пити

насліпити, натемнити, посліпити, потемнити (багато) кого.

окривить кого позбавляти, позбавити кого ока, сліпити, осліпити кого на одно око.

техн., несов. вкра́пливать, сов. вкрапи́ть

техн., несов. вкра́пливать, сов. вкрапи́ть

побратимство. Выпить на б. - випити на побратимство (на «ти»).

* * *

(сов.) вкатать, вкатить

1) вкочувати, вкотити; (о многих) повкочувати. [Повкочуйте бочки до льоху];

2) (въехать) вкотити, в'їхати;

3) (о наказании) всипати, вліпити, завдати.

* * *

несов.; сов. - вкат`ить

1) (катя, продвинуть внутрь) уко́чувати, укоти́ти

2) (делать что-л. неприятное) улі́плювати, уліпи́ти

3) ( въезжать) уко́чувати, укоти́ти, уко́чуватися, укоти́тися; в'їжджа́ти, в'ї́хати

тж. вкрапл`ять; несов.; сов. - вкр`апить и вкрап`ить

влепить

1) вліплювати, вліпити, вмазувати, вмазати, (о многих) повліплювати, повмазувати. [Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вмазала люстерко в стіну];

2) влепить пощёчину кому - ляснути (затопити) по пиці кого, дати ляпаса, ляща кому. Влепить кому пулю в лоб - всадити кому кулю в лоб. Влепить единицу - всадити палю (одиницю). Влепить двойку - загнути пару, ушкварити (шкварнути) двійку.

* * *

несов.; сов. - влеп`ить

1) ( вставлять) улі́плювати, уліпи́ти

2) ( кому - ударять) улі́плювати, уліпи́ти (кому), сов. затопи́ти, поці́лити, потягну́ти, потягти́ (кого)

1) (действие) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання; (о пище, питье) піст. [Після довгого посту знов почав пити];

2) (свойство) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання. См. Воздержность.

* * *

1) ( умеренность) помі́рність, -ності; ( рассудительность) помірко́ваність

2) ( от чего - удерживание) стри́мання, стримування (від чого); (уклоне́ние) утри́мання, утри́мування (від чого); ( неупотребление) невжива́ння (чого)

1) (испытать жажду) відчути спрагу, смагу, жагу, захтіти пити;

2) (вожделеть) запрагнути, забагнути, забагти, зажадати. [Серце його знов забагло кохання].

* * *

1) відчу́ти спра́гу

2) перен. зажада́ти, запра́гнути

вперить глаза, взгляд втупляти, втупити, втокмити, затоплювати, затопити очі, погляд, видивлятися, видивитися на кого. [Втупила в нього свої очі]. В-ться глазами - втуплюватися, втупитися, затоплюватися, затопитися, уп'ястися очима. Вперённый взгляд, взор - втуплений погляд.

* * *

несов.; сов. - впер`ить

-ся, встретить, -ся стрічати, -ся, стрінути, -ся, стрівати, -ся, стріти, -ся, зустрічати, -ся, зустрівати, -ся, зустріти, -ся; (застигнуть) зуспі[и]ти кого, спобігти; (итти навстречу) перестрівати кого, перестрічати, перестріти кого; ( случайно) здибати, -ся, здибати, -ся, подибувати, -ся, надибати, спотикати, -ся, спіткати, -ся. В-ать с хлебом-солью - вітати хлібом-сіллю.

* * *

несов.; сов. - встретить

несов.; сов. - встр`етиться

(грубее) виїсти, (вежливее) викоштувати. Выкушанный - виїдений, викоштуваний.

* * *

выгладить

I. рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти. [Загадано шляхи рівняти]. Гладить дорожку - пити на коні, дорогу гладити. -ить утюгом - прасувати, випрасувати (білизну); (галом: стекл. шаром) галити, вигалити. Глаженый - (утюгом) прасований, випрасований, (галом) вигалений.

II. Гладить, погладить - гладити, погладити, жалувати, пожалувати. [За шерстю гладь, а не проти шерсти. Погладила (пожалувала) дитину по голівці]. Срв. Ласкать.

* * *

горлянка, пролиг, (неточно) горло, (грубо) пелька. Заткнуть глотку - заткнути пельку, зацитькати, заціпити. Во всю глотку - на все (ціле) горло, на всю горлянку, на всю губу.

* * *

1) гло́тка; вульг. пе́лька; диал. ха́вка

2) ( горло) горло, горля́нка

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

гуливать

1) гуляти, прохожуватися, на прохід (на прохідку) ходити; (расхаживать) похожати, (детск.) гулі, гуліньки, таруті. [По садочку я гуляю. Похожаю коло хати];

2) бенькетувати, гуляти, пити-гуляти; (на свадьбе) веселувати; (напропалую) гульма гуляти;

3) см. Бездействовать (о земле) - вакувати, -ся.

* * *

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло