-
61 (-)ка
(-)качастица разг1. (при повел, накл.) λοιπόν, ἔλα:спо́й-ка ἔλα τραγούδησε· ну́-ка, покажи́ δείξε μας λοιπόν брось-ка все это παράτησε τά αὐτά· скажи́-ка мне πές μου λοιπόν2. (при будущем времени) γιά νά, γιά στάσου νά:напишу́-ка я ему́ письмо γιά (στάσου) νά τοῦ γράψω ίνα γράμμα -
62 -ка
частица разг.1) (при повел. накл.) vamos, a ver, pues; un poco; в ряде случаев не перев.ступа́й-ка отсю́да! — ¡vamos, fuera de aquí!
скажи́-ка мне — dime
покажи́-ка, что у тебя́ — a ver lo que tienes (lo que dices)
2) (при формах 1 ед. ч. буд. вр.) siзайду́-ка я к нему́ — (y si) voy a verle, iré a verle
* * *prepos.colloq. (ïðè ïîâåë. ñàêë.) vamos, (ïðè ôîðìàõ 1 åä. ÷. áóä. âð.) si, a ver, pues, un poco -
63 тус
1. 1) сторона; направление; уҥа тус правая сторона; хаҥас туе левая сторона; барар туспун ыйан кулу покажи направление, в котором мне следует ехать; 2) перен. разг. долг, обязанность; дело; эн бэйэҥ тускун толоруохтааххын ты должен выполнить свой долг; мин туһум - туспа а) моё дело-.сторона; б) моё положение другое; я - другое дело; 2. в знач. частицы усил.: тус бэйэм лично я; тус арҕаа прямо на запад; 3. в роли служебного имени: туһугар а) ради; за; уопсай дьыала туһугар кыһаллар он старается ради общего дела; мин туспар кыпаллыма ты за меня не беспокойся; б) против, напротив; трибуна туһугар напротив трибуны; туһунан о, об; про; герой туһунан баллада баллада о герое; туһуттан из-за, ради; ол туһуттан манна кэллим из-за этого я пришёл сюда. -
64 көргөз-
понуд. от көр- IIIпоказывать;көзү жокко көргөзсо да, билбейт погов. слепому, хоть и покажешь, не узнает;ала келгин өзүмө, көргөзө көргүн көзүмө фольк. принеси мне, покажи глазам моим;көчүп алып тең жогол, көргөзбөгүн караңды! фольк. откочевавши, немедленно сгинь, не показывай (даже) признака своего. -
65 sýna
v. слаб. -ia-, praet. sýnda, pp. sýndr1) показыватьsýn mér sverð þitt, þat er þú hefir — покажи мне свой меч, которым ты владеешь, Sturlg. 10
2) проявлять, обнаруживать (чувства и т. п.)* * *гл. сл. - ia- показывать; sýnask понравиться, захотеться; чудитьсяш. syna, д., нор. syne; от sýn -
66 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
67 megmutat
I1. показывать/показать; (rámutat) указывать/указать;\megmutatta nekem a festményét — он показал мне свою картину; \megmutatja a térképen Moszkvát — показать Москву на карте; \megmutatja a nyelvét (az orvosnak) — показать язык (врачу); \megmutatja az utat — указывать/указать v. показывать/показать дорогу; \megmutatom önnek az utat — я покажу вам дорогу; \megmutatja a legjobb módszert — указывать лучший метод;mutasd meg, melyik volt! — покажи, который был!;
2.\megmutatja igazi valóját — показать своё настойщее лицо;(feltár) — раскрывать/раскрыть; (átv. is) \megmutatja a kártyáit раскрывать/раскрыть свой карты;
3. átv. (bemutat, bebizonyít) показывать/показать, демонстрировать/продемонстрировать;\megmutatja erejét — показать v. проявлять силу; átv. дать себя знать;
4.átv.
