Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

почва

  • 1 почва

    1) ґрунт (-ту), земля. [Не можна-ж зростити квітку на безводному ґрунті (Коцюб.)]. Безплодная -ва - неродючий, яловий грунт. Неудобная -ва - непридобний ґрунт, невжиток (-тку). Нетронутая -ва - незайманий ґрунт, цілина. Образчики почв - зразки ґрунтів. Высота колокольни от -чвы - високість дзвіниці від землі;
    2) (переносно: основание) ґрунт, (подкладка) підстава. [Де далі мітичні легенди переходять на ґрунт дійсної історії (Крим.). Шевченко не відривається від нашого історичного ґрунту (Грінч.). Ваші вірші - гарні пісні про кохання… невже вони не мають реальної підстави (Крим.)]. -ва уходит у нас из под ног - земля (ґрунт) усовується нам з-під ніг, ґрунт западається під нашими ногами. Шаткая -ва - непевний (хиткий) ґрунт. Все это возникло на -чве личных отношений - все це сталося на особистому грунті. Нечистота - благоприятная -ва для всяких эпидемий - нечистота (бруд) - сприятливий на всякі пошесті ґрунт;
    3) (геогноз.: слой) верства, шар (землі). -ва первозданная, третичная, наносная, осадочная - первісна, третична, наметна (напливна), осадова верства (шар).
    * * *
    1) ґрунт, -у
    2) перен. ґрунт; ( основание) підста́ва
    3) горн. підо́шва, ґрунт

    Русско-украинский словарь > почва

  • 2 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 3 подпочва

    підґрунтя, підспідок (-дку), підошва, підниз, підложжя. Каменистая -почва - каменисте підґрунтя, мертвиця, неробучка. Нетронутая -почва - щирець (-рця).
    * * *
    геол., перен.
    підґру́нтя; прям. диал. щире́ць, -рцю́

    Русско-украинский словарь > подпочва

  • 4 уродливый

    2) (безобразный, нелепый, чудовищный) потво́рний; диал. почва́рний, почва́рливий

    Русско-украинский словарь > уродливый

  • 5 уродский

    1) (такой, как у урода) як у ви́родка, виродли́вий
    2) (безобразный, нелепый, чудовищный) потво́рний; диал. почва́рний, почва́рливий

    Русско-украинский словарь > уродский

  • 6 чудовище

    1) чудо́висько, чу́дище, чу́дисько; ( страшилище) страхі́ття, страхо́вище, страхо́висько, страхові́ття; ( химера) химе́ра; (урод, образина) потво́ра, диал. почва́ра
    2) перен. потво́ра, проя́ва, диал. почва́ра; ( страшилище) страхі́ття, страхо́вище, страхо́висько, страхові́ття; ( монстр) монстр

    Русско-украинский словарь > чудовище

  • 7 чудовищный

    1) (удивительный, странный) дивови́жний; ( уродливый) потво́рний, диал. почва́рний, почва́рливий; ( устрашающий) страхі́тливий

    \чудовищный зверь — дивови́жний (потво́рний; страхітли́вий) звір

    2) (перен.: ужасный) жахли́вий, страшни́й, страхітли́вий; страше́нний

    чудо́вищное преступле́ние — жахли́вий (страшни́й, страхітли́вий) зло́чин

    3) (перен.: огромный) величе́зний; ( страшный) страше́нний

    чудо́вищная волна́ — величе́зна хви́ля

    \чудовищный аппети́т — величе́зний (страше́нний) апети́т

    Русско-украинский словарь > чудовищный

  • 8 земля

    техн., физ.
    земля́; ( почва - ещё) ґрунт, -ту
    - залежная земля
    - отбельная земля
    - пахотная земля
    - редкие земля ли
    - формовочная земля
    - щелочная земля

    Русско-украинский политехнический словарь > земля

  • 9 земля

    техн., физ.
    земля́; ( почва - ещё) ґрунт, -ту
    - залежная земля
    - отбельная земля
    - пахотная земля
    - редкие земля ли
    - формовочная земля
    - щелочная земля

    Русско-украинский политехнический словарь > земля

  • 10 ґрунт

    техн. грунт, земля́ ( почва - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > ґрунт

  • 11 вязкий

    (о земле клее) липкий, масткий, беручкий, чіпкий; (химич. о жидкости) густий; (о дороге) грузький, грузний, глевкий, глейкий, глеюватий, розкислий. Вязкая глинистая почва - глеюватка, липарка, липоватиця, липковиця (Вхр.). Вязко - грузько, глеювато; шлях розкис; дороги порозкисали.
    * * *
    1) ( тягучий) в'язки́й, в'язу́чий; ( липкий) липки́й, гле́йкий, глеюва́тий; ( топкий) грузьки́й, гру́злий, драгли́стий; (о хлебе, каше) глевки́й, гли́зявий
    2) см. вяжущий 2)

    Русско-украинский словарь > вязкий

  • 12 глинистый

    глинястий, глинкуватий, глеюватий. Г-ая вязкая почва - глейовина, глейюватий ґрунт.
    * * *
    гли́нястий, гли́нистий; ( вязкий) глеюва́тий

    Русско-украинский словарь > глинистый

  • 13 грунт

    1) ґрунт. Нетронутый грунт (почва) - саморосла земля, материк, нерушена земля. [Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля]. Грунт песчаный - піскуватий ґ., піскун. Г. песковатый - супісок; (чернозёмный) чорноземля;
    2) (у красильщиков и художников) ґрунт, (фон) тло.
    * * *
    ґрунт, -у

