помірна

1. n

1) труба

2) трубопровід

3) люлька (для паління)

4) амер., розм. сигара

5) pl (the pipes) амер., розм. батарея

6) сопілка; дуда, дудка

7) трубка (в органі)

8) pl волинка

9) мор. боцманська дудка; сигнал боцманською дудкою

10) амер., розм. саксофон

11) спів, свист (птахів тощо); дзижчання

12) голос, звук

13) pl дихальні шляхи

14) амер. легка справа

15) розм. вірна справа

16) pl розм. високі чоботи

17) мет усадочна раковина

18) бочка (для вина тощо)

19) міра рідини

2. v

1) грати на дудці (сопілці)

2) приманювати вабиком, приваблювати ловецьким пищиком

3) мор. викликати дудкою, свистіти

4) свистіти (про вітер)

5) пищати, дзижчати

6) співати (про птахів)

7) говорити пронизливим голосом

8) плакати, квилити

9) розм. палити люльку

10) спорт., розм. важко дихати, задихатися

11) оздоблювати облямівкою (сукню)

12) покривати цукровою глазур'ю

13) мет. давати усадочну раковину

14) обладнувати системою трубопроводів

15) пускати по трубах; перекачувати по трубопроводу

16) розмивати тиском води

17) с.г. брати відсадки

* * *

1) труба

2) люлька, курильна трубка; порція тютюну ( для люльки); cл. сигара

3) сопілка; дудка; труба ( в органі); pl волинка; pl флейта Пана; cл.; мyз.; жapг. саксофон

4) мop. боцманська дудка; сигнал боцманської дудки; заходження

5) спів, свист, щебет ( птахів); квакання; дзижчання; голос, звук голосу ( високого)

6) pl дихальні шляхи

7) cл. легка, раз плюнути, справа; вірна, надійна справа

8) pl високі чоботи

9) льодяникова паличка, довгий льодяник

10) бoт. трубка ( рослини)

11) бігуді ( з дерева або кераміки)

12) жерло ( вулкана)

13) cл. лист; записка

14) cл. ( ділова) розмова

15) cл. телефон

16) cл. гребінь хвилі ( серфінг)

17) гeoл. подовжене рудне тіло ( pipe vein); ( кімберлітова) трубка; трубкоподібна порожнина у вапняній породі, заповнена гравієм або піском

18) метал. усадкова раковина

19) cпeц. труба

1) грати на сопілці або дудці; прикликати, кликати сопілкою або дудкою; приманювати вабиком

2) мop. викликати дудкою, свистати

3) свистіти ( про вітер)

4) пищати; дзижчати; співати ( про птаха)

5) говорити тонким, пронизливим голосом, фальцетом; пищати

6) прост. плакати, ридати ( to pipe one's eyes)

7) палити люльку

8) обробляти кантом, окантовувати (сукню, покривало, штору); покривати цукровою глазур'ю ( торт)

9) метал. давати усадкові раковини

10) обладнати системою трубопроводів; прокладати труби

11) пускати по трубах; перекачувати по трубопроводу

12) передавати (по проводам; про радіо, телебачення, телефон)

13) cл. дивитися, спостерігати; глянути, помітити

14) cл. написати, черкнути листа

15) cл. говорити; розповідати; повідомляти новини

16) cпeц. розмивати струменем води

1. n (pl тж staves)

1) палиця; ціпок; кий

2) жезл, символ влади

3) флагшток; древко

4) стовп, опора, підпора

5) мор. шток

6) муз. нотний стан

7) геод. нівелірна рейка; футшток

8) зал. жезл

9) мед. операційний цистоскоп

10) збірн. штат, штати (службовців тощо)

11) військ. штаб

12) буд. штукатурний розчин з домішкою волокнистих речовин

2. adj

1) штатний

2) штабний; адміністративний

3. v

1) укомплектовувати штати, забезпечувати персоналом

2) військ. укомплектовувати особовим складом

* * *

1) посох, ціпок

2) дрючок

3) (pl тк. staffs) флагшток; древко, держак

4) жезл, символ влади

5) (pl тк. staffs) стовп, опора, підтримка

6) мop. шток

7) мyз. нотний стан

8) гeoд. нівелірна рейка, футшток

9) сходинка ( драбини); поперечина ( стільця)

