Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

понёва

  • 1 понікелювати

    техн. отникели́ровать

    Українсько-російський політехнічний словник > понікелювати

  • 2 понікельований

    техн. отникели́рованный

    Українсько-російський політехнічний словник > понікельований

  • 3 понежиться

    поні́житися, попе́ститися и попести́тися

    Русско-украинский словарь > понежиться

  • 4 Понокивать

    пон(ь)окувати.

    Русско-украинский словарь > Понокивать

  • 5 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 6 перековеркивать

    -веркать (слова, речи) перекручувати, перекрутити, перековерс[з]увати, перековерс[з]ати, (о мног.) поперекручувати, поперековерсувати, навернякати; (лицо, человека, вещи и т. д.) нівечити, понівечити, (о мног.) пере[по]нівечити що, кого чим. [Ведмідь кого поламав, кого понівечив. Уламком бомби йому все обличчя понівечило]. -верканный - перекручений, перековерсаний; понівечений.
    * * *
    несов.; сов. - переков`еркать
    1) (портить) псува́ти, перепсува́ти и попсува́ти; несов. перекапу́стити; ( уродовать) ні́вечити, перені́вечити и поні́вечити и зані́вечити, калі́чити, покалі́чити и перекалі́чити; ( искривлять) перекривля́ти и перекри́влювати, перекриви́ти
    2) ( извращать) перекру́чувати перекрути́ти и поперекру́чувати; несов. перековерса́ти; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( калечить) калі́чити, покалі́чити и перекалі́чити

    Русско-украинский словарь > перековеркивать

  • 7 охватывать

    охватить
    1) (обнимать) обхоплювати, обхопити кого, що, обні[ій]мати, об(ій)няти, понімати, по(й)няти, осягати, осяг(ну)ти кого, що, (о)повивати, (о)повити. [Що то за цивілізація була, коли вона осягла тільки саме панство (Куліш)]. Это дерево не -тить руками - цього дерева не обхопиш руками. Зараза -ла весь город - пошесть усе місто обхопила. Этот период -вает несколько десятилетий - ця доба обіймає кілька десятиліттів. Пламя мигом -ло всё здание - полум'я враз поняло (обхопило) ввесь будинок. -ла прохлада - обняло холодком (прохолодило) кого. Истома -вает - млості беруть кого, млосно стає кому. -тить глазом - оком (за)сягати, за)сяг(ну)ти, зсягати; зсягнути оком, запосягти, захоплювати, захопити оком, зглянути оком, скидати, скинути оком. [Скільки можна було засягти оком на всі боки. Пшениці такий лан, що й оком не зглянеш]. -тить (постичь) умом, мыслью - збагнути, засягти що (розумом, думкою);
    2) (о чувствах, сне, дремоте и т. п.) понімати, поняти, обнімати, обняти, брати, взяти кого, (перен.) (о)повивати, (о)повити, о(б)гортати, о(б)горнути, окривати, окрити, поривати, порвати кого. [Радощі душу мені обнімали (Грінч.). Поняли його жалощі до тих нещасливих. Чогось і мене вже страх бере. Обгорнула мене самота. Горе тяжке оповило його. Мене пориває досада. Недобре почування окрило їй душу]. Грусть, тоска, жаль -вает кого - сум, туга, жаль понімає, бере, посідає кого. -ла зависть кого - заздрощі вхопили кого, завидки взяли кого, заздрість поняла кого. - ла страсть кого - жага (пристрасть) вхопила, поняла, взяла кого;
    3) (окружать) оточувати и оточати, оточити кого, що, ким, чим. См. Окружать, Облегать; (перехватать) перемацувати, перемацати, перелапувати, перелапати. Всё в лавке -тает, а ничего не купит - усе в крамниці перемацає, а нічого не купить. Охваченный - обхоплений, обнятий, по(й)нятий. -ный ужасом - понятий жахом.
    * * *
    несов.; сов. - охват`ить
    2) (окружать, опоясывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( окружать) ото́чувати, оточи́ти; ( облегать) обляга́ти, облягти
    3) (обволакивать, окутывать) охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; ( обнимать) пойма́ти, пойня́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, сповива́ти, спови́ти; (осаждать - о чувствах, мыслях) перейма́ти, перейня́ти, обляга́ти, облягти́, окрива́ти, окри́ти; (о чувствах, сне) бра́ти, узя́ти (ві́зьме), забира́ти, забра́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти
    4) (постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́, засяга́ти, засягну́ти и засягти́, охо́плювати, охопи́ти; (несов.: постичь) збагну́ти
    5) (включать в свой состав, вовлекать в круг действия чего-л.) охо́плювати, охопи́ти
    6) воен. охо́плювати, охопи́ти

