-
101 они ничего не забыли и ничему не научились
pronaphor. ils n'ont rien appris, ni rien oublie (Приписывается де Пана и Талейрану, но вероятно впервые употреблено в 1795г Дюмурье)Dictionnaire russe-français universel > они ничего не забыли и ничему не научились
-
102 заслонить
пӯшондан, пӯшидан, панаҳ кардан -
103 заслониться
худро панаҳ кардан -
104 затенение
соя кардан, соя афкандан, панаҳ кардан, пӯшондан -
105 затмить
что пӯшондан, панаҳ кардан, фаро гирифтан -
106 затрусить
пӯшондан, пӯшидан, панаҳ кардан -
107 скрыть
пинҳон (ниҳон) кардан, ҷо панаҳ кардан -
108 Они ничего не забыли и ничему не научились
(происхождение спорно; адмирал де Пана в одном из своих писем - 1796 г. - приписывает это выражение Талейрану) Sie haben nichts (dazu)gelernt und nichts vergessen (Herkunft umstritten; als Urheber des Ausspruchs wird u. a. in einem Brief des Admirals de Panat Talleyrand bezeichnet). Mit dem Ausdruck wurde ursprünglich die Haltung der durch die Französische Revolution entmachteten und emigrierten Aristokraten und Royalisten charakterisiert. Im weiteren Sinn bezeichnet man damit die Unbelehrbarkeit der Vertreter historisch überlebter Gesellschaftssysteme.Русско-немецкий словарь крылатых слов > Они ничего не забыли и ничему не научились
-
109 кров
-
110 приют
-
111 барский
панський. С -ими замашками, привычками - пановитий, запанілий, панючий. Избавиться, отказаться от -ких замашек, привычек - скинути з себе пана.* * *па́нський -
112 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
113 внешность
1) (наружная поверхность) около. [Около (хатнє) було оббите дощем (Левиц.)];2) (внешний вид) зовнішність (р. -ности) вигляд, взір (р. взору). [Вигляд міста, села. Сіно гарне на взір];3) (наружная сторона явлений) поверховість (р. -вости), позверховість (позверховність), зверхність. [Любити поверховість, не ідею (Пачов.). Мужик переймає у пана позверховність (Грін.). Зверхність подій притемнює їхній внутрішній зміст];4) (внешность, наружность человека) - а) врода, природа, подоба. [Яка погана йому врода, а пан (Звиног.). Так, я, моя подоба, моє лице, мій вираз, все, зовсім (Фран.). Гарна дівчина, такої подоби не бачили у нас (Сторож.). Природа їй гарна, то й одягнутися хочеться краще (Звиног.)]; б) зовнішність, зверхність, поверховість. [Зовнішність у нього поважна. Всенька зверхність - од убрання й манер до способу розмови (Єфр.). Комічна поверховість (Фран.)];5) по внешности, внешним образом, внешне и т. д. - на погляд, на огляд, на око, з- погляду, з-околу, зверху, на взір. [То тільки здається, то тільки з-околу (Мирн.). Хоч як різняться зверху просте речення і найкращий твір (Єфр.). Становище, принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). На взір чоловік середніх літ (Мирн.)]. Внешностью, наружностью, лицом (о людях) - на вроду, на обличчя, на вигляд. [Хороша дружина на вроду. Бридкий на обличчя. Непоганий на вигляд (Крим.)].* * *по \внешностьти — за зо́внішністю, з зо́внішності, за зо́внішнім ви́глядом, з зо́внішнього ви́гляду, зо́внішньо, зо́вні
-
114 внушение
1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].* * *1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -улече́ние внуше́нием — лікува́ння гіпно́зом
3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження -
115 воспрепятствовать
перебити, перепинити, перешкодити, завадити, стати на перешкоді, стати на заваді, стати на переметі, стати на перечепі комусь, чомусь. [Що вам перебило прийти? Хіба дурному розум завадить? (погов.). Йому й муха на заваді]; (воспретить) поборонити, сперечити. [А як ти сьому поборониш, то гляди, щоб не було гріха на твоїй душі (Квітка). Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч (Кам'ян. п.)].* * *(кому-чему) перешко́дити, ста́ти на перешко́ді (кому-чому); ( не допустить) не допусти́ти, не дозво́лити (чого); ( запретить) заборони́ти (кого-що) -
116 господин
1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).* * *1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дійгоспода́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве
2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я -
117 двор