10) зaл. жезл

11) мeд. операційний цистоскоп

1) штат, штати ( працівників); персонал, особовий склад, співробітники

2) вiйcьк. штаб

1) штатний

2) призначений для співробітників

3) вiйcьк. штабний

а́втоцисте́рна с прице́пом, полуприце́п-цисте́рна

1) зручність

2) перевага

3) полегшення; пом'якшення; заспокоєння; відрада, утіха

4) юр. сервітут

5) прибудова, надвірна будівля

* * *

1) зручність; перевага

2) полегшення, пом'якшення, заспокоєння, тамування

3) юp. сервітут

4) cпeц. смуга відводу, смуга відчуження

1. adj

1) приручений, ручний; приборканий

2) одомашнений, домашній, хатній (про кота тощо)

3) безпечний, спокійний (про корову тощо)

4) культурний; садовий; що культивується

5) покірний, слухняний; пасивний

6) посередній, банальний; нецікавий

7) прісний

8) неяскравий, непомітний

9) монотонний, одноманітний; похмурий; нудний

2. v

1) приручати; приборкувати; дресирувати; муштрувати

2) одомашнювати

3) приручатися, ставати ручним

4) смиряти, підкоряти, робити покірним (слухняним)

5) підкорятися, смирятися

6) пом'якшувати; знебарвлювати; знесилювати; робити нудним (нецікавим)

7) розм. розрізувати (розбивати) на частини

* * *

1) приручений, ручний; приборканий; одомашнений, домашній ( про кішку); безпечний; спокійний ( про корову); ручний ( про людину)

2) культурний, що культивується, садовий

3) безпечний, нешкідливий; "приборканий (про стихію, енергії); м'який, нестрогий

4) слухняний, покірний; пасивний; -"безхребетний", "беззубий"

5) посередній, банальний; нецікавий, прісний; неяскравий

6) монотонний, сумовитий, одноманітний; нудний (про пейзаж, вид)

••

1) приручати; приборкувати, дресирувати; одомашнювати; приручатися, робитися ручним

2) скоряти, упокорювати; робити покірним, слухняним

3) пом'якшувати; позбавляти сили; робити нудним, нецікавим; позбавлятися сили; робитися нудним, нецікавим

1) вода

2) pl води; водний простір; море, oкeaн

3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода

4) pl повінь; розлив, паводок

5) рівень води

6) водойма; озеро, ріка, ставок

7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)

8) вода ( якість дорогоцінного каміння)

9) жив. акварель

10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)

1) водний; морський; річний

2) водяний

3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічний

4) водопровідний

1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливати

2) ( water down) розбавляти ( водою)

3) поїти, водити на водопій

4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)

5) зрошувати

6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти

7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)

8) тeкcт. муаріювати

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

n 1. корисність; користь; вигідність; вигода; практичність; 2. pl комунальні підприємства; комунальні служби; комунальні послуги; a комунальний; загального користування; практичний

1. вигода або задоволення, одержане окремою особою від споживання продукту чи послуги; 2. організації, що належать до міського господарства, та послуги, які вони надають