    Русско-украинский словарь > охватывать

  • 8 попортить

    попсувати, понівечити, понехтувати, пошпетити що; срв. Портить, Испортить. [Град увесь хліб попсував (Звин.). Як нап'ється, то сорочки рве, горшки б'є, сказано, що на очі потрапиться, усе понехтує (Грінч.). Усяке садиво понівечило градом (Куліш)]. -тить кого - зурочити кого. Попорченный - попсований, понівечений, понехтуваний, пошпетений; зурочений. [У нас пшениця пошпетена місцями, позаїдали говрахи].
    * * *
    1) попсува́ти, зіпсува́ти; (о вещах, растениях) ушко́дити; ( испортить) поні́вечити, зні́вечити; ( нравственно) розпаску́дити, порозпаску́джувати
    2) ( колдовством) зуро́чити, навро́чити

    Русско-украинский словарь > попортить

  • 9 занеметь

    1) (умолкнуть) заніміти, оніміти, замовкнути, змовкнути, (о мн.) поніміти, помовкнути. [Заніміли твої устоньки (Мил.). І язик мій оніміє (Шевч.)];
    2) (потерять чувствительность) заніміти, затерпнути, затерпти; см. Отёрпнуть. [Зуб занімів трохи від крапель. Пий горілку, то затерпне (Стеф.)]. Занемевший - занімілий, затерплий. -ший от лежанья - залежаний, (от сиденья) засиджений. [Хома нарешті встає, розминає залежане тіло (Коцюб.). Не може й підвести засидженої ноги].
    * * *
    1) ( потерять чувствительность) занімі́ти и мног. понімі́ти, зате́рпнути, оте́рпнути, оте́рпти, -пну, -пнеш и мног. поте́рпнути; замлі́ти, мног. позамліва́ти
    2) ( замолчать) занімі́ти, мног. понімі́ти

    Русско-украинский словарь > занеметь

  • 10 изломанный

    1) прич. пола́маний, зла́маний; зіпсо́ваний, попсо́ваний, зні́вечений, поні́вечений; потро́щений; калі́чений, покалі́чений; зні́вечений, поні́вечений, пола́маний; зму́чений, заму́чений, пола́маний
    2) (в знач. прил.: непрямой, с изгибами) ла́маний

    \изломанныйый по́черк — ла́маний по́черк

    3) (в знач. прил.: испорченный воспитанием, жизнью) зіпсо́ваний, зла́маний, пола́маний; ( исковерканный) калі́чений, покалі́чений, зні́вечений, поні́вечений

    \изломанныйый язы́к — ла́мана (калі́чена, покалі́чена) мо́ва

    Русско-украинский словарь > изломанный

  • 11 искалечивать

    искалечить калічити, скалічити, покалічити, нівечити, знівечити, понівечити, обезвічити, (о многих) поскалічувати, понівечити познівечувати кого, що. [Андрій скалічив руку (Коцюб.). Він у кущах ноги покалічив (Рудч.). Десять літ неволі знівечили, убили мою віру і надію (Шевч.). Його ще змалку обезвічено (Мова)]. Искалеченный - (с)калічений, покалічений, знівечений, обезвічений. [Підняв руки калічені до святого Бога (Шевч.)]. Всё -ное - каліч (-чи).
    * * *
    несов.; сов. - искал`ечить
    калі́чити, покалі́чити, скалі́чувати, скалі́чити, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити и мног. перені́вечити; окалі́чувати, окалі́чити

    Русско-украинский словарь > искалечивать

  • 12 наполнять

    наполнить
    1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;
    2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -
    1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];
    2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -
    1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;
    2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].
    * * *
    несов.; сов. - нап`олнить
    напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

    Русско-украинский словарь > наполнять

  • 13 перепортить

    перенівечити понівечити, перепсувати, попсувати, перевести, попереводити що. [Міль багато речей перепсувала. Скільки ти мені матерії перевела, поки це пошила]. Перепорченный - перенівечений, понівечений, перепсований, попсований и т. д.
    * * *
    перепсува́ти, попсува́ти, перені́вечити, поні́вечити

    Русско-украинский словарь > перепортить

  • 14 понимать

    понять
    1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;
    2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);
    3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;
    4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`ять
    1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати
    2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)
    3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)
    II несов.; сов. - пон`ять
    ( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > понимать

  • 15 пониматься

    поняться
    1) розумітися, зрозумітися, прирозумітися; тямитися, утямитися; розбиратися, розібратися; збагнутися, второпатися;
    2) (о браке) братися, побратися, паруватися, спаруватися. Понимающийся - (з)розумілий, зрозуміливий.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`яться
    розумі́тися, зрозумі́тися
    II диал.; несов.; сов. - пон`яться
    1) (совокупляться - о птицах, зверях) парува́тися, спарува́тися
    2) страд. (несов.) пойма́тися; поніма́тися

    Русско-украинский словарь > пониматься

  • 16 Никкелировать

    ніклювати, сов. поніклювати, виніклювати що. Никкелированный - нікльований, оконч. понікльований, виніклюваний. -ться - ніклюватися, бути нікльованим, понікльованим, виніклюваним.

