-
41 послатися
-
42 advert
1. n (скор. від advertisement)оголошення2. v* * *I n; (скор. від advertisement)розм. оголошення, рекламна об'ява/анонсII v; іст.1) (to) звертатися до; посилатися на2) (to) звертати увагу ( на що-небудь); зауважувати ( що-небудь); брати до уваги ( що-небудь) -
43 allude
-
44 cite
v1) цитувати2) посилатися; наводити (цитати)3) перелічувати; згадувати4) юр. викликати (в суд)5) амер. притягати до судової відповідальності6) амер., військ. згадувати в наказі* * *[sait]v1) посилатися; наводити2) цитувати3) перелічувати, згадувати; згадати (тж. cite up)4) юp. викликати до суду ( як обвинувачуваного або свідка); викликати до церковного суду; aмep. притягати до судової відповідальності; віддавати до суду5) пoeт. викликати, кликати; закликати6) aмep.; вiйcьк. згадувати в наказі або зведенні (військовослужбовця, який відзначився) -
45 glance
1. n1) швидкий погляд, позиркto take (to give) a glance — глянути (зиркнути) (на — at)
to cast a glance upon smb., smth. — кинути швидкий погляд на когось, щось
2) блиск, блискотіння, виблискування; спалах3) мін. обманка2. v1) глянути побіжно, кинути погляд, зиркнути2) бачити, помічати мигцем3) промайнути4) блискати, виблискувати, блискотіти, блиснути5) відбивати (світло)6) відбиватися (про промені тощо)7) перескакувати (з однієї теми на іншу)8) ковзнути по поверхні9) натякати; посилатися10) наводити глянець, поліруватиglance down, glance over — поверхово, швидко переглянути
* * *I n2) спалах; блиск, виблискування3) ковзний удар4) згадування; алюзія5) удар, при якому м'яч зісковзує з біти ( у крикеті)II v1) (звич. at) мигцем глянути; кинути оком; швидко переглянути; злегка торкнутися, порушити ( питання); згадувати2) побачити, помітити мигцем3) виблискувати, блищати; блиснути ( на світлі)4) відбивати (звук, світло); відбиватися6) ковзнути по поверхні (про холодну зброю; glance aside, glance from, glance off)7) icт. натякати, посилатисяIII n; мін.блиск, обманкаIV vнаводити глянець; полірувати -
46 instance
1. n1) приклад, зразок; окремий випадок2) причина, мотив3) обставина4) настійне прохання; (настійна) вимога5) юр. судова інстанція6) судовий процес7) прецедентin the first instance — насамперед, у першу чергу; спершу; по-перше
2. v1) наводити як приклад; посилатися на2) бути прикладом (зразком)3) наполягати; переконувати* * *I n1) приклад, зразок; випадок2) тк.; sing вимога, настійнпрохання; наполягання3) юp. судова інстанція; провадження справи в суді; судовий процес; цивільний позов; прецедентII vin the first instance — насамперед; у першу чергу; по-перше
наводити як приклад, посилатися на -
47 pleadable
adj юр.1) юридично обґрунтований2) на який можна посилатися* * *a; юр.( про доказ) юридично обґрунтований; на який можна посилатися -
48 prescribe
v1) приписуватиdo not prescribe to me what I am to do — не указуйте мені, що я маю робити
2) прописувати (ліки тощо; від чогось — for)3) юр. діставати право за давністю володіння4) юр. посилатися на втрату права (на звільнення від карної відповідальності) за давністю* * *[pri'skraib]v1) пропонувати, рекомендувати2) прописувати, рекомендувати ( ліки)3) юp. посилатися на погашення ( якого-небудь) права або кримінальної відповідальності за давністю; (for, to) отримувати право ( на що-небудь) за давністю володіння -
49 quote
1. n розм.1) цитата2) pl лапки (розділовий знак)2. v1) цитувати; наводити чиїсь слова2) посилатися (на автора)3) відкривати лапки, брати в лапки4) призначати ціну; розцінювати5) котирувати* * *I nрозм.1) цитата2) pl лапкиII v1) цитувати, посилатися ( на автора)2) відкривати лапки, брати в лапки3) кoм. призначати ціну, ставку, розцінювати; бірж. котирувати -
50 use
In1) вживання, застосування; користування, використанняto make use of smth. — користуватися чимсь
2) мета, призначення3) користь, вигода; рація, сенс, смислI have no use for it — розм. це мені зовсім не потрібно
4) здатність користуватися (чимсь)5) право користуванняshe gave her friend the use of her library — вона надала приятельці право користуватися своєю бібліотекою
6) звичка, звичай7) ритуал церкви (єпархії)8) тех. заготовка, болванкаIIv1) уживати, користуватися, використовувати, застосовуватиto use one's brains — мізкувати, метикувати
to use language — розм. лаятися
3) використовувати у своїх інтересах4) витрачати, використовувати, споживати5) проводити, витрачати (час)6) поводитися, обходитися (з кимсь)to use smb. like a dog — поводитися з кимсь, як з собакою
7) привчати8) мати звичку (тільки в past)I used to see him often — я, бувало, часто відвідував його
use up — а) витрачати, використовувати; б) виснажувати, знесилювати
* * *I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце) -
51 use
I [juːs] n1) використання, застосуванняto make use of smth — використовувати що-н., користуватися чим-н.
