Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

переїсти

  • 41 out

    1. n
    1) (the outs) pl розм. опозиція
    2) pl команда, яка в певний момент не відбиває (крикет)
    3) друк. пропуск
    4) амер., розм. вихід; лазівка
    5) амер., розм. недолік
    6) ділі, екскурсія, прогулянка (заміська)

    ◊ at outs, амер. on the outs with smb. — у поганих стосунках з кимсь

    2. adj
    1) зовнішній
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайний (за розміром); великий
    4) спорт. що перебуває поза грою
    5) вільний
    6) виїзний
    7) неточний, відхилений; що вийшов з ладу
    8) вимкнутий (про світло)
    3. adv
    означає:
    1) відсутність, перебування за межами чогось

    he is out — його немає вдома, він вийшов

    2) рух назовні

    out! — спорт. аут!

    3) розтягування, розгортання, простягання

    to smooth smth. out — розгладити щось

    4) віддаленість
    5) появу, вихід, випуск чогось
    6) пропуск, недогляд, усунення
    7) завершеність дії, закінчення процесу
    8) раптовість дії
    9) чіткість, ясність

    speak out please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    ◊ out loud — уголос

    ◊ to be out — страйкувати

    ◊ to be out to do smth. — збиратися зробити щось

    ◊ he is out to make a record — він хоче установити рекорд

    ◊ to be out with smb. — посваритися з кимсь

    ◊ out and away — значно; повністю

    ◊ out and out — безсумнівно, безперечно; цілком, повністю

    4. v
    1) вигнати; виставити
    2) гасити
    3) спорт. нокаутувати
    4) порішити на місці; убити
    5) вивести з гри, усунути з поля
    6) вибити м'яч за межі поля, вибити в аут
    7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію)
    5. prep
    з, із, за
    6. int
    геть

    out! — спорт. аут!

    ◊ out upon you! — а) як вам не соромно!; б) геть!

    * * *
    I n
    1) pl ( the-outs) опозиція
    2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)
    3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада
    4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина
    5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)
    6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово
    7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)
    II a
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайного розміру, великий
    4) незайнятий, вільний
    5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний
    6) виключений, вимкнений; погашений
    7) відсутній; наявний у недостатній кількості
    8) який вийшов з моди, з ужитку
    10) спрямований, направлений назовні
    11) cпopт. який знаходиться поза грою
    12) який діє або відбувається в іншому місці
    13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)
    15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)
    III adv
    1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

    he is out — його немає вдома, він вийшов; рух назовні- часте передається дiєcл. префіксом ви-

    to fall out — випасти; не бути переобраним

    2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

    to smooth smth out — розгладити що-небудь; витягування- передається дiєcл. префіксами ви-, про-

    4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-
    5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-
    6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

    to burn out — вигорати; випалювати

    7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

    tired out — дуже втомлений, перевтомлений

    8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту
    10) чіткість, ясність, гучність

    speak out, please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    IV v
    1) вигнати, виставити
    3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити
    4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут
    5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію
    6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати
    7) розкритися, виявитися, виникнути
    V prep; амер.
    1) з; за
    2) уздовж, по
    VI
    int cпopт. аут!

    English-Ukrainian dictionary > out

  • 42 out

    I n
    1) pl ( the-outs) опозиція
    2) cпopт. аут; pl команда, яка в цей момент не відбиває ( крикет)
    3) щось неправильне; те, що не в порядку; недолік, вада
    4) aмep. відмовка, виправдання, привід, причина
    5) aмep. вихід; вирішення, розв'язання (питання, проблеми)
    6) пoлiгp. пропуск; те, що пропущено; пропущене слово
    7) дiaл. екскурсія, прогулянка ( заміська)
    II a
    2) крайній, віддалений
    3) незвичайного розміру, великий
    4) незайнятий, вільний
    5) який втратив ( посаду); звільнений; необраний, непереобраний
    6) виключений, вимкнений; погашений
    7) відсутній; наявний у недостатній кількості
    8) який вийшов з моди, з ужитку
    10) спрямований, направлений назовні
    11) cпopт. який знаходиться поза грою
    12) який діє або відбувається в іншому місці
    13) рваний, продертий, розірваний ( про одяг)
    15) тex. який втратив точність, зміщений; який вийшов з ладу ( про механізм)
    III adv
    1) відсутність (на місці) або знаходження за межами чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-

    he is out — його немає вдома, він вийшов; рух назовні- часте передається дiєcл. префіксом ви-

    to fall out — випасти; не бути переобраним

    2) простягання, розтягування- передається дiєcл. префіксом роз-

    to smooth smth out — розгладити що-небудь; витягування- передається дiєcл. префіксами ви-, про-

