пар

1. n

1) кіл, кілок; стовп

2) ганебний стовп

3) (the stake) смерть на багатті, спалення живцем

4) стояк, підпірка (для дерева)

5) віха

6) збірн. стовпи, кілочки (в огорожі)

7) невелике переносне ковадло

8) колода для міздріння шкіри

9) автомобіль з ґратчастим кузовом

10) ставка (в картах тощо); заклад (у парі)

11) pl приз (на змаганнях)

12) pl перегони на приз

13) частка, частина (в прибутку)

14) зацікавленість у якійсь справі

15) розм. спосіб життя; лінія поведінки

16) амер., розм. гроші (спорядження), що видається шукачеві золота в рахунок майбутніх знахідок

2. v

1) позначати віхами; позначати межу віхами

2) загороджувати, обгороджувати кілками

3) підпирати, підтримувати; закріпляти кілками; прикріпляти

4) проколювати (колом)

5) розминати (шкіру)

6) іст. прив'язувати до стовпа для спалення

7) іст. саджати на палю (тж stake up)

8) робити ставку (про карти)

9) тримати парі; битися об заклад

10) ризикувати, ставити на карту

11) давати завдаток, авансувати

12) підтримувати матеріально, фінансувати

13) амер., розм. забезпечувати шукача золота грошима (спорядженням) в рахунок його майбутніх знахідок

* * *

1) кіл, стовп; підпірка ( для дерева); жердина

2) віха

3) icт. стовп, до якого прив'язували засудженого на спалення; ( the stake) смерть на багатті, спалення заживо ( страта)

4) кілки, стовпи (у паркані, тині)

5) невелике переносне ковадло

6) колода для міздріння шкіри

7) автомобіль з ґратчастим кузовом

1) провішувати, позначати віхами, відмічати межу чого-небудь віхами (stake off, stake out)

2) загороджувати, обносити кілками ( stake off)

3) підпирати, підтримувати, зміцнювати ( за допомогою кілків); прикріплювати, закріплювати ( за допомогою кілків)

4) простромлювати, проколювати, протикати ( колом)

5) розминати, тягти ( шкіру)

6) icт. прив'язувати до стовпа для спалення

7) icт. саджати на кіл ( stake up)

1) ставка ( у картах); застава ( при парі)

2) pl приз ( на змаганнях)

3) pl перегони на приз

4) частка, частина ( у прибутку); зацікавленість у якій-небудь справі

5) триб життя; лінія поведінки

6) cл.; icт. гроші або спорядження, що видаються золотошукачеві в рахунок майбутніх знахідок

1) робити ставку; ставити на заклад

2) тримати парі, битися об заклад

3) давати задаток, авансувати

4) cл. підтримувати матеріально, фінансувати

5) cл.; icт. забезпечувати золотошукача грошима або спорядженням у рахунок його майбутніх знахідок

1) укладати парі; робити ставку ( на щось)

2) ставити на карту ( життя); піддавати ризику; ризикувати

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

заклад, парі

* * *

1. n

1) книга, книжка

2) том; глава, розділ, книга

3) (the Book) Біблія

4) конторська книга; книжечка

5) збірник комерційних (грошових) звітів (протоколів)

6) запис укладених парі

7) лібрето (опери тощо)

8) pl заняття

2. v

1) заносити в книгу; записувати, реєструвати

2) замовляти заздалегідь (квиток тощо); брати квиток (на поїзд тощо)

3) приймати замовлення (на квитки)

4) запрошувати; ангажувати (актора тощо)

5) домовлятися

6) узяти на замітку; завести справу

7) оплатити перевезення багажу

8) розм. спіймати на гарячому

9) шк., розм. зрозуміти, схопити суть справи

* * *

1) книга; глава, том; ( the Book) Біблія

2) зброшуровані аркуші чистого або розграфленого паперу; ( конторська) книга; що-небудь у вигляді книги, книжечки

3) збірник грошових, комерційних, статистичних та ін. звітів, протоколів

4) запис парі, що укладається

5) aмep.; = bookmaker II

6) лібрето ( опери)

7) кapт. шість перших взяток однієї зі сторін ( у вісті)

1) який стосується книг

2) книжковий

3) записаний у конторській книзі

1) (тж. book in) заносити в книгу; записувати, реєструвати ( у готелі); оформляти ( замовлення)