majd én \megmutatom neki — я ему покажу!;majd \megmutatom, kivel van dolga! дам я ему себя знать!IIaz oryos azt mondta, mutassam meg magam jövő héten — врач сказал, чтобы я зашёл и показал себя на следующей неделе\megmutatja magát — показывать/показать себя;
-
68 open
1. Ithe door (the window, etc.) opened дверь и т.д. отворилась /распахнулась/; the door (the window, the drawer, etc.) won't open дверь и т.д. не открывается; when do the shops open? когда открываются магазины?; the ranks opened ряды расступились2. IIopen at some time open early (late, tomorrow, tonight, etc.) открываться рано и т.д.; the office opens every day контора работает ежедневно; when does the school open again? когда возобновятся занятия?; open somewhere all doors (windows, lids, etc.) open outward (inward) все двери и т.д. открываются наружу (вовнутрь); the flowers (the buds) opened everywhere повсюду распустились цветы (почки); open in some manner open immediately (quickly, slowly, easily, etc.) немедленно и т.д. открываться; the shooting season opened unfavourably охотничий сезон начался неудачно3. IIIopen smth.1) open the door (the window, a box, a gate, the book, an umbrella, etc.) открывать дверь и т.д.; open a bottle (a letter, the mail, etc.) открывать /вскрывать/ бутылку и т.д.; shall we open another bottle? откроем /откупорим/ еще бутылку?; open one's eyes (one's mouth, one's lips, smb.'s hand, etc.) открывать /раскрывать, разжимать/ глаза и т.д.; open your hand and show me what you have in it разожми кулак и покажи, что там у тебя; open a newspaper (a folding map, a parcel, etc.) развертывать /раскрывать, раскладывать/ газету и т.д.; open one's shoulders развернуть /распрямить/ плечи; open an abscess вскрыть нарыв; open the mind расширить кругозор2) open a meeting (a dance, a ball, a debate, a conversation, negotiations, Parliament, an exhibition, etc.) открывать /начинать/ собрание и т.д.; open a correspondence начинать /заводить/ переписку; open a fire открывать огонь; open an attack начинать наступление3) open a new store (a small shoe shop, a new branch, a library, a mine, a well, a quarry, a shaft, a railway line, etc.) открывать новый магазин и т.д.; he is going to open a small office он собирается открыть небольшую контору; open an account открывать счет (в банке); this man officially opened the dock верфь была официально открыта этим человеком4. IVopen smth. at some time I have not opened my mouth all day я за весь день и рта не раскрыл; he hasn't opened the letters yet он еще не вскрывал письма; the exhibition will be formally opened tomorrow выставка официально откроется завтра; what time do you open shop? сон, когда /в какое время, в котором часу/ вы начинаете работать (открываете контору и т.п.)?; open smth. in some manner open the door softly (the window quickly, a drawer easily, the gate wide, etc.) тихо отворить дверь и т.д.; open one's eyes wide широко раскрывать глаза (от удивления), сделать большие глаза; open one's mouth wide разинуть рот (от удивления)5. XIbe opened the flowers (the buds) are opened цветы (печки) распустились; be opened in some manner I'd like some roses that are not too far opened дайте мне несколько не слишком распустившихся роз; be opened for /to/ smth., smb. the railway (the subway, etc.) was opened for /to/ traffic железную дорогу и т.