двір (р. двора и двору), (ум. дворик, двірок, двірочок), подвір'я, надвір'я, (площадь под двором) - дворище. [По подвір'ю багато ходило гусей, курей, качок. Порається в хаті, звивається по надвір'ю (М. Вовч.)]. Задний двор - задвірок (р. -рка). Выходящий на задний двор - задвірковий, затильний. [Дочка на задвіркові двері - рип! (Чуб.)]. Двор (усадьба) с постройками - обійстя, (провинц.) обистя, подімство. [Їх дід сидів своїм обистям на березі Тікича. У бідних усе обистя обкопане ровом, а багаті люди обгороджують обистя дошками або муром (Звиног.)]. Птичий двор - птичня. Скотный двор - загорода, товарячий двір. Во дворе - у дворі, на обійстю, на вдвір'ю, на подвір'ю. Со двора, со стороны двора - знадвору. На дворе (вне дома, под открытым небом) - надворі. [Вже сонце зайшло, вже стало надворі поночі (Неч.-Лев.). Надворі будем ночувати (Шевч.)]. Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірній. [У надвірній хаті вона готувала печиво (Неч.-Лев.)]. Двор (царский, королевский, помещичий) - двір. [Ось ті, що панують у царських дворах (Єв.). Кайдашиха ззамолоду довго служила в дворі у пана (Неч.-Лев.)]. Относящийся к государеву или панскому двору (придворный, дворовый) - двірський. Священников двор - попівство. Двор таможенный, мытный - митниця, (митна) комора. Постоялый, заезжий двор - заїзд (р. -ду). Гостиный двор - купецький дім (р. дому). Лесной двор - лісна (р. -ої). Монетный двор - монетарня, монетний двір. Пора гостям по дворам - час гостям додому. Не ко двору - не підхоже, не підходить, не під масть. [Сірі корови нам не під масть: пропадають].* * *Iдвір, род. п. двора́ и дво́ру; ( между постройками) подві́р'я, дво́рище; (усадьба диал.) обі́йстяIIмоне́тный \двор — моне́тний двір
( монарх и приближённые к нему лица) двір, род. п. дво́руца́рский \двор — ца́рський двір
-
118 дозорщик
см. Дозорный. Конный дозорщик - об'їзний. [Служив у пана за об'їзного].* * *дозо́рець, -рця, чатови́й, -о́го -
119 дьяк
1) стар. (письмоводитель, секретарь) - дяк, дьяк [А писалъ грамоту писарь пана старостынъ дьякъ изъ Болестрашичь, именемь Дьячковичь (Гал. грам. 1359 р.)]. Думный д. - думний дяк. Дворцовый д. - палатний дяк. Митрополичий д. - мітрополітів дяк. Приказный д. - приказний дяк;2) см. Дьячок.* * *1) ист. дяк, -а2) см. дьячок -
120 живиться
1) оживлятися - см. Оживляться;2) (пользоваться) живитися, поживлятися, сов. поживитися. [Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Добре поживлявсь коло того дурного пана, аж хазяїном став].* * *1) живи́тися, -влю́ся, -вишся; ( оживляться) оживля́тися, відживля́тися, ожи́влюватися, -лююся, -люєшся2) ( наживаться) нажива́тися, живитися, поживля́тися
См. также в других словарях:
Пана — Евпраксия, Павел, Пантелеимон, Папа, Полина, Прасковья, Степанида … Словарь личных имен
панаїри — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
Пана — В Викисловаре есть статья «пана» Пана многозначный термин: В эскимосской мифологии Пана божество, заботящееся о душах в … Википедия
панаҳ — [پنه] 1. ниг. паноҳ 2. аз назар пинҳон; бехавфу хатар, дур аз назари бегона; панаҳ кардан (сохтан) а) пӯшондан чизеро; б) пардапӯш кардан кореро; панаҳ кардан рӯйро рӯй пӯшондан, ба рӯй ҳиҷоб гирифтан; панаҳ шудан руст шудан, пинҳон гаштан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Пана — Sp Panà Ap Пана/Pana L u. RF Murmansko sr … Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė
Панаёт-Волово — Село Панаёт Волово Панайот Волово Страна БолгарияБолгария … Википедия
Панаёт-Хитово — Село Панаёт Хитово Панайот Хитово Страна БолгарияБолгария … Википедия
Пана (приток Варзуги) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пана. Пана Характеристика Длина 114 км Площадь бассейна 2890 км² Бассейн Белое море Водоток Исток … Википедия
Пана (река, бассейн Панозера) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пана. Пана Характеристика Длина 16 км Бассейн Белое море Водоток Устье Оз. Пан озеро Онда … Википедия
пана́мцы — ев, мн. (ед. панамец, мца, м.; панамка, и, мн. панамки, мок, мкам, ж.). Народ, составляющий основное население Панамы, а также лица, относящиеся к этому народу … Малый академический словарь
панаҳкорӣ — [پنه کاري] исми амал аз панаҳ кор кардан; кореро дар пинҳонӣ анҷом додан; пинҳонкорӣ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