-
1 Попад
см. Впопад и Невпопад. -
2 делать
-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.* * *роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти\делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти
-
3 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * * -
4 кабы
якби, коли-б, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби знала, що покине, була-б не любила (Шевч.). Коли-б нашій попаді та попова борода, давно-б благочинним була (Приказка). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ой пішла-б я на музики, коб дав батько п'ятака (Пісня)]. Кабы только - якби лиш.* * *союзякби́, коли́ б; диал. коби́, коб -
5 нагорать
нагарывать, нагореть1) (накаляться в огне) напалюватися, напалитися, розпікатися, розпектися, (о мног.) понапалюватися, порозпікатися. [Вже в печі напалилося (Полтавщ.). Цегла розпеклася (Київщ.)];2) (покрываться нагаром) нагоряти, нагоріти. Свеча -рела - ґніт нагорів;3) (перен.). В горле -рело - в горлі пересохло, (сильнее) в горлі аж горить (аж душа горить). -рит (попадёт) ему за это - буде (нагорить, натруситься) йому за це. Нагоревший - що напалився и т. п.; см. ещё Нагорелый.* * *несов.; сов. - нагор`еть1) нагоря́ти и нагора́ти, нагорі́ти, -рить2) (перен.: доставаться) нагоря́ти и нагора́ти, нагорі́ти\нагорать рит тебе́ за это — нагори́ть (буде) тобі за це
-
6 надкалывать
надколоть1) (надщеплять) - надколювати, надколоти, наколювати, наколоти, (о мног. или во мн. местах) понад[пона]колювати що. [Надколи деревину, а в розколину забивай клин (Богодух.). Хто це миску наколов? (Канівщ.)];2) (накалывать остриём) наколювати, наколоти, (о мног.) понаколювати що; срв. Накалывать 1. Надколотый - надколотий и надколений, наколотий и наколений, попад[пона]колюваний. [Візьми дощечку цілу, бо ця наколена (Канівщ.)]. -ться - надколюватися, надколотися, понадколюватися; бути надколюваним, надколотим и надколеним, понадколюваним и т. п. [Ото вже лід наколовсь (Сл. Гр.)].* * *надколо́ть надко́лювати, -люю, -люєш, надколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понадко́лювати -
7 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
8 поповна
попівна, (дочь попадьи) попадівна, попадянка.* * *попі́вна -
9 яма
-
10 тан
Iсвітанок, зоря СБ, Г-СК; тан ағар- світати СГС; тан ағарый світає К; тан ат- СЛ, К світати; тан йерлери аҗыдар олмуш — ағзын ачар, йутар бир гӱн небо зі сходу перетворилося на дракона — якогось дня розкриє пащу і проковтне СК; тан йылдызы парылдар сяє ранкова зірка Кам., Г, СК; тан саба на світанні, рано вранці СЛ; танда на світанку К; … пападйайа тан атхан повезло попаді К; див. дан, таң.IIтан эт- дивуватися Кб..
См. также в других словарях:
попад — ПОПАД. Только с предлогом в и с отриц., см. впопад и невпопад. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
попадёт(ся) — [попасть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
Попадёт на веники — кому. Сиб. Шутл. Кто л. будет наказан. ФСС, 146 … Большой словарь русских поговорок
Попадёт (попало) под хвост — кому. Пск. Шутл. О начале какого л. интенсивного, продолжительного действия. СПП 2001, 78 … Большой словарь русских поговорок
Будет, попадёт и т. п. на орехи — кому. Прост. Шута. О наказании, ожидающем кого либо. [Перфильевна:] Подслушал, видно… Подожди, ужотка Скажу я князю: будет на орехи, Хоть ты и сын посадничий (Л. Мей. Псковитянка). Пробил час, Оля не показывалась. Княгиню разбирало бешенство. Это … Фразеологический словарь русского литературного языка
Не попадёт в говно кулаком — Волг. Пренебр. О неумелом, непригодном к делу человеке. Глухов 1988, 102 … Большой словарь русских поговорок
Кругом обойдёт, да встречу попадёт — Прикам. О хитром, расчётливом человеке. МФС, 67 … Большой словарь русских поговорок
Сколько член ни тряси, а последняя капля всё равно в штаны попадёт — житейское соображение о гигиене … Живая речь. Словарь разговорных выражений
попадание — попад/а/ни/е [й/э] … Морфемно-орфографический словарь
попадание — попад ание, я … Русский орфографический словарь
попадаться — попад аться, аюсь, ается, несов. (к поп асться) … Русский орфографический словарь