to make use of smb 's name — посилатися на кого-н.
directions /instructions/ for use — правила вживання
2) ціль, призначенняa tool with several uses — інструмент, що використовується для різних цілей
3) користь, толк, вигода4) здатність користуватися (чим-н.); право користування5) звичка, звичайuse and wont — звичайна практика: use is second nature звичка - друга натура
6) цepк. ритуал; чин ( літургії)II [juːz] v1) використовувати, користуватися, застосовуватиto use one's brains /one's wits/ = — мізкувати
may I use your name — є чи можу я посилатися на васє; використовувати в своїх інтересах
3) споживати, витрачатиthey use a ton of coal in a month — вони щомісячно витрачають тону вугілля; витрачати, проводити ( час)
4) ставитися, поводитися (з ким-н.); ставитися (до кого-н.)to use smb well [ill] — поводитися з ким-н. добре [погано]
5) привчати6) (тк. в past [juːst] з інфінітивом іншого дієслова) мати в минулому звичку робити щось7) cл. вживати наркотики8) дiaл., cл. часто відвідувати ( людину або місце) -
52 allege
v1. стверджувати, заявляти (звич. голослівно)2. наводити як доказ/ у підтвердження- to allege an authority посилатися на чийсь авторитет- to allege a fact посилатися на якийсь факт -
53 appeal
I nзаклик, звернення- appeal against the ruling of the President опротестування постанови голови; протест проти постанови голови- an appeal for peace заклик до миру- an appeal to the chairman звернення до головуючого- to make an appeal to arms закликати до зброї- to make an appeal to force закликати до застосування сили- to support an appeal підтримувати звернення/ закликII v1. апелювати, звертатися із закликом2. звертатися (зарішенням, підтримкою тощо)- to appeal to an experience посилатися у підтвердження чогось на досвід- to appeal to facts посилатися у підтвердження чогось на факти- to appeal to history звертатися до історії, закликати у свідки історію- to appeal to the public on smbd.'s behalf звертатися до громадськості від імені когось- to appeal to reason апелювати до розуму- to appeal against the ruling of the President опротестувати постанову голови -
54 authority
n1. влада2. повноваження; право, права; компетенція4. звич. pl влада, начальство, адміністрація5. авторитет, вага, вплив7. підстави- actual authority фактична законна сила- constitutional authority конституційні повноваження- consular authorities консульські посадові особи/ представники- decision-making authority директивний орган- diplomatic authorities дипломатичні посадові особи/ представники- ecclesiastical authorities церковні власті- executive authority виконавча влада- an exercise of the sovereign authority здійснення прерогатив державної влади- exclusive authority виняткові повноваження- government authorities урядові органи- governmental authority державна влада- interim authority тимчасова влада- local authorities місцева влада- military authority of the armed forces військова влада- national authorities національні органи- official authorities офіційні представники- sovereign authority прерогативи державної влади- state authority державна влада- statutory authority влада, встановлена законом- supreme authority верховна влада- transitional authority влада на час перехідного періоду- authority for a statement підстави для заяви- authority making the request орган, що робить запит- authority to enter into treaty повноваження на заключення договору- the authority of Parliament влада/ повноваження Парламенту- ultimate authority over peace-keeping operations максимальні повноваження у відношенні операцій з підтримки миру- defect of authority відсутність повноважень- man set in authority особа, що має владу- to act on smbd.'s authority діяти на підставі отриманих повноважень- to act with the authority of the law діяти на основі закону- to apply to the authorities звернутися до влади- to be vested with the necessary authority бути наділеним необхідними повноваженнями- to challenge the authority of the experts ставити під сумнів компетенцію експертів- to