-
1 пастка
астр.; физ. лову́шка -
2 вакуумна пастка
ва́куумная лову́шкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > вакуумна пастка
-
3 йонна пастка
ио́нная лову́шка -
4 магнетна пастка
магни́тная лову́шкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > магнетна пастка
-
5 фільтр-пастка
фильтр-лову́шка -
6 сети
пастка; сіло -
7 западня
-
8 капкан
-
9 крысоловка
-
10 ловушка
-
11 Копцы
пастка, си[і]льце. -
12 Кротоловка
пастка (лапка) на кроти. -
13 мышеловка
-
14 садок
* * *муж. -
15 захлопывать
захлопнуть1) (дверь, крышку и т. п.) (щільно) прибивати, прибити (двері за собою), пристукувати, пристукнути що, закляпувати, закляпнути, захрьопувати, захрьопнути, затріскувати, затріснути що. [Сорок разів казали: ідеш прибивай за собою двері! (Звин.). Я двері зачинила, та не щільно прибила (Звин.). Як виходитимеш, то пристукни двері, бо так не зачиняються (Звин.). Він уліз у скриню, а жінка… його там і закляпнула (Переяславщ.). Одним скоком вибіг на вулицю, затріснув за собою шинкові двері (Франко)]. Западня -нула кого - пастка закляпнула кого. -нуть книгу - згорнути швидко книжку;2) (прихлопнуть ладонью) пристукувати, пристукнути кого, що (муху долонею) Захлопнутый - закляпнутий, (о двери) (щільно) прибитий, пристукнутий, затріснутий, захрьопнутий.* * *несов.; сов. - захл`опнутьзакрива́ти, закри́ти ( закрывать); (дверь, окно и) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш; сов. диал. затрі́снути -
16 злодейка
лиходійка, лиходійниця; (преступница) злочинниця, злочинка; (зложелательница) злобителька. -ка судьба - лукава, лиходійна доля, лиходійка-доля. -ка западня - лукава, лиходійна пастка.* * *1) лиході́йка, підступниця; злочи́нниця, злочи́нка2) лиході́йка, вра́жа душа́ -
17 капкан
(звероловный снаряд) самолов (-ва), капкан (-на), ум. капканець (-нця), (деревянный) ступиця, (на мелкого зверя) хапка, лапка, пастка; (силок) сі[и]льце. [Жити вже не можна за тхорами, поставив я скрізь капкани (Звин.)].* * *капка́н, -а; ( ловушка) па́стка; диал. ха́пка -
18 колода
1) колода, (ум.) колодка, колодочка (соб.) колоддя, колодяччя. [Вибране на клепку дерево розпилюють на колоди (Бонд. виробн.). На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами (Н.-Лев.). На небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильч.)]. Через пень -ду валить - робити аби робилося; робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми;2) (большое корыто) - колода, жолоб (-лоба), корито; (для месива) ночви (-чов), (ум.) ночовки (-вок), ночовочки (-чок). [Прив'яжи коней до колоди (Харківщ.)];3) (долблёный чолн) дуб (-ба);4) (гроб) деревище, довбана труна, дубовина;5) (улей) колода, колодка, пень (р. пня);6) (для сбора подаяний) карнавка;7) (для рубки дров) колода, дро[и]вітня;8) (у кожевников) кобила;9) (в ткацком станке) навій (-вою), воротило;10) (деревянные кандалы) колода; см. Колодка 2. [Запишався, як Берко в колоді (Номис)];11) (косяк оконный) лутка, (дверной) одвірок (-рка); (притолока) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач; (порог) поріг (-рога);12) (заупокойная свеча) колодка (Сл. Ум.);13) (карт) колода, талія, тас (-су). [Не повний тас, двох карт нема (Борзен.)];14) колода, пастка на куниць, на соболів;15) (перен. о человеке) тюхтій (-тія), телепень (-пня), телепало, пень, колода; срвн. Пень 3 и Увалень.* * *I1) коло́да; ( для рубки дров) дрові́тняколо́ды — мн. коло́ди, -ло́д, собир. коло́ддя и колоддя́, колодя́ччя
2) ( для пчёл) коло́да, дупля́нкаII карт.коло́да -
19 кот
1) кіт (р. кота), ум. и ласк. котик (-ка), коток (р. кі[о]тка), котусик, котусенько, котусичок (-чка), котусь, котичок (-чка), (редко) котина. [Є сало, та не для кота (Куліш). Ой ну люлі, кітку, украв у баби квітку (Пісня)]. Кот в сапогах - кіт у чоботях. Кот-мурлыка - кіт-воркіт. Не всё -ту масленица, придёт и великий пост - минулася котові масничка (Номис); не все котові масниці - прийде ще й великий піст. Как кот наплакал - як кіт наплакав. Коты (рыбол.) - кота. [Кота - це пастка з комишу на рибу (Херс.)]. Кот морской - котик, ведмедик морський;2) (сутенер) супер (-пра), супник, супчик, коцур (-ра).* * *кіт, род. п. кота́морско́й \кот — зоол. морськи́й кіт, ко́тик
-
20 крысоловка
1) пастка (лапка) на щурі (пацюки);2) (собака) щуролов.* * *1) па́стка на щурі́в (на пацюкі́в)2) ( собака) щуроло́в
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пастка — I и, ж. 1) Пристрій для ловіння звірів, птахів, рідше – риби. || перен. Таке місце, з якого немає виходу, не можна вийти, вибратися. •• Екологі/чна па/стка сукупність впливів на екосистему, яка призводить до непередбачуваних катастрофічних… … Український тлумачний словник
пастка — [па/стка] сткие, д. і м. с ц і, мн. стки/, сто/к дв і па/сткие … Орфоепічний словник української мови
пастка — 1) (на звірів, птахів); тенета мн., лабети мн. (сітка на звірів, птахів); си[і]льце, сіло (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); капкан (пристрій зі спружнею); вовківня (на вовків); паста, мишоловка (на мишей) 2) (місце, з… … Словник синонімів української мови
пастка — 1 іменник жіночого роду пристрій для ловіння * Але: дві, три, чотири пастки пастка 2 іменник жіночого роду паща * Але: дві, три, чотири пастки діал … Орфографічний словник української мови
паст — пастка … Лемківський Словничок
сліп — пастка [VI] пастка на диких звірів [XI] Сліп пояснено дуже загально пастка (504). У контексті йдеться про спеціальну споруду, яка вбивала ведмедів «Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини. І хоч не раз удавалось… … Толковый украинский словарь
слопи — пастка на диких звірів [XI] … Толковый украинский словарь
хап — пастка, капкан … Лемківський Словничок
слопець — Слопець: пастка для птиць [V] пастка, мишоловка [22] Слопець, згідно, мабуть, із словником Грінченка, викладений як «пастка для птиць» (488). У Галичині однак слопець, як і в польській мові (słopiec), означав не «пастку для птиць», а западню на… … Толковый украинский словарь
капкан — а, ч. 1) Пристрій для відлову звірів (перев. великих), що складається з двох залізних дуг та пружини. 2) перен. Небезпека, пастка (див. пастка I 2)) … Український тлумачний словник
лабети — ів, мн. 1) розм. Дуже великі, міцні руки; лапи. 2) Те саме, що тенета; пастка (див. пастка I). 3) чого, перен. Про те, що сковує, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище … Український тлумачний словник
