Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

потолок

  • 21 нависать

    нависнуть
    1) над чем, куда, на что - нависати, нависнути, звисати, звиснути, зависати, зависнути, (о мног.) понависати, позвисати, позависати над чим, куди, на що; (наклоняться) нахилятися, нахилитися, похилятися, похилитися куди, на що. [Волосся на лоба нависає (Сл. Гр.). Ой, час-пора до куреня, бо вже хмара нависла. (Чуб. V). Ой, звисли чорні хмароньки, звисли (Чуб. V). Як-би спільно ті хмари прогнать, що густо над нами зависли (Франко). Верби понависали над ставом (Тесл.)]. Скала -висла над морем - скеля нависла (звисла) над морем. Стена -висла на улицу - стіна похилилася на вулицю. Потолок -вис к этой стороне - стеля звисла (зависла) з цього боку. Нависающий - що нависає и т. п.; навислий, звислий, завислий.
    * * *
    несов.; сов. - нав`иснуть
    1) нависа́ти, нави́снути и мног. понависа́ти; ( свисать) звиса́ти, зви́снути и мног. позвиса́ти и понаві́шуватися, -шується
    2) перен. нависа́ти, нави́снути; (несов.: угрожать) загро́жувати, -жує

    \нависать са́ет опа́сность — нависа́є (загро́жує) небезпе́ка

    Русско-украинский словарь > нависать

  • 22 настилать

    настилывать, настлать настилати, наслати, настеляти и настелювати, настелити, (о мног.) понастилати, понастелювати що и чого; (намащивать) намощувати, намостити що и чого, мостити, змостити, помостити що, (только камнем) брукувати що, набруковувати, набрукувати що и чого, (вульг.) буркувати, набурковувати, набуркувати, (о мног.) понамощувати, понабруковувати, (вульг.) понабурковувати. [Коровам у хліві соломи настелено товсто (Харківщ.). Настелиш соломи в холодній, щоб було їм м'якенько (Коцюб.). Намостив колючок під яблунею (Рудч.). Мостили мости через річеньки (Пісня). Високу кровать змостила (Чуб. V). Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх (Рудч.)]. -ть пол, потолок - мостити, намощувати, намостити поміст (підлогу), настилати, наслати поміст (підлогу), стелю. -ть мостовую (камнем) - брукувати, вибруковувати, вибрукувати що (напр. вулицю). Настланный - насланий, настелений, понастиланий, понастелюваний; намощений, змощений, помощений, понамощуваний; набрукований, понабруковуваний, (вульг.) набуркований, понабурковуваний. [Поміст, шклом настелений (Рудч.). Дорога, з дощок намощена, що по їй вагончики бігають (Грінч.)]. -ться -
    1) настилатися, наслатися, понастилатися; бути настиланим, насланим, понастиланим и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) настелитися, (намоститься) намоститися, (о мног.) понастелюватися, понамощуватися.
    * * *
    несов.; сов. - настлать
    настила́ти, насла́ти, -стелю, -сте́леш ( редко) и мног. понастила́ти, настеля́ти, настеля́ти, -стелю, -стелиш и мног. понастели́ти; ( намащивать) намо́щувати, -щую, -щуєш, намости́ти, -мощу, -мостиш и мног. понамо́щувати

    Русско-украинский словарь > настилать

  • 23 нёбо

    1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);
    2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;
    3) (потолок) стеля;
    4) (в берлоге) верх (-ху);
    5) стар. (балдахин) - намет (-та).
    * * *
    1) анат. піднебі́ння
    2) ( свод русской печи) диал. склепі́ння

