Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

посев

  • 1 посев

    1) (дейст.) сіяння, сіяття, сів[й]ба, засівка, сіянка, за[при]сівок (-вку). [Прокіп у полі кінчав пізню сівбу (Коцюб.). У нас сіяття обмаль (Крим.). Яка засівка, такий і врожай (Яворн.). Пізній присівок];
    2) (время) сіянка, сів[й]ба;
    3) (что сеют и засеянное поле) сів (р. сіву), посів, засів (-ву), засівок (-вку), (обычно о дополнит.) присівок (-вку), сівбина (зап.), (только то, что сеют) сів[й]ба. [Все помололи, навіть на сійбу не зоставили (Крим.). Осталось тільки що на посів (Грінч. II). Сонце! ти сієш у мою душу золотий засів (Коцюб.). На сівбу зерна немає (Грінч.). Сіють вони тільки муку, облуду та зраду і поливають той засів сльозами та кров'ю (Грінч.). Впаде мій сів - і хліб ми будем мати (Грінч.)]. Производить -сев - сіяти, засівати, засіяти. Кончить -севы - обсіятися, (мн.) пообсіватися, відсіятися, повідсіватися. [Обсіялись мужики, дощу виглядають (Руд.). Пообсівались люди яриною (Квітка)]. -сев на краю поля - підсівки;
    4) см. Всходы. Яровые -севы - ярина, яр (-ру). Озимые -севы - озимина.
    * * *
    1) ( действие) сівба́, сі́яння
    2) (то, что посеяно) посі́в, -у, засі́в, -у
    3) спец. посі́в

    Русско-украинский словарь > посев

  • 2 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 3 вспахивание

    вспашка орання, оранка. [Оранка на ярину = вспашка на яровой посев]. Вспашка паровая - пар. В. осенняя для весеннего посева - зябля, зяб, дзяб.
    * * *
    ора́ння, о́ранка, вио́рювання

    Русско-украинский словарь > вспахивание

  • 4 выбивать

    выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбить
    1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти
    2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати

    Русско-украинский словарь > выбивать

  • 5 вытаптывать

    вытоптать витоптувати, витоптати, стоптувати, стоптати, ступцювати (сов.) ступати (сов.), витупувати, витупати, збродити (сов.). [Увесь поміст у хаті ступали діти]; (топая копытами) ґрасувати, зґрасувати. [Татари стояли, копитами землю ґрасували]; (посев, траву) толочити, витолочувати, витолочити, утолочити, збивати, збити, талувати, (сов.) потропити, збродити. [Худоба збродила луку].
    * * *
    несов.; сов. - в`ытоптать
    вито́птувати, ви́топтати и мног. повито́птувати; (затаптывая, уничтожать) стоптувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (посевы, траву) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати, толочи́ти, столочи́ти и потолочи́ти; ( ногами) вибива́ти, ви́бити и мног. повибива́ти, збива́ти, зби́ти

    Русско-украинский словарь > вытаптывать

  • 6 обсеваться

    обсеяться (окончить посев) обсіватися, обсіятися, (о мног.) пообсіватися. [Ми вже обсіялись. Люди давно пообсівались].
    * * *
    несов.; сов. - обс`еяться
    1) ( засевать свои поля) обсіва́тися и обсі́юватися, обсі́ятися и пообсіва́тися и пообсі́юватися
    2) строит. (несов.) обсіва́тися, обсі́юватися; засіва́тися, засі́юватися

