-
21 give up
phr v1) відмовитися (від роботи, пропозиції); кинути ( звичку); залишити; кидати2) поступитися; здавати; здатися; видати ( утікача)3) відмовлятися, визнати безнадійним, нерозв'язним; махнути рукою; (on) розчаруватися; перестати вірити ( у що-небудь)4) віддаватися; присвятити себе5) icт. передавати, вручати -
22 hand
1. n1) рука (кисть)2) лапа, передня нога (тварини)3) бік, сторона; позиція4) контроль; влада; тверда рука5) згода; обіцянка; б) згода на шлюбto ask smb.'s hand — просити чиєїсь руки
7) допомога8) участь; частка; роль9) робітник10) pl робочі руки, робоча сила12) виконавець; автор13) pl група, компанія14) майстер своєї справи; умілець; митець15) уміння, майстерність, вправність16) почерк17) підпис18) театр., розм. оплески19) джерело (інформації)20) стрілка (годинника тощо)21) крило (семафора)22) пучок, жмут, в'язка23) долоня (як міра довжини)24) окіст, окорок25) повід, вуздечкаat (амер. on) hand — напохваті, близько, поруч; під руками
by hand — від руки; ручним способом
hand in hand — разом, спільно
in hand — у руках; у чиємусь розпорядженні
out of hand — негайно, вмить; експромтом
under hand — потай, таємно
on the one hand..., on the other hand — з одного боку..., з іншого боку
to shake hands with smb. — вітатися (прощатися) з кимсь за руку
2. adj1) ручний2) зроблений ручним способом3) переносний4) наручний (годинник тощо)3. v1) передавати, вручати2) доторкатися, торкати3) провести за руку (into, out of, to); допомогти (зайти, пройти)4) згортати (вітрила)□ hand down — а) подавати згори; б) допомогти зійти вниз; в) передавати (нащадкам)
hand in — а) вручати, подавати; б) посадити (в машину); в) допомогти (пройти, сісти тощо)
hand out — а) роздавати; б) розм. витрачати; в) допомогти вийти
hand over — передавати (кудись, комусь)
* * *I [hʒnd] n1) рука, кисть рукиcupped hands — жменя; пригорща
4) сторона, напрямок, положення5) джерело ( інформації)6) стрілка (годинника, барометра)8) кoм. пучок, в'язка; окіст9) повід, вуздечка10) долоня, хенд (міра довжини, яка дорівнює чотирьом дюймам)12) робітник, працівник13) матрос; pl; мop. команда, екіпаж14) pl група, компанія15) автор; виконавець16) майстер своєї справи; умілець17) уміння, майстерність; манера виконання18) почерк; підпис19) допомога20) роль, участь21) миcт. розм. оплески22) контроль; влада, тверда рукаpl
— володіння; розпорядження; pl піклування, турбота23) згода, обіцянка; згода або пропозиція одружитися24) кapт. карти, які знаходяться на руках в одного гравця; гравець, рука; партія; кінII [hʒnd] a1) ручний; зроблений вручну, ручним способом; переносний; наручний, для носіння на руці2) пpиcл. вручнуIII [hʒnd] v1) передавати; вручати2) доторкатися, торкатися3) (into, out of, to) провести за руку; допомогти (увійти, пройти)4) (звич. hand it to smb) віддавати належне; визнати себе переможеним, поступитися5) мop. прибрати ( вітрила) -
23 pas
n фр.1) першість, перевагаto give (to yield) the pas — поступитися першістю
2) па (у танцях)* * *n; фр.1) першість, перевага -
24 step
1. n1) крокstep for step (with smb.) — нога в ногу (з кимсь)
2) pl звук кроків3) хода4) коротка відстань; відстань в один крок5) алюр6) па (в танцях)7) просування; поступальний рух; хід8) підвищення по службі9) військ., розм. чергове звання10) вчинок; дія, захід; крок11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом12) pl драбина; тех. стрем'янка13) вкладиш (підшипника)16) муз. ступінь; тон17) інтервал19) реданstep bearing — підп'ятник; упорний підшипник
to follow in smb.'s steps — наслідувати чийсь приклад
one step at a time — хто спішить, той людей смішить
2. v1) крокувати, ступатиto step short — спіткнутися; перен. помилитися
2) розм. іти (собі), виходити3) розм. тікати, дезертирувати4) проходити невелику відстань, робити кілька кроківwill you step inside? — зайдіть, будь ласка
step this way, please — ідіть сюди, будь ласка
5) робити па (в танці)6) рухатися легко і швидко7) наступитиto step on smb.'s foot — наступити комусь на ногу (тж перен.)
