-
1 достатньої підстави закон
ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ ЗАКОН - один з основних законів традиційної формальної логіки, згідно з яким будьяка думка може бути визнана істинною лише тоді, коли вона обґрунтована, коли впевненість в її істинності має достатню підставу. Достатніми підставами вважають твердження, істинність яких уже доведена або очевидна (напр., закони науки, аксіоми, інші безсумнівні положення, а також конкретні факти). Достатня підстава є основою доведення. Заперечення та порушення Д. п, з. є однією з характерних особливостей софістичного мислення (див. софістика). ХочаД. п. з. з давнини лежав в основі логічних теорій як особливий принцип, вперше сформулював його Ляйбніц. У математичній логіці Д.п.з. не має формального виразу, а виступає змістовим принципом, що частково реалізується через вимогу повноти системи аксіом.Філософський енциклопедичний словник > достатньої підстави закон
-
2 закон достатньої підстави
Філософський енциклопедичний словник > закон достатньої підстави
-
3 альтернативні підстави
Українсько-англійський юридичний словник > альтернативні підстави
-
4 без достатньої підстави
Українсько-англійський юридичний словник > без достатньої підстави
-
5 без правової підстави
Українсько-англійський юридичний словник > без правової підстави
-
6 виникнення підстави
Українсько-англійський юридичний словник > виникнення підстави
-
7 виникнення підстави позову
Українсько-англійський юридичний словник > виникнення підстави позову
-
8 відпадіння підстави угоди
Українсько-англійський юридичний словник > відпадіння підстави угоди
-
9 доведеність підстави позову
Українсько-англійський юридичний словник > доведеність підстави позову
-
10 доказ підстави позову
Українсько-англійський юридичний словник > доказ підстави позову
-
11 докази підстави позову
( або обвинувачення) foundation proofУкраїнсько-англійський юридичний словник > докази підстави позову
-
12 мати законі підстави
Українсько-англійський юридичний словник > мати законі підстави
-
13 мати підстави
-
14 наводити підстави позову
Українсько-англійський юридичний словник > наводити підстави позову
-
15 необхідність достатньої підстави
(для затримання, арешту, початку кримінального переслідування тощо) probable cause requirementУкраїнсько-англійський юридичний словник > необхідність достатньої підстави
-
16 підстави
extrinsic evidence, grounds -
17 підстави відмови
-
18 підстави та мотиви
Українсько-англійський юридичний словник > підстави та мотиви
-
19 позбавлений підстави
Українсько-англійський юридичний словник > позбавлений підстави
-
20 уявність правопідстави
Українсько-англійський юридичний словник > уявність правопідстави
См. также в других словарях:
Донцов, Дмитрий Иванович — Дмитрий Иванович Донцов укр. Дмитро Іванович Донцов,(30 августа 1883(18830830), Мелитополь 30 марта 1973, Канада,) доктор юридических наук, украинский литературный критик, публицист, политический д … Википедия
Шелухин, Сергей Павлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Шелухин. Сергей Павлович Шелухин Сергій Павлович Шелухін Дата рождения: 6 октября 1864(1864 10 06) Место рождения: се … Википедия
Лень, Валентин Валентинович — Лень Валентин Валентинович Дата рождения: 4 октября 1961(1961 10 04) (51 год) Место рождения: Запорожье,Запорожская область, УССР Страна … Википедия
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
багатообіцяльний — а, е. 1) Який має багато цінних задатків і подає великі надії; який дає підстави розраховувати на значні результати. 2) Який містить натяк на щось, обіцянку чогось … Український тлумачний словник
безпідставний — а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований … Український тлумачний словник
безпредметний — а, е. Який не спрямований на певний об єкт, не має певної мети або підстави. Безпредметна розмова … Український тлумачний словник
безпричинний — а, е. Який не має певної причини, підстави. Безпричинний напад люті … Український тлумачний словник
дані — них, мн. 1) Відомості, показники, необхідні для ознайомлення з ким , чим небудь, для характеристики когось, чогось або для певних висновків, рішень. || Підстави, причини. 2) Здібності, якості, необхідні для чого небудь. 3) спец. Тексти, таблиці,… … Український тлумачний словник
доручення — я, с. 1) Дія за знач. доручати, доручити. || Справа, доручена кому небудь; завдання. 2) Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність. •• Інка/сове дору/чення платіжна вимога, яка складається та… … Український тлумачний словник
конфронтація — ї, ж. 1) Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно політичних принципів і т. ін.; зіткнення. 2) юр. Очна ставка зі свідками протилежної сторони. 3) Медичне дослідження двох осіб, одна з яких страждає венеричною… … Український тлумачний словник