    Русско-украинский словарь > обсеваться

  • 7 пробирать

    пробрать
    1) (растения) проривати, прорвати, проріджувати, прорідити;
    2) прогортати, прогорнути. [Я солому прогортаю, зернята шукаю (Пісня)];
    3) (волосы на голове, пробор) проділяти, проділити (волосся, проділь, ряд);
    4) (о ветре, холоде) проймати, пройняти. [Вітер холодний проймає (Харківщ.)];
    5) (журить кого) гримати, нагримати на кого, вичитувати, вичитати кому (молитву), картати, викартати, шпетити, вишпетати кого. Пробранный -
    1) прорваний, проріджений;
    2) прогорнутий;
    3) проділений.
    * * *
    несов.; сов. - пробр`ать
    1) (пронизывать, охватывать) пройма́ти, пройня́ти; пробира́ти, пробра́ти
    2) (кого - делать строгий выговор, бранить) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробира́ти, пробра́ти, шпе́тити, пошпе́тити (кого)
    3) ( посев) с.-х. перебира́ти, перебра́ти, пробира́ти, пробра́ти; ( пропалывать) пропо́лювати, прополо́ти, прорива́ти, прорва́ти, прорі́джувати, проріди́ти
    4) ( волосы) проділя́ти, проділи́ти

    Русско-украинский словарь > пробирать

  • 8 Насев

    1) (действие) - см. Насевание и Насеяние;
    2) (посев) сів, засів, посів (-ву), засівок (- вку), сіяття (-ття).

    Русско-украинский словарь > Насев

См. также в других словарях:

  • посев — засев, сев; рассев, высев, рассеивание, посевная (кампания), высевание, сеяние, ярь, рассевание, озимь. Ant. жатва Словарь русских синонимов. посев см. сев Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… …   Словарь синонимов

  • ПОСЕВ — ПОСЕВ, посева, муж. 1. только ед. Действие по гл. посеять сеять. Время посева. Рядовой посев. 2. То, что посеяно. Посевы взошли. Озимые посевы. ❖ Ломать посевы см. ломать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • посев — Размещение семян по площади пашни на установленную глубину с учетом обеспечения растениям оптимальной площади питания. [ГОСТ 16265 89] Тематики земледелие Обобщающие термины посев и посадка …   Справочник технического переводчика

  • ПОСЕВ — в сельском хозяйстве заделка семян в верхний слой почвы для их прорастания. Способы: рядовой (узкорядный, широкорядный, ленточный), перекрестный, квадратно гнездовой, разбросной и др. Проводится сеялками, иногда с самолета …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПОСЕВ — ПОСЕВ, а, муж. 1. см. сеять и посеять. 2. обычно мн. Семена, посеянные в почву, а также занятая ими земля. Озимые посевы. 3. То, что посеяно в питательную среду (спец.). П. из зева. | прил. посевной, ая, ое (ко 2 знач.). Посевные растения.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОСЕВ — 1) земельная площадка, засеянная семенами; 2) посеянные растения; 3) время посева. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии. И.И. Дедю. 1989 …   Экологический словарь

  • Посев —         в растениеводстве, распределение семян в верхнем слое почвы для их прорастания; важнейший агротехнический приём при возделывании многих с. х. культур. Способы П. выбирают с учётом требований с. х. культур к площади питания (См. Площадь… …   Большая советская энциклопедия

  • Посев — Посев: Посев  вид сельскохозяйственных работ  внесение семян растений в почву Посев  в микробиологии  помещение образцов микробов в чашку Петри Посев  сельский населённый пункт в Болгарии «Посев»  периодическое… …   Википедия

  • посев — заделка семян в верхний слой почвы для их прорастания. Глубина заделки зависит от биологических особенностей растений и механического состава почвы. Чем крупнее семена, тем глубже следует их заделывать. На тяжёлых суглинистых и глинистых почвах… …   Биологический энциклопедический словарь

  • посев — įsėlis statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Žemės ūkio augalai, įsėti į kitus augalus. Dažniausiai į žiemkenčius, vasarojų įsėjamos pašarinės žolės (dobilai, motiejukai, liucernos, bandvikiai, seradėlės). atitikmenys: angl. under …   Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas

  • Посев. — 2.11.7. Посев. Семена вносятся в соответствии с ЕНиР, пп. Е2 1 45 и/или ЕНиР, пп. 18 24. Расход семян определяется в соответствии с title= Нормы расхода материалов на строительство и ремонт автомобильных дорог и мостов . Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»