8) натискатиto step on a gas — розм. дати газу, поспішати
9) вимірювати кроками (тж step off, step out)10) досягати (одержувати) щось відразу11) робити східці12) іти пішки13) мор. ставити щоглу в степеstep along — амер., розм. швидко рухатися
step aside — відходити убік; посторонитися; дати дорогу іншому
step back — відійти назад, зробити крок назад; перен. поступитися
step down — спуститися; зійти вниз; вийти (з екіпажа); ел. знизити напругу; амер., розм. піти у відставку
step forth, step forward — виступати (висуватися) уперед
step off — сходити; військ., розм. кидатися в атаку; амер., розм. зробити помилку; умерти
step out — виходити, ненадовго вийти з дому; ступати широкими кроками; прискорювати ходу; вийти за межі (from); вимірювати кроками
step over — заступити за лінію (біг); переступити
step up — підніматися угору (по сходах); підійти; залицятися; просувати, висувати; посилювати, підвищувати; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвищувати напругу; військ. кидатися в атаку
step lively! — мерщій!, хутчіше!
step on it! — натискай!, жени щодуху!
* * *I [step] n1) крокstep by step — крок за кроком; поступово; послідовно; східчасто
step for step (with smb) — нога в ногу ( з ким-небудь)
in step with — у ногу з ( ким-небудь); відповідно до ( чого-небудь); pl звук кроків; невелика відстань, відстань в один крок; слід ступні ( на піску)
2) ходаwatch your step! — не спіткніться!; вид кроку, крок
step away — бічний крок ( ковзанярський спорт); алюр; па ( у танці)
3) просування, хід; поступальний рух4)II [step] v1) крокувати, ступатиto step short — оступитися; зробити хибний крок, помилитися
2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків4) робити па; танцювати6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу) -
25 subscribe
v1) субсидувати; жертвувати гроші2) передплачувати (газети тощо); придбавати за передплатою4) підписувати (документ); ставити свій підпис5) підтримати, санкціонувати (щось)6) підкоритися; поступитися7) признаватися8) поручитися (за когось)* * *v2) (to) підписуватися, одержувати по підписціto subscribe to a loan — підписатися на позику; підписати ( кого-небудь); виписати, передплатити ( для кого-небудь); абонувати; записуватися
3) (to) погоджуватися, приєднуватися ( до чого-небудь)4) підписувати ( документ), ставити свій підпис -
26 bow out
phr v1) відкланятися, розпрощатися2) покінчити з політичною діяльністю, зійти зі сцени, вийти з гри; поступитися -
27 cave in
phr v1) осідати, опускатися; обвалюватися, провалюватися (про ґрунт, дах); обвалювати, обрушувати2) поступитися, відступити; здатися, піддатися -
28 compel
-
29 give up
phr v1) відмовитися (від роботи, пропозиції); кинути ( звичку); залишити; кидати2) поступитися; здавати; здатися; видати ( утікача)3) відмовлятися, визнати безнадійним, нерозв'язним; махнути рукою; (on) розчаруватися; перестати вірити ( у що-небудь)4) віддаватися; присвятити себе5) icт. передавати, вручати -
30 hand
I [hʒnd] n1) рука, кисть рукиcupped hands — жменя; пригорща
4) сторона, напрямок, положення5) джерело ( інформації)6) стрілка (годинника, барометра)8) кoм. пучок, в'язка; окіст9) повід, вуздечка10) долоня, хенд (міра довжини, яка дорівнює чотирьом дюймам)12) робітник, працівник13) матрос; pl; мop. команда, екіпаж14) pl група, компанія15) автор; виконавець16) майстер своєї справи; умілець17) уміння, майстерність; манера виконання18) почерк; підпис19) допомога20) роль, участь21) миcт. розм. оплески22) контроль; влада, тверда рукаpl
— володіння; розпорядження; pl піклування, турбота23) згода, обіцянка; згода або пропозиція одружитися24) кapт. карти, які знаходяться на руках в одного гравця; гравець, рука; партія; кінII [hʒnd] a1) ручний; зроблений вручну, ручним способом; переносний; наручний, для носіння на руці2) пpиcл. вручнуIII [hʒnd] v1) передавати; вручати2) доторкатися, торкатися3) (into, out of, to) провести за руку; допомогти (увійти, пройти)4) (звич. hand it to smb) віддавати належне; визнати себе переможеним, поступитися5) мop. прибрати ( вітрила) -
31 succumb
v1) не витримати, не встояти, поступитися2) (to) загинути; умерти -
32 место
1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.* * *1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́наде́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта
име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти
к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно
-
33 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
34 обещаться
