-
1 переповідати
= переповісти́переска́зывать, пересказа́ть -
2 переповісти
см. переповідати -
3 передавать
передать1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.* * *I несов.; сов. - перед`атьпередава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́стиII(надавать много чего-л.) передава́ти -
4 пересказывать
пересказать1) переказувати, переказати, переповідати, переповісти (-вім, -віси, -вість, вони -відять), перемовляти, перемовити що. [Не буду переповідати вам тих розмов. Переказав їм зміст оповідання. Усього й до завтрого не перекажеш. Він недочуває, то иноді разів зо три перекажеш те саме, поки почує];2) (рассказать многое, одно за другим) переказувати, переказати, попереказувати. [Попереказував усі казки, що знав]. -вать сплетни - см. Переносить. Пересказываемый - переказуваний, переповідуваний. Пересказанный - переказаний, переповіджений.* * *несов.; сов. - пересказ`атьперека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати; ( излагать своими словами) переповіда́ти, переповісти́ -
5 излагать
изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.* * *Iполата́ти, облата́ти, ви́лататиII несов.; сов. - излож`итьвиклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити -
6 tell
In розм.1) розмова; плітка2) розповідь, історіяIIv (past і p.p. told)1) розповідати2) говоритися, розповідатися3) говорити, сказати, повідомлятиto tell the time — сказати, котра година
4) розголошувати, виказувати; видавати5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати6) запевняти; твердитиI am telling you — запевняю вас, повірте мені
7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти8) вирізнятися9) показувати; свідчити10) позначатися, даватися взнакиage begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки
11) веліти, наказувати12) рахувати; підраховувати14) налічувати, нараховуватиtell off — а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось
tell on — набрехати, наклепати
tell over — а) переповідати; б) перелічувати
don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!
to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити
do tell! — амер. от тобі й на!, не може бути!
I'll tell you what — розм. знаєте шо; послухайте мене
you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!
you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
* * *I [tel] v( told)1) розповідатиto tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися
2) говорити; повідомлятиto tell smb; smth — говорити комусь щось
to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]
to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smb — повідомити кому-л факти [новини]
3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видаватиto tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)
4) завіряти, запевняти; затверджувати5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізнятиto tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися
6) виявляти, вказувати, показуватиto tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)
7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)8) веліти, наказуватиto tell smb to do smth — веліти комусь зробити щось
9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховуватиto tell the world — aмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати
to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку
to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось
to tell it like it is — cл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею
do tell! — aмep. не може бути!
never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!
tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше
you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!
you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?
II [tel] ntell it not in Gath — peл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати
курган, штучний пагорб -
7 paraphrase
1. n1) переповідання, виклад2) муз., лінгв. парафраза3) військ. шифрування; розшифровування2. v1) переповідати; перефразовувати2) військ. зашифровувати3) військ. розшифровувати* * *I n1) переказ, виклад2) мyз., лiнгв. парафраз(а)3) вiйcьк. зашифровування; розшифровуванняII v1) переказувати, парафразувати2) вiйcьк. зашифровувати; розшифровувати -
8 переговаривать
