перемена

матем., техн.

- перемена знака

матем., техн.

- перемена знака

переміна (ум. перемінка, переміночка), зміна, відміна (ум. відмінонька), (о кушаньях) переміна. [А скільки на світі всяких перемін лучається (Свидн.). І дав їм усім на переміну одежі на дорогу (Св. Пис.). Зміна в поглядах (Коцюб.). Відміна в почуваннях. На лиці помітно було глибоку одміну (Васильч.)]. Перемена, -нка (в школе между уроками) - перерва, зміна, гал. павза. -на жизни, декораций - зміна життя (в житті), декорацій. -на жилища, помещения - переміна оселі (домівки), приміщення (помешкання). -на образа правления, образа жизни - зміна ладу (в урядуванні), зміна ладу (напрямку) в житті. -на платья - повне вбрання. -на белья - зміна білизни. Иметь несколько -мен платья - мати кілька вбраннів, мати чимало вбрання.

* * *

1) перемі́на; ( изменение) змі́на; ( качественное изменение) відмі́на; ( смена для разнообразия) перемі́нка

2) (комплект белья, платья) перемі́на, змі́на

3) ( очередное блюдо) перемі́на

4) ( между уроками) пере́рва

зміна, відміна, (перемена) переміна, переинач[кш]ення, неок. переинач[кш]ування, иначення. [Звукові зміни (Крим.). З деякими обмеженнями, відмінами й додатками (Грінч.)]. -ние расписания лекций - зміна в розкладі лекцій. -ние расписания поездов - зміна залізничого руху, зміна в розкладі поїздів. Во -ние чего - на зміну чого, змінюючи що. До -ния - до зміни. Впредь до -ния - до дальшої зміни. Внезапное -ние - раптова зміна.

* * *

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

1) ( действие) змі́на; ( замена) замі́на; ( перемена) перемі́на

2) (о рабочем времени, группе работающих) змі́на

1) ( действие) змі́на; ( замена) замі́на; ( перемена) перемі́на

2) (о рабочем времени, группе работающих) змі́на

техн.; физ. коммута́ция, сме́на ( перемена)

1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];

2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);

3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];

4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];

5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].

* * *

1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися

2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)

3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

1) см. Меняние;

2) міна, міньба, мінянка, (обмен) обміна, обмін (-ну), обмінок (-нку), заміна, замін (-ну), замінка, вимін, (гал.) виміна, (промен) проміна, промін (-ну). [Гроші - знаряддя до міньби (Єфр.). Охочих до мінянки купа велика (Франко). Ми зробили обмінок (Н.-Лев.)]. -на без придачи, ухо на ухо - міньба без додачі (так на так, зап. віть на віть). Посредством -ны - через міну, міньки. [Ця сокира міньки мені дісталася (Звин.)]. -на обратная - розмін (-ну). Промышлять -ною (особенно лошадей) - см. Меновать;

3) зміна, відміна, (перемена) переміна; срв. Изменение.

* * *

Неощутительный невідчутний, непомітний. -мая перемена климата - непомітна зміна клімату (підсоння). Почти -мая боль - майже непомітний (невідчуваний) біль.

* * *

взуття, обуття, (з)обув'я, зобува. Перемена обуви - перезування, перебування. Переменять, -нить обувь - см. Переобувать, -ся.

* * *

1) касування, скасовування, анулювання, (окон.) скасування, знесення. -на приказания - скасування наказу. В -ну того приказа издан новый - замість того наказу видано нового. -на приговора - скасування вироку;

2) відміна, різниця. [Між ними нема жадної відміни (різниці)]. См. Различие.

* * *

1) ( действие) скасува́ння, диал. унева́жнення, скасо́вування, касува́ння; анулюва́ння, диал. унева́жнювання

2) ( перемена) перемі́на; ( изменение) змі́на

тж. подм`ен

1) підмі́на

2) ( перемена) перемі́на, змі́на

1) ( действие) змі́на; ( замена) замі́на; ( перемена) перемі́на

2) (часть суток как рабочее время; группа людей) змі́на

3) ( молодое поколение) змі́на

4) ( комплект одежды) перемі́на