exercise authority застосовувати владу- to give authority for an act (to do smth.) (на)давати повноваження на що-небудь/ зробити що-небудь- to have an authority мати владу- to have authority with/ over smbd. мати авторитет у когось- to invoke smbd.'s authority посилатися на авторитет когось- to know smth. on good authority дізнатися про щось з достовірного джерела- to personify authority втілювати владу- to quote one's authorities посилатися на авторитетні джерела- to receive authority (for an act/ to do smth) отримувати повноваження (на щось)- to transmit the necessary authority for the issue of the visa передати необхідні вказівки для видачі візи- by authority of law в силу закону- on the authority of papers за повідомленнями преси -
55 allege
стверджувати ( у заяві або безпідставно); звинувачувати, обвинувачувати; посилатися ( на щось); заявляти під присягою ( в суді)- allege as a fact
- allege diminution
- allege sexual harassment -
56 citable
цитований; на який можна (потрібно) посилатися -
57 citable authority
джерело права, на яке можна ( або потрібно) посилатися; цитоване джерело права -
58 cite
цитувати; посилатися (на привілей, право, прецедент тощо); викликати відповідача до суду; притягати до судової відповідальності; зазначати назву (найменування) закону; викладати обставини; перераховувати ( факти)- cite an act by popular name
- cite as a precedent
- cite as authority
- cite facts
- cite insanity as one's defense
- cite parallel series -
59 estop
відхиляти заяву супротивної сторони, що суперечить її попереднім висловлюванням ( у цивільному процесі); заявляти процесуальний відвід; позбавляти права заперечення ( сторону у справі), позбавляти права оспорювати факти ( про сторону у справі), позбавляти права посилатися на факти ( сторону у справі)- estopped -
60 estopped
позбавлений права заперечення, позбавлений права оспорювати факти ( про сторону у справі), позбавлений права посилатися на факти ( про сторону у справі)
См. также в других словарях:
посилатися — а/юся, а/єшся, недок., посла/тися, пошлю/ся, пошле/шся, док. 1) Вказувати на кого небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. || Для обґрунтування своїх дій або… … Український тлумачний словник
посилатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
естопель — я, ч., юр. Правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на які небудь факти для обґрунтування своїх домагань (напр., на судове рішення, винесене раніше); застосовується також у міжнародному праві … Український тлумачний словник
здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… … Український тлумачний словник
покликатися — I покл икатися див. покликатися. II поклик атися а/юся, а/єшся, недок., покли/катися, и/чуся, и/чешся, док. Вказувати на кого , що небудь для підтвердження або виправдання чогось; наводити що небудь як доказ; посилатися … Український тлумачний словник
посилання — я, с. 1) Дія за знач. посилати 1), 2) і посилатися 1). 2) Уривок, витяг з якого небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. 3) Те саме, що виноска. 4) У системах передачі інформації –… … Український тлумачний словник
посилка — и, ж. 1) Дія за знач. посилати, послати 1), 2) і посилатися, послатися 1); посилання. •• Бу/ти на поси/лках виконувати чиї небудь дрібні доручення, бути на побігеньках у кого небудь. 2) Предмет, що п … Український тлумачний словник
послатися — I див. посилатися. II стелю/ся, сте/лешся, док. 1) Те саме, що постелитися. 2) Приготувати собі постіль … Український тлумачний словник
припускатися — I а/юся, а/єшся, недок., припусти/тися, ущу/ся, у/стишся, док. 1) чого. Дозволяти собі робити що небудь ганебне, нечесне. || Виконуючи, здійснюючи що небудь, робити якесь упущення. || до чого. Дозволяти собі вживати що небудь надміру. || на кого … Український тлумачний словник
свідчитися — чуся, чишся, недок. 1) заст. Посилатися на кого небудь як на свідка або на що небудь як на свідчення. || Клястися ким , чим небудь. 2) Пас. до свідчити 4) … Український тлумачний словник