═════════■═════════

absolute utility абсолютна корисність; acceptable utility прийнятна корисність; aggregate utility сукупна функція корисності; basic utility основна користь; consumer utility корисність для споживача; cumulative utility сукупна корисність; decreasing utility спадна корисність; diminishing utility спадна корисність; diminishing marginal utility спадна гранична корисність • гранична корисність; distribution utilityies підприємства з обслуговування промислових фірм у сфері збуту; effective utility ефективна корисність; electric utilities електроенергетика загального користування; expected utility очікувана користь • можлива користь; form utility корисність, яка виникає внаслідок переробки продукту; gas utilities комунальне газопостачання; household utilities комунальні послуги для побутового сектору; incommensurable utilityies несумірні корисності • непорівнянні корисності; information utilities інформаційні служби загального користування; life utility корисний термін служби виробу; linear utility лінійна корисність; local utilities місцеві комунальні служби; marginal utility гранична корисність; maximum utility максимальна корисність; measurable utility вимірна корисність; minimum utility мінімальна корисність; municipal utilities муніципальні енергопідприємства загального користування; numerical utility кількісна корисність; optimum utility оптимальна корисність; ownership utility корисність, яка виникає внаслідок придбання продукту • корисність, яка виникає внаслідок придбання послуги; perceptible utility помітна користь; place utility корисність, яка виникає внаслідок постачання продукту на місце попиту • вигода від постачання; possession utility корисність, яка виникає внаслідок придбання продукту • корисність, яка виникає внаслідок придбання послуги; producer utility корисність для виробника; product utility споживча цінність товару; public utilities комунальні послуги • комунальні служби • комунальні споруди; publicly-owned electric utilities електростанція загального користування • муніципальні енергопідприємства загального користування; relative utility відносна корисність; sampling utility вибіркова корисність; service utility корисність послуги; social utility суспільна корисність; time utility корисність, породжена своєчасною пропозицією товару • користь своєчасної пропозиції товару; total utility сукупна корисність • сукупна користь; transportation utilityies громадський транспорт • міський громадський транспорт • міський і приміський транспорт • транспортні компанії; water utilities комунальне водопостачання • компанії водопостачання загального користування

═════════□═════════

cardinal utility function кількісна функція корисності • кардиналістська функція корисності (вимірювання в абсолютних величинах); cardinal utility ranking кількісне упорядкування; direct utility function пряма функція корисності; elementary utility function елементарна функція корисності; equal-utility contour математично розрахована крива рівномірної корисності; indirect utility function непряма функція корисності; interpersonal comparison of utilityies міжособове порівняння корисності; law of diminishing marginal utility закон спадної граничної корисності; law of equal marginal utilityies per money unit закон рівної граничної корисності на грошову одиницю; maximization of utility максимізація корисності; ordinal utility function порядкова функція корисності; ordinal utility ranking порядковий ранг корисності; public utility companies підприємства комунального господарства; social utility function функція суспільної корисності; utility bill рахунок за комунальні послуги; utility company підприємство громадського користування; utility function функція корисності; utility maximizing rule правило максимізації корисності; utility possibilities curve крива споживчих можливостей; utility possibilities frontier межа споживчих можливостей; utility ranking упорядкування корисності; utility rate тариф на комунальні послуги; utility stock акції комунальних компаній; utility value вартість користування; weighted-sum-of-utilities зважена сумарна корисність

* * *

1. n

1) спортивна команда

2) бригада, артіль (робітників)

3) група

4) військ. екіпаж; команда

5) запряжка, запряг

6) амер., розм. виїзд

7) низка (качок тощо)

8) розм. виводок; опорос

2. v

1) (тж team up) об'єднуватися у бригаду (команду)

2) розм. давати роботу бригаді (артілі)

3) запрягати

4) бути погоничем (візником)

5) перевозити на конях (собаках тощо)

* * *

1) ( спортивн команда)

2) командне місце в змаганні

3) бригада; артіль ( робітників)

4) вiйcьк. команда; екіпаж

5) упряжка, запрягання

6) дiaл. низка, ланцюжок (журавлів, утік)

7) "ціла артіль"; = що твій артіль ( про дуже здатну або енергійну людину)

8) дiaл. виводок (поросяти, каченяти)

9) юp.; icт. юрисдикція поміщика над його кріпаками

1) об'єднатися; працювати спільно, об'єднувати сили (- up)

2) запрягати в упряжку

3) перевозити на конях, собаках

1) труба

2) люлька, курильна трубка; порція тютюну ( для люльки); cл. сигара

3) сопілка; дудка; труба ( в органі); pl волинка; pl флейта Пана; cл.; мyз.; жapг. саксофон

