Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

перед+кем-л

  • 101 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 102 прощаться

    проститься
    1) страд. - прощатися, проститися, бути прощеним, даруватися, подаруватися, бути подарованим, (о грехах) відпускатися, відпуститися, бути відпущеним. [Не простились їм гріхи (Єв.). Коли-б же що було проти звичаю, дарується те нам, бо прикрий час (Грінч.). Такий чоловік, хочби мав гріхів як в морі піску, як листя на дереві, то всі йому відпустяться (Рудан.)]. Первая вина -щается - на перший раз (для першого разу) прощається;
    2) взаим.: с кем - прощатися, попрощатися, проститися, попроститися, розпрощуватися, розпроститися з ким, опрощення брати (приймати), взяти (прийняти) з ким, прощати, попрощати кого, що; срв. Распрощаться. [І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною (Метл.). Попрощайся просто та й їдь собі (Куліш). Гості попрощались, порозходились (Коцюб.). Він розпрощується з усіма (Н.-Лев.). От попростивсь він і пішов собі (Манж.). То він з своєю матір'ю опрощення приймає, у чужу сторону од'їжджає (Чуб.). Ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали (Макс.). Серед ночи дім свій попрощала, геть із Відня рушила в дорогу (Франко)]. Уйти не -стившись - піти не попрощавшися;
    3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) прощатися, попрощатися и попроститися з ким. [Кожного року йде в Київ говіти, то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: простіть Христа ради, в чому я винна (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прост`иться
    1) ( при расставании) проща́тися, попроща́тися и прости́тися
    2) ( оказываться простительным) проща́тися, прости́тися, пробача́тися, проба́читися, дарува́тися, подарува́тися
    3) страд. (несов.) проща́тися; вибача́тися, пробача́тися, дарува́тися

    Русско-украинский словарь > прощаться

  • 103 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

Страницы

См. также в других словарях:

  • долг (перед кем) — ▲ требование (к) ↑ мораль долг необходимость поступать в соответствии с требованиями морали; сознаваемая необходимость поступка, как нравственного; безусловный нравственный минимум (# повелевает. высокий #. священный #). должен. долг перед кем.… …   Идеографический словарь русского языка

  • Ни перед кем шапки не ломает. — Ни перед кем шапки не ломает. См. СМИРЕНИЕ ГОРДОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • повергать просьбу перед кем-л. — повергать просьбу перед кем л. См …   Словарь синонимов

  • не перед кем — н е перед кем …   Русский орфографический словарь

  • не перед кем — не/ перед кем …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • выворотить душу перед кем — Вы/воротить душу (наизнанку) перед кем. Рассказать кому л. о себе всё самое сокровенное, интимное …   Словарь многих выражений

  • плясать перед кем-л. — Заискивать перед кем л …   Словарь многих выражений

  • ПЕРЕД — кем (чем), предл. с твор. 1. На нек ром расстоянии от лицевой стороны чего н., напротив кого чего н. Сад п. домом. Остановиться п. входом. 2. За нек рое время до чего н. Встретиться п. обедом. Прогулка п. сном. 3. Служит для указания лица или… …   Толковый словарь Ожегова

  • мальчишкой быть{ перед кем} — (иноск. шуточн.) быть далеко ниже в сравнении с ним Ср. Дай венгерского старейшего! Дружно тост провозгласим: За философа новейшего! Вы мальчишки перед ним. Некрасов. Современники. Князь Иван. См. тост …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • рассыпаться{ перед кем} — (иноск.) усиленно делать что либо, стараться угодить любезностями; ухаживать, любезничать Ср. Он рассыпался даже перед ним в благодарственных монологах. Григорович. Проселочные дороги. 2, 6. Ср. Пока он рассыпался (с дамами) в любезностях, Ашанин …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • выступать (перед кем) — ▲ излагать ↑ публичный выступление публичное изложение какой л. темы; коммуникация кого л. перед публикой. выступающий. выступать. ретиальное общение общение с группой. аудитория (благодарная #). собирать аудиторию (когда он читал лекции, то… …   Идеографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»