д. открыли [для движения]; the hospital is opened for the reception of patients больница готова принять больных; the place is opened to tourists сюда пускают туристов; the room is not opened to public inspection в эту комнату нет доступа /закрыт доступ/ для широкой публики; the hotel restaurants are opened to non-residents рестораны гостиниц обслуживают посторонних /не проживающих там/; be opened between (through, from... to) smth. a communication will be opened between the two places между этими двумя пунктами будет установлена связь; а new road was opened through the mountains в горах проложили новую дорогу; а bus line was opened from the city to the coast от города до взморья пустили автобус; be opened by smb. the new hospital was opened by the mayor новую больницу открыл мэр города6. XVI1) open on (in, at) some time open on the 1st (in January, at 12, etc.) открываться первого [числа] и т.д.; the shops do not open on Sundays магазины по воскресеньям закрыты /не работают/; the school opens at 8 занятия в школе начинаются в восемь [часов]; open from smth. open from within (from without) открываться изнутри (снаружи); open in smth. flowers (buds) open in the sun цветы (почки) распускаются на солнце2) open with smth. open with a quotation (with a short chapter, with this phrase, with a terrible murder, with a brawl, etc.) начинаться цитатой /с цитаты/ и т.д.; he opened with a remark about the weather он начал с замечания о погоде; the magazine opens with a drawing журнал открывается рисунком3) open into (on, upon, onto, to) smth. open into a smaller room (into a bedroom, into the passage, into the dining-room, into the High Street, etc.) вести /выходить/ в меньшую комнату и т.д.; the two rooms open into one another это две смежные комнаты, между этими комнатами есть дверь; the bedroom opens into a passage из спальни есть дверь в коридор; the lane opens into the main road переулок ведет /выходит/ на главную улицу; open on the garden (onto the entrance hall, on the street, upon the lawn, to the sea, etc.) выходить в сад и т.д.; what do the windows open onto? куда выходят окна?; the window opens to the west окно выходит на запад; open before /below/ smb., smth. a beautiful view (a view of the sea, etc.) opened before me (below me to the northward, before my eyes, etc.) передо мной и т.д. открылся чудесный вид и т.д.; the earth opened before her земля перед ней разверзлась; а new prospect (a great career, etc.) is opening before him перед ним открываются новые перспективы и т.д.7. XXI11) open smth. to smb., smth. open the door (the gate, the window, etc.) to smb. открывать кому-л. дверь и т.д.; open one's mind to smb. делиться с кем-л. своими мыслями; open one's heart to smb. открыть кому-л. /перед кем-л./ душу; open one's designs to smb. раскрывать кому-л. свои планы, поведать кому-л. о своих планах; open Japan to the world открыть миру Японию; open smb.'s eyes to smth. открыть кому-л. глаза на что-л.; open smth. by force open the door (the window, the gate, etc.) by force открывать дверь и т.д. силой; open smth. at some place open the book at openpage 25 открывать книгу на двадцать пятой странице2) open smth. on /at, in/ smth., smb. open fire on /at/ smth., smb. открывать огонь по чему-л., кому-л.; open an account at a bank открывать счет в банке; open an account in smb.'s name открывать счет на чье-л. имя3) open smth. through smth. open a path (a new road, etc.) through the woods (through a maze, through the fields, etc.) проложить тропинку и т.