    4) появу чого-небудь (у полі зору)- передається дiєcл. префіксом ви-; появу, вихід або випуск чого- небудь- часто передається дiєcл. префіксом ви-
    5) пропуск, недогляд або видалення чого-небудь- передається дiєcл. префіксами про-, ви-
    6) завершеність дії- часто передається дiєcл. префіксами ви-, з-, до-, від-, роз-; доведення дії до кінця- часто передається дiєcл. префіксами ви-, про-, до-, роз-; закінчення або зникнення чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксами ви, - до-, про-

    to burn out — вигорати; випалювати

    7) високий ступінь якості зовсім, до межі; передається. дiєcл. префіксом пере-

    tired out — дуже втомлений, перевтомлений

    8) виділення серед інших або на якому-небудь фоні- передається дiєcл. префіксом ви-; відхилення від норми, стандарту
    10) чіткість, ясність, гучність

    speak out, please! — говоріть, будь ласка, голосніше!

    IV v
    1) вигнати, виставити
    3) cпopт. нокаутувати; cл. вбити
    4) cпopт. вивести з гри, видалити з поля; вибити м'яч за межі поля, за бічну лінію; вибити в аут
    5) виходити, відправлятися на прогулянку, пікнік, екскурсію
    6) ( with) розповісти, висловити; розбовкати
    7) розкритися, виявитися, виникнути
    V prep; амер.
    1) з; за
    2) уздовж, по
    VI
    int cпopт. аут!

    English-Ukrainian dictionary > out

  • 43 shift

    I n
    1) переміщення, перестановка, перенесення; переміна; зміна
    2) зміна; зрушення; лiнгв. зсув, пересування, перебій
    3) виверт, хитрощі, нечесний прийом; засіб, спосіб; виверткість; спритність, винахідливість
    4) зміна ( група робітників); зміна, робочий день
    5) невідрізна сукня ( частіше без пояса); арх. жіноча сорочка
    7) тex. перемикання ( швидкості); перевід ( ременя)
    8) eл. зсув фаз
    9) гeoл. косий зсув
    10) cпeц. зсув ( ґрунту); пересування ( пісків)
    11) вiйcьк. перенесення ( вогню)
    II v
    1) переміщати; пересувати; перекладати; переносити; переміщатися; пересуватися; переїжджати
    2) міняти, змінювати; мінятися, змінюватися
    4) забирати, прибирати ( геть); забрати ( кого-небудь) з дороги; eвф. прибрати, ліквідувати, вбити; вiйcьк. вибивати з позиції ( супротивника)
    5) вдаватися до вивертів; викручуватися; ухитрятися; обходитися, перебиватися
    6) міняти, переодягати
    9) тex. перемикати; мop. перекладати

    to shift the helm — перекладати /класти/ кермо

    English-Ukrainian dictionary > shift

  • 44 hamaca

    f; инд.
    1) Ам. гама́к
    2) Арг., Ур. кре́сло-кача́лка
    3) каче́ли
    4) Арг., Пар. складно́й стул с высо́кой спи́нкой; шезло́нг
    5) П.-Р. то́лстая сеть в пере́дней ча́сти трамва́я ( для расчистки пути)
    ••

    hamaca de cajón Дом. Р. — подвесна́я ко́йка

    Diccionario español-ruso. América Latina > hamaca

  • 45 paleta

    f
    1) Куба пере́дняя нога́ свиньи́
    2) Гват., М., Ник., Пан., П.-Р. ледене́ц на па́лочке
    3) Ч. боро́дка ключа́
    4) Арг., П.-Р. валёк для сти́рки белья́
    5) П.-Р.; нн. педа́ль акселера́тора
    ••

