пекло

пекло. Житель ада - пекельник.

* * *

миф., перен.

пекло, геєна, ґегена. [Буде вергнутий в ґегену люту (Л. Укр.)].

край) зовнішній (край). Тьма -ная - тьма кромішня, пекло. [Олівець цілого півтора дня лежав у моїй шкільній торбі, під книжками, достоту у тьмі кромішній (Франко)].

* * *

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

1) (от дождя и солнца) парасоль (-соля), парасолька, холодок (-дка), ум. парасолик, холодочок (-чка). [Сидить паня і держить холодок, щоб сонце не пекло (Леб. п.). Почекайте, я забула парасольку, на тім пастовні засмалишся, як циганка (Л. Укр.)]. Раскрыть, закрыть -тик - розгорнути, розіпнути, згорнути парасоля;

2) (надглазный козырёк, на лампу и т. п.) дашок (-шка);

3) ботан. - окружок (-жка).

* * *

1) парасо́ль, -ля, парасо́лька, зо́нтик

2) бот. зо́нтик, окру́жок

(содержащий истину, верный) істинний, правдивий справедливий; б) (подлинный, настоящий) істинний, справжній, справдешній, правдивий, справедливий, щирий, чистий; в) (действительный, реальный) дійсний, справжній; срвн. Правдивый 3, Подлинный, Сущий. [Ось розкажу істинну правду (Квітка). Нема на світі правдивої приязні, ані правдивих приятелів (Франко). Виховувати справедливих громадян (Крим.). Це справедливий чумак (М. Вовч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Щирий козак (Номис). Чисте пекло з тобою жити (Поділля). Вважала на себе, як на справдешню аристократку (Н.-Лев.)]. -ное учение (содерж. истину) - істинна, правдива наука, істинне, правдиве вчення. -ное происшествие - дійсна пригода (приключение), подія (событие). -ный путь - правдивий шлях. Наставлять кого на -ный путь - навертати кого на добру (праву) путь, на добрий розум.

* * *

1) і́стинний; ( настоящий) правди́вий; ( неподдельный) щи́рий, справедли́вий; ( действительный) ді́йсний; ( подлинный) спра́вжній, справде́шній

2) (устанавливаемый научно; соответствующий сущности явления) ді́йсний, і́стинний

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

1) (помещение), кухня, пекарня, куховарня. [У кухні неначе пекло яке палало (Сторож.)];

2) (стол) їжа, куховарство, кухня. -ня хорошая, вкусная, вегетарианская, постная, скоромная, мясная, тонкая, французская - їжа добра, смачна, вегетаріянська, пісна, скоромна (скором (-му), скоромина), м'ясна їжа, м'ясиво, делікатна їжа, французька їжа (кухня). Латинская -ня - латинське куховарство;

3) (переносная печка) переносна пічка. -ня керосиновая - гасова пічка;

4) (перевозная кухня) перевізна кухня. Походная -ня - похідна кухня.

* * *

-тка магнат, -тка, можновладець (-дця), -дка, можновладник, -ниця, великий пан, велика пані, (соб.) магнатство, магнатерія. [Якби розказать про якого-небудь одного магната історію-правду, то перелякать саме пекло можна (Шевч.)].

* * *

наддать

1) наддавати, наддати, додавати, додати кого, чого и що до кого, до чого; срв. Прибавлять. [Як наддали від вас грішників, та як посипали вони до нас у пекло… (Квітка)]. -дать бегу - піддати (придати, надати) біги;

2) (цену на торгах) наддавати, наддати, на(д)бавляти, на(д)бавити, накидати, накинути, набивати, набити, наганяти, нагнати (ціну). -ться - наддаватися, бути наддаваним, надданим и т. п.

* * *

несов.; сов. - надд`ать

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий

нрч. немилосерд(н)о, безмилосердно, (беспощадно) нещадно, нещадимо. [Немилосердно сонце пекло-палило (Мирний). Била в обличчя кулаками люто, немилосердо (Шиян). У тебе чабани нещадимо ріжуть овець (Мова)].