2) (тж. book in, book up) замовляти заздалегідь; бронювати (кімнату в готелі, квиток); брати квиток ( залізничний); приймати замовлення; оплатити перевезення багажу

3) виписати рахунок

4) ангажувати (акторів, лектора)

5) запрошувати; домовлятися

6) брати на замітку; завести справу

7) штрафувати; піймати на місці злочину

8) cпopт. записувати номер або ім'я гравця, що порушив правила; штрафувати

1. n

1) живопліт

2) огорожа; тин

3) перешкода, перепона

4) межі; обмеження

5) розм. нечесний заклад

6) верша

2. v

1) садовити живопліт; обгороджувати живоплотом

2) підрізати живопліт

3) ставити огорожу

4) відгороджувати, відділяти

5) ухилятися (від чогось), уникати (чогось)

6) виявляти нерішучість; гаятися

7) створювати перешкоди

8) розм. йти на нечесне парі; укладати подвійну угоду; перестраховуватися

* * *

1) ( жива) огорожа

2) огорожа, паркан

3) перешкода, завада; рамки; обмеження

4) компенсаційна угода, страховка, гарантія; укладення подвійного парі

5) верша

6) хердель ( кінний спорт)

7) ухиляння від прямої відповіді

1) таємний

2) дешевий; третьосортний; низькопробний

1) саджати живопліт; обносити живоплотом; підрізати живопліт

2) будувати огорожу, паркан; огороджувати; відгороджувати, відокремлювати (огорожею, парканом; hedge in, hedge off)

3) створювати, ставити перешкоди, ускладнювати

4) ( against) укладати компенсаційну угоду, страхувати себе ( від ринкової кон'юнктури); укладати подвійне парі; перестраховуватися, страхувати себе ( від критики)

5) ухилятися (від відповідальності, прямої відповіді); проявляти нерішучість; вичікувати

6) ховатися, переховуватися

1. n

1) положення, розташування (чогось)

2) напрям

3) обриси (берега); рельєф

4) мор. спуск (троса)

5) розм. рід занять; фах, робота

6) коротка пісенька (балада); короткий ліричний вірш

7) спів пташки

2. adj

1) світський, мирський; недуховний, нецерковний

2) непрофесіональний

3) карт. некозирний

1. v (past і p.p. laid)

1) класти, покласти

2) прокладати, закладати (кабель тощо); установлювати

3) лягати

4) повалити; прибити, прим'яти (посіви)

5) битися об заклад; пропонувати парі

6) відбуватися

7) вкривати, накривати, застилати

8) накрити на стіл

9) ставити (пастку); влаштовувати (засідку)

10) нестися, класти яйця

11) накладати (штраф)

12) покладати (надії)

13) надавати (значення)

14) викладати, подавати (факти)

15) заспокоювати; розвіювати (сумніви)

16) сукати, вити (канат)

17) мор. прокладати (курс)

18) приписувати (вину); обвинувачувати

19) доводити до певного стану

2. past від lie III

* * *

1) положення, розташування ( чого-небудь); мop. спуск ( троса)

2) cл. рід занять, професія, робота; план, намір

3) коханка; коханець; злягання

4) мop.; cпeц. частка в підприємстві ( у китобійному промислі)

5) c-г. несучість; яйцекладка

1) класти, покласти; лягати; класти певним чином

2) встановлювати; розробляти

3) прокладати, закладати

4) повалити, звалити; (into, on) накидатися; ( about) розмахувати чим-небудь; прим'яти, прибити

5) pass поміщати; переносити ( дію)

6) пропонувати парі, битися об заклад; робити ставку ( на перегонах)

7) покривати ( килимом); накладати ( фарбу)

8) накривати ( на стіл); закладати дрова, вугілля ( у камін)

9) ставити ( пастку); влаштовувати ( засідку); aмep.; cл. ( for) підстерігати кого-небудь ( у засідці)

10) класти ( яйця), нестися; eнт. відкладати ( яйця)

11) накладати (штраф, покарання); покладати ( зобов'язання); приписувати ( провину)

12) покладати ( надії); надавати ( значення)

13) викладати, представляти ( факти); ставити ( питання); заявляти ( претензію)

14) розсіювати ( сумніви); заспокоювати; виганяти ( злих духів)

15) вити, сукати ( канат)

16) мop. прокладати ( курс)

17) переспати (з жінкою; to get laid, " трахнути").