    de paleta — во́время, кста́ти

    en dos paleta(da)s нн. — в оди́н миг

    en paleta — мно́го

    Diccionario español-ruso. América Latina > paleta

  • 46 возражать

    возразить
    1) (отвечать) від[од]мовляти, відмовити, відказувати, відказати, перебивати, перебити. [«Ні!» - одказав він];
    2) перечити кому, проти кого, заперечувати кому, сов. заперечити кому, чому (на что) [Усьому цьому можна-б заперечити так = на всё это можно бы возразить так], сперечатися проти чого, проти кого [Він проти кожного слова сперечається (Крим.). Хтось проти його сперечавсь = кто-то ему возражал (Крим.)], суперечити кому, закидати (сов. закинути) проти чого, споритися проти чого, змагатися, змагнутися. Возразить на возражение - відперти закид.
    * * *
    несов.; сов. - возраз`ить
    запере́чувати, запере́чити, несов. пере́чити, супере́чити; ( отвечать) відповіда́ти, відпові́сти, відка́зувати, відказа́ти

    Русско-украинский словарь > возражать

  • 47 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 48 передача

    1) дейст. длит. - см. Передавание; оконч.: а) передання чого кому, ким (через кого). -ча известий по радио-телеграфу - передання звісток радіо-телеграфом. -ча движения - передання руху. -ча голоса на расстояние - передання голосу на відстань (на далечінь). -ча права, имущества - передання права, майна кому. -ча векселя - пережирування; б) (отображение) віддання чого в чому. -ча настроений в поэзии - віддання настроїв у поезії; в) (на словах) переказ (-зу), переповідання, переповість (-вісти). [Переказ звісток]; (изложение) вислів (-ову). [Мова й образи близькі до народнього думання й вислову (О. Пч.)]. Знать что-л. по устной -че - знати що-небудь переказом, з переказу; г) (излишне) передання, (дорого) переплачення, переплат за що;
    2) (что передано лишку) зайві, передані гроші. Восемь рублей -чи - вісім карбованців зайвих, вісім карбованців передано.
    * * *
    1) ( собранное для передавания) перада́ча; ( действие) передава́ння, переда́ння; (изображение, выражение какими-л. средствами) відда́ння и віддання́, віддава́ння
    2) ( сообщение услышанного) пере́каз, -у, перека́зування, переповіда́ння
    3) техн. переда́ча

    ремённая \передача — па́сова переда́ча

    червя́чная \передача — мех. черв'я́чна переда́ча

    Русско-украинский словарь > передача

  • 49 точка

    I
    1) ( круглое пятнышко) кра́пка; ця́тка
    2) ( место) то́чка

    попа́сть в [са́мую] то́чку — попа́сти у [саму́] ціль

    \точка пересече́ния двух прямы́х — мат. то́чка пере́тину двох прями́х

    3) грам., муз. кра́пка

    ста́вить то́чку — ста́вити кра́пку

    ста́вить то́чку (то́чки) на (над) и — перен. ста́вити кра́пку (крапки́) над і

    \точка с запято́й — грам. кра́пка з ко́мою

    до то́чки дойти́ до — кра́ю (до ру́чки) дійти́

    до то́чки знать — з усіма́ подро́бицями (ду́же до́бре; в совершенстве: доскона́ло) зна́ти; и

    \точка — та й го́ді

    II
    1) гострі́ння, точі́ння

    отда́ть ножи́ в то́чку — відда́ти ножі́ гостри́ти (точи́ти)

    2) точі́ння

    Русско-украинский словарь > точка

  • 50 Далина

    даль далечінь (р. -чіни), далекість (р. -кости), далиня, далеч (р. -чи), далечиня (диал. далечизна), даль (р. дали), дальнина. [З далечи віків промовляє так до серця (Єфр.). Дивився в далечінь на море (Крим.). Вона все дивиться пильно-пильно в сині далекості (М. Вовч.)]. Безвестная даль - безвість (р. безвісти). [В безвість віків]. Такую даль проехали - такий світ переїхали!