4) мop. боцманська дудка; сигнал боцманської дудки; заходження

5) спів, свист, щебет ( птахів); квакання; дзижчання; голос, звук голосу ( високого)

6) pl дихальні шляхи

7) cл. легка, раз плюнути, справа; вірна, надійна справа

8) pl високі чоботи

9) льодяникова паличка, довгий льодяник

10) бoт. трубка ( рослини)

11) бігуді ( з дерева або кераміки)

12) жерло ( вулкана)

13) cл. лист; записка

14) cл. ( ділова) розмова

15) cл. телефон

16) cл. гребінь хвилі ( серфінг)

17) гeoл. подовжене рудне тіло ( pipe vein); ( кімберлітова) трубка; трубкоподібна порожнина у вапняній породі, заповнена гравієм або піском

18) метал. усадкова раковина

19) cпeц. труба

1) грати на сопілці або дудці; прикликати, кликати сопілкою або дудкою; приманювати вабиком

2) мop. викликати дудкою, свистати

3) свистіти ( про вітер)

4) пищати; дзижчати; співати ( про птаха)

5) говорити тонким, пронизливим голосом, фальцетом; пищати

6) прост. плакати, ридати ( to pipe one's eyes)

7) палити люльку

8) обробляти кантом, окантовувати (сукню, покривало, штору); покривати цукровою глазур'ю ( торт)

9) метал. давати усадкові раковини

10) обладнати системою трубопроводів; прокладати труби

11) пускати по трубах; перекачувати по трубопроводу

12) передавати (по проводам; про радіо, телебачення, телефон)

13) cл. дивитися, спостерігати; глянути, помітити

14) cл. написати, черкнути листа

15) cл. говорити; розповідати; повідомляти новини

16) cпeц. розмивати струменем води

1) приручений, ручний; приборканий; одомашнений, домашній ( про кішку); безпечний; спокійний ( про корову); ручний ( про людину)

2) культурний, що культивується, садовий

3) безпечний, нешкідливий; "приборканий (про стихію, енергії); м'який, нестрогий

4) слухняний, покірний; пасивний; -"безхребетний", "беззубий"

5) посередній, банальний; нецікавий, прісний; неяскравий

6) монотонний, сумовитий, одноманітний; нудний (про пейзаж, вид)

••

1) приручати; приборкувати, дресирувати; одомашнювати; приручатися, робитися ручним

2) скоряти, упокорювати; робити покірним, слухняним

3) пом'якшувати; позбавляти сили; робити нудним, нецікавим; позбавлятися сили; робитися нудним, нецікавим

1) ( спортивн команда)

2) командне місце в змаганні

3) бригада; артіль ( робітників)

4) вiйcьк. команда; екіпаж

5) упряжка, запрягання

6) дiaл. низка, ланцюжок (журавлів, утік)

7) "ціла артіль"; = що твій артіль ( про дуже здатну або енергійну людину)

8) дiaл. виводок (поросяти, каченяти)

9) юp.; icт. юрисдикція поміщика над його кріпаками

1) об'єднатися; працювати спільно, об'єднувати сили (- up)

2) запрягати в упряжку

3) перевозити на конях, собаках

••

1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;

2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];

3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.

* * *

1) кра́йній; диал. скра́йній

2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йній

/ PL шутл помёт, напоминающий кофейные зёрна. Paß auf! Tritt nicht auf [in] die Kaffeebohnen! Hier waren bestimmt Schafe [Ziegen]!