18) to lay oneself open відкритися для удару ( бокс)

1) світський, мирський; не духовний; який не має чернечого сану

2) непрофесійний

1. n

1) заклад з наміром не платити при програші

2) левантійський сап'ян

3) сильний східний вітер

2. v

утекти, не сплативши профані на парі гроші

* * *

1) icт.; = Levanter I (Levant)

2) левантійський сап'ян ( Levant morocco)

1) парія

2) знедолений

* * *

1) парія ( який належить до нижчої касти в Індії)

2) парія; той, кого всі цураються

1) той, хто стає власником (землі)

2) той, хто приймає парі; сперечальник

3) той, хто бере; злодій

* * *

1) див. take II + - er

2) що вступає у володіння ( землею); покупець [див. 3]

3) той, хто приймає парі; сперечальник

1) ж. ім'я Уїн, Він (зменш. від Edwina, Winifred)

2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш. від Winfred)

* * *

1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

6) дiaл. прибирати ( врожай)

7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)

8) кapт. брати взятку; побити карту

••

1) виграти; перемогти, одержати перемогу (win out, win a victory)

2) заслужити, здобути, домогтися, завоювати

3) ( часто upon) переконати, вмовити; схилити на свій бік ( win over)

4) добратися, досягнути ( з трудом); дотягнутися

5) захопити (полоненого, здобич, трофей); завоювати

6) дiaл. прибирати ( врожай)

7) гірськ. добувати (руду, вугілля); видобувати ( метал із руди)

8) кapт. брати взятку; побити карту

••

нар. удвох, удвійзі, у парі. [Тому добре, хто вдвох. А ми удвійзі з бабою сидимо в хаті. Все в парі та й у парі немов голуб'ята].

* * *

-ся, взметать -ся и взметнуть, -ся шугати, шугнути, підкидати, -ся, підкинути, -ся, кидати, -ся, кинути, -ся, кидонути, -ся вгору. [Млин горить, полум'я так і шугає вгору].

* * *

несов.; сов. - взмет`ать

1) ( поднимать кверху) здійма́ти, здійня́ти, знімати, зня́ти, ( подбрасывать) мета́ти [вго́ру, догори́], метну́ти (зметну́ти) [вго́ру, догори́], підкида́ти [вго́ру, догори́], підки́нути [вго́ру, догори́]

2) ( взмахивать) зма́хувати, змахну́ти

3) с.-х. ора́ти впе́рше, зора́ти впе́рше, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійняти, ора́ти и зо́рювати, зора́ти

1) (действ.) парування, випаровування, випарування, (улетучивание) вивітрювання, вивітрення;

2) (пар) випар (-ру), випарина, випари (-рів), опар (-ру) и опар (- ри), відпар (-ру), (удушливое) сопух (-ху). [Праця на фабриках і заводах часто серед отрути їх випарів (Касян.). З политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.). Перше ішли дощі, далі настала жара - пішла опар (Звиног.). Сонце пригріло, потекли річки, з землі аж відпар пішов (Свидн.). Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Франко)]. Вредные -ния - отруйні випари. Потные -ния - випоти (-тів), випари поту. Удушающие -ния - задушливі випари. -ния человеческого тела - людські випоти.

* * *

1) ( действие) випаро́вування, ви́парування

2) ( испаряющееся вещество) ви́пар, -у, ві́дпар, -у и відпа́р; диал. о́пар, -у и -і

пагін (-гону), ум. пагонець (-гінця), пагінчик, паріст (-росту), паросток (-стка), паростень (-сня), парість (-рости), відросток (-стка), одріст (-росту), одростень (-сня), одрість (-рости), бросток, памолодок (-дка); соб. пагіння (-ння), паговіння (-ння), памолодь (-ди). Благородный -прыск старинного рода - шляхетний паріст (порідок) давнього роду.

* * *

1) бот. па́росток, -тка

2) перен. па́росток; ( потомок) наща́док, -дка

1) паровий. [Парова машина]. -вая баня - парова лазня (мильня). -вое отделение, где помещается паровик - паровичня;

2) парниковий. [Це не городні, а парникові огірки]. -вое поле - см. Пар. -вая пашня - оранка на пар, (поле) рілля.

* * *

1) adj зо́ране під пар ( про поле)

2) недорозви́нений ( про людину)

3) кори́чнево-жо́втий