-
1 помститися
(на комусь, на чомусь) to take one's revenge (on), to take vengeance (on, for); ( за образу) to avenge; ( відплатити) to requite -
2 помститися
(out of smb.) take the change, take vengeance, avenge oneself, have revenge, revenge, wreak vengeance -
3 помститися
см. помстити -
4 помститися
pomstytysjaдієсл.pomścić się, zemścić się -
5 помститися
öç çıqarmaq, öç almaq, intiqam almaq, ahtıman almaq -
6 помститися злочинцю
Українсько-англійський юридичний словник > помститися злочинцю
-
7 have revenge
-
8 take vengeance
-
9 zemścić się
помститися -
10 wreak vengeance
-
11 avenge oneself
-
12 revenge
1. n1) помстаto have (to take) one's revenge upon smb. (for smth.) — помститися на комусь (за щось)
2) жадоба помсти3) реванш2. vмстити (ся)to revenge smb.'s death — помститися за чиюсь смерть
to revenge oneself upon smb. for smth. — помститися на комусь за щось
* * *I n1) помстаII vмстити, помститися -
13 requite
v1) винагороджувати, відплачувати, віддячувати (за щось — for; чимсь — with)2) мстити, помститися* * *[ri'kwait]vвинагороджувати, відплачувати, компенсувати; мстити, помститися -
14 vengeance
nпомста; відплатаto take (to inflict, to exact, to wreak) vengeance on (upon) smb. for smth. — помститися на комусь за щось; відомстити комусь за щось
◊ vengeance weapon — військ. зброя помсти (відплати), засіб заподіяння удару у відповідь
◊ with a vengeance — дуже сильно; з лишком
◊ he lays it on with a vengeance — він дуже перебільшує
* * *n.помста; відплата; fearful [bloody] vengeance страшна [кривава] помста; to take /to іnflіct, to exact, to wreak/ vengeance on /upon/ smb. for smth. помститися кому-л. за что-л.; to lay oneself open to smb. ‘s vengeance викликати на себе чию-н. помсту; to seek vengeance upon a person прагнути помститися кому-н.; wіth a vengeance з лихвою; з подвоєною силою; у крайньому або надмірному ступені; the raіn came down wіth a vengeance дощ полив, як з відра; he іs a demagogue wіth a vengeance він у повному розумінні слова демагог; he lays іt on wіth a vengeance він сильно перебільшує -
15 even
1. n1) поет. вечір, надвечір'я2) парне число3) ціле число2. adj1) рівний, гладкий (про поверхню тощо)2) рівномірний; рівний3) на одному рівні, урівень (з чимсь)4) однаковий, такий же, той самий5) паралельний6) урівноваженийan even temper — спокійна вдача, урівноважений характер
7) справедливий, чесний8) цілий (про число)9) парний (про число)10) точнийeven caps — друк. слово, набране великими літерами
even smalls — друк. слово, набране малими літерами
at even — фін. без процентів
3. adv1) навіть2) навіть ще3) саме, якраз4) рівно, рівномірно, регулярно5) у повній відповідності6) друк. у підбір4. v1) вирівнювати; згладжувати, робити рівним (гладким)2) рівняти, прирівнювати; ставити на одну дошку; вважати рівними3) порівнювати; зіставляти4) підбивати підсумок, підраховуватиto even up the score — спорт. зрівняти рахунок
to even up on smb. — амер. відплатити, помститися комусь
* * *I n; поет., іст. II n1) парне число2) ціле числоIII a1) рівний, гладкий2) рівний, рівномірний3) рівний, однаковий; такий самийeven break — aмep. рівні шанси
4) на одному рівні, урівень; паралельний5) урівноважений; який розквитався, який розрахувався6) справедливий, чесний7) парнийeven number — парне число; пoлiгp. парна колонцифра
9) пoлiгp. увесьIV advat even — eк. без відсотків
1) навіть; ( навіть) ще ( при порівнянні)even worse — навіть /ще/ гірше
2) посил. саме, точно3) пoлiгp. в підбірV v1) вирівнювати, згладжувати, робити рівним, гладким (тж. even up); вирівнюватися (тж. even out)2) пepeв.; aмep., дiaл. рівняти, прирівнювати, ставити на одну дошку; робити або вважати рівними3) eк. зрівняти; нівелювати4) aмep. (on) відплатити, помститися -
16 pay
In1) плата; виплата; оплата2) платня, заробітна платаwhat is the pay? — яка платня?, скільки тут платять?