д. через лес и т.д.; open smth. between smth. open direct telegraphic communication between these countries (steam navigation between the continents, etc.) установить прямую телеграфную связь между этими странами и т.д.; open smth. for /to/ smth. open a new bridge (the canal, the road, etc.) for /to/ traffic открыть для движения новый мост и т.д.; open smth. to (for) smb. open a park to the public открыть парк для широкой публики; open new prospects for smb. открывать новые перспективы перед кем-л. -
69 se goupiller
1. pop.:ça se \se goupillere très mal — де́ло совсе́м не кле́ится fam.; ça s'est mal \se goupilleré — не вы́горело де́льцеmontre-moi comment ça se \se goupillere — покажи́ мне, как э́то де́лается neutre;
2. techn. укрепля́ться/укрепи́ться <соединя́ться/соедини́ться> штифто́м -
70 selten
1. adjре́дкийein séltener Gast — ре́дкий гость
ein séltener Fall — ре́дкий слу́чай
das sind séltene Bäume / Blúmen / Tíere / Vögel — э́то ре́дкие дере́вья / цветы́ / живо́тные / пти́цы
er ist ein séltener Mensch — он ре́дкий челове́к
ein séltenes Buch — ре́дкая кни́га
díeses Glas ist ein séltenes áltes Stück — э́та рю́мка - ре́дкий стари́нный экземпля́р
lass mich díeses séltene Ding séhen — покажи́ мне э́ту ре́дкую вещь [вещи́цу]
2. adver besáß víele séltene Bücher / Dinge — у него́ бы́ло мно́го ре́дких книг / вещи́ц
ре́дкоwáhre Fréunde sind sélten — настоя́щие друзья́ встреча́ются ре́дко
er kommt léider nur sélten zu uns — к сожале́нию, то́лько и́зредка прихо́дит к нам
wir séhen ihn sélten — мы ре́дко ви́дим его́
solch ein Mensch begégnet éinem sélten — ре́дко мо́жно встре́тить тако́го челове́ка
jetzt hábe ich sélten Zeit fürs Theáter / für ein interessántes Buch — тепе́рь у меня́ (остаётся) ма́ло вре́мени на теа́тр / на интере́сную кни́гу
nicht sélten — нере́дко
er ist nicht sélten tráurig — он нере́дко печа́лен
Deutsch-Russische Wörterbuch der aktiven Wortschatz > selten
-
71 показывать
несов.; сов. показа́ть1) zéigen (h), демонстрировать тж. vór|führen (h) что л. A, кому л. Dпока́зывать дру́гу письмо́, свою́ колле́кцию — dem Freund éinen Brief, séine Sámmlung zéigen
пока́зывать тури́стам го́род — den Tourísten [tu-] die Stadt zéigen
пока́зывать сла́йды, фо́кусы — Dias, Záuberkunststücke vórführen [zéigen]
пока́зывать кому́ л. доро́гу — jmdm. den Weg zéigen
Сего́дня по телеви́зору пока́зывают но́вый фильм. — Héute wird im Férnsehen ein néuer Film gezéigt.
Он не хоте́л пока́зывать своего́ волне́ния. — Er wóllte séine Áufregung nicht zéigen.
Он показа́л на соревнова́ниях отли́чные результа́ты. — Er zéigte in den Wéttkämpfen áusgezeichnete Léistungen.
Покажи́ (мне), что ты купи́л, как ты э́то де́лаешь. — Zéige (mir), was du gekáuft hast, wie du das machst.
пока́зывать руко́й, па́льцем на что л. — mit der Hand, mit dem Fínger auf etw. zéigen
3) тк. несов. о часах, термометре и др. zéigen ↑Часы́ пока́зывали по́лночь, полови́ну деся́того. — Die Uhr zéigte Mítternacht, halb zehn.
Термо́метр пока́зывал де́сять гра́дусов моро́за. — Das Termométer zéigte zehn Grad Kälte.
пока́зывать кому́ л. приме́р — jmdm. ein Béispiel gében
Ты до́лжен показа́ть бра́ту приме́р. — Du sollst déinem Brúder ein Béispiel gében.
пока́зывать кого́ л. врачу́ — jmdn. éinem Arzt vórstellen
Вам ну́жно показа́ть сы́на врачу́. — Sie müssen Íhren Júngen éinem Arzt vórstellen.