    Русско-украинский словарь > Далина

  • 51 donner

    1. (don) дава́ть ◄даю́, -ёт►/дать*, отдава́ть/отда́ть; дари́ть ◄-'ит►/по= (cadeau); ↑преподноси́ть ◄-'сит►/преподнести́* (offrir);

    donner un pourboire — дать на чай;

    donner un livre en cadeau — дари́ть кни́гу, преподноси́ть кни́гу в пода́рок; donner des cadeaux — дари́ть пода́рки
    ║ (héritage) передава́ть/переда́ть, завеща́ть ipf. et pf.;

    il lui a donné sa maison par testament — он пе́редал ей свой дом в насле́дство, он завеща́л ей свой дом

    2. fig. отдава́ть, посвяща́ть/посвяти́ть ◄-щу► (consacrer);

    donner son cœur à qn. — отдава́ть своё се́рдце кому́-л.;

    donner son temps (sa vie) à qch. (à qn.) — посвяща́ть <отдава́ть> своё вре́мя (свою́ жизнь) кому́-л. (чему́-л.); donner son sang pour la patrie — пролива́ть/проли́ть кровь за ро́дину
    3. (vente) дава́ть, отдава́ть (за + A); продава́ть/прода́ть;

    donnez-moi deux kilos de pommes de terre — да́йте мне два килогра́мма карто́шки;

    je vous en donne dix pour cent francs — я вам даю́ де́сять за <на> сто фра́нков
    ║ (payement):

    je vous en donne cent francs — я вам даю́ за э́то сто фра́нков;

    ● donnant donnant — услу́га за услу́гу; ничего́ да́ром не даётся
    4. (attribuer) придава́ть/прида́ть;

    donner de l'importance à des bagatelles — придава́ть значе́ние пустяка́м

    ║ on lui donnerait à peine 40 ans — ему́ бо́льше со́рока не дать
    5. (contagion) заража́ть/зарази́ть;

    il m'a donner— с sa grippe — он зарази́л меня́ гри́ппом В (mettre à la disposition de)

    1. дава́ть, подава́ть/пода́ть (en apportant, en présentant); отдава́ть (ce qui vous appartient); передава́ть/ переда́ть (en transmettant);

    donne-moi la clef de la porte — дай мне ключ от двери́;

    donner une chambre à l'hôtel — дать но́мер в гости́нице; donner des sièges aux invités — пода́ть гостя́м сту́лья; il faisait froid, il m'a donné son manteau — бы́ло хо́лодно, он мне [от]дал своё пальто́; donnez moi le sel [— пере]да́йте мне соль
    2. (remettre, procurer) дава́ть; вруча́ть/вручи́ть, предоставля́ть/предоста́вить (plus littér.);

    donner du travail (des explications) — дава́ть рабо́ту (объясне́ния);

    donner à boire — дать <пода́ть> напи́ться; donner des renseignements — переда́ть <сообща́ть/сообщи́ть (communiquer)) — све́дения; donner les clefs de l'appartement — вручи́ть ключи́ от кварти́ры; donner une lettre à qn. — вручи́ть письмо́ кому́-л.; donner un congé (la parole) — предоста́вить о́тпуск <сло́во>; donner l'exemple — подава́ть приме́р; donner un exemple — приводи́ть/привести́ приме́р
    3. (confier pour un service) отдава́ть, сдава́ть/ сдать; относи́ть ◄-'сит►/отнести́* (porter):

    donner ses bagages à la consigne — сдать бага́ж в ка́меру хране́ния;

    donner sa montre à réparer — отда́ть часы́ в ремо́нт <в почи́нку>; donner à laver (à nettoyer) — сдать в сти́рку <стира́ть> (в чи́стку <чи́стить>): donner à analyser — слать на ана́лиз
    4. (proposer pour un travail) дать; задава́ть/ зада́ть (de voir);

    donner un problème difficile — зада́ть тру́дную зада́чу;

    donner qch. à traduire — дать <зада́ть> перевести́ что-л.
    5. (organiser) устра́ивать/устро́ить; задава́ть; организова́ть ipf. et pf.;

    donner une réception — устро́ить приём;

    donner un bal — устро́ить <зада́ть> бал; donner un concert — устро́ить < дать> конце́рт
    ║ théâtre, cin.:

