-
1 платить
плачивать платити, сплачувати, сплатити кому за що. -ть наличными - платити готівкою. Платимый - сплачуваний. Плаченный - плачений.* * *плати́ти; ( уплачивать) спла́чувати -
2 доход
прибуток, дохід (р. доходу). [Хто більше прибутку має, той нехай і платить більше з кожного карбованця свого прибутку. Це зветься прогресивний податок від прибутку (Єфр.)]. Д. валовой - гуртовий прибуток, сирий дохід. Д. чистый - прибуток чистий. Д. годовой - прибуток річний. Д. косвенный - посередній прибуток.* * *дохі́д, -хо́ду; ( прибыль) прибу́ток, -тку -
3 карман
I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;3) техн. - ківш (р. ковша);4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).* * *1) кише́ня2) техн. карма́н -
4 квартирантка
квартирантка, кватирантка, пожилиця, пожиличка, пожильчиха, мешканка, помешканка, комірниця, сусіда. [Ми її взяли за пожильчиху: три карбованці на місяць платить (Крим.)].* * *квартира́нтка, ме́шканка -
5 любой
1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;3) см. Любимый 2.* * *1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́женв любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно
2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший -
6 монета
(с единичн. и собир. значением) монета; (одна) грошима. [Мусить викинути на тарілочку дружкові грошину (Мат. укр. Етн. I)]. Золотая -та - золота монета, золоті гроші (- шей и -шів), червінці, дукати, дукачі; (одна) золота монета (грошина), червінець (-нця), дукат, дукач (-ча). Серебряная -та - срібна монета, срібні гроші, срібняки (-ків); (одна) срібна монета (грошина), срібняк (-ка), ум. срібнячок (-чка). [Поліз у кишеню і вже видобув якогось срібняка (Крим.). Розміняв мені карбованця на самі срібнячки (Звин.)]. Медная -та - мідна монета, мідні гроші, мідяки (-ків); (одна) мідна монета (грошина), мідяк (-ка). Звонкая -та - дзвінка монета, (шутл.) брязкач, бренькач (-ча), побрязкач, побренькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі, бренькачі, побрязкачі, побренькачі (-чів). [Аби були побренькачі (побрязкачі), то будуть і послухачі (Номис)]. Мелкая -та - дрібна монета, дрібні гроші, дрібняки (-ків); (одна монета) дрібна монета, дрібняк (-ка), ум. дрібнячок (-чка). Разменная -та - розмінна монета, розмінні гроші. Ходячая -та - ходяча монета, ходячі гроші. Фальшивая -та - фальшива (фальшована) монета, фальшиві (фальшовані) гроші; (одна) фальшива (фальшована) монета (грошина). Лицевая сторона -ты - см. Лицевой 2. Чеканить -ту - бити (кувати) монету. [Щоб на заплату козацькому війську кувати на Вкраїні козацьку монету (Куліш)]. Принимать за чистую -ту - брати що за щиру правду (за щире золото). Платить тою же -тою - платити тією самою монетою; віддячувати тим самим.* * *моне́та -
7 налог
1) (действие) - см. Налагание и Наложение;2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.* * *пода́ток, -тку; диал. опла́ть, -тіобложе́ние \налог гом (\налог гами) — фин. оподатко́вування, оподаткува́ння, обклада́ння (обкладення) пода́тком (податками)
-
8 неаккуратный
1) неакуратний, (небрежный) недбалий, (неточный) неретельний, (неисправный) несправний. [Неакуратний чоловік, несправний: ніколи грошей у строк не платить (Київ). Неакуратне (недбале) виконування своїх обов'язків (Київ)];2) (неопрятный) неакуратний, неохайний, нечепурний.* * *неакура́тний; ( неопрятный) неоха́йний, нечепурний, диал. нечупа́рний; ( небрежный) недба́лий -
9 отслуживать
отслужить1) відслужувати, відслужити, вислужувати, вислужити, відбувати, відбути, вибувати, вибути. -жить свой век - відслужити свій час, вислужити своє. [Він уже відслужив (вислужив службу) у війську. Цей кінь уже вислужив своє. Рік у строку вибула]. -ть обедню, молебен - відправляти, відправити службу, молебень, справити молебень;2) (платить услугой, службой) відслужувати, відслужити, відслуговувати, відслугувати кому за що. [Відслужи ще за хліб, що лежачи переїла, та за гроші, що на тебе потрачено]. -вать прогульные дни - набувати, набути (понабувати) пропущені дні. Отслуженный - відслужений, відслугований и т. д.* * *несов.; сов. - отслуж`ить1) відслу́жувати, відслужи́ти и повідслу́жувати; (несов.: отбыть службу) відслужи́тися, повідслу́жуватися2) церк. відправля́ти, відпра́вити и повідправля́ти, відслу́жувати, відслужи́ти и повідслу́жувати -
10 плачивать
многокр.1) [ча́сто; часте́нько; не раз] плати́ти2) (с отрицанием: никогда не платить) плати́ти -
11 пленник
полонник, полоненик, полонянин, полонян(н)ик, бранець (-нця), в'язень (-зня), в'язник, невільник. [Багатші полонники переховувалися тут аж до викупу]. -нники (соб.) полон, ясир. [Тож він татар на поміч приєднав і платить їм ясирем християнським (Л. Укр.)].* * *полоне́ний, -ого, полоне́ник; фольк. бра́нець, -нця; полоня́нин, полоня́ник -