-
72 bum
I n sl1) esp BrE2) AmEThey are respectable customers, no bums — Это уважаемые посетители, не какие-нибудь ханыги
You had better get your finances in order unless you want to become a bum — Тебе лучше привести свои финансы в порядок, если не хочешь оказаться на улице
There is a bunch of bums on the corner just doing nothing — Там на углу ошивается целая компания бездельников
3) AmEIf you haven't got the money, they call you a bum — Если у тебя нет денег, значит, ты неудачник, не умеющий жить
4) AmE5) AmE6) AmE7) AmETennis bums were gathering in the town in anticipation of the forthcoming event — Поклонники теннисного спорта собирались в городе в ожидании предстоящей встречи
8) AmEII vi sl1)He bummed for a couple of years, then got a job — Он ханыжничал пару лет, а потом устроился на работу
2)III vt slHe was probably bumming his way home — Он, по всей видимости, ехал домой на попутных
IV adj slHe thought of bumming the price of a pack of cigarettes off someone — Ему пришла в голову мысль сшибить у кого-нибудь денег на пачку сигарет
1)The screw has a bum head and won't turn — Головка у винта испорчена, поэтому он не откручивается
2)I told a bum story first — Сначала я наплел, что ближе к носу
But the charge that sends Frankie away was a bum one — Они упрятали Фрэнка за решетку по ложному обвинению
3)Show me your bum knee — Покажи, какое колено у тебя болит
-
73 do one's stuff
expr infmlGo on, do your stuff — Давай делай свое дело
Come on, do your stuff — Покажи, на что ты способен
Some day a war might come again and I would have to leave and do my stuff — А если бы началась война, то мне пришлось бы выполнять свой долг
The new dictionary of modern spoken language > do one's stuff
-
74 in
I n infml1)When he is one of the ins he's liable to put an end to this sort of thing — Когда его изберут, то он покончит с этим делом
Now that he's an in, there's going to be some changes — Раз он стал начальником, то жди перемен
2) AmESorry, I don't have an in but I know someone who does — Извини, у меня блата нет, но я знаю одного человека, у которого он есть
3) AmEII adj1) infml2) infmlIf it's in or something, I'm sure they won't spread it around — Если это для служебного пользования, то вряд ли они станут болтать об этом
3) infml4) AmE slBy the end of the performance I was in — К концу представления я уже понял, что добился успеха у публики
Why, you're in, fellow! — Ты ведь стал популярным, парень
5) AmE slCome along now, you're in — А ну пошли, ты арестован
6) AmE sl -
75 stuff
I n1) infml2) infml3) infml4) infmlShow him what kind of stuff you are made of — Покажи ему, на что ты способен
5) infml6) AmE slWhen he came out of jail he seemed to be off the stuff — Когда он вышел из тюрьмы, он, казалось, завязал с наркотиками
7) AmE vulg slII vi BrE infml III vtWe'll go to Irene's. Classiest stuff, girls all sizes, all colors — Мы пойдем к Ирен. У нее девочки что надо, на любой вкус
1) infml2) taboo sl esp BrEIf he was stuffing this dumb bunny all this time, there was going to be trouble — Если он все это время трахал ту дурочку, то скандала не избежать
-
76 на карачках
прост.on one's hands and knees; on all fours- Да покажи я тебе три целковых, вынь теперь из кармана, так ты на Васильевский за ними доползёшь на карачках, - вот ты каков! (Ф. Достоевский, Идиот) — 'Why, if I only took a three-rubie note out of my pocket and just showed it to you, you'd crawl on your hands and knees to the other end of town for it - that's the kind of fellow you are!'
- Мне вот дедушка Харитон, когда я ещё мальчонком был, всегда сказывал: "Степашка, вырастешь - главное дело, на карачках не ползай. Упал где, на ноги ментом вскакивай, а на карачках не ползи. Люди, как гуси, заклюют, коль на карачках". (Ф. Панфёров, Бруски) — 'Grandfather Khariton used to say to me when I was a boy: 'Stepashka, when you grow up, the chief thing is not to crawl about on all fours. If you fall down, jump up again quick, never crawl. When you're down on your knees, people peck at you like geese.
-
77 mir
1) pron pers D от ichZéíg mir bítte. — Покажи мне, пожалуйста.
mir nichts, dir nichts — разг ни то, ни сё
2) pron refl DIch pútze mir die Zähne. — Я чищу зубы.