(qlty)

n ком., марк. якість; сорт; ґатунок; риса; властивість; a якісний

істотні ознаки товару чи послуги, які задовольняють вимоги встановленого стандарту

═════════■═════════

A-1 quality найвища якість • якість першого ґатунку • першокласна якість; A-3 quality вища якість; absolute quality абсолютна якість; acceptable quality прийнятна якість; adequate quality якість, яка відповідає вимогам • доброякісність; agreed quality узгоджена якість; appealing quality приваблива риса • приваблива властивість; art quality художня якість; asset quality якість активів; attributed quality якісні властивості; audience quality якісна характеристика аудиторії; average quality середня якість; bad quality погана якість; benefit-giving qualityies споживчі властивості; best quality найкраща якість; bottom quality найгірша якість • дуже низька якість; brand quality якість марочного товару; broadcast quality трансляційна якість • відповідна якість для трансляції; business quality ділова якість; cheap quality неякісне • низька якість; choice quality добірна якість; colour reproduction quality якість відтворення кольорів; commercial quality торговельна якість; common quality загальна властивість; competitive quality конкурентоспроможна якість; consistent quality однорідна якість; contract quality якість за контрактом • якість, застережена контрактом; customer quality якісна характеристика клієнтів; defective quality незадовільна якість; delivery quality якість поставленої продукції; desired quality бажана якість; distinctive quality характерна якість • відмінна якість • помітна якість; economic quality економічно обґрунтована якість; edible quality харчова поживність • їстівність; editorial quality редакційна якість • якість редакційного змісту; environmental quality якість довкілля; equal quality рівноцінна якість; established quality підтверджена якість • стандартна якість; excellent quality відмінна якість; expected quality сподівана якість • очікувана якість; experienced quality засвідчена якість; export quality експортна якість; factual quality фактична якість; fair average quality справедлива середня якість • непогана середня якість; fancy quality вища якість; fancy-grade quality вища якість; fine quality відмінна якість • чудова якість; finest quality відмінна якість • чудова якість; first-class quality першокласна якість • вища якість; first-rate quality першосортна якість • вища якість; functional quality функціональна властивість; good quality добра якість; guaranteed quality гарантована якість; healing quality цілюща властивість; health-giving quality цілюща властивість; hidden quality прихована властивість; high quality висока якість; image quality якість зображення; incoming quality вхідна якість • рівень вхідної якості; inferior quality низька якість; inherent quality якість, властива даному виробу; initial quality первісна якість; intermediate quality проміжна якість; intended quality планова якість; latent quality прихована властивість; limiting quality граничний рівень якості; low quality низька якість; low-grade quality низька якість; luxury quality якість на рівні предметів розкоші; managerial qualityies організаторські здібності • якості керівника; manufacturing quality виробнича якість • якість виробництва • якість виготовлення; marketable quality торговельна якість • ринковий ґатунок • комерційна якість; material quality якість матеріалу; mean quality середня якість; medium quality середня якість; mental qualityies розумові здібності; middling quality середня якість • середній ґатунок; nonstandard quality нестандартна якість; nutritional qualityies поживна цінність; objective quality об'єктивна якісна характеристика; off-grade quality низька якість; optimal quality оптимальна якість; optimum quality оптимальна якість; ordinary quality звичайна якість • середня якість; outgoing quality вихідна якість • рівень вихідної якості; overall quality загальна якість; perfect quality бездоганна якість; performance quality якість роботи; photographic quality якість фотографії • фотографічна якість; poor quality погана якість; premium quality вища якість; prime quality вища якість; printing quality якість друку; process quality якість виготовлення; product quality якість продукції; production quality якість продукції; proper quality належна якість; proved quality підтверджена якість • доведена якість; questionable quality сумнівна якість; readership quality якісна характеристика читацької аудиторії; recognized quality визнана якість; reliable quality надійна якість; reproduction quality якість відтворення; required quality необхідна якість; running quality робоча характеристика; satisfactory quality задовільна якість; second-class quality другорядна якість; service quality якість обслуговування; shipping quality транспортабельність; soil quality якість землі; specified quality встановлена якість • визначена якість; standard quality стандартна якість; stipulated quality узгоджена якість; substandard quality нестандартна якість; suitable quality прийнятна якість; superior quality вища якість • краща якість • вищий ґатунок; technical quality технічна риса; tolerance quality дозволена якість; top quality найвища якість; uneven quality неоднорідна якість; uniform quality однорідна якість; unsatisfactory quality незадовільна якість; zero-defect quality без дефектність