переговорить1) с кем, о чём - переговорювати, переговорити, перебалакувати, перебалакати, перемовляти, -ся, перемовити, -ся про що з ким. [Йому треба було перебалакати про щось своє (Крим.)];2) (сказать всё) переказувати, переказати, переговорювати, переговорити, перебалакувати, перебалакати, попереказувати, попереговорювати, поперебалакувати що. [Я все переговорив: більш нема чого сказати. Перебалакали всі свої балачки]. Переговоренный - переговорений, перебалаканий;3) кого (закидать словами) - переговорювати, переговорити, перебалакувати, перебалакати, (насмешл.) передзявкувати, передзявкати кого. [Де-б то вже така й знайшлась, що тебе переговорила (Грінч.). Тебе не перебалакасш. Вони як зіткнуться де-небудь, то аж плачуть, що одна другої не передзявкає (Мова)];4) (повторять сказанное) переказувати, переказати. [Папуга кожне слово переказує];5) (передавать чужие речи) переказувати, переказати, переповідати, переповісти. [Така язиката - усе перекаже, що почує].* * *несов.; сов. - переговор`итьперегово́рювати, переговори́ти и поперегово́рювати; перебала́кувати, перебала́кати и поперебала́кувати; (несов.: обменяться мнениями) потрактува́ти -
9 render
1. n1) оплата, сплата2) буд. перший шар штукатурки2. v1) віддавати належне; платити; відплачувати2) подавати, виставляти (рахунок)3) (тж render up) здавати4) віддавати, жертвувати5):6) надавати (властивостей)7) подавати (допомогу)9) перекладати (на іншу мову)10) передавати, переповідати (іншими словами)11) ухвалювати (рішення тощо)13) буд. штукатурити, обмазувати14) приводити до певного стануto render untenable — військ. робити непридатним для оборони
* * *I n1) оплата, сплата; icт. данина ( феодалові); оброк ( поміщикові)2) бyд. перший шар штукатуркиII v1) віддавати, платити2) представляти3) здавати ( часто render up)render oneself — здаватися; віддавати, жертвувати
4) надавати5) відбивати ( render back)6) надавати (допомогу, послугу)7) виконувати ( твір); передавати ( дух твору); тлумачити8) перекладати ( на іншу мову); передавати ( іншими словами)10) cпeц. топити ( сало); переганяти; очищати ( render down)11) бyд. штукатурити без драні; обмазувати12) мop. попускати ( обнесену снасть)to render innocuous — знешкодити; позбавити гостроти, вихолостити зміст
-
10 retail
I1. n1) роздрібний продаж2) торговий агент2. adjроздрібний3. advуроздрібIIv1) продавати (ся) уроздріб2) переповідати, повторювати3) поширювати, передавати (новини)4) розділяти на частини* * *I [`riːteil] n II [`riːteil] aроздрібний; який продає свою продукцію через власні магазини ( про фірму)III [`riːteil] adv IV ['riːteil] v1) продавати в роздріб; продаватися в роздріб2) [ri'teil] переказувати, повторювати -
11 rehearse
v1) репетирувати2) повторювати, перелічувати3) декламувати4) переказувати, переповідати (довго й нудно) -
12 аберлет-
повідомляти через когось, переповідати О. -
13 присказывать
присказать1) приказувати, приказати, примовляти, примовити, приповідати, приповісти що до чого; см. Приговаривать;2) -зать все сказки - переказати, переповісти (всі казки).* * *несов.; сов. - присказ`атьпримовля́ти, примо́вити; прика́зувати, приказа́ти; приповіда́ти, приповісти́
См. также в других словарях:
переповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переповідати — а/ю, а/єш, недок., переповісти/, і/м, іси/, док. 1) перех.Переказувати своїми словами почуте або прочитане. 2) перех. і неперех. Говорити, розповідати про що небудь. 3) перех. Розповідати знову, ще раз повторювати … Український тлумачний словник
переповіданий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переповідати … Український тлумачний словник
переповідання — я, с. Дія за знач. переповідати … Український тлумачний словник
переповісти — див. переповідати … Український тлумачний словник
розповідати — 1) = розповісти (передавати усно щось про кого / що н., передавати словами бачене, пережите тощо), оповідати, оповісти, розказувати, розказати, говорити, повідомляти, повідомити, повідати, повідувати, повідати, повісти, повістити, промовляти,… … Словник синонімів української мови
переказувати — I = переказати 1) (своїми словами зміст почутого, прочитаного тощо), розповідати, розповісти, розказувати, розказати, переповідати, переповісти; перефразовувати, перефразувати (передавати чиїсь слова, змінюючи форму / зміст висловленого) 2) (кому … Словник синонімів української мови