take-home pay — амер., розм. чистий заробіток
3) військ. грошове забезпечення4) платник (боргу)5) розплата, відплата6) геол. рентабельне (вигідне для розробки) родовищеpay boost — розм. підвищення заробітної плати
pay envelope — а) конверт із заробітною платою; б) заробіток
no pay, no play — хочеш веселитися — плати гроші
IIv (past і p.p. paid)1) платити, заплатитиto pay at the gate — платити при вході, вхід платний
to pay for smth. — платити за щось
2) сплачувати, виплачувати; розплачуватися3) оплачувати (роботу)4) винагороджувати; відшкодовувати5) окупатися, бути вигідним; давати прибуток6) поплатитися, потерпіти (за щось)7) карати, бити, шмагати8) мор. смолитиpay away — виплачувати, оплачувати; повертати гроші
pay back — а) повертати гроші; б) відплатити, помститися
pay down — а) платити готівкою; б) робити перший внесок
pay for — а) оплачувати; б) окупатися; в) поплатитися
pay in — а) вносити гроші в банк на поточний рахунок; б) робити регулярні внески
pay off — а) розплатитися, розрахуватися, погасити борг; б) відплатити, помститися; в) звільняти робітників; г) мор. списувати команду з корабля; д) амер., розм. убити
pay out — а) виплачувати; б) відплачувати
pay over — а) виплачувати; б) переплачувати
serious consideration must be paid to his behaviour — треба звернути серйозну увагу на його поведінку
to pay a call on smb., to pay smb. a visit — відвідати когось
to pay one's way — а) жити відповідно до своїх достатків; б) утримувати себе; в) окупати
to pay through the nose — а) платити шалені гроші; б) дорого поплатитися
what is to pay? — амер. у чому справа (річ)?, що сталося?
* * *I [pei] n1) плата, виплата, сплата, оплата2) зарплата, платня, заробітна плата; вiйcьк. грошове утримання4) icт. розплата, відплата5) гeoл. рентабельне, промислове, вигідне для розробки родовищеII [pei] a1) платний2) рентабельний, який має промислове значенняIII [pei] v( paid)1) платити; заплатити3) винагороджувати, відшкодовувати4) окупатися, бути вигідним; приносити прибуток5) поплатитися; постраждати ( за що-небудь)6) , дiaл. карати; бити; шмагати, пороти7) мop. завалюватися під вітерIV [pei] v; мор.(payed [-d], paid) смолити -
17 retaliate
v1) відплатити тим же; мстити3) застосовувати репресалії4) проводити митну війну* * *[ri'tʒlieit]v1) відплачувати тим самим; мстити, помститися; ( upon) висувати зустрічні обвинувачення -
18 settle
1. n1) лава, лавка, ослін2) рундук; поміст2. v1) вирішувати, приймати рішенняeverything is settled, it's all settled — усе вирішено, усе гаразд
settle it any way you like — вирішуй, як хочеш
2) домовлятися, визначати3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати4) юр. врегулювати5) оселятися, улаштовуватися6) заселяти; колонізувати7) влаштовувати, садовити, укладати8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)9) осідати, опускатися10) відстоюватися; давати осад11) дати відстоятися; очистити від каламуті13) надівати, просувати, всувати14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися15) розвіювати (сумніви тощо)16) сідати (про птахів тощо)17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)19) установлюватися (про погоду)20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)21) улягатися (про хвилювання)settle down — а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); є) тонути (про корабель)
settle in — а) переїхати, переселитися в нову квартиру; улаштуватися на новому місці; б) допомогти (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище
to settle smb. — а) здихатися когось; б) заткнути комусь пельку; в) прикінчити когось
to settle down for life — завести сім'ю, одружитися
to settle old scores — помститися, звести старі рахунки
* * *I [`setl] n2) помістII ['setl] v1) вирішувати, приймати рішення2) домовлятися, визначатиto settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати
