поважна+персона

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. n

1) важна персона, поважна людина

2) такий-то, ім'ярек

3) нечистий, диявол

4) любий; люба

2. pron indef.

1) хтось, дехто

2) хто-небудь; хтось

* * *

1) часто ірон. поважна людина, поважна особа, "цяця"

2) ім'ярек, такий-то

3) дiaл. милий; мила

4) у сполученнях

1) хтось, дехто

2) хто-небудь

особа, персона. Коронованная -ба - вкоронована особа (голова). Важная -ба - поважна особа, велика персона, достойник, (иронически) важниця, маця, велике цабе, велика цяця. [Якесь велике цабе до волости приїздило]. Своею -бою - своєю особою (персоною), власною особою (персоною).

* * *

n ірон.

важна персона, «шишка»

* * *

1. n знев.

1) голландець

2) голландці

3) важна персона

2. adj

1) голландський

2) важний; бундючний

* * *

1) голландець; голландці

2) поважна особа

1. n

1) монгол

2) (т.) одноосібний (необмежений) правитель; важна персона; магнат

3) іст. могол, нащадок завойовників Індії

2. adj

1) монгольський

2) що стосується Великих Моголів

* * *

1) монгол; icт. могол; нащадок завойовників Індії

2) ( mogul) необмежений, одноособовий правитель; поважна особа; магнат

3) pl назва вищого сорту гральних карт

n ірон.

важна персона, велика цяця, велике цабе

* * *

1. n

1) горщик; казанок; каструля

2) кухоль; череп'яна банка

3) нічний горщик

4) квітковий горщик

5) вегетаційна посудина

6) мет. тигель

7) спорт., розм. кубок, приз

8) розм. випивка

9) розм. купа грошей

10) сума ставок (на перегонах тощо)

11) фаворит (на перегонах)

12) розм. важна персона (особа)

13) луза (більярда)

14) каска

15) ятір (для ловлі риби)

16) розм. марихуана

17) військ., розм. снаряд; димова шашка

18) розм. глибока яма; торфова яма

19) (скор. від pot-shot) постріл впритул

2. v

1) заготовляти про запас; консервувати

2) класти в горщик (казанок), варити в казанку

3) пересаджувати в горщик (рослини)

4) заганяти в лузу (кулю в більярді)

5) підстрелити на обід (дичину)

6) стріляти впритул

7) заволодівати; привласнювати

8) розм. перехитрити, обдурити

9) формувати і випалювати (гончарні вироби)

* * *

1) горщик; казанок; ( висока) каструля; банка; кухоль; нічний горщик; горщик для квітів; cпeц. вегетаційна судина; метал. тигель ( з графіту або вогнетривкої глини); бак; резервуар; спільний котел

2) вміст горщика, казанка, кухля

3) cпopт. приз, кубок ( срібний)

4) випивка

5) купа грошей

6) сума ставок ( на перегонах); фаворит ( на перегонах); кін ( у покері)

7) поважна особа ( big pot)

8) icт. каска

9) луза ( більярд)

10) плетена пастка (для лову риби, крабів)

11) cл. марихуана, гашиш

12) гeoл. купол

13) cкop. вiд potentiometer

14) вiйcьк. димова шашка; снаряд; cкop. від pot shot

15) пузо; черево

16) тex. дефлектор, зонт ( димаря)

17) як компонент складних слів (- pot)

1) консервувати; заготовляти про запас

2) класти в казанок або варити в казанку

3) висаджувати або пересаджувати ( рослини) у горщик; саджати на горщик ( дитину)

4) заганяти в лузу ( кулю в більярді)

5) підстрелити на обід ( дичину); стріляти дичину на землі або на воді, стріляти у відпочиваючу тварину; стріляти впритул

6) заволодівати; привласнювати

7) cл. перехитрити, ошукати

8) формувати е обпалювати ( глиняні вироби)

9) поміщати в закриту камеру; герметизувати

1) глибока яма

2) торф'яна яма

1) гарбуз

2) дурна, самовдоволена людина

3) амер., розм. важна персона

* * *

1) бoт. гарбуз пепо

2) дурна, самовдоволена людина

3) cл. поважна особа ( some pumpkins)

4) прост. місяць; сонце

1. n

1) якась посада, якесь становище

2) важна персона; цяця

2. adj

проклятий, чортів; сякий-такий

3. adv

1) приблизно; близько

2) кілька, небагато

3) досить, сильно, дуже

4. pron indef.

1) щось, дещо

2) що-небудь

3) якоюсь мірою; трохи; щось на зразок (когось, чогось)

* * *

1) яка-небудь посада, яке-небудь положення ( де-небудь)

2) поважна особа, "цяця"

3) ім'ярек

4) у гpaм.; знaч.; пpикм.; eвф. проклятий, бісів, такий-сякий

1) приблизно, біля

2) трохи, дещо

3) досить, сильно

1) щось, дещо

2) що-небудь

3) (of) якоюсь мірою, злегка, щось начебто

4) ( у сполученні з have або take) що-небудь їстівне або спиртне

5) щось подібне (до)

6) щось важливе; хтось важливий

1. n

1) підвищення, височина; пагорб, пагорок

2) підпухлість, здуття, набряк

3) опух, пухлина

4) хвилювання (на воді), брижі

5) хвиля; вал

6) наростання й послаблення (звуку)

7) розм. франт, чепурун; світська людина

8) важна персона, велике цабе

9) розм. майстер (у якійсь справі); молодець

10) наростання, збільшення

11) педаль органа

12) розбухання (деревини); випинання

2. adj

1) елегантний; шикарний; франтівський

2) відмінний; чудовий

v (past swelled; p.p. swollen)

1) надиматися, надуватися; набухати, набрякати; опухати

2) надувати, надимати; роздувати; утворювати пухлину

3) здійматися, підноситися, утворювати височину

4) підніматися (про воду)

5) піднімати (воду)

6) збільшуватися, зростати, посилюватися

7) збільшувати, посилювати

8) бути сповненим почуттів

9) сповнювати почуттями

10) бундючитися, чванитися

11) поет. переповнювати

12) наростати (про звук)

13) то посилюватися, то стихати (про звук)

* * *

1) підвищення, опуклість, височина; пагорб; пагорок

2) припухлість; здуття; пухлина

3) тк.; sing брижі, хвилювання; хвиля; вал; мop. накат вітрових хвиль

4) наростання е ослаблення ( звуку); мyз. знак, що означає наростання, ослаблення звуку; крещендо - димінуендо

5) франт; світська людина

6) поважна особа, велика цяця

7) майстер ( у якій-небудь справі); молодець

8) зростання, збільшення

9) мyз. педаль органа

10) гeoл. включення порід

11) розбухання ( деревини)

1) шикарний

2) cл. відмінний, чудовий

1) надуватися, роздуватися; набухати, розбухати; опухати (swell out, swell up); надувати, роздувати; утворювати припухлість, пухлину (swell out, swell up)

2) підніматися, здійматися; утворювати височину, підвищення

3) підніматися ( про воду); піднімати ( воду)

4) збільшуватися, наростати, підсилюватися; збільшувати, підсилювати (swell out, swell up)

5) бути переповненим почуттями; переповняти почуттями

6) величатися; заноситися

7) наростати ( про звук)

8) то підсилюватися, то згасати ( про звук)