-
101 exhaust
[ɪg'zɔːst] 1. v1) висна́жувати, сто́млювати, змо́рювати3) вишто́вхувати4) перен. виче́рпувати(ся)2. n тех.1) ви́хлоп, ви́пуск; вихлопна́ труба́2) вихлопні́ га́зи ( двигуна)3) attr.exhaust steam — відпрацьо́вана па́ра
exhaust trails ав. — ви́ди́мий слід від ви́хлопу
-
102 throttle
['θrɒtl] 1. v1) души́ти2) задиха́тися3) тех. дроселюва́ти; м'я́ти ( пару)•2. n тех.дро́сель••at full throttle — на по́вній шви́дкості, на по́вній поту́жності
-
103 sparzony
[спажони]adj -
104 барабарла-
робити рівним, однаковим, прирівнювати О, К; спаровувати, ставити в пару К. -
105 иллесиз
щирий, нехитрий Г; эвейик хушундан ӧрнек алайым ки о иллесиздир, о, ачан эшини йитирир, асла йешил дала хонмаз, не йер, не ичер, не асла ӧтэр візьму приклад з горлиці, котра є справді щирою, і коли вона втратить свою пару, то не сідає навіть на зелені гілки, ні їсть, ні п'є, зовсім не співає Г. -
106 савурул-
(-рлуй) розвіюватися Г, К, СК; переплутуватися (про пару коней тощо) К; савурлуй т'итий зривається й утікає СК. -
107 таа
1. також, іще; отуз метирдэн сон бир чызых таа через тридцять метрів іще одна лінія СМ; эт'и тӱркӱчӱк таа хыдыр-чи знайди-но ще пару пісеньок У; бир серник таа чектим я черкнув іще один сірник Г; бир тосат таа ще трохи К; бир дэнечик таа сӧлейим ще одненьку тобі скажу СК.2. навіть; бильмейс таа навіть не знаєш ВН; ӱшенмиш таа хопарып йемеэтӱшсе алма, йейҗек навіть полінувався зірвати й з'їстиз'їсть, як яблуко упаде СК; пор. даа. -
108 хошах
(-ғы) пара, парний СМ, Б, К; хошах ал- узяти до пари Г; эвленген бири — хошағын булған одружився один — знайшов собі пару СГ. -
109 хошахлат-
спаровувати, з'єднувати в пару О, К. -
110 хошахлаш-
об'єднуватися в пару, паруватися О, К. -
111 чивт
Г, СК, чивтэ СК пара; сана бир чивт җоғабым вар — сӧлейимє в мене для тебе пару куплетів — заспіваю Г, СК; пор. җифт, чифт, чифтэ, чӱфт, чӱфтэ. -
112 чифт
пара; йӱз чифт дэве сто пар верблюдів СБ; чифт башына сазҗымыз йохтур виявляється, в нас не на кожну пару є музикант СЛ; чифт нал пара підків СК; чифт ӧгӱз пара волів СК; беш чифт ӧгӱз п'ять пар волів СМ; чифт тосун пара телят Г; саңа бир чифт җоғабым вар у мене є для тебе пара куплетів Г; пор. җифт, чивт, чивтэ, чифтэ, чӱфт, чӱфтэ. -
113 чифтлен-
паруватися, бути з'єднаним у пару О. -
114 чифтлеш-
з'єднуватися в пару О. -
115 җоғап
відповідь, репліка Г, СЛ; вислів, слово, казання Г; куплет, строфа, уривок СМ, Г, СГ, СК; бир эт'и җоғап сӧз аттым я сказав пару слів, проспівав кілька куплетів СК; җоғап вер- давати відповідь Г; җоғап йетиштирвдало відповістиМ; җоғап сӧле- СГ, җоғап эле- СК, җоғап эт- Г відповідати, відповісти; пор. җеваб, җевап, җуғап. -
116 міра
МІРА - єдність кількісних і якісних визначеностей речей, явищ, подій. М. - це певна межа, в якій кількісні зміни не зачіпають якості речей, а за нею - ведуть до нової якості. Світ людей і речей лише відносно стабільний; М. є однією з основних категорій, в якій відбивається мінливість світу. Ця її особливість знайшла вираз у загальному законі переходу кількісних змін у якісні. Так, вода при збільшенні або зменшенні температури досягає точок, де вона перетворюється на пару чи лід (приклад, який наводить ще Аристотель у своїй "Фізиці"); державний лад залежить від величини території, чисельності населення й інших кількісних показників; частоти електромагнітних коливань у певних точках ведуть до зміни кольорів; збільшення або зменшення кількості атомів, що обертаються навколо їх ядра, - до нових і нових хімічних елементів. Точки переходу від однієї М. до іншої Гегель назвав "вузлами", а їх сукупність - "вузловою лінією відношень міри". Це - певна абстракція, бо предмети дійсності не вишиковуються в одну лінію, для багатоманітності її зв'язків більш адекватним образом є "вузлова сітка відношень М." Народи завжди надавали М. великого значення. У стародавніх греків поряд з гаслом "Пізнай самого себе!" вона була загальнокультурним принципом життя - "Нічого понад міру!". Зараз він теж діє, але доповнюється іншим - надмірним піднесенням однієї частини світу - надчуттєвої, небесної над другою - чуттєвою, земною. В Новий час безмірне поступово витісняло М. і наприкін. тисячоліття охопило все: пізнання, споживання, технологічне та інше втручання в довкілля. Оскільки земля - житло, дім людства - не безмежна, це веде до катастрофи. За таких умов значення М. надзвичайно зростає, і хоча вона всюди порушується, водночас отримує новин сенс - регулятивного ідеалу в розумінні Канта, ідеалу, який спрямовує зусилля до певної мети, ніколи її не досягаючи цілком.М. Булатов -
117 Тьонніс, Фердинанд