    qu'est-ce qu'on donne aujourd'hui au cinéma? — что сего́дня даю́т < идёт> в кино́?;

    donner une pièce de Gorki — ста́вить/по= (mettre en scène) — пье́су Го́рького
    6. (causer, provoquer) вызыва́ть/вы́звать ◄-'зову́, -ет►; ↑возбужда́ть/возбуди́ть ◄pp., -жд-►;
    se traduit également avec un changement de construction;

    le grand air donne de l'appétit — све́жий во́здух возбужда́ет аппети́т, ∑ от све́жего во́здуха хо́чется есть;

    cela donne soif — э́то вызыва́ет жа́жду, ∑ от э́того хо́чется пить; cela ne m'a donné aucune satisfaction — э́то меня́ совсе́м не удовлетвори́ло, ∑ я не получи́л от э́того никако́го удовлетворе́ния; ce travail m'a donné envie de dormir ∑ — от э́той рабо́ты мне захоте́лось спать; cette lecture m'a donné mal à la tête ∑ — от э́того чте́ния у меня́ заболе́ла голова́
    ║ (produire) дать; приноси́ть/принести́;

    ce pommier donne de bonnes pommes — э́та я́блоня даёт <прино́сит> отли́чные я́блоки

    ■ vi.
    1. (inciter à) заставля́ть/заста́вить;

    cette remarque donne à penser — э́то замеча́ние ∫ заставля́ет призаду́маться <наво́дит на размышле́ния>;

    il a donné à entendre que... — он намекну́л, что...
    2. (heurter, tomber dans) угоди́ть pf.; ударя́ться/уда́риться, попада́ть/попа́сть ◄-ду, -ёт, -пал►;

    donner de la tête contre le mur — ударя́ться голово́й о сте́ну, угоди́ть голово́й в сте́ну

    ║ fig.:

    il a donné dans le panneau — он попа́л впроса́к <в лову́шку, в западню́ (piège));

    elle donne dans la bigoterie — она́ уда́рилась в ха́нжество; il donne souvent dans ce travers ∑, — тако́е ча́сто с ним случа́ется
    3. milit. атакова́ть ipf. et pf.:

    ils ont fait donner l'aviation de chasse — они́ ввели́ в бой истреби́тельную авиа́цию

    4. (donner sur) выходи́ть ◄-'лит► ipf., смотре́ть ◄-'ит► ipf. (на + A);

    la fenêtre donne sur la rue — окно́ выхо́дит на у́лицу;

    la chambre donne directement sur l'escalier — ко́мната выхо́дит пря́мо на ле́стницу
    ■ vpr.
    - se donner
    - donné

    Dictionnaire français-russe de type actif > donner

  • 52 jouer

    vt., vi.
    1. (à un jeu) игра́ть/ по= restr.; сыгра́ть semelf. (в + A);

    jouer à cache-cache — игра́ть в пря́тки;

    jouer aux cartes (aux dames, aux dés) — игра́ть в ка́рты (в ша́шки, в ко́сти); jouer au tennis (à la balle, au football) — игра́ть в те́ннис (в мяч, в футбо́л); jouer à la marchande (à la guerre) — игра́ть в магази́н (в войну́); jouer à la poupée — игра́ть в ку́клы; jouer aux Indiens — игра́ть в инде́йцев; jouer une partie d'échecs (de dames)+— сыгра́ть па́ртию в ша́хматы (в ша́шки); jouer un match de rugby — проводи́ть/провести́ матч по ре́гби; jouer une belle balle (au tennis) — дать/по= хоро́ший мяч; jouer pique (atout) — ходи́ть/ пойти́ пи́ками (ко́зырем); jouer le roi (le sept de cœur) — ходи́ть королём (семёркой черве́й); à vous de jouer ! — ва́ша о́чередь ходи́ть!, вы ходи́те!, ваш ход!; allez jouer dans la cour! — иди́те игра́ть во двор!; jouer la belle < la revanche> — игра́ть дополни́тельную па́ртию

