Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

пару+раз

  • 41 сосать кровь

    ПИТЬ/ВЫПИТЬ (СОСАТЬ, ВЫСАСЫВАТЬ/ВЫСОСАТЬ) КРОВЬ чью, из кого, у когоall coll
    [VP; subj: human]
    =====
    to exploit s.o. cruelly, torment, oppress s.o. in every way possible:
    - X sucks Y dry.
         ♦ "А фюрера ихнего [ungrammat = их] видел, Сталина?" - "Встречал, - говорю, - пару раз, в Баку и в Тифлисе. Он банки курочил [slang = грабил]... Неплохой был урка, но ссучился. Генсеком стал. Кровь из мужика пьет..." (Алешковский 1). "Did you ever see their Fiihrer, Stalin?" "Yeah, I've met him a couple of times," I said. "Once in Baku and once in Tiflis. He was holding up banks....He wasn't a bad crook, but he got out of the business. Became General Secretary. He...sucks the peasants' blood..." (1a).
         ♦ "Да помолчи ты, пожалуйста!", - поморщился Тимофей... "Я - помолчи! Я - помолчи! В своем-то доме помолчи? Вот как! Может, драться еще будешь?.. Хватит! Попил ты моей кровушки..." (Абрамов 1). "Oh, please-just be quiet," said Timofei, wincing...."Me be quiet? Me be quiet? Be quiet in my own house? That's fine! Maybe you'd like a fight even?...That's enough. You sucked my lifeblood-" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сосать кровь

  • 42 par

    I adj
    1) одинаковый, похожий, парный, параллельный
    II m
    1) мат четное число
    2) пара, два человека
    3) супружеская пара, семья
    4) танцевальная пара, дама с кавалером
    5) пара (человек, который танцует, относительно того, с которым он танцует)
    9) пара предметов (в случае, если один без другого не может употребляться)
    16) неопределенное число, пара

    um par de vezesпару раз (спрашивать, звонить и т. д.)

    18) физ см conjugado
    ••
    - par do reino
    - par e par
    - par em par
    - a par
    - a par de
    - ao par
    - ao par de
    - a par e par
    - de par
    - de par com
    - de par em par
    - estar a par
    - é um outro par de luvas
    - sem par

    Portuguese-russian dictionary > par

  • 43 torsk

    треска
    * * *
    [Håsg] sb.
    -en, = -ene oo
    1. треска
    2. идиот, придурок
    din torsk! ф придурок!

    Danish-russian dictionary > torsk

  • 44 d'ici là

    1) за это время, тем временем

    Mon ami, nous nous reverrons dans une quinzaine. D'ici là, peutêtre, aurez-vous trouvé mon vavasseur de Champagne, mais je n'y compte guère: vous n'avez pas la main heureuse. (J.-J. Brousson, Anatole France en pantoufles.) — Друг мой, мы увидимся через две недели. К тому времени вы, может быть, найдете моего шампанского вассала. Но я не рассчитываю на это: вы человек невезучий.

    Le Marquis. -... d'ici là j'aurai le temps de prendre mes arrangements... (E. Scribe, Le Jeune docteur.) — Маркиз. -... за это время я успею сделать все, что необходимо...

    - Jeudi, nous irons t'acheter une paire de chaussures jaunes. C'est pour que tu les aies le jour des prix, et que tu aies le temps de les briser d'ici là en les mettant deux ou trois fois [...]. (J. Romains, Les hommes de bonne volonté.) — В четверг мы сходим купить тебе желтые ботинки, чтобы ты смог обуть их в день получения награды, а до этого ты их разносишь, наденешь пару раз.

    -... j'ai deux ou trois lettres à écrire, cela me prendra vingt minutes... D'ici là, je suis libre. Montons. (R. Martin du Gard, Les Thibault.) —... мне нужно написать несколько писем, что займет не более двадцати минут... А пока я свободен. Зайдем.