    Русско-украинский словарь > нёбо

  • 24 низкий

    и низок
    1) низький, (невысокий) невисокий; (малый) малий. [Низька хата (Сл. Ум.). Низький тин (Номис). Низькі вікна (Сл. Ум.). Низький берег (Кінець Неволі)]. -кий голос - низький (редко низовий, преимущ. грубый: товстий, грубий) голос. [Сердитий товстий голос (Грінч.). М'який низовий баритон (Н.-Лев.)]. -ким голосом - низьким (товстим) голосом, товсто. -кий звук - низький звук. -кое место (местность) - низинне (низовинне) місце, низькоділ (-долу), низина, низовина, низь (-зи) (Франко); срв. Низменность 1. -кие ноты - низькі (низові) ноти. -кий поклон - низький поклін. -кий потолок - низька стеля. -кий разрыв (арт. снаряда) - низький розрив (гарматня). -кий рост - низький (малий) зріст. -кого роста кто - низький (малий, невисокий) на зріст хто, низькорослий хто. [Побачила постать людини не надто високої і не низької на зріст (Олм. Примха). Він був малий на зріст (Морач.)]. -кая температура - низька температура. -кая цена - низька (мала, невисока) ціна. -ное чутьё собаки - низький нюх (у) собаки;
    2) (по качеству, по достоинству) низький, (малый) малий, (невысокий) невисокий, (плохой) поганий, недобрий, (простой) простий, (незнатный) незначний, (простонародный) простонародні[и]й, (простецкий) простацький, (вульгарный) вульгарний. -кое выражение - вульгарний (простацький) вислів. -кая доброта товара - невисока (мала) добротність краму. -кое золото - см. Низкопробный (-ное золото). -кая проба - низька (мала, невисока) проба. -кое происхождение (устар.) - невисоке (просте, незначне) походження, низький (невисокий) рід. -кого происхождения, -кий родом кто - невисокого (простого, низького) роду (коліна) хто; срв. Происхождение 2. -кий разбор - невисокий (простий, підлий) ґатунок (розбір). -кий слог (язык) - простолюдна (простонародня[а], простацька, вульгарный: вульгарна) мова, простолюдний (вульгарний и т. д.) стиль. -кое сословие - низький (незначний, простий) стан;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (недостойный) негідний, (подлый) підлий, підлотний, падлюч(н)ий, падлюцький, (позорный) ганебний. [Низький спосіб мислення (Франко). Се лиш злоба низька (Франко). Селянин звикає до думки, що його мова щось низьке, недостойне (Крим.). Наваживсь на таке низьке діло (Тесл.). Вираз низької хитрости на обличчі (Едґ. По). Ница душа (Куліш). Серце нице (Куліш). Ниций страх (Грінч.). Почування нечисті і ниці (Грінч.). Підла чернь корчемна (Куліш). В душі своїй були і темні й підлі (Куліш). Падлючна улесливість (Яворн.)]. -кий поступок - низький (ниций, негідний, підлотний) учинок. [Безчільний, ниций вчинок (Л. Укр.)]. -кий человек - низька (ница, підла) людина, ницак (-ка) (Куліш).
    * * *
    1) низьки́й

    \низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́

    \низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)

    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( недостойный) негідний; ( подлый) пі́длий

    Русско-украинский словарь > низкий

  • 25 обвисать

    обвиснуть обвисати, обвиснути, звисати, звиснути, (о мног.) пообвисати, позвисати. Потолок обвис - стеля звисла.
    * * *
    несов.; сов. - обв`иснуть
    обвиса́ти, обви́снути и пообвиса́ти, звиса́ти, зви́снути и позвиса́ти

    Русско-украинский словарь > обвисать

  • 26 проникать

    проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прон`икнуть
    1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти
    2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

    Русско-украинский словарь > проникать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПОТОЛОК — муж. настилка или подшивка досок под крышей, под стропилами, по матицам, переводинам, балкам, лежащий на стенах строения; дощатая стлань, нередко двойная, сверху и сысподу матиц, отделяющая низ или покои от чердака, верху, подволоки. В жилом доме …   Толковый словарь Даля

  • ПОТОЛОК — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… …   Толковый словарь Ушакова

  • потолок — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОТОЛОК — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… …   Толковый словарь Ушакова

  • потолок — 1. ПОТОЛОК, потолка, муж. 1. Верхняя часть, внутреннее покрытие жилого помещения. Комната с низким потолком. Лепные потолки. Сводчатый потолок. 2. Верхняя поверхность этого покрытия, пространство между ним и крышей, чердак (обл.). Поставить что… …   Толковый словарь Ушакова

  • Потолок — летательного аппарата наибольшая высота, которую может набрать летательный аппарат при данном полётном весе. Различают статический потолок (для вертолётов потолок висения), практический потолок и динамический потолок. П. является одной из… …   Энциклопедия техники

  • ПОТОЛОК — 1. Потолок самолета предельная высота подъема самолета при данной нагрузке. 2. Максимальная высота, которую может достигнуть данный дирижабль или аэростат. Различают: статический потолок высоту, достигаемую при сбрасывании всего балласта и при… …   Морской словарь

  • ПОТОЛОК — максимальный предел кредита, который по закону может быть предоставлен банком клиенту. Словарь финансовых терминов. Потолок Потолок установленный регулирующим органом верхний предел процентной ставки по долгосрочным долговым обязательствам с… …   Финансовый словарь

  • ПОТОЛОК — должен иметь достаточно плотную, непроницаемую для воздуха, отделку, особенно потолок чердачного перекрытия (см.). Наиболее распространённая отделка потолка штукатурка. Оштукатуренный потолок, как правило, окрашивают в светлые тона, обычно в… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • потолок — верх, верхушка; высота, потолочина, артесонадо, подволок, дальше некуда, плафон, предельная возможность, предел Словарь русских синонимов. потолок см. предел 2 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. А …   Словарь синонимов

  • потолок — ПОТОЛОК, лка, м. Что л. хорошее, отличное, самое высокое. потолок машина! …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»