-
78 Schwelle
Schwelle f =, -n поро́гdie Schwelle j-s Hauses betreten переступи́ть поро́г чьего́-л. до́маich werde eure Schwelle nicht mehr betreten к вам я бо́льше и на поро́г не ступлю́, ноги́ мое́й у вас в до́ме бо́льше не бу́дет, бо́льше я к вам ни ного́йer soll meine Schwelle nicht überschreiten чтоб его́ ноги́ у меня́ ни бы́ло!er soll mir nur wieder über die Schwelle kommen! приди́ он то́лько [покажи́сь он мне то́лько на глаза́] (уж я с ним разде́лаюсь)!j-n von der Schwelle weisen вы́гнать кого́-л из до́муSchwelle f =, -n перен. поро́г; преде́лdie Schwelle des Bewußtseins психол. поро́г созна́нияan der Schwelle des zwanzigsten Jahrhunderts на поро́ге [в преддве́рии] двадца́того ве́каer steht an aer Schwelle des Todes он на краю́ сме́рти [одно́й ного́й в моги́ле]Schwelle f =, -n стр. поро́гSchwelle f =, -n стр. подба́лка; лё́женьSchwelle f =, -n ж.-д. шпа́ла; getränkte Schwelle пропи́танная шпа́лаSchwelle f =, -n гидр. поро́г -
79 nulla
pron. indef.1."Si è fatto male?" "nulla di serio!" — - Вы ушиблись? - Ничего серьёзного!
2) (qualcosa) что-нибудьhai nulla in contrario? — ты не против? (ты ничего не имеешь против?, ты не возражаешь?)
3) (nonnulla)ride di nulla — она смешлива (ей палец покажи, и она уже смеётся)
2.•◆
nulla di nulla (meno che nulla) — ровным счётом ничего (ничегошеньки)non per nulla — недаром (avv.) (не случайно)
cosa da nulla — пустяк (m.; мелочь f.)
le trattative si sono chiuse con un nulla di fatto — переговоры ни к чему не приели (кончились ничем)
Mario è scomparso nel nulla — Марио куда-то исчез (запропастился, как сквозь землю провалился)
3.•chi troppo vuole nulla stringe — за двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь
-
80 tirare
1. v.t.1) (tendere) тянуть, натягивать2) (trascinare) тащить; (trainare) буксировать, везти3) (togliere) вынимать, извлекать, вытаскивать; доставать, выдвигать; (togliere bruscamente) выхватывать4) (stampare) печататьè un giornale che tira duecentomila copie — тираж газеты двести тысяч (эта газета выходит двухсоттитысячным тиражом)
5) (tracciare) проводить6) (gettare) бросать, кидать, швырятьtirare un sasso — кинуть камень (камнем) в + acc.
7) (sparare) стрелять в + acc.2. v.i.1)3) (spirare)oggi tira un vento micidiale — сегодня страшный ветер (ветер сбивает с ног, очень ветрено)
4) (stringere)3. tirarsi v.t.4.•◆
tirare calci — a) пинатьgli tirò un calcio — он дал ему пинка; b) брыкаться
tirare pugni — драться (дубасить кулаками + acc.)
tirare le conclusioni (le somme) — подводить итоги (gerg. подбивать бабки)
tirò fuori una vecchia storia ormai dimenticata — он припомнил старую, давно забытую историю
è uno che tira dritto per la sua strada — он человек целеустремлённый (он идёт напролом к своей цели)
ottenuto il pareggio, la squadra tirò i remi in barca — добившись ничьей, команда размагнитилась
con l'aria che tira preferisco andarmene — я считаю: отойди от зла, сотворишь благо!
tira a campare — a) он кое-как перебивается; b) он не перетруждается (не переутомляется)
"Come va?" "Si tira avanti!" — - Как жизнь? - Помаленьку!
vorrei sapere chi tira i fili della situazione! — хотелось бы знать, кто за всем этим стоит!