    On ne pourra répondre à des gens comme vous que par une grande, une merveilleuse expérience... D'ici là, votre position est commode. (R. Martin du Gard, Les Thibault.) — - Таким людям, как вы, можно ответить только огромным, чудесным экспериментом... До тех пор ваша позиция крайне удобна.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > d'ici là

  • 45 тільснитны

    Коми-русский словарь > тільснитны

  • 46 daĉ·o

    сомнит. дача (= somerdomo); прим. по-видимому, данное слово следует считать своеобразным диалектизмом, употребляемым только в рамках русскоязычного эсперанто-движения (хотя мы пару раз встречали этот русизм и у эсперантистов из дальнего зарубежья).

    Эсперанто-русский словарь > daĉ·o

  • 47 get by

    phrvi infml
    1)

    He had no dinner jacket for that occasion but he was told he would get by in a dark suit — У него не оказалось фрака для этого торжественного случая, но ему сказали, что сойдет и темный костюм

    2)

    He could speak fluently in four languages and get by in as many more — Он бегло говорил на четырех языках и довольно сносно объяснялся еще на стольких же

    3)

    We can get by without your help, thank you — Как-нибудь проживем и без твоей помощи

    I'll get by as long as I have you — Пока ты со мной, я не пропаду

    4)

    It's a clever trick but will it get by? — Неплохо придумано, но боюсь, что это вряд ли проскочит

    You can get by like that once or twice but they will find you out anyway — Пару раз это может сойти с рук, но потом ты попадешься

    The new dictionary of modern spoken language > get by

  • 48 green hornets

    n pl AmE sl

    After getting wired a couple of times she won't touch green hornets — После того, как она пару раз забалдела, она уже не принимает эти таблетки

    The new dictionary of modern spoken language > green hornets

  • 49 make a break for it

    expr infml

    The minute he saw me he made a break for it — Как только он меня увидел, то бросился бежать

    He tried to make a break for it and I had to clobber him — Он пытался сбежать, и мне пришлось шлепнуть его пару раз

    The new dictionary of modern spoken language > make a break for it

  • 50 make someone sit up

    expr infml

    This will make you sit up: Jane is going to have a baby! — Я тебя сейчас ошарашу: у Джейн будет ребенок!

    The new dictionary of modern spoken language > make someone sit up

  • 51 qualcuno

    pron. indef.
    1.
    1) (uno) кто-нибудь, кто-либо, кто-то

    se qualcuno ha delle domande, sono a vostra disposizione! — если у кого-либо есть вопросы, я в вашем распоряжении!

    ci vorrebbe qualcuno che parli inglese — нужен кто-то, кто говорит по-английски

    qualcuno li avrà pur presi, quei soldi! — но кто-то же эти деньги взял!

    2) (c'è chi) некоторые (pl.), кое-кто

    qualcuno pensa che tradurre sia facile — некоторые думают (кое-кто думает), что переводить легко

    i più hanno applaudito, qualcuno ha fischiato — большинство зрителей аплодировали, но нашлись и такие, которые свистели

    2.

    essere qualcuno — иметь вес (авторитет)

    basta comparire qualche volta in TV per essere qualcuno — достаточно появиться пару раз на экране телевизора, как тебя уже знают

    Il nuovo dizionario italiano-russo > qualcuno

  • 52 кӧргӧ йӱкан

    с густым, глубоким голосом или звуком

    Кӧргӧ йӱкан тӱмыр мӱгыралтен-мӱгыралтен колтыш. С густым звоном барабан прогремел пару раз.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    кӧргӧ

    Марийско-русский словарь > кӧргӧ йӱкан

  • 53 тембак-умбак

    тембак-умбак
    1. нар. туда-сюда; в эту и ту сторону

    Кран-влак кочыртатат, кужу шӱйыштым тембак-умбак шуйкалат. И. Васильев. Скрипят краны, своими длинными шеями-стрелами тянутся туда и сюда.

    (Япык) тембак-умбак коштынак, сарыш кайыме амалым ыштен эртарыш. М.-Азмекей. Япык, разъезжая туда-сюда, создавал видимость, что уходит на войну.

    2. нар. разг. плохо, бестолково, бессвязно; без чёткого направления

    Тембак-умбак ойлышташ говорить бессвязно.