    ║ (manier pour s'amuser> игра́ть с (+), крути́ть ipf.
    ║ fig.:

    jouer avec le feu — игра́ть с огнём;

    ne jouez pas sur les mots! — не виля́йте!; vous avez trop joué — вы заигра́лись; ● jouer serré — поступа́ть ipf. осмотри́тельно, де́йствовать ipf. осторо́жно
    2. (d'un instrument) игра́ть на како́м-л. инструме́нте;

    jouer du piano (du violon, de la flûte) — игра́ть на пиани́но (на скри́пке, на фле́йте)

    3. (exécuter, interpréter) исполня́ть/испо́лнить; игра́ть;

    jouer [du] Ravel — игра́ть <исполня́ть> Раве́ля;

    jouer un morceau à quatre mains — игра́ть отры́вок в четы́ре руки́; jouer une pièce de Tchékhov ([le personnage d']Othello, le principal rôle) — игра́ть пье́су Че́хова ([роль] Оте́лло; гла́вную роль); une pièce impossible à jouer — пье́са, кото́рую невозмо́жно игра́ть; que joue-t-on ce soir à l'Opéra? — что сего́дня [идёт] в О́пере?; méfiez-vous ! il joue la comédie — не ве́рьте ему́, он разы́грывает <лома́ет> коме́дию! ; jouer dans un film — снима́ться/сня́ться <игра́ть> в фи́льме
    4. fia разы́грывать/разыгра́ть, изобража́ть/изобрази́ть;

    il joue l'indifférent (au plus fin.) — он изобража́ет безразли́чие (он хитри́т);

    , il jouer e au grand seigneur — он разы́грывает <стро́ит fam.> [из себя́] ва́жного ба́рина; jouer l'étonnement — изобража́ть удивле́ние; ● jouer cartes sur table — игра́ть в откры́тую; jouer des coudes — пробива́ть/проби́ть себе́ доро́гу локтя́ми; jouer du couteau (du revolver) — пуска́ть/пусти́ть в ход нож (револьве́р); jouer des flûtes fam. — удира́ть/удра́ть, улизну́ть pf., дать тя́гу pop.; jouer franc jeu — де́йствовать пря́мо <откры́то, че́стно>; говори́ть ipf. пря́мо <начистоту́>; il joue de malchance (de malheur) ∑ — ему́ всё вре́мя не везёт; jouer de la prunelle — переми́гиваться ipf.: стро́ить/со= <де́лать/с=> гла́зки; jouer une farce à qn. — посмея́ться pf. над кем-л.; разы́грывать кого́-л.; jouer un mauvais tour à qn. — сыгра́ть дурну́ю шу́тку с кем-л.; jouer un tour de cochon à qn. — подложи́ть pf. свинью́ кому́-л.
    5. (de l'argent) игра́ть на де́ньги;

    jouer à la loterie — принима́ть/приня́ть уча́стие в лотере́е;

    jouer à pile ou face — игра́ть в орла́ и́ли ре́шку; jouer à la Bourse — игра́ть на би́рже; jouer mille francs sur un cheval — ста́вить/по= ты́сячу фра́нков на ло́шадь; jouer sa fortune — ста́вить на ка́рту всё своё1 состоя́ние; jouer à la hausse — игра́ть на повыше́ние; jouer le tout pour le tout — идти́/пойти́ ва-банк, ста́вить всё на ка́рту; jouer gagnant — рассчи́тывать на вы́игрыш, игра́ть наверняка́; jousa tête (son avenir) — рискова́ть голово́й (бу́дущим)
    6. (tromper) обма́нывать/обману́ть ◄-'ет►;

    il nous a joués — он нас обману́л;

    nous avons été joués par ce charlatan ∑ — э́тот шарлата́н обману́л нас
    7. techn. непло́тно прилега́ть ipf. друг к дру́гу (ne pas joindre); коро́биться/по= (se déformer);

    les planches de la porte avaient joué — до́ски двери́ покоро́бились

    ║ повора́чиваться/пове́рнуться;

    la clef joue dans la serrure — ключ свобо́дно повора́чивается в замке́;

    faire jouer une charnière — поверну́ть шарни́рную пе́тлю ║ faire jouer (mettre en mouvement) — приводи́ть/привести́ в движе́ние; faire jouer l'article 2 du traité — применя́ть/примени́ть статью́ втору́ю догово́ра; faire jouer la corde sensible — задева́ть/заде́ть больно́е ме́сто
    ■ vpr.
    - se jouer

    Dictionnaire français-russe de type actif > jouer

  • 53 se rompre

    1. рва́ться, разры́ваться, лома́ться;

    la chaîne s'est \se rompreue — цепь порва́лась <разорвала́сь>

    2. réfl. indir. лома́ть [себе́];

    se \se rompre le cou — слома́ть себе́ ше́ю;

    se \se rompre les os — лома́ть/пере= себе́ ко́сти
    3. (à) наловчи́ться pf. в (+ P);
    + inf; поднаторе́ть pf. в (+ P) fam. ■ pp. et adj.