tirare il fiato — a) (fare una pausa) перевести дыхание (сделать перерыв, отдохнуть); b) (provare sollievo) вздохнуть с облегчением
l'imputato tirò in ballo persone insospettabili — подсудимый назвал имена (gerg. заложил) людей совершенно непричастных
non tirare in ballo tua sorella, adesso! — свою сестру оставь в покое, пожалуйста! (твоя сестра тут не при чём!)
non si capisce perché tirò in ballo quella vecchia storia — непонятно, зачем он приплёл эту старую историю!
tirare per le lunghe — откладывать (тянуть, затягивать, волынить)
tirare l'acqua al proprio mulino — лить воду на свою мельницу (печься только о собственной выгоде; gerg. тянуть одеяло на себя)
tirare la carretta — вкалывать (gerg. ишачить, горбатиться)
tirare la cinghia — (fig.) подтянуть пояс (приготовиться к лишениям)
tirare le cuoia — протянуть ноги (отдать концы, сыграть в ящик, дать дуба, откинуть копыта, испустить дух, приказать долго жить)
non tirare troppo la corda con lui! — ты с ним полегче! (помягче!; не перебарщивай!, не доводи дело до крайности!)
quella di tirare le orecchie a chi compie gli anni è un'abitudine italiana — есть такая итальянская привычка - таскать за уши именинника
le tirò le orecchie perché non aveva mantenuto la parola — он пожурил её (попенял ей) за то, что она не сдержала слова
ha tirato su i tre figli da sola — она одна подняла (вырастила, воспитала) троих детей
quando mi chiedono una mano non so tirarmi indietro — когда меня просят помочь, я не могу отказать
una parola tira l'altra, abbiamo fatto l'una di notte — мы заговорились и не заметили, как досидели до часу ночи
См. также в других словарях:
Покажи мне любовь (фильм) — Покажи мне любовь Fucking Åmål Жанр драма … Википедия
Покажи мне любовь — Fucking Åmål Жанр … Википедия
Всё обо мне — All Over Me Жанр … Википедия
Пс.85:17 — Покажи на мне знамение во благо, да видят ненавидящие меня и устыдятся, потому что Ты, Господи, помог мне и утешил меня … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
Псалтирь 85:17 — Покажи на мне знамение во благо, да видят ненавидящие меня и устыдятся, потому что Ты, Господи, помог мне и утешил меня … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
ПОКАЗЫВАТЬ — ПОКАЗЫВАТЬ, показать что, кому, казать, выказывать, пред (об)являть, представлять виду, глазу, взору; дать увидеть что, дозволить рассмотреть; | обнаруживать или изъявлять, выражать чувства, мысли. Покажи ка мне работу свою! Тут показывают… … Толковый словарь Даля
Миссури (штат) — У этого термина существуют и другие значения, см. Миссури. Миссури … Википедия
Зайцев, Никита Владимирович — В Википедии есть статьи о других людях с именем Зайцев, Никита. Никита Зайцев … Википедия
Абдуллах ибн Масуд — (араб. عبدالله بن مسعود) (ум. в 653 году н. э. 32 год после Хиджры). Абдулла ибн Масъуд Тот, кому доставляет удовольствие читать Коран таким образом, как он был ниспослан, пусть читает его так, как это делал ибн Умм Абд Мухаммад,… … Википедия
Список серий телесериала «Альф» — Ниже приведен список и описание эпизодов американского телевизионного сериала «Альф». Сериал выходил на экраны с 22 сентября 1986 года по 24 марта 1990 года и содержит 102 серии в 4 сезонах и один полнометражный фильм, рассказывающий о Альфе… … Википедия
Список эпизодов телесериала «Альф» — Ниже приведен список и описание эпизодов американского телевизионного сериала «Альф». Сериал выходил на экраны с 22 сентября 1986 года по 17 марта 1990 года и содержит 102 серии в 4 сезонах и один полнометражный фильм, рассказывающий о Альфе… … Википедия