    Уна тембак-умбак куктылеш. Н. Мухин. Гость болтает бестолково.

    Викентий Иваныч урокшымат тембак-умбак гына эртара ыле. В. Косоротов. Викентий Иваныч и уроки свои проводил плохо.

    3. прил. несерьёзный, легкомысленный

    Тембак-умбак рвезе несерьёзный парень.

    Викшым каласаш, тембак-умбак еҥым ом йӧрате. В. Косоротов. Если сказать прямо, я не люблю несерьёзного человека.

    4. прил. шатающийся, бродячий

    Воктекем иктаж кок гана ала-могай тембак-умбак пий миен, ӱпшыч савырныл кайыш. М.-Азмекей. Ко мне пару раз подходил какой-то бесцельно шатающийся пес, обнюхивал меня и уходил.

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > тембак-умбак

  • 54 чык-лок

    подр. сл.
    1. подражание щёлканью, цоканью, коротким прищёлкивающим звукам языком, выражающим различные эмоции: цок-цок

    Денис мутшымат ыш кошарте, йылмыж дене чык-лок веле ыштыш. Ю. Артамонов. Денис даже не закончил своего высказывания, лишь звонко щёлкнул языком.

    2. подражание цоканью, коротким, звонким, прищёлкивающим звукам, издаваемым животными и птицами: цок-цок, щёлк-щёлк

    Сур кайык каналтен шинчыш, кок гана почела чык-лок, чык-лок йӱкым пуыш. М.-Азмекей. Серая птица посидела, передохнула, пару раз кряду пощёлкала (букв. издала звуки щёлк-щёлк, щёлк-щёлк).

    3. подражание цоканью, отрывистым коротким звукам при ударе обо что-л. твёрдое: цок-цок

    (Шоло волтышо-влак) пагор дене иканаште чык-лок руалтен, кугу пырням шупшын пыштат. «Ончыко» Сплавщики одновременно цокнув, вонзают свои багры, затаскивают большое бревно.

    Марийско-русский словарь > чык-лок

  • 55 тембак-умбак

    1. нар. туда-сюда; в эту и ту сторону. Кран-влак кочыртатат, кужу шӱ йыштым тембак-умбак шуйкалат. И. Васильев. Скрипят краны, своими длинными шеями-стрелами тянутся туда и сюда. (Япык) тембак-умбак коштынак, сарыш кайыме амалым ыштен эртарыш. М.-Азмекей. Япык, разъезжая туда-сюда, создавал видимость, что уходит на войну. Ср. тыш(ке)-туш(ко).
    2. нар. разг. плохо, бестолково, бессвязно; без четкого направления. Тембак-умбак ойлышташ говорить бессвязно.
    □ Уна тембак-умбак куктылеш. Н. Мухин. Гость болтает бестолково. Викентий Иваныч урокшымат тембак-умбак гына эртара ыле. В. Косоротов. Викентий Иваныч и уроки свои проводил плохо.
    3. прил. несерьезный, легкомысленный. Тембак-умбак рвезе несерьезный парень.
    □ Викшым каласаш, тембак-умбак еҥым ом йӧ рате. В. Косоротов. Если сказать прямо, я не люблю несерьезного человека.
    4. прил. шатающийся, бродячий. Воктекем иктаж кок гана ала-могай тембак-умбак пий миен, ӱпшыч савырныл кайыш. М.-Азмекей. Ко мне пару раз подходил какой-то бесцельно шатающийся пес, обнюхивал меня и уходил.
    ◊ Тембак-умбак шонаш (шонкалаш) сомневаться, колебаться. Икте-весылан тембак-умбак шонкалыде ӱшаныман. К. Исаков. Друг другу надо доверять, не колеблясь.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > тембак-умбак