    Dictionnaire français-russe de type actif > se rompre

  • 54 anchor

    ['æŋkə] 1. n
    1) я́кір

    at anchor — на я́корі

    to be [to lie, to ride] at anchor — стоя́ти на я́корі

    to cast [to drop] anchor — ки́нути я́кір

    to come to [an] anchor — ки́нути я́кір, ста́ти на я́кір

    to let go the anchor — відда́ти я́кір

    to weigh anchor — зніма́тися з я́коря; ру́шити у пла́вання; перен. віднови́ти пере́рвану робо́ту

    the anchor comes home — я́кір не трима́є, судно́ дрейфу́є; перен. спра́ва зазнає́ невда́чі

    2) перен. поряту́нок; си́мвол наді́ї
    3) тех. залі́зна зв'я́зка, а́нкер
    4) attr.

    anchor ice — до́нний лід

    ••

    to lay an anchor to windward — вжива́ти нале́жних (запобі́жних) за́ходів

    2. v
    1) ста́вити на я́кір
    2) ста́ти на я́кір; ки́нути я́кір
    3) скріпля́ти, закріпля́ти

    to anchor a tent to the ground — закріпи́ти наме́т

    4) осі́сти; постатечні́ти, порозумні́шати, ста́ти розсу́дливим
    ••

    to anchor one's hope [in, on] — поклада́ти наді́ї (на)

    English-Ukrainian transcription dictionary > anchor

  • 55 arm

    [ɑːm] I n

    to fold in one's arms — обійня́ти

    to fold one's arms — сиді́ти, скла́вши ру́ки

    with open arms — з розкри́тими обі́ймами

    to keep at arm's length перен. — трима́ти на нале́жній ві́дстані

    2) пере́дня ла́па ( тварини)
    3) рука́в

    arm of the river — рука́в ріки́

    4) ру́чка, би́льце ( крісла)
    5) (вели́ка) гілля́ка
    6) си́ла, вла́да

    the arm of the law — си́ла зако́ну

    7) тех. плече́ ( підойми); ру́чка, рукоя́тка; стріла́ ( крана); спи́ця ( колеса); коро́мисло ( вагів)
    II 1. n
    1) (звич. pl) збро́я

    small arms — стріле́цька збро́я

    in arms, under arms — озбро́єний

    up in arms — гото́вий до боротьби́

    to take up arms — бра́тися до збро́ї

    to lay down arms — скла́сти збро́ю

    2) рід військ; військо́ва́ профе́сія
    3) pl війна́
    4) pl герб (звич. coat of arms)
    2. v
    1) озбро́ювати(ся) (тж. перен.)

    to be armed with information — ма́ти виче́рпну інформа́цію

    2) заряджа́ти, зво́дити

    English-Ukrainian transcription dictionary > arm

  • 56 breach

    [briːʧ] 1. n
    1) проло́м, о́твір, прори́в
    2) розри́в ( стосунків); розбі́жність, незго́да, сва́рка

    to heal the breach — покла́сти край чва́рам

    3) пору́шення (закону, зобов'язання)

    breach of faith — зра́да

    breach of justice — несправедли́вість

    breach of order — пору́шення регла́менту

    breach of the peace — пору́шення грома́дського спо́кою

    breach of prison — вте́ча з ув'я́знення

    breach of privilege — пору́шення прав парла́менту

    breach of promise — пору́шення (недоде́ржання) обіця́нки (особл. щодо одруження)

    4) пере́рва, інтерва́л

    without a breach of continuity — безпере́рвно

    5) мор. хви́лі, що розбива́ються об корабе́ль

    clean breach — хви́ля, що зно́сить що́гли тощо з корабля́

    clear breach — хви́ля, що переко́чується че́рез судно́, не розби́вшись

    to stand in the breach військ. — прийня́ти на се́бе головни́й уда́р (тж. перен.)