обіцюватися, обіцятися, обіщатися, обіщуватися, за[об]рікатися, помінитися, заповідатися, поступатися, поступитися. [Максим поступився везти хуру (М. Вовч.)]. -щать не делать чего-л. - зарікатися робити щось.* * *несов.1) см. обещать 1)2) ( друг другу) обіця́тися, пообіця́тися -
35 отпячиваться
отпятиться відступатися, відступитися назад, поступатися, поступитися назад, посуватися, посунутися назад.* * *несов.; сов. - отп`ятиться1) виставля́тися, ви́ставитися, випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися2) подава́тися; пода́тися [наза́д], посува́тися [наза́д], посу́нутися [наза́д] -
36 отходить
отойти1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.* * *I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдцеотошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця
-
37 переуступать
-пить что відступати, відступити, поступати, поступити кому що, поступатися, поступитися кому чим. Срв. Уступать. [По[Від]ступіть мені десятину землі з тієї, що купили].* * *несов.; сов. - переуступ`итьпереуступа́ти, переуступи́ти; (дом, комнату) перездава́ти, перезда́ти -
38 план
план. Составить -ан - скласти, списати план. Начертить -ан - зрисувати (накреслити) план. -ан сочинения - план твору. Строить -ны - укладати плани, планувати, снувати в голові. -ан не выдержан - плану не додержано. Это широкий -ан - це широко (на широку) закроєно. Пользоваться чем для проведения своих -нов - (образно) грати на чому в свою сопілку (Єфр.). Сойти, отойти на второй -ан - поступитися назад, зостатися на (у) боці.* * *пла́н, -у -
39 подаваться
податься1) подаватися, податися, бути поданим. [Не пишний в нас обід, не пишно й подається (Куліш)];2) (подвигаться, уступать) подаватися, податися, посуватися, посунутися, поступатися, поступитися, (назад или в сторону) оступатися, оступитися, уступатися, уступитися перед чим. [Репресії почали перед тиском життя подаватись. Він до нього, а той оступається]. Толпа -далась назад - юрба оступилася (поступилася, посунулася) назад. -дайся вперёд - посунься (поступися) наперед. -дайся назад, в сторону - посунься назад, на бік, оступися (поступися) назад, на бік. Срв. Отступать. Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ваться, -дался - він довго відмагався, але нарешті почав подаватися (уступатися), подався (уступився). Он вздрогнул и -дался назад - він здригнувся і поткнувся (подався) назад. Винт -дался, нарезка -далась - ґвинт ізсунувся, різь ізсунулася.* * *несов.; сов. - под`аться1) подава́тися, пода́тися; ( подвигаться) посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися; (отступать, отодвигаться) поступа́тися, посупи́тися, оступа́тися, оступи́тися2) (на уговоры, просьбы) піддава́тися, підда́тися, подава́тися, пода́тися; ( уступать) поступа́тися, поступи́тися3) ( отправляться) подава́тися, пода́тися; прен. пові́ятися (несов.)4) страд. (несов.) подава́тися; дава́тися -
40 пожертвовать
1) чем - пожертвувати що; (поступиться) поступитися чим. -вать (поплатиться) жизнью за что-л. - наложити, накласти головою (душею, життям) за що, життя своє віддати за що;2) пожертвувати, подарувати, дати, леґувати на що. [Пішов до церкви, дав на боже (= на церковные нужды). Я на церкву леґую (Конис.)]. Срв. Жертвовать.* * *поже́ртвувати, офірува́ти
См. также в других словарях:
поступитися — див. поступатися … Український тлумачний словник
поступитися — [поступи/тиес а] плу/с а, поусту/пиес :а, поусту/пиец :а, поусту/пл ац :а; нак. пи/с а, п і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
поступитися — див. поступатися … Словник синонімів української мови
поступитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
позмагатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Спробувати перевершити, перемогти когось у чому небудь, домігшись кращих, ніж у когось, результатів, показників. || перен. Не поступитися комусь або чомусь у яких небудь якостях, властивостях. 2) Брати участь у змаганні (у… … Український тлумачний словник
поспорити — рю, риш, док. 1) Вступити в суперечку з ким небудь. || розм. Посперечатися на гроші, яку небудь річ і т. ін.; піти в заклад. || рідко. Посваритися з ким небудь. 2) перен. Не поступитися кому , чому небудь у чомусь. 3) Спорити, сперечатися з ким… … Український тлумачний словник
поступатися — а/юся, а/єшся, недок., поступи/тися, ступлю/ся, сту/пишся; мн. посту/пляться; док. 1) перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому небудь щось. || перев. док., розм. Продаючи що… … Український тлумачний словник
самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
самовідданість — ності, ж. Готовність пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей … Український тлумачний словник