    Русско-украинский словарь > Никкелировать

  • 17 заливать

    залить
    1) заливати, залити (заллю, заллєш) и залляти (-лляю, -лляєш) за що, куди чого. [Залляв йому за шкуру сала (Приказка)];
    2) что (обливать) - заливати, залити и залляти, зливати, злити и зілляти, (обильно) переливати, перелити и перелляти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позаливати; см. Обливать, Поливать. [Кров'ю сліди заливає (Дума). Залив водою сорочку. На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі… (Коцюб.)];
    3) (умертвить заливая) заливати, залити и залляти кого чим. [Лучче було мене, мати, в купелі залляти (Чуб. V)];
    4) (затоплять) заливати, залити и залляти, (о мн.) позаливати що, обій[ні]мати, обняти, понімати, по(й)няти и пійняти, затопляти, затопити що; срвн. Затоплять. [Заливає Дунай бережечки та нікуди обминути (Метл.). Уже лужки- бережки вода й обняла (К. Ст.). На озері піднялась сильна буря і заливала їх (Єв.). Позаливала вода луги, сінокоси (Н.-Лев.)];
    5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) заливати, залити и залляти; (о мраке, тумане) затопляти, затопити, потопляти, потопити що; (о чувствах) понімати, по(й)няти, обіймати, обняти кого; срвн. Охватывать, Обнимать. [Раптом овеча отара залляла вулицю (Коцюб.). Електричне світло раптом залляло велику світлицю (Коцюб.). За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю (Коцюб.)];
    6) (гасить огонь водой) заливати, залити и залляти, (небольшой, немного) прихлюпувати, прихлюпати, прихлюпнути, приливати, прилити и прилляти. [Залив огонь (Рудч.). А він візьме та й приллє водою огонь (Чуб. II)];
    7) (запаивать) заливати, залити и залляти, залютовувати, залютувати що. [Залив оловом дірку в казані];
    8) -вать глаза, бельмы, шары (напиваться) - заливати, залити и залляти очі, (многим) позаливати очі, (средн. з.) наливатися, налитися. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед (Мкр.). Громада була озвалась, та багатир зараз їй горілкою роти позаливав (Г. Барв.)]. -вать за галстух - заливати очі, пити-непроливати, до скляного бога голінним бути (Мирн.);
    9) см. Завираться. Залитый, Залитой - залитий и заллятий; злитий; перелитий чим, понятий (пійнятий), обнятий (водою); затоплений, потоплений; залютований.
    * * *
    несов.; сов. - зал`ить
    1) залива́ти, зали́ти, -ллю́, -ллє́ш и залля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. позалива́ти; ( тушить водой) прилива́ти, прили́ти, ( выплёскивая) прихлю́пувати, прихлю́пнути
    2) (несов.: выпивать, пьянствовать) пия́чити, пи́ти (п'ю́, п'є́ш)
    3) (несов.: лгать) бреха́ти (брешу́, бре́шеш)

    Русско-украинский словарь > заливать

  • 18 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 19 занемевший

    1) яки́й (що) занімі́в, занімі́лий, понімі́лий, зате́рплий, оте́рплий, поте́рплий, замлі́лий
    2) занімі́лий, понімі́лий

    Русско-украинский словарь > занемевший

  • 20 занемелый

    1) занімі́лий, понімі́лий, зате́рплий, оте́рплий, поте́рплий, замлі́лий
    2) занімі́лий, понімі́лий

    Русско-украинский словарь > занемелый

Страницы

См. также в других словарях:

  • понёва — понёва …   Русское словесное ударение

  • понёва — понёва, ы …   Русский орфографический словарь

  • понёва — понёв/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • Пон — Пон: Пон коммуна во Франции, находится в департаменте Кот д’Ор. Пон коммуна во Франции, находится в департаменте Кальвадос. Пон коммуна во Франции, находится в департаменте Манш. Пон коммуна во Франции, находится в департаменте Приморская Шаранта …   Википедия

  • понёва — понёва, понёвы, понёвы, понёв, понёве, понёвам, понёву, понёвы, понёвой, понёвою, понёвами, понёве, понёвах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ПОН — пусковой орган напряжения ПОН паронит общего назначения ПОН плуг оборотный навесной Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПОН программа обеспечения на …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ПОН-БО — ср. влад. н+бо во рту; свод руской печи; баня, свод, паруса сводов, потолок сводом, церк. купол. Понебина ж. вологодск. образная полица, угольник, кивотец. Пон+бы мн. вологодск. место над поличкою, сверх икон, до самого потолка. Понебница ж. смол …   Толковый словарь Даля

  • Пон-Нёф — (Новый мост) Новый мост и остров Сите …   Википедия

  • понёва — ы; ж. Нар. разг. Старинная русская поясная одежда замужней женщины: юбка из трёх (реже четырёх) полотнищ шерстяной или полушерстяной клетчатой или полосатой ткани. Домотканая, клетчатая, полосатая п. Носить понёву. * * * понёва (панёва, понька),… …   Энциклопедический словарь

  • ПОНЁВА — ПОНЁВА. см. панева. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОНЁВА — ПОНЁВА, ы, жен. Домотканая шерстяная юбка старая национальная одежда южнорусских и белорусских крестьянок. Клетчатая, полосатая п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»