-
1 попрощатися
-
2 попрощатися
прости́ться, попроща́ться; ( при уходе) откла́няться; ( надолго или навсегда) распрости́ться, распроща́ться -
3 попрощатися
poproszczatysjaдієсл. -
4 pożegnać
попрощатися -
5 pożegnać się
попрощатися -
6 попрощаться
попрощатися, (откланяться, сняв шапку) пошапкуватися (з ким); срв. Прощаться. [Поцілувались, попрощались (Грінч.). Пошапкувались товариші з тим і розійшлись (Яворн.)].* * *(с кем) попроща́тися (з ким); попроща́ти (кого); (снимая шапку диал.) пошапкува́тися -
7 say
1. n1) висловлювання, думка, словоto have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку
2) авторитет, впливto have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)
2. v (past і p.p. said)1) говорити, сказатиI mean to say that... — цим я хочу сказати, що...
to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь
to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися
2) виражати, висловлювати3) твердити, повідомляти; говорити, казатиhe is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак
4) говорити, гласитиthe text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)
5) висловлювати (мати) думку, вважатиhe says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити
I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться
what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?
6) наводити докази (аргументи); свідчитиit doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний
to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист
7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say one's prayers — молитися, читати молитви
8) припускати, гадатиlet us say — скажімо, наприклад
well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?
9) поет. висловлюватисяsay away — висловлюватися; розважити душу
say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!
I say!, амер. say! — послухайте!
I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!
so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!
says you! — розм. брехня!
I should say so! — ще б пак!, звичайно!
I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!
you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!
I dare say — гадаю, сподіваюсь
that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні
no sooner said than done — сказано — зроблено
the less said the better — чим менше слів, тим краще
* * *I [sei] n1) висловлення, вислів, думка, слово2) авторитет, впливII [sei] v( said)1) говорити, сказатиI'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати
2) стверджувати (що, нібито), повідомляти3) говоритиthe law says... — закон говорить..., за законом...
5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголосto say mass — служити месу /обідню/
7) допускати; припускати8) icт.; пoeт. висловитисяIII [sei] adv1) приблизно, біля2) наприклад -
8 прощаться
проститься1) страд. - прощатися, проститися, бути прощеним, даруватися, подаруватися, бути подарованим, (о грехах) відпускатися, відпуститися, бути відпущеним. [Не простились їм гріхи (Єв.). Коли-б же що було проти звичаю, дарується те нам, бо прикрий час (Грінч.). Такий чоловік, хочби мав гріхів як в морі піску, як листя на дереві, то всі йому відпустяться (Рудан.)]. Первая вина -щается - на перший раз (для першого разу) прощається;2) взаим.: с кем - прощатися, попрощатися, проститися, попроститися, розпрощуватися, розпроститися з ким, опрощення брати (приймати), взяти (прийняти) з ким, прощати, попрощати кого, що; срв. Распрощаться. [І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною (Метл.). Попрощайся просто та й їдь собі (Куліш). Гості попрощались, порозходились (Коцюб.). Він розпрощується з усіма (Н.-Лев.). От попростивсь він і пішов собі (Манж.). То він з своєю матір'ю опрощення приймає, у чужу сторону од'їжджає (Чуб.). Ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали (Макс.). Серед ночи дім свій попрощала, геть із Відня рушила в дорогу (Франко)]. Уйти не -стившись - піти не попрощавшися;3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) прощатися, попрощатися и попроститися з ким. [Кожного року йде в Київ говіти, то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: простіть Христа ради, в чому я винна (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - прост`иться1) ( при расставании) проща́тися, попроща́тися и прости́тися2) ( оказываться простительным) проща́тися, прости́тися, пробача́тися, проба́читися, дарува́тися, подарува́тися3) страд. (несов.) проща́тися; вибача́тися, пробача́тися, дарува́тися -
9 farewell
I n прощання- to take farewell of попрощатися- to make one's farewell попрощатисяII adj прощальний- farewell dinner прощальний обід- farewell speech прощальна промова -
10 farewell
1. nпрощанняto take farewell of, to make one's farewells — попрощатися
2. adjпрощальний3. vпрощатися4. intпрощавай (те)!; щасливої дороги!farewell to the holidays — прощавайте, свята!