═════════□═════════

equal in quality однакової якості; inferior in quality низької якості • найгіршої якості; of equal quality однакової якості; of good quality доброї якості; of high quality високоякісний; of inferior quality недоброякісний; of low quality низької якості; of poor quality недоброякісний; of sound quality доброякісний; of superior quality найвищої якості; quality arbitration арбітраж з питань якості; quality as per sample якість згідно зі зразком; quality assessment оцінка якості; quality assurance (QA) гарантія якості; quality audit контроль якості • перевірка якості; quality awareness знання методів забезпечення якості • обізнаність із якістю; quality bonus надбавка за підвищену якість; quality certificate сертифікат якості; quality check перевірка якості; quality circle гурток з підвищення якості; quality claim претензія до якості; quality class категорія якості; quality control; quality defect дефект якості; quality degradation погіршення якості; quality deterioration погіршення якості; quality engineering технічне забезпечення якості • опрацювання методів забезпечення якості; quality evaluation (QE) оцінка якості; quality gap розрив у рівні якості; quality goods товар високої якості • високоякісні товари; quality grade рівень якості; quality guarantee гарантія якості; quality image уявлення про якість; quality improvement підвищення якості; quality index показник якості; quality inspection перевірка якості • контроль якості; quality label знак якості; quality label scheme система знаків якості; quality level рівень якості; quality management управління якістю; quality manual інструкція із забезпечення якості; quality mark знак якості; quality objective цільовий рівень якості; quality of cargo якість вантажу; quality of design якість проекту • якість конструкції; quality of earnings якість прибутку; quality of exports якість експорту; quality of an item якість виробу; quality of labour якість праці; quality of life якість життя; quality of a lot якість партії (виробів); quality of manufacture якість виготовлення; quality of material якість матеріалу; quality of operation якість роботи; quality of production якість продукції; quality of service якість обслуговування; quality of work якість роботи; quality plan план забезпечення якості; quality planning планування рівня якості; quality principle принцип забезпечення якості; quality program програма забезпечення якості; quality requirements вимоги до рівня якості; quality sample зразок якості; quality specification деталізація характеристик • специфікація характеристик; quality standard норматив якості • стандарт якості • рівень якості; quality surveillance обстеження якості • перевірка якості; quality system система перевірки якості; quality test контроль якості; quality test program програма контролю якості; to approve quality схвалювати/схвалити якість; to ascertain quality визначати/визначити якість; to assess quality оцінювати/оцінити якість; to be of superior quality бути вищої якості; to be superior in quality бути вищої якості; to be up to quality відповідати вимогам; to certify quality засвідчувати/засвідчити якість; to check quality перевіряти/перевірити якість; to confirm quality підтверджувати/підтвердити якість; to conform to the quality відповідати якості; to control quality контролювати якість; to define quality визначати/визначити якість; to demonstrate quality показувати/ показати якість; to determine quality визначати/визначити якість; to differ in quality вирізнятися/вирізнитися якістю; to evaluate quality оцінювати/оцінити якість; to examine quality перевіряти/перевірити якість; to guarantee quality гарантувати якість; to improve quality поліпшувати/поліпшити якість; to inspect the quality перевіряти/перевірити якість; to lower the quality знижувати/знизити якість; to maintain quality піддержувати/піддержати якість • підтримувати/підтримати якість; to modify the quality змінювати/змінити якість; to monitor quality контролювати якість • здійснювати моніторинг якості; to specify quality зумовлювати/зумовити якість; to test quality перевіряти/перевірити якість; to upgrade the quality підвищувати/підвищити якість

1) скло

2) скляни́й по́суд

3) скля́нка; ча́рка

4) розм. дзе́ркало, люсте́рко (тж. looking-glass)

5) піскови́й годи́нник

6) pl окуля́ри

7) баро́метр

8) підзо́рна труба́, телеско́п; біно́кль; мікроско́п

9) парни́к

1) скли́ти

2) вставля́ти ске́льця ( в окуляри)