12 подать
I. податок (-тку), подать (-ти), оплатка (-ки), оплать (-ти), данина; (иронически) подереча, драча (-чі), смикове (-вого). [Великі оплатки - ніяк на гроші не зіб'єшся]. Окладная -ть - положений податок. Подушная -ть - подушне, поголовне (-ного). [Мов за подушне обступили (Шевч.)]. Подымная -ть - димове, подимне, подимщина, верхове, коминне (-ого). Поземельная -ть - ґрунтовий податок, ланове (-вого). -ть за четверть года - квартал (-лу). [Зникли збори, вже не правлять кварталу (Грінч.)]. Годичная -ть - роківщина. Взыскивать, взыскать -ти - правити, виправляти (виправити, повиправляти) податки, стягати (стягнути, постягати) податки. Наложить -ть на кого, обложить -тью кого - оподаткувати кого, наложити податок на кого. Раскладывать -ти - розписувати податки. Платить, заплатить -ти - платити, поплатити податки (оплатки), виплатитися з податків. Платящий -ти - податник, датешній. Сборщик -тей - збірчий, (подушных) подушник; (вульг.) здирщик, здирця, драч (-чи).II. см. Подавать.* * *I п`одатьист.по́дать, -ті, пода́ток, -ткуII под`атьподу́шная \подать — поду́шне, поду́шний пода́ток
см. подавать -
13 помесячно
місячно, (ежемесячно) щомісячно, що-місяця. [А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась (найнятися)? (М. В.)]. -но снимать квартиру, -но платить за комнату - місячно наймати квартиру, місячно платити за кімнату.* * *нареч.помі́сячно, мі́сячно; ( ежемесячно) щомі́сячно -
14 попённый
від пня. -ная плата - плата від пня, від деревини. Попённо - від пня. Платить -но - платити від пня, від деревини, за кожну деревину.* * *попённая пла́та — пла́та від пня
-
15 посуточно
поденно, від доби. Платить -чно - платити поденно, за (кожну) добу, з доби.* * *нареч.від доби́; ( подённо) поде́нно -
16 Необязанный
незобов'язаний, вільний від зобов'язання (від зобов'язань), вільний від обов'язку (від обов'язків). -ные платить налог - незобов'язані платити податок. -ные присутствовать могут покинуть собрание - вільні від обов'язку бути присутніми можуть залишити збори. -
17 Покучно
купами, купа за купою. Платить -но - платити від купи.
См. также в других словарях:
ПЛАТИТЬ — ПЛАТИТЬ, плачу, платишь (моск. также плотишь), несовер. 1. что или чем за кого что, или без доп., а также со словами, обозначающими количество, или с нареч. Отдавать, возмещать стоимость приобретаемого деньгами или иными ценностями. Платите в… … Толковый словарь Ушакова
платить — Выплачивать, уплачивать, производить платеж, вносить, сделать взнос, воздавать, отдавать, раскошеливаться. Внесли свой долг натурой. Заплатить, уплатить, погасить долг, расплатиться, поквитаться, расквитаться. Амортизация долга. Мы теперь квиты,… … Словарь синонимов
ПЛАТИТЬ — ПЛАТИТЬ, платно, платок см. платить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ПЛАТИТЬ — Платить в магазине за сделанные покупки – такой сон предвещает, что наяву понесете значительные расходы по непредвиденным статьям семейного бюджета. Платить по счетам – наяву вас ждет разочарование в отношениях со своим избранником.… … Сонник Мельникова
ПЛАТИТЬ — ПЛАТИТЬ, плачу, платишь; аченный; несовер. 1. что. Отдавать деньги в возмещение чего н. П. за покупку. П. долги. 2. перен., чем за что. Возмещать, воздавать. П. услугой за услугу. П. злом за добро. | совер. заплатить, ачу, атишь; аченный и… … Толковый словарь Ожегова
платить — платить, плачу, платит (неправильно плотит) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
платить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я плачу, ты платишь, он/она/оно платит, мы платим, вы платите, они платят, плати, платите, платил, платила, платило, платили, платящий, платимый, плативший, платя; св. заплатить, уплатить, отплатить … Толковый словарь Дмитриева
платить — налоги платить • решение, компенсация платить налоги • решение, компенсация платить подати • действие платить подоходный налог • решение, компенсация платить штраф • существование / создание, прерывание, решение, компенсация проценты платить •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
платить — (поступать таким же образом, делать что л. в ответ на то или иное отношение с чьей л. стороны, воздавать) чем за что. Платить услугой за услугу. Платить злом за добро … Словарь управления
платить — плачу/, пла/тишь; пла/ченный; чен, а, о; нсв. см. тж. платиться, плата, платёж 1) что, чем Отдавать деньги или иные ценности по стоимости чего л. 2) что Отдавать деньги или иные ценности за выполненную работу. Плат … Словарь многих выражений
платить — см.: Спасибо не красиво, надо денежки платить … Словарь русского арго