Тьонніс, Фердинанд (1855, Ріп, побл О. лденсворта-1936) - нім. соціолог, історик філософії, один із фундаторів соціології в Німеччині, один із засновників Нім. соціологічного тов-ва та його президент (1909 - 1933). Од 1909 р. - екстраординарний проф., а з 1913 р. до своєї вимушеної відставки нацистами в 1933 р. - ординарний проф. Нільського ун-ту. Т., зазнавши значного впливу філософії Гоббса, Шопенгауера, Гартмана та Маркса, здійснює одну з перших спроб побудувати систему "чистих" категорій соціології, які б уможливлювали дослідження суспільства та його змін. У найвідомішій своїй праці "Gemeinschaft und Gesellschaft" він вперше виокремлює відповідну понятійну пару форм соціальності - спільноту (Gemeinschaft) та суспільство (Gesellschaft), які до нього вживалися здебільшого як синоніми, і перетворює їх на фундаментальні поняття нім. соціології, принаймні на етапі становлення її як теоретичної дисципліни С. пільнотою позначаються соціальні відносини, які формуються органічно й ґрунтуються на довірі, пов'язаній з інтеграцією "самості" в безпосередні стосунки (родина, громада) на основі спільних цінностей, а суспільство визначається раціональними відносинами, пов'язаними з міркуваннями корисності (інтересами), які регулюються формально-правовими категоріями (гроші, договір тощо). Т. вважає, що в підґрунті відповідних форм соціального зв'язку міститься воля, яка своєю чергою поділяється на два типи. Перший тип волі, що конституює спільноту, пов'язаний з емоційними, афективними потягами і називається сутнісною, інстинктивною волею; другий тип, завдяки якому конституюється суспільство, визначається раціональною, або "вибірковою", волею, яка характеризує свободне самовизначення індивіда. В історичному поступі відносини спільноти поступаються відносинам суспільства, чим позначається процес переходу від традиційного до модерного суспільства. Такий підхід дістав подальшого розвитку в відповідній дихотомії понять: "оспільнотнення" (Vergemeinschaftung) та "осуспільнення" (Vergesellschaftung) Вебера, "механічної" та "органічної" солідарності Дюркгейма, "системної" та "соціальної" інтеграції Габермаса, якими описується процес модернізації західного суспільства.[br]Осн. тв.: "Спільнота та суспільство" (1887); "Критика громадської думки" (1922); "Поступ та соціальний розвиток: Концепції філософії історії" (1926). -
118 bleed
1. n1) спускання (зайвого тиску, пари тощо)2) зливання, дренаж3) жиклер; сопло4) обріз карти2. v2) спускати (воду, пару тощо)•- continuous air bleed -
119 steam
См. также в других словарях:
пару — числ. неозн. Пр. Два або дещо більше; кілька, декілька. Возме пару яблок зо собом … Словник лемківскої говірки
Пару(задать) — Пару (задать). Ср. Онъ такого имъ пару задалъ, что у нихъ чуть не отнялись языки. Печерскій. (Мельниковъ.) На горахъ. См. Пару поддать. См. Баню задать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Пару поддать — (иноск.) подтянуть, усилить дѣятельность. Ср. Опредѣлили тогда мнѣ молодого станового пристава; онъ и самъ позашалился, и дѣла позапуталъ; надобно было ему пару поддать! Писемскій. Лѣшій. 2. Исправникъ. Ср. Ему казалось, что этого еще мало, и что … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Пару найти(себе) — Пару найти (себѣ) ровню себѣ или чему либо. Эти двое пара. См. Два сапога пара. См. Не пара. См. Пару заказать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Пару заказать — (чаю, порцію въ харчевнѣ; полную верхнюю одежду фракъ съ брюками, куртку съ шароварами) т. е. какъ бы изъ двухъ частей (пары) состоящую … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
пару мгновений — нареч, кол во синонимов: 1 • еще чуть чуть (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
пару задать — Ср. Он такого им пару задал, что у них чуть не отнялись языки. Печерский (Мельников). На горах. См. пару поддать. См. баню задать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
пару поддать — (иноск.) подтянуть, усилить деятельность Ср. Определили тогда мне молодого станового пристава; он и сам позашалился, и дела позапутал; надобно было ему пару поддать! Писемский. Леший. 2. Исправник. Ср. Ему казалось, что этого еще мало и что надо… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
пару заказать — порцию в харчевне (пару чаю); полную верхнюю одежду (фрак с брюками, куртку с шароварами) т.е. как бы из двух частей (пары) состоящую … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
пару найти(себе) — ровню себе или чему либо Эти двое пара. См. два сапога пара. См. кто беден, тот тебе не пара. См. пару заказать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Пару на заряд. — Одним шлепком. Пару на заряд. См. УЧЕНЬЕ НАУКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
