Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

перекидатися

См. также в других словарях:

  • перекидатися — I а/ється, недок. Пас. до перекидати I. II а/юся, а/єшся, недок., переки/нутися, нуся, нешся, док. 1) через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що небудь. || з чого на що, на чому і без… …   Український тлумачний словник

  • перекидатися — 1 дієслово недоконаного виду кидатися у кілька прийомів перекидатися 2 дієслово недоконаного виду переміщатися …   Орфографічний словник української мови

  • борыкатисья — перекидатися …   Лемківський Словничок

  • кыцкатися — перекидатися (лем сья кыцнув, як єм му гліпив) …   Лемківський Словничок

  • перевертати (сья) — перекидатися (віз сья гет перевернув) …   Лемківський Словничок

  • тлумитисья (твумитисья) — перекидатися, не лежати спокійно (та юш не твум тоту перину) …   Лемківський Словничок

  • перестрибнути — 1) (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого подумки, розмові тощо), перескакувати, перескочити, перехоплюватися, перехопитися, перекидатися, перекинутися, переплигувати, переплигнути, перемахувати, перемахнути Пор.… …   Словник синонімів української мови

  • перестрибувати — 1) (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого подумки, розмові тощо), перескакувати, перескочити, перехоплюватися, перехопитися, перекидатися, перекинутися, переплигувати, переплигнути, перемахувати, перемахнути Пор.… …   Словник синонімів української мови

  • перетворюватися — 1) = перетворитися (в / на кого що набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), обертатися, обернутися (в / на кого що), перероджуватися, переродитися (в / на кого що), робитися (ким чим), перекидатися, перекинутися (в / на кого що);… …   Словник синонімів української мови

  • валитися — валю/ся, ва/лишся, недок. 1) Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. || Падати вниз. || Розвалюватися, розпадатися. || Повільно руйнуватися. Валитися з ніг. 2) Те саме, що валити II. 3) Пас. до валити I 4) …   Український тлумачний словник

  • вертун — I а/, ч. 1) Неспокійна, непосидюча, вертлява людина. 2) Голуб штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило. •• Сосно/вий верту/н хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів. II див. вертуни …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»