* * *I nпрощання; прощальний прийом гостей ( перед від'їздом)II a III v IVint прощай! -
11 leave
I1. n1) дозвілto get (to obtain) leave to do smth. — одержати дозвіл зробити щось
2) відпустка3) військ. звільнення4) прощання; розставання5) вихідна позиціяleave allowance — військ. відпускна платня
2. vпокриватися листямIIv (past і p.p. left)1) піти, поїхати; від'їжджати; переїжджати3) залишати, кидати4) забувати5) відкладати; переносити6) заповідати7) залишати після смерті8) залишати невикористаним9) залишатися10) надати, доручити11) передавати, залишати12) припинятиleave it at that! — розм. облиште!, годі!
13) проходити мимо, минатиleave behind — а) забувати, залишати (десь); б) випереджати, переважати
leave off — переставати (робити щось); припиняти; кидати (звичку); зупинятися
leave out — пропускати; не включати, не враховувати
to leave oneself wide open — амер. поставити себе під удар
to leave smb. alone — давати комусь спокій, не чіпати когось
* * *I [liːv] n1) дозвілby /with/ your leave — з вашого дозволу; вiйcьк. звільнення
2) прощання; розставанняII [liːv] v( left)1) іти, вийти, піти, (по)їхати, відходити; ( for) направлятися, їхати ( куди-небудь)2) залишати, полишати; залишати після себе; забути, забувати3) залишати; кидати4) залишати в якому-небудь положенні або стані5) відкладати, переносити6) заповісти, залишити у спадок; залишати після смерті8) отримувати, залишатися в залишку9) надати, доручити10) передавати, залишати11) дозволяти; відпускати, випускати, не тримати; не втримувати; перестати триматися12) проходити повз, минатиIII [liːv] = leaf II 1 -
12 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
13 tribute
1. n1) данинаto lay under tribute, to lay a tribute on — накласти данину
to pay a tribute to smb. — а) платити данину комусь; б) віддавати належне комусь, вихваляти когось
2) нагорода, підношенняtribute work — гірн. праця на паях
2. v гірн.працювати на паях* * *I [tribjuːt] n1) даньto lay a tribute on smb — обкласти кого-н. даню.
to pay a tribute to smb — платити дань кому-н. [див.; тж. 2]; зобов'язання платити дань; положення данника
to bring /to lay/ smb under tribute — робити кого-н. своїм данником; підношення, нагорода (особ. піднесені публічно)
2) належне, дань; честьa tribute of admiration [of love] — дань захоплення [любові]
to be a tribute to smb 's common sense — робити честь чиєму-н. здоровому глузду
to pay a tribute to smb — віддавати кому-н. дань (любові, пошани, захоплення) [див.; тж. 1]
to pay a last tribute to smb — віддати кому-н. останню шана; попрощатися з ким-н.
3) горн. пай, часткаII [`tribjuːt] v1) віддавати належне (чому-н.)2) горн. працювати на паях -
14 tribute
I [tribjuːt] n1) даньto lay a tribute on smb — обкласти кого-н. даню.
to pay a tribute to smb — платити дань кому-н. [див.; тж. 2]; зобов'язання платити дань; положення данника
to bring /to lay/ smb under tribute — робити кого-н. своїм данником; підношення, нагорода (особ. піднесені публічно)
2) належне, дань; честьa tribute of admiration [of love] — дань захоплення [любові]
to be a tribute to smb 's common sense — робити честь чиєму-н. здоровому глузду
to pay a tribute to smb — віддавати кому-н. дань (любові, пошани, захоплення) [див.; тж. 1]
to pay a last tribute to smb — віддати кому-н. останню шана; попрощатися з ким-н.