3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися7) надягати; всовувати; поміщати8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)10) сідати (про птахів, комах)11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)15) ущухати (про бурю; settle down)16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь -
19 vow
1. n1) обітниця; клятва; урочиста обіцянка; зарікання, зарокto make a vow — дати клятву, поклястися, заприсягтися; заректися
2) чернеча обітниця3) благання, молитва4) мрія, пристрасне бажання5) жертвування2. v1) давати обітницю (клятву); клястися, присягатися; урочисто обіцяти2) урочисто обіцяти3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати4) проголошувати; урочисто заявлятиto vow and declare — урочисто обіцяти; урочисто проголосити
* * *I [vau] n.1) обітниця; клятва; зарік, урочиста обіцянка; lovers’ vows клятви в вірності ( закоханих); the marriage vow щлюбна обітниця; to break [to hold, to keep] a vow порушувати [дотримати] обітницю /клятву/; to make a vow дати обітницю /клятву, зарік/; to exchange vows поклястися один одному в вірності; to be under а vow /to be bound by a vow/ to do smth. поклястися зробити щось; the vow of chastity обітниця безшлюбності; to take the vows постригтися в ченці, стати ченцем2) мольба, молитва; мрія, палке бажання желаниеII [vau] v.1) давати обітницю, клятву, зарік; клястися, урочисто обіцяти; to vow celibacy дати обітницю безшлюбності; to vow vengeance against smb. поклястися помститися комусь; урочисто обіцяти; the king vowed an abbey to God for the victory король дав богу обітницю побудувати абатство в випадку перемоги2) (to) присвячувати (комусь, ч.омусь): обрікати; to vow oneself to a life of self-sacrifice присвятити себе служінню іншим3) проголошувати, урочисто заявляти; she vowed that she was delighted вона заявила, що дуже рада; to vow and protest завірити клятвою; = клястися усіма святими; to vow and declare урочисто обіцяти; дати урочисту обіцянку; урочисто проголосити -
20 wreak
1. nпомста, відомщення; відплата2. v2) мститися, помститися (за когось)* * *I [riːk] n; іст.помста, розплатаII [riːk] v1) виливати ( гнів); давати вихід, волю ( злому почуттю)to wreak vengeance [punishment]on /upon/ smb — накликати на кого-н. помсту [покарання]
2) icт. мститися (за кого-н.)
См. также в других словарях:
помститися — див. помщатися … Український тлумачний словник
помститися — [помсти/тиес а] поумшчу/с а, сти/с :а, сти/ц :а, с т а/ц :а; нак. сти/с а, поумс т і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
помститися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
електра — и, ж. У давньогрецькій міфології – дочка Агамемнона й Клітемнестри, що врятувала свого брата Ореста й допомогла йому помститися вбивцям їхнього батька … Український тлумачний словник
заплатити — ачу/, а/тиш, док. 1) перех. і неперех. Віддати плату за що небудь. 2) неперех., чим, перен. Зазнати чогось тяжкого, неприємного, трагічного, що є наслідком своїх або чиїх небудь дій. || Зазнати покарання, розплати за свої вчинки, за заподіяне… … Український тлумачний словник
кровний — а, е. 1) Який має спільних предків; рідний за кров ю. || Який ґрунтується на походженні від спільних предків. Кровна спорідненість. 2) перен. Який ґрунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний. Кровна дружба. 3)… … Український тлумачний словник
пімститися — мщу/ся, мсти/шся, док., заст. Помститися … Український тлумачний словник
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
поквитатися — а/юся, а/єшся і рідко поквитува/тися, у/юся, у/єшся, док., розм. 1) Повністю взаємно розрахуватися з ким небудь. 2) перен. Зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки; помститися за зло, образу і т. ін. || Звести рахунки з ким небудь,… … Український тлумачний словник
помстити — мщу/, мсти/ш, док., рідко. Те саме, що помститися … Український тлумачний словник
порахуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким небудь, повністю сплатити один одному все належне; розрахуватися. 2) з ким, перен., розм. Помститися за що небудь; поквитатися. 3) з чим, також із… … Український тлумачний словник
