-
1 пастись
-
2 воля
1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.* * *во́ляво́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею
-
3 нажаривать
нажарить1) насмажувати, насмажити, напряжувати, напрягти и напряжити, напікати, напекти, (о мног.) понасмажувати, понапряжувати, понапікати чого. [Насмажили гусей, поросят (Сл. Гр.). Загадав жінці напрягти сала (Рудч.). Напекла багато баранини (Сл. Гр.)];2) (нагревать сильно печку и т. п.) нажарювати, нажарити, напалювати, напалити, (о мног.) понажарювати, понапалювати що и в чому; (о солнце) нажарювати, нажарити, напікати, напекти, напалювати, напалити, насмалювати, насмалити кого, що;3) -вать на чём - вигравати, затинати на чому; см. Наяривать. Нажаренный -1) насмажений, напряжений, напечений, понасмажуваний и т. п. [Тараня у маслечку напряжена (Квітка)];2) нажарений, напалений, понажарюваний, понапалюваний; нажарений, напечений, напалений, насмалений. -ться -1) насмажуватися, насмажитися, понасмажуватися; бути насмажуваним, насмаженим, понасмажуваним и т. п.;2) (сильно нагреваться) нажарюватися, нажаритися, понажарюватися; бути нажарюваним, нажареним, понажарюваним и т. п.; (на солнце) нажарюватися, нажаритися, вижарюватися, вижаритися, напікатися, напектися, насмалюватися, насмалитися. [За день (бички) так вижарилися на тому сонці, - де вже його по такій спеці пастись! (Мирний)].* * *несов.; сов. - наж`арить1) (жаря, приготовлять) нажа́рювати, нажа́рити и мног. понажа́рювати, насма́жувати, насма́жити и мног. понасма́жувати, сов. напрягти́, напряжи́ти; напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти, сов. напра́жити; (преим. в сале, масле, сало), нашкварювати, нашква́рити2) ( накалять) нажа́рювати, нажа́рити; (ната́пливать; о солнце) напа́лювати, напали́ти, и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти3) (несов.: делать что-л. энергично, увлечённо; бить) шква́рити, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш); ( на музыкальном инструменте) виграва́ти -
4 отпастись
1) см. отпасти 2)2) ( кончить пастись) відпа́стися, повідпа́суватися -
5 приволье
1) (свобода, раздолье) привілля, дозвілля, пригоддя кому, чому, (о местности) предо[у]звілля; угіддя. [Щоб згадав він степу рідного привілля (Ворон.). У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись (Черк. п.)];2) (избыток) привілля, призвіл (-волу) на що, на кого; см. Обилие, Избыток. [На вовків там привілля, - все пущі, а людей нема (Лебед. п.). Житиму у всякому привіллі (Квітка)].* * *приві́лля; (перен.: свобода) дозві́лля, вільго́та -
6 присмотр
догляд (-ду), нагляд (-ду), дозір (-зору). Иметь -смотр за чем - мати догляд за чим, мати нагляд над чим; срв. Присматривать 2. Рости без -смотра - рости без догляду. Ходить, пастись без -смотра (без пастуха) - ходити, пастися без догляду, самопас, ходити самопасом, самопаски, самопасно. [Про гусей він не дбав зовсім і вони ходили самопас (Франко)]. Под -тром - під доглядом, під оком. [Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -тром - бути під доглядом, під наглядом, під дозором, бути за руками.* * *до́гляд, -у; при́гляд, -у; ( надзор) на́гляд, -у -
7 Пастися
пастися. -тися на чём - пастися на чому, (съедать) пасти що. [Пасе стадо воронеє шовкову отаву (Федьк.)]. Пасясь на ходу - попаски, попасом. [Отара попаски попхалась навмання (Греб.)]. Пастись (о гусях, утках, зайцах и пр. диких животных) - жир(к)увати, пастися. [Місця, де дикі качки жиркують. Зайці на зорі жиркують].
См. также в других словарях:
пастись — ПАСТИСЬ, сусь, сёшься; несов., где, около чего, вокруг чего. Проводить много времени где л. (часто с какими л. планами, намерениями). Все вокруг кассы норовят пастись. В кафе пастись … Словарь русского арго
ПАСТИСЬ — ПАСТИСЬ, пасусь, пасёшься, прош. вр. пасся, паслась, несовер. Быть на подножном корму. «В чистом поле пасутся кони.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПАСТИСЬ — (пасусь, пасёшься, 1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), пасётся; пасся, паслась; пасшийся; несовер. О животных, стаде: быть на подножном корму, передвигаясь, отыскивать, добывать корм. Стадо пасётся на лугу. В заливе пасутся утки. Толковый словарь… … Толковый словарь Ожегова
пастись — См … Словарь синонимов
Пастись — I несов. Быть на подножном корму (о скоте, птице и т.п.). II несов. местн. Запасаться чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Пастись — I несов. Быть на подножном корму (о скоте, птице и т.п.). II несов. местн. Запасаться чем либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пастись — пастись, пасусь, пасёмся, пасёшься, пасётесь, пасётся, пасутся, пасясь, пасся, паслась, паслось, паслись, пасись, паситесь, пасущийся, пасущаяся, пасущееся, пасущиеся, пасущегося, пасущейся, пасущегося, пасущихся, пасущемуся, пасущейся,… … Формы слов
пастись — паст ись, пасётся; прош. вр. п асся, пасл ась … Русский орфографический словарь
пастись — (I), пасу/(сь), сёшь(ся), су/т(ся) … Орфографический словарь русского языка
пастись — пасётся; пасся, лась, лось; нсв. Быть, находиться на подножном корму (о скоте, диких травоядных животных, птице). Лошади пасутся в ночном. // Неодобр. Находиться где л., часто бывать где л. Он постоянно пасётся у своего друга. ◁ Пастьба, ы; ж.… … Энциклопедический словарь
пастись — находиться в определенном месте … Воровской жаргон
