помещение

1) зи[і]мівля (-влі) (и ср. р.); см. Зимование. [Учора пароход став на зимівлю (Кониськ.). Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю» (Рудч.)]:

2) (поздняя дыня) зимівка;

3) зимове яблуко, зимниця (Греб.).

* * *

1) зимі́вля; ( зимование) зимува́ння

2) ( помещение) зимо́вище, зимо́висько; диал. зима́рка

3) (деревья, дающие поздние плоды, их плоды) зимни́ця

1) (зимовка) зимівля;

2) (жильё) зимовище, зимовисько; см. Зимовник 1.

* * *

1) зимо́вище; (помещение диал.) зима́рка

2) ( зимовка) зимі́вля; ( зимование) зимува́ння

гиндик; соб. гиндики (-ків), гиндичня (-ні). Помещение для -ков - гиндичня (-ні).

* * *

1) (прил.) чатовий, вартовий. -ная служба - вартова, чатова служба или просто варта. -ное помещение - см. Караулка. -ный пост - чати, стійка;

2) (сущ.) вартовий (-вого), чатовий (-вого), вартівник, чатівник (-ка), вартовик, чатовик (-ка), варто[і]вничий (- чого), (часовой) стійчик, вартовий (-вого). [Кордонні вартові (Л. Укр.)].

* * *

1) прил. вартови́й, сторожови́й, карау́льний, чатови́й

2) в знач. сущ. вартови́й, -о́го, карау́льний, -ого, чатови́й, вартівни́к, -а

1) ( повариха) кухова́рка, куха́рка

2) ( помещение) кашова́рня; кухова́рня

1) ( помещение) кип'яти́лка

2) ( кипятильник) кип'яти́льник, кип'яти́ло

1) (машина) фарботерниця;

2) (мастерица) фарботерниця;

3) (помещение) фарботерня.

* * *

1) (птичник) курник (-ка). [То зазирне в курник (Гул.-Арт.)];

2) (клетка) куча, коєць (р. койця);

3) (торговец курами) курятник, кучар (-ря), (презр.) куролапник;

4) (курокрад) курокрад, куролап, курохват;

5) бот. Galeopsis L. - жабрій (-брію), жабник (-ку).

* * *

1) ( помещение для кур) ку́рник, -а

2) ( торговец курами) диал. куря́тник

3) (животное, поедающее кур) куря́тник

1) (помещение), кухня, пекарня, куховарня. [У кухні неначе пекло яке палало (Сторож.)];

2) (стол) їжа, куховарство, кухня. -ня хорошая, вкусная, вегетарианская, постная, скоромная, мясная, тонкая, французская - їжа добра, смачна, вегетаріянська, пісна, скоромна (скором (-му), скоромина), м'ясна їжа, м'ясиво, делікатна їжа, французька їжа (кухня). Латинская -ня - латинське куховарство;

3) (переносная печка) переносна пічка. -ня керосиновая - гасова пічка;

4) (перевозная кухня) перевізна кухня. Походная -ня - похідна кухня.

* * *

1) (вожатый медведя) ведмедник;

2) (охотник) ведмедник, мисливець (-вця) на ведмедів.

* * *

1) ведмежа́тник, -а ведме́дник

2) ( помещение для медведей) ведмежа́тник, -у

1) (действие) миття (-ття); (стирка) прання (-ння), (реже) праття (-ття); срв. Мытьё;

2) праля, прачка; срв. Прачка;

3) водомий (-мия), водорий (-рия); срв. Водомоина;

4) (место и устройство на воде для мытья белья и т. п.) прало, пратва;

5) (помещение для - ки) мийня;

6) (моечная машина) мийниця, мийна машина.

* * *

1) ( действие) миття́; ( стирка белья) прання́, праття́

2) ( приспособление) ми́йка, ми́йниця

наполнить

1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;

2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -

1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];

2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -

1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;

2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].

* * *

несов.; сов. - нап`олнить

напо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти

обогреть о[у]грівати, о[у]гріти, перегрівати, перегріти кого, що чим, (о мног.) поо(б)грівати, повгрівати. [Теплота огріла тіло (Франко). Були-б померли, коли-б не перегріла нас добра людина (Грінч.)]. Обогретый - огрітий.

* * *

несов.; сов. - обогр`еть

кошара. -ня в степи: помещение для овец и для находящихся при них пастухов - чабарня.

* * *

освободить

1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;

2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.

* * *

несов.; сов. - освобод`ить

1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати

2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити

3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з

1) чаще палаты (дворец) - палати, палац (-цу), (реже) хороми;

2) (учреждение) палата. Казённая -та - скарбова (фінансова) палата. Судебная -та - судова палата. -та депутатов - палата послів. -та господ - палата панів. Верхняя, нижняя -та - вища, нижча палата. Оружейная -та - збройовня, збройниця;

3) (помещение в больнице и т. п.) палата, заля, покій (-кою). [Покій для божевільних]. Ума -та - розуму сила. У него ума -та - у його розуму сила, (опис.) у його розуму на трьох стане, йому в голову немов два клало, а третій топтав.

* * *

1) пала́ты (мн.: большое богатое здание) пала́ти; хоро́ми; ( дворец) пала́ц, -у

2) ( роскошная комната) пала́та, хоро́мина

3) ( комната в больнице) пала́та, покі́й, -ко́ю

1) ( высшее законодательное учреждение) пала́та

2) ( представительное учреждение в некоторых странах) пала́та

3) ( название некоторых государственных учреждений) пала́та

1) (общественная в городе, в деревне) майдан, плац (зап. пляц). [Постояла серед Софійського майдану (Неч.-Лев.). Досі пам'ятаю, як бачу, ту улицю широку і той плац великий (М. Вовч.). По самій середині містечка чотирогранястий плац, де ярмарок стає (Свидн.)]. -щадь торговая - місто, торговиця, торг. [Сей пляц зветься торговиця і ділиться на кінську торговицю і на волову торговицю (Свидн.)]; 2 (плоскость, ровное место) площа, площина. [Земля здається рівною площиною (Ном.)]. -щадь, ограниченная окружностью - коло, круг, круговина. [Просторе коло перед ґанком цілком заросло бузком та шипшиною (Ор. Лев.)];

3) геом. - площа. [Площа трикутника]. -щадь посевная - площа засівна. -щадь засеянной земли - площа засіяної землі.

* * *

1) (в городе, селе) майда́н, -у, пло́ща; диал. плац, -у

2) (плоскость, ровное место) пло́ща, площина́

3) (пространство; помещение) пло́ща

4) мат. пло́ща

1) (птицелов, продавец, любитель, уходчик за птицей) пташник, птичар (-ря), (уходчик за домашней птицей) дробинник;

2) (птичий двор) пташник, птичня, пташня; (для кур) курник, курятник;

3) (клетка, садок) куча, коєць (р. койця), пташарня.

* * *

1) ( помещение для домашней птицы) пташни́к, -а и пта́шник, -а, пта́шня, пти́чня

2) (работник, ухаживающий за домашней птицей) пташни́к, птахівни́к, -а