3) горн. пай, часткаII [`tribjuːt] v1) віддавати належне (чому-н.)2) горн. працювати на паях -
15 кончина
сконання, скін (р. скону), кончина. [Скінчилися болі сконання тяжкого (Грінч.). Останнє тремтіння людського духу перед сконанням (Л. Укр.). В ярмо запрягшися, тягни до скону (Франко). Коли-б він до моєї кончини вернувся: хоч-би встигла з ним попрощатися (Кон.)]. -чина мира - кінець світу (світові), кончина світу (світові). [Кончина світу зближається (Свидн.)]. -чина живота нашего - кончина живоття нашого.* * *торж.кончи́на, скона́ння, скін, род. п. ско́ну; смерть, -ті -
16 невеста
1) (сговорённая замуж) наречена, засватана (-ної), (обрученица) заручена (-ної), заручениця, (во время свадьбы) молода (-дої), (в свад. обряде) княгиня, молодуха. [Одчиняйте двері - наречена йде! (П. Тичина). Чого ти сидиш, руки згорнувши, мов засватана? (Звин.). Не дали попрощатися з зарученицею (М. Вовч.). Молоду в веселий час дівки до шлюбу убирали (Рудаи.). Розстеліте кожуха, щоб стала молодуха (Пісня)]. Красная -та - красна молода. Нареченная (об'явленная, устар.: от'явленная) -та (устар.) - наречена. Христова (божья, господня) -та (устар.) - христова наречена (молода), христова засватаниця. [Христові хочеш молодою бути (Грінч.)]. -та неневестная, церк. - наречена ненареченая, без жениха нареченая, невіста неневісная. -та без места - молода без посаду, (ирон.) перестарок (-рка), злиденниця. -та без места, жених без ума - см. Место 1. Быть -той - бути нареченою (засватаною), (во время свадебных торжеств) бути молодою, молодіти, княгинювати. [Чи давно сама молоділа, а це вже й невістку взяла (Янов.)]. Высватать, сосватать -ту кому, за кого - висватати дівчину (наречену) кому. Прочить кого в -ты кому - добирати (прибирати, ладнати, намічати, назначати) кого до пари кому, ладити кого за кого, ворожити (собі) кого за дружину для кого или кому. [Я ще нарубчак був, а мати вже Оксану добирали до пари мені (Звин.). А ти-ж хіба за кого її ладиш? (Мова). За нелюба мене вже прибирає (М. Вовч.). За дружину для свого Панаса вони собі ворожили Марійку (Крим.)];2) (девушка в брачном возрасте) відданиця, дівчина (барышня: панна) на відданні (ум. на відданнячку). [Багата відданиця за ним пішла (Л. Укр.). Вона в мене панна на відданню (Л. Укр.)]. Достигнуть возраста девушки -ты - на порі стати. [Росла собі і виростала, і на порі Марія стала (Шевч.)]. Иметь дочь -ту - мати дочку на відданні (на порі).* * *нарече́на, -ої; диал. неві́ста; ( новобрачная во время свадьбы) молода́, -до́ї; ( обручённая) зару́чена; (девушка, достигшая брачного возраста) ді́вчина (ді́вка) на виданні́ (на відда́нні и відданні́, на порі́), відда́ницявекове́чная \невеста та — стара́ (лі́тня) ді́вка (ді́ва), стара́ діву́ля, переста́рок, -рка; диал. скрипу́ла
в \невеста тах [быть, сиде́ть, засиде́ться] — у дівка́х [сиді́ти, засиді́тися, посиві́ти, досиді́тися до си́вої коси́, досиді́тися до си́вого воло́сся], косо́ю світи́ти
как \невеста та — як (мов) нарече́на [пе́ред вінце́м]
Христо́ва \невеста та — Христо́ва нарече́на (молода́)
-
17 откланиваться
откланяться (при уходе, при встрече отдать ответный поклон) відклонюватися, відклонятися, відклонитися кому [Не відклонившись їм, пішла скорою ходою додому (Г. Барв.)], прощатися, попрощатися з ким.* * *несов.; сов. - откл`аняться1) відкла́нюватися, відкла́нятися; ( прощаться) проща́тися, прости́тися и попроща́тися2) (несов.: кончить кланяться) кінчи́ти (скінчи́ти, переста́ти) кла́нятися -
18 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга -
19 pożegnać sie
[пожегначь шіê]v.dk
См. также в других словарях:
попрощатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Залишити щось… … Український тлумачний словник
попрощатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відкланюватися — ююся, юєшся, недок., відкла/нятися, яюся, яєшся, док. 1) тільки недок. Вклонятися у відповідь на чий небудь уклін, вітання. 2) тільки док., рідко. Попрощатися, кланяючись … Український тлумачний словник
попроститися — ощу/ся, ости/шся, док., діал. 1) Попрощатися з ким небудь. 2) Попросити пробачення … Український тлумачний словник
попрощати — а/ю, а/єш, док., перех., діал., рідко. Попрощатися з ким небудь. || перен. Залишити кого , що небудь, поїхати звідкись, розлучитися з кимсь … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
розпрощатися — а/юся, а/єшся, док. Попрощатися перед розставанням. || перен. Надовго або назавжди відмовитися від чого небудь. •• Розпроща/тися зі сві/том (життя/м) умерти … Український тлумачний словник
проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ … Словник синонімів української мови
попроститися — дієслово доконаного виду попрощатися з ким небудь; попросити побачення діал … Орфографічний словник української мови
проводити — дієслово недоконаного виду проводити дієслово доконаного виду провести; попрощатися з ким небудь; вирядити в дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
пожегнати — пожегнати, пожекгнати, пожегнать благословляти, благословити, попрощатися, побажати, перехрестити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