  • 56 чык-лок

    подр. сл.
    1. подражание щёлканью, цоканью, коротким прищёлкивающим звукам языком, выражающим различные эмоции: цок-цок. Денис мутшымат ыш кошарте, йылмыж дене чык-лок веле ыштыш. Ю. Артамонов. Денис даже не закончил своего высказывания, лишь звонко щелкнул языком.
    2. подражание цоканью, коротким, звонким, прищелкивающим звукам, издаваемым животными и птицами: цок-цок, щёлк-щёлк. Сур кайык каналтен шинчыш, кок гана почела чык-лок, чык-лок йӱ кым пуыш. М.-Азмекей. Серая птица посидела, передохнула, пару раз кряду пощёлкала (букв. издала звуки щёлк-щёлк, щёлк-щёлк).
    3. подражание цоканью, отрывистым коротким звукам при ударе обо что-л. твёрдое: цок-цок. (Шоло волтышо-влак) пагор дене иканаште чык-лок руалтен, кугу пырням шупшын пыштат. «Ончыко». Сплавщики одновременно цокнув, вонзают свои багры, затаскивают большое бревно.

    Словарь. марийско-русский язык (Марла-рушла мутер) > чык-лок

  • 57 steam

    sti:m
    1. сущ.
    1) пар;
    выпаривание, испарение to emit steam ≈ выпускать пар to let/blow off steam ≈ выпустить пары;
    перен. дать выход своим чувствам to produce steamгенерировать пар steam condenses ≈ пар конденсируется live steam saturated steam wet steam Syn: evaporation, vapor
    2) разг. энтузиазм, энергия, "жар"
    2. прил. паровой steam autoclaveпаровой стерилизатор, автоклав
    3. гл.
    1) а) выпускать пар;
    парить, подниматься в виде пара б) варить на пару, парить, выпаривать Syn: boil в) запотевать, отпотевать (тж. steam over/up) The windows have steamed over, and I can't see out. ≈ Ничего не видно: окна запотели.
    2) а) двигаться посредством пара;
    прям. перен. идти под парами б) разг. развивать большую энергию, 'жарить' ∙ steam away steam up (водяной) пар - * generator парогенератор - * inhalation вдыхание паров, ингаляция - dry * сухой пар - saturated * насыщенный пар - at full * на полных парах - to blow /to shut, to turn/ off * спустить пары;
    дать выход своим чувствам или избытку энергии - to get up * развести пары;
    собраться с силами, набраться решимости - to put on * поддать пару;
    поторапливаться, прибавить шагу - windows covered with * запотевшие окна пароход, паровое судно - to travel by * путешествовать пароходом (разговорное) энергия - under one's own * собственными силами, без посторонней помощи - to put new * into smth. влить новые силы во что-л. - to keep up a little * in local industry поддерживать хоть какую-то жизнь в местной промышленности - to run out of * устать, измотаться;
    быть совершенно без сил - there is a danger of the housing programme running out of * есть опасность, что программа жилищного строительства выдохнется /сойдет на нет/ - full * ahead! вперед на всех парах!, полный ход вперед! паровой - * heating паровое отопление - * cooking варка на пару устаревший, допотопный - * radio старомодное радио (в отличие от телевидения) выделять пар или испарения - his wet clothes began to * от его мокрой одежды повалил пар двигаться (посредством пара) - the train *ed into the station поезд подошел к станции - the vessel *ed down the river судно шло вниз по реке двигаться, идти (о поезде и т. п.;
    обыкн. * out, * across, * along) - the London express *ed into Newcastle right on time лондонский экспресс пришел в Ньюкасл точно по расписанию - ships carrying munitions *ed continuously across the Atlantic суда, нагруженные военным снаряжением, беспрерывно пересекали Атлантический океан - we arrived on Platform 10 just as Rome train was *ing out мы прибыли на десятую платформу как раз в тот момент, когда поезд на Рим от нее отходил идти на всех парах, мчаться - he *ed out of the room он бросился вон из комнаты готовить, варить на пару запотевать, отпотевать (тж. * up) - the insides of the car windows *ed up окна автомобиля запотели изнутри( разговорное) развивать бешеную энергию (специальное) обрабатывать( водяным) паром, парить, пропаривать - to * open отклеивать с помощью пара (специальное) (текстильное) декатировать( специальное) отпаривать - to * stamps off their envelopes отпарить марки от конвертов (разговорное) злиться, кипеть - let him *! пусть позлится! ~ пар;
    live (saturated, wet) steam острый (насыщенный, влажный) пар;
    full steam ahead! вперед на всех парах! to get up ~ равести пары;
    перен. собраться с силами;
    развить энергию to let (или to blow) off ~ выпустить пары;
    перен. дать выход своим чувствам;
    to put on steam подбавить пару;
    перен. поторапливаться ~ пар;
    live (saturated, wet) steam острый (насыщенный, влажный) пар;
    full steam ahead! вперед на всех парах! to let (или to blow) off ~ выпустить пары;
    перен. дать выход своим чувствам;
    to put on steam подбавить пару;
    перен. поторапливаться steam варить на пару ~ выпускать пар ~ двигаться посредством пара;
    идти под парами ~ запотевать, отпотевать ~ испарение ~ пар;
    live (saturated, wet) steam острый (насыщенный, влажный) пар;
    full steam ahead! вперед на всех парах! ~ паровой ~ подвергать действию пара;
    парить;
    выпаривать;
    to steam open отклеивать с помощью пара;
    steam away выкипать ~ подниматься в виде пара ~ разг. развивать большую энергию, "жарить" ~ разг. энтузиазм;
    энергия ~ подвергать действию пара;
    парить;
    выпаривать;
    to steam open отклеивать с помощью пара;
    steam away выкипать ~ подвергать действию пара;
    парить;
    выпаривать;
    to steam open отклеивать с помощью пара;
    steam away выкипать