3) поміща́ти в парни́к

4) відбива́тися ( як у дзеркалі)

5) гермети́чно закрива́ти у скляно́му по́суді ( консерви тощо)

НЕГАТИВНА ДІАЛЕКТИКА - різновид діалектики, в якій перебільшується заперечення, несумісність протилежностей, мінливості понять і явищ. Найстаріша її форма - релятивізм Кратила. До Н.д. відноситься і діалектика елеатів, особливо апорії Зенона Елейського. За визначенням Аристотеля, апорема (положення, в якому викладається зміст а) є діалектичний умовивід до протиріччя: кінцева мета - не розв'язання, а розкриття суперечності і негативний висновок щодо порушеного питання. Формою Н.д. був скептицизм, як античний, так і Нового часу: основний його мотив - доведення відносності будь-якого знання - чуттєвого і розумового. В Новий час помітною концепцією Н.д. було вчення Канта про антиномії, екзистенціальна діалектика К'єркегора, соціальна діалектика Маркса. Проте в цілому діалектика від Античності до класичної філософії була позитивною, про що засвідчують імена Геракліта, Сократа, Платона, неоплатоніків, Бруно, Ку ганського, Фіхте, Шеллінга, Гегеля та ін. Самі напружені опозиції, протилежності вони розглядають як такі, що знаходяться в єдності, узгодженні, гармонії. Та й сама гармонія - і взагалі, і як феномен мистецтва - визначалася як єдність протилежностей Я. кісний поворот відбувається в XX ст., коли діалектика істотно змінила свій зміст. Класичною і домінуючою її формою була діалектика позитивна. Всупереч цьому для XX ст. характерна діалектика критична, трагічна, екзистенціальна. Ці різновиди діалектики відбивали досвід критичної опозиції щодо класичної її моделі, який, у свою чергу, склався на підставі трагічного характеру епохи, безмежних страждань людей від світових воєн, соціалістичних експериментів і т. ін. Н.д. виникає як особливий напрям філософської думки в межах критичної теорії суспільства Франкфуртської школи (Горкгаймер, Адорно, Маркузе). Н.д. мислиться як тотальна критика всієї європейської культури, тоталітаризму, насильства над природою людини, як радикальна зміна діалектики з урахуванням досвіду XX ст. Адорно ("Негативна діалектика", 1960) виходить з принципового антагонізму між суспільною уніфікацією індивіда і його природною унікальністю, нетотожністю. Соціальність - це сфера оречевлення і відчуження, насильницьке прирівнювання, ототожнення людей. Основне завдання - вивільнити природу взагалі і природу людини від насильства. Маркузе ("Одномірна людина", 1964) стоїть на аналогічній позиції. Наукове знання не містить понять, які б несли в собі дух протесту і заперечення, оцінки, яка засуджує існуючий лад. На противагу цьому діалектичне мислення завжди залишається негативним тою мірою, якою воно містить судження і засудження дійсності. До Н.д. належить і концепція Сартра ("Буття і ніщо", 1943, "Критика діалектичного розуму", 1960). Предмет його роздумів - людина та її буття-в-світі. За Сартром, буття і ніщо - не дві логічні категорії, а дві сторони людської реальності. На відміну від гегелівської діалектики понять, у Сартра - діалектика самого існування (екзистенційна діалектика буття-в-собі (реального буття) і буття-для-себе (свідомості). У Сартра на першому плані аналізу людського існування - асиметрія, суперечність, конфлікт. Безконфліктне об'єднання людей неможливе. В окремій людині ця розколина постає у вигляді внутрішньої суперечності між фактичністю і трансценденцією. Як і Адорно, Сартр вважає ілюзорним будь-яке примирення протилежностей. В "Критиці діалектичного розуму" він розрізняє догматичну і критичну діалектику. В історичному процесі він вбачає колізію між інертною соціальністю і свободною діяльністю людини. Діалектика відноситься лише до другої, її виток - "індивідуальні практики" С. артр розкрив повною мірою роль насильства й антагоністичних суперечностей в історії.