́скувати, ути́снути, сов. утелю́щити; ( навязывать) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > всучивать

  • 6 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 7 присучивать

    присучить присукувати, присукати. [Присукувати нитку до нитки, щоб вузлика не було]. Присученный - присуканий. -ться - (о нитке) присукуватися, присукатися, бути присуканим.
    * * *
    несов.; сов. - прис`учить
    прису́кувати, присука́ти

    Русско-украинский словарь > присучивать

См. также в других словарях:

  • висит на нитке — Жизнь висит на нитке, а думает о прибытке. Ср. Sein Leben hängt an einem Faden. Sa vie ne tient qu à un fil. Ср. Filo pendere. На витке висеть. Ennius. 3. Annal. (cp. Macrob. Sat. 1, 4, 18). Ср. Omnia sunt hominum tenui pendentia filo. Дела… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Жаворонки на нитке — Skrivánci na niti …   Википедия

  • С миру по нитке - голому рубаха. — С миру по нитке голому рубаха. См. МНОГО МАЛО С миру по нитке голому рубаха. См. УГОДА УСЛУГА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • По нитке разбирать, перебирать — ПО НИТКЕ разбирать, перебирать. Устар. Экспрес. Очень подробно, до мелочи. Купец, правду сказать, дело моё по нитке разобрал, так что страшно и совестно самому сделалось (Анненков. Воспоминания и критические очерки) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • по нитке дойдешь до клубка — (по следу до всего доходят) Ср. Подумай, вспомни. Дай нам в руки нить, Чтоб до его безверия добраться. Не то готовься к пытке. Выбирай... Гр. А. Толстой. Дон Жуан. 1. Фискал. Ср. Совершилось убийство, возбуждена полиция; по нитке и до клубка… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • с миру по нитке бедному рубаха — Полено к полену и дрова. По капельке море, по воложке (былинке) стог; по зернышку ворох. Ср. Харитон... взял (с челобитчиков)... на мировую... всякого жита по лопате, да и домой; а с миру по нитке, голому рубаха, со всех по крохи, голодному… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Беда по беде, как по нитке, идет. — Беда по беде, как по нитке, идет. См. ГОРЕ ОБИДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Жизнь на нитке, а думает о прибытке. — Жизнь на нитке, а думает о прибытке. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • На этой нитке слепых водят. — (т. е. на длинной). См. МНОГО МАЛО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Этой нитке конца не будет. — Как проволоку тянет. Этой нитке (канители) конца не будет. См. НАЧАЛО КОНЕЦ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • По нитке дойдешь до клубка. — Язык до Киева доведет. По нитке дойдешь до клубка. См. ПОИСК НАХОДКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»