подбавлять

подбавить додавати, додати, добавляти, добавити, придавати, придати, прибавляти, прибавити, підкидати, підкинути куди (в що) чого. [Треба трохи води придати. Підкинь у грубу ще дров]. -бавь щец - підсип борщу. -бавь пару - піддай пари. Подбавленный - доданий, добавлений, приданий и т. д. -ться - додаватися, добавлятися, придаватися, прибавлятися, підкидатися, бути доданим, добавленим и т. д.

* * *

несов.; сов. - подб`авить

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

см. подбавлять

припустить

1) кого к чему - припускати, припустити, (во множ.) поприпускати кого до чого; срв. Подпускать, -стить телёнка к корове - припустити теля до корови. -скать пиявки - припускати п'явки. -скать скот - спускати (парувати, спаровувати) худобу;

2) кого куда; чего во что - припускати, припустити кого куди; (подбавлять) придавати, придати, припускати, припустити, підливати, підлити, підсипати, підсипати чого в що. -стить краски в белила - придати фарби в білила;

3) (об одежде) напускати, напустити, припускати, припустити, попускати, попустити. Сукно ссядется, надо вершка два -стить - сукно збіжиться, треба вершків зо два напустити (припустити). -стить платье в рукавах - попустити вбрання в рукавах;

4) (охотн. собак) нагонити, нагнати, напускати, напустити, (лошадей) припускати, припустити. [Я і припустив коня вороного - міст мені вломився (Ант.-Драг.)];

5) (пуститься бегом) припустити, двигнути, припекти. [Як припустив бігти - утік (М. Вовч.). Вона як двигнула, то й на цей день не бачив (Житом.)]. Дождь -стил - дощ припустив, припіжив. [Дощику припусти та на наші капусти (Приказка)]. Припущенный -

1) припущений; спущений;

2) припущений, приданий, підлитий, підсипаний и т. д.;

3) напущений, попущений.

* * *

несов.; сов. - припуст`ить