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > steam

  • 58 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 59 -Q95

    сказать кому-л. пару ласковых, теплых слов, отчитать кого-л.:

    — Il Nino se lo vedo gliene dico quattro. (N. Ginzburg, «La strada che va in città»)

    Если я увижу Нино, я ему скажу пару ласковых.

    — Ma quanto ci si scommette, — esclamò, — che la prima volta che mi capita lo prendo per il petto... e gliene dico quattro. (C. Cassola, «La ragazza di Bube»)

    — Могу поспорить, — воскликнул он, — что как только он появится, я возьму его за грудки и скажу ему пару теплых слов.

    Ah carogna, alta porta lo vuol mettere adesso? dopo tutto quello che ha fatto per lei. Si, si, questa è l'ultima volta. Ma almeno vuol dirgliene quattro che merita. (D. Buzzati, «Un amore»)

    Ах сволочь, — выставить его хочет? И это после того, что он сделал? Да, конечно, — это последний, конечно же, последний раз. Но все-таки вы, может быть, скажете ей пару теплых слов, которые она заслуживает.

    Frasario italiano-russo > -Q95

  • 60 пӧв

    (-й)
    I
    1) доска || дощатый;

    джодж пӧв — половица;

    пожӧм пӧвъяс — сосновые доски; пӧв пом — конец доски; пӧв забор — дощатый забор; пӧв дор босьтны — стесать край доски; пӧв кодь омӧль — худой как доска ◊ кык пӧв костын яй тоин — загадка между двумя досками пест из мяса ( отгадка кыв — язык)

    2) доска для набивки холста;

    ӧти пӧвъя (прил.) дӧра — набивной холст с узором одного цвета;

    кык пӧвъя дӧра — крашенина с набивными узорами двух цветов

    3) крышка;

    горт пӧв — крышка гроба;

    кринча пӧв — крышка кринки

    4) клёпка;

    коз пу пӧв — еловая клёпка;

    паркет пӧв — паркетная клёпка; пельса пӧв — клёпка для боковых стенок кадки

    5) щит;
    II
    (-л-)
    1) половина ( пары);

    кок пӧв — одна нога;