    Русско-украинский словарь > грунт

  • 14 Земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    астр.
    Земля́

    Русско-украинский словарь > Земля

  • 15 известковый

    (из извести) вапняний, вапенний, (относящ. к изв.) вапновий; (богатый известью) вапни[я]стий. -вая почва - вапни[я]стий ґрунт. -вая копь - вапнище, вапнякова копальня. -вая печь - вапнярка, вапельня (-ні). -вое творило - вапнякова яма.
    * * *
    2) ( содержащий известь) вапни́стий

    \известковыйый исто́чник — вапни́сте джерело́

    \известковыйый шпат — мин. вапни́стий шпат

    3) ( известняковый) вапняко́вий

    Русско-украинский словарь > известковый

  • 16 каменистый

    кам'я[ме]нистий, каменястий, камінчастий, кам'януватий, (твёрдый) камінкуватий. [Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами… (Куліш). Друге-ж зерно упало на каменисте місце (Св. П.). В каменястих горах (Крим.) Ось-ось серед плиткого, камінчастого броду земля розскочиться (Франко). Валка у нас кам'янувата (Херсонщ.). Груші зовсім зелені, камінкуваті (Звин.)]. -тая почва - каменястий ґрунт. -тая пустыня - каменяста пустиня (пустеля).
    * * *
    кам'яни́стий, камени́стий, камени́стий

    Русско-украинский словарь > каменистый

  • 17 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 18 мерзляк

    1) (мёрзлый ком) мерзляк (-ка), ум. мерзлячок (-чка), (груда) грудина, шипах (-ха), (почва) мерзлий ґрунт (-ту). [Пика йому - приложи мерзляка, - так і п'якне, - ото така червона та палка (Еварн.)];
    2) (замёрзший человек, -шее животное) мерзляк, замерзла людина, -ла тварина;
    3) (зябкий) мерзляк, змерзляк, змерзлюх[к] (-х[к]а). [Ото змерзлюх, - в паровиці морозу боїться! (Брацлавщ.)].
    * * *
    мерзля́к, -а, змерзлю́х, -а, змерзля́к, -а

    Русско-украинский словарь > мерзляк

  • 19 наилок

    1) (наносной ил) намул (-лу);
    2) (иловатая почва) мулуватий г[ґ]рунт (-ту), муловина.
    * * *
    диал.
    наму́л, -у

    Русско-украинский словарь > наилок

  • 20 насыпной

    насипний; висипний; (насыпанный) насипаний; висипаний; срв.
    II. Насыпать. - ная почва - см. Насыпняк.
    * * *
    насипни́й

    Русско-украинский словарь > насыпной

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПОЧВА — Слово почва этимологически родственно слову подошва. Согласно объяснению А. А. Потебни312, почва образовалось из подъшьва после утраты редуцированных звуков и вызванной этим процессом ассимиляции групп согласных, т. е. приблизительно в XIV XV вв …   История слов

  • ПОЧВА — ПОЧВА, сложный комплекс органических и минеральных соединений, возникший на поверхности земной коры в результате физ. хим. и биол. процессов. Учение о почве интересует врача гигиениста, сан. врача и эпидемиолога, поскольку П. играет огромную роль …   Большая медицинская энциклопедия

  • ПОЧВА — ПОЧВА, почвы, мн. спец., жен. 1. Верхй слой земной коры, в котором развивается растительная жизнь, поверхность земли. Рыть почву. Обработка почвы. Столбы ушли глубоко в почву. || Тот или иной состав, то или иное качество верхнего слоя земной коры …   Толковый словарь Ушакова

  • Почва — почвенный покров, один из важнейших природных ресурсов нашей планеты, средство производства и объект приложения труда, главный источник получения продуктов питания, ценнейшее достояние наций, народов и государств. Почва гигантская экологическая… …   Экологический словарь

  • ПОЧВА — жен. (от почивать, лежать?) поверхность земли, верхний слой ее, по качеству своему, или | по возвышенью, уровню, как основанье местного уровня, подошва. Почва тучная, чернозем, растительный перегной, теплая, жаркая. Холодная почва, сырая, мокрая …   Толковый словарь Даля

  • почва — См. дно, земля зондировать почву... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. почва земля, суша, грунт; дно; солодь, основа, опора, зыбун, регур, солоди, бурозем, литосоль,… …   Словарь синонимов

  • ПОЧВА — ПОЧВА, поверхностный слой относительно мягкого материала, располагающийся поверх твердых пород, из которых состоит поверхность Земли. Почва состоит из нерастворенных материалов, отложившихся в ходе ВЫВЕТРИВАНИЯ и разрушения поверхностных пород, а …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • ПОЧВА — колеблется под ногами у кого. Разг. То же, что почва уходит из под ног. ФСРЯ, 349. Почва уходит из под ног у кого. Разг. Чьё л. положение становится ненадежным, шатким; кто л. теряет уверенность в своём положении или успехе. ФСРЯ, 349; БТС, 1379 …   Большой словарь русских поговорок

  • почва —     ПОЧВА, земля, книжн. грунт …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • почва — Самостоятельное естественноисторическое органоминеральное природное тело, возникшее на поверхности земли в результате длительного воздействия биотических, абиотических и антропогенных факторов, состоящее из твердых минеральных и органических… …   Справочник технического переводчика

  • ПОЧВА — ПОЧВА, поверхностный слой земной коры, несущий на себе растительный покров суши и обладающий плодородием. Формируется и непрерывно изменяется под воздействием воды, воздуха, живых организмов и других факторов. Компонент биогеоценозов. Основное… …   Современная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»