    2. v
    1) пробива́ти, проло́млювати (отвір, дірку)
    2) пору́шувати (закон, угоду і т.ін.)
    3) ви́скочити з води́ ( про кита)

    English-Ukrainian transcription dictionary > breach

  • 57 crib

    [krɪb] 1. n
    1) дитя́че лі́жко
    2) хати́на
    3) я́сла, сті́йло
    4) розм. плагіа́т
    5) шк. шпарга́лка
    6) підрядко́вий пере́клад
    2. v
    1) замика́ти ( в тісне приміщення)
    2) розм. роби́ти плагіа́т; кра́сти
    3) шк. спи́сувати крадькома́

    English-Ukrainian transcription dictionary > crib

  • 58 end

    [end] 1. n
    1) кіне́ць; край; фіна́л; закі́нчення

    to put an end to — покла́сти край, припини́ти

    to make both ends meet — зво́дити кінці́ з кінця́ми

    2) смерть, кончи́на
    3) результа́т, на́слідок
    4) на́мір; мета́

    to gain one's end — досягти́ мети́

    to be at one's wits' end — розгуби́тися

    on end — підря́д, без пере́рви

    3 hours on end — 3 годи́ни підря́д

    2. v
    кінча́ти(ся)

    end off, end up — закі́нчуватися, припиня́тися

    English-Ukrainian transcription dictionary > end

  • 59 flipper

    ['flɪpə]
    n
    1) зоол. плаве́ць; ласт; пла́вальна пере́тинка
    2) pl ла́сти ( плавця)
    3) авт. флі́пер

    English-Ukrainian transcription dictionary > flipper

  • 60 inter-

    ['ɪntə-]
    pref
    між-, поміж-, серед-, внутрішньо-, пере-, взаємо-

    interlay — кла́сти між, проклада́ти

    interstellar — міжзо́ряний

    interwoven — впле́тений, перепле́тений

    English-Ukrainian transcription dictionary > inter-

Страницы

См. также в других словарях:

  • переїсти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • переїсти — див. переїдати …   Український тлумачний словник

  • переїдати — а/ю, а/єш, недок., переї/сти, ї/м, їси/, док. 1) неперех.Наїдатися понад міру; об їдатися. 2) перех. З їдати, споживати все, багато чого небудь або всіх, багатьох. 3) перех. Порушувати цілісність чого небудь (про кислоту, іржу і т. ін.); роз… …   Український тлумачний словник

  • перестилка — пере/стил/к/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • перестиранный — пере/стир/а/нн/ый …   Морфемно-орфографический словарь

  • стираный-перестираный — стир/а/н/ый пере/стир/а/н/ый …   Морфемно-орфографический словарь

  • перестирывать(ся) — пере/стир/ыва/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

  • ПЕРЕЛОМЫ — ПЕРЕЛОМЫ, всякое полное нарушение целости твердого предмета (Wegner), в данном случае кости. П., являясь результатом наиболее тяжелых травм, составляют одну из самых серьезных глав травматологии. По статистике Брунса (London Hospital 300 000… …   Большая медицинская энциклопедия

  • наїстися — наїдатися (чого й без додатка повністю задовольнити потребу в їжі), насититися, насичуватися (чим і без додатка), нажертися, нажиратися, напхатися, напихатися, набухатися, налопатися, напертися, натоптатися, натоптуватися (чим), натріскатися,… …   Словник синонімів української мови

  • попереїдати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Переїсти чого небудь (про багатьох). 2) З їсти поступово, частинами багато чого небудь (про багатьох) …   Український тлумачний словник

  • Перейра — (Pereira), город в Колумбии, в 334 км к З. от Боготы, в долине р. Каука, на зап. склоне Центр. Кордильеры, на высоте 1457 м. 382 тыс. жителей (1999). Основан в 1863 г. и назван в честь Ф. Перейра Гамба, даровавшего городу эти земли. Памятники… …   Географическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»