    сапӧг пӧв — сапог; син пӧв — глаз; ки пӧла — (прил.) однорукий; син пӧла — одноглазый; син пӧлӧн видзӧдлыны — посмотреть одним глазом; сой пӧлӧд тракнитны — дёрнуть за руку ◊ веськыд юр пӧлӧй петалӧ - кодкӧ бурӧн казьтылӧ — примета в правом виске стучит - ктото добрым словом вспоминает; ӧти вомтӧ кепысь пӧлӧн позьӧ тупкыны, а уна вомтӧ весиг эшкынӧн он тупкы — посл. на чужой роток не накинешь платок (букв. один рот можно закрыть одной рукавицей, а множество - не заткнёшь и одеялом)

    2) пара, под пару кому-л;

    пӧв корсьны — найти пару;

    аслад пӧлыдкӧд сьӧд вӧр шӧрын абу гажтӧм — со своей парой (с женой, мужем) и в дремучем лесу не скучно; ме тэныд абу пӧв — я тебе не пара

    III
    (-л-) раз;

    кык пӧв унджык — в два раза больше;

    сё пӧв бурджык — во сто крат лучше; мӧд пӧв лыддьыны — прочитать второй раз; сійӧ уна пӧв ёнджык меысь — он неизмеримо сильнее меня

    Коми-русский словарь > пӧв

См. также в других словарях:

  • раз — [один] сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? раза и разу, чему? разу, (вижу) что? раз, чем? разом, о чём? о разе; мн. что? разы, (нет) чего? раз, чему? разам, (вижу) что? разы, чем? разами, о чём? о разах 1. Словом раз в значение… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЕЩЕ РАЗ ПРО ЛЮБОВЬ — «ЕЩЕ РАЗ ПРО ЛЮБОВЬ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1968, ч/б, 96 мин. Мелодрама. По пьесе Эдварда Радзинского «104 страницы про любовь». Впервые Наташа увидела физика Евдокимова в Политехническом музее, куда она пришла с давним другом Феликсом. Тогда ей очень …   Энциклопедия кино

  • Masterforex-V — (Мастерфорекс 5) Masterforex V это обучающий интернет проект в области валютного рынка Форекс Разоблачение обучающего проекта Masterforex V, организатор и преподаватели мошеннической академии Мастерфорекс 5, методы обмана клиентов проекта… …   Энциклопедия инвестора

  • Леснар — Леснар, Брок Брок Леснар Реальное имя: Брок Эдвард Леснар Имена на ринге: Брок Леснар Общая информация …   Википедия

  • Аполлон-15 (работа на Луне) — Приложение к статье Аполлон 15 Лунный модуль «Аполлона 15» «Фалкон» (англ. Falcon  сокол) совершил посадку на юго восточной окраине Моря Дождей, у отрогов лунных Апеннин, вблизи каньона Хэдли Рилл. Астронавты Дэвид Скотт (командир… …   Википедия

  • Rainbow — в 1977 году (на фото: Дио, Блэкмор …   Википедия

  • Корзинин, Николай Иванович — Николай Корзинин Полное имя Николай Иванович Корзинин Дата рождения 18 декабря 1951(1951 12 18) Место рождения Ленинград …   Википедия

  • Список эпизодов телесериала «Отчаянные домохозяйки» — «Отчаянные домохозяйки»  американский телесериал в жанре комедия драма, премьера которого состоялась 3 октября 2004 года на American Broadcasting Company. Содержание 1 Обзор 2 Рейтинги 3 Эпизоды …   Википедия

  • Судьба Т-64 —        Судьба Т 64 во всех его модификациях представляется мне весьма драматичной. Наверное это справедливо для всех “первопроходцев”. В нашей стране (тут я не разделяю СССР и современную Россию) в деле оснащения Вооруженных Сил БТТ существовал и …   Энциклопедия техники

  • Wine (группа) — Эта статья о рок‐группе. О компьютерной программе читайте Wine Wine Группа Wine Основная информация …   Википедия

  • Список серий телесериала «Возвращение Мухтара» — Ниже приведён полный список и описание всех серий телесериала «Возвращение Мухтара». В данный момент идёт трансляция 8 сезона сериала[1]. Серии, где герои уходят из сериала, помечены жёлтым цветом. Содержание 1 Список серий 1.1 1 сезон (2004) …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»