* * *

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

предл. с твор. п.; тж. п`ередо

1) пе́ред; (перед местоимением "мной" и в некоторых других сочетаниях) пе́редо, пе́реді; (вдоль перед кем-, чем-л.; впереди кого-, чего-л.) попере́д; (напротив; при указании на лицо или явление, по отношению к которому совершается действие) про́ти

2) (за некоторое время до кого-чего-л.) пе́ред; (раньше кого-, чего-л.) попере́д, попе́реду и попере́ду

3) (по сравнению с кем-, чем-л.) про́ти, порі́вняно, пе́ред

и Пред

1) предл. - перед, передо (обычно если след. слово начинается сочетанием согл. «мн.» - передо мною), поперед ким, чим и кого, чого, сперед кого, (относительно кого, чего, перед к.-л днём, событием) проти кого, проти чого. [Своїх колін ні перед яким князем не гнули ми (Грінч.). Застогнав, як перед смертю (Грінч.). Вареників наварили, перед хлопців становили. Безлюдная доріженька попередо мною (М. Вовч.). Нема того, хто встоїть проти його. Проти смерти двох синів мені снилось, що два голуби прилетіло в оселю (Мил.). Мені приверзлося чудне - бог знає проти чого (Васильч.). Як зайці, вороги бігтимуть сперед тебе (Леонт.)]. Перед праздниками, отъездом - перед святками, перед від'їздом. Перед самым отъездом - саме перед від'їздом. Перед самым носом - перед самим носом. Виновный перед законом - винуватий проти закону и перед законом. Изменник перед отечеством - зрадник проти батьківщини. Перед лицом всего света, всей Европы - перед лицем усього світу, усієї Европи. Я даю этому автору предпочтение перед прочими, другими - я даю перевагу цьому авторові проти решти, проти инших. Извиниться перед кем - перепросити кого. Перед ним пробежал зайчик - перед (поперед) його, перед ним пробіг зайчик. Стань передо мною - стань перед мене, передо мною. Перед рассветом - удосвіта. Перед сумерками - присмерком. Задирать нос перед кем - кирпу гнути проти кого. Перед родами - на поступі. Перед богом не утаишься - від бога ніде не сховаєшся. Перед, с родит. п. (сперва, прежде чего-л., кого-л.) - поперед кого. [Не сунься (не лізь) поперед батька в пекло]. Не суйся перед людей - не сунься поперед людей;

2) перед, перёд, нареч. (наперёд, прежде) - попереду, перше, передніше, передше, вперед. См. Прежде, Наперёд, Раньше. А ты бы перёд спросил - а ти-б перше попитав, -ся, поспитався, спитав, -ся.

* * *

1) пере́д (род. п. переду)

2)

I. безл. Погодит негода, негодяно, негода стоїть.

II. згодити, перегодити, перечасувати; зачекати, почекати, заждати, підождати. Срв. Перегодить, Переждать, Подождать, Повременить. [Ой, синочку, згоди годиночку (Чуб.). Обіцяв дати, тільки казав заждати. Рано трохи, треба перегодити]. Погоди (же) - (с)тривай(-же), по(с)тривай(-же), почекай(-же), зажди(-ж), пожди(-ж), підожди(-ж), погуляй(-же). [Постривай-бо, не сунься поперед батька в пекло! (Неч.-Лев.). Пождіть, кажу, потривайте! (М. Вовч.). Зачекай, не йди! Зажди (пожди, погуляй) годиночку]. (Немного) -дя - (трохи) згодом, (трохи) згодя, (трохи) перегодом, (трохи) перегодя, сперегодом. [Приходь трохи згодом. Хлопці трохи помовчали, але перегодя знов почали балакати (Неч.-Лев.)].

* * *

найспідніший, підземний, підземельний. -няя - пекло, (редко) пресподниця (-ці). [Укинув його в темницю та й глибокую пресподницю (Чуб.)].

* * *