-
101 irretention
-
102 live
Iadj1) живий2) жвавий; діяльний, енергійний, сповнений сил3) життєвий, актуальний, важливий4) реальний, справжній, невигаданий5) що горить; незгаслий6) діючий; не використаний; що не вибухнув; заряджений, бойовийlive round — військ. бойовий патрон
7) яскравий, нетьмяний (про колір)8) чистий (про повітря)9) змінний, мінливий10) ел. під напругою11) друк. готовий для друку12) рад. що передається безпосередньо в ефір (без попереднього запису на плівку)13) телеб. що передається безпосередньо з місця події (без попереднього запису на кіноплівку)IIv1) жити; існувати2) мешкати, проживати3) витримувати, не гинути; не псуватися4) залишатися у віках (у пам'яті)5) харчуватися, годуватися, живитися (чимсь — on, upon)6) жити певним коштом; вести певний спосіб життяto live beyond (above) one's means — жити невідповідно до своїх достатків
live and learn! — вік живи — вік учись
live out — пережити, вижити, прожити, дожити; протягувати (про тяжкохворого)
* * *I [liv] v1) жити; існувати; вести який-небудь спосіб життя2) мешкати3) витримувати, не гинути, не псуватися; ( through) перетерпіти, пережити; жити, залишатися у пам'яті, у віках ( часто to live on)4) (on, upon) харчуватися ( чим-небудь); жити ( на які-небудь кошти)5) ( off) жити на чиєму-небудь утриманні6) здійснювати, втілювати7) миритися ( з чим-небудь); терпітиII [laiv] a1) живий2) палаючий, невгаслий; діючий; невикористаний; який не вибухнув; зарядженийlive round — вiйcьк. бойовий патрон; eл. який знаходиться під напругою
3) живий, енергійний, сповнений сил; актуальний, важливий, життєвий4) справжній, реальний, невигаданий5) проточний ( про воду); чистий ( про повітря)6) яскравий, нетьмяний ( про колір)7) пoлiгp. який підлягає набору8) гipн. природний, нерозроблений; натуральний9) cпopт. який знаходиться у грі ( про м'яч)III [laiv] advбезпосередньо, прямо -
103 obliterate
Iadj поет.стертий; знищений; забутийIIv1) стирати; знищувати; викреслювати2) згладжувати, виганяти (з пам'яті тощо)* * *I a; поет.1) стертий; знищений; забутий2) слабкий, неясний; невиразний; ледь видимийII v1) стирати, видаляти, згладжувати; знищувати; руйнувати2) виганяти, згладжувати ( з пам'яті); знищувати ( пам'ять про що-небудь)3) скасовувати; анулювати -
104 visual
1. n1) людина з розвиненою зоровою пам'яттю2) військ., розм. візуальне розпізнавання (літаків)3) pl кін. зображення (фільму)2. adj1) зоровий; що стосується зоруvisual organ (acuity) — орган (гострота) зору
2) візуальний; що сприймається зоромvisual communication (contact) — військ. візуальний зв'язок
3) наочний4) оптичнийvisual angle — кут зору,, оптичний кут
5) побіжний, зовнішній (огляд)6) безпосереднійvisual show — телеб., рад. пряма передача зі студії
* * *I a1) зоровий, який стосується зору; visual nerve зоровий нерв; visual organ [acuіty, dіsturbance] орган [гострота, розлад] зору; visual fіeld поле зору; visual dіstance межа видимості2) зоровим, сприйманим зором; visual іmpressіons зорові враження; visual memory зорова пам’ять3) наочний; visual aіds наочні приладдя4) візуальний, здійснюваний за допомогою зору; visual navіgatіon візуальна навігація; visual reconnaіssance воен. візуальна розвідка5) оптичний: visual sіgnal оптичний сигнал; the visual focus of a lens оптичний фокус лінзи6) видимий, зримий, відчутний (у протист. нереальному); образний; visual epіthets яскраві /образні/ епітетиII n.1) людина з переважаючим розвитком зорової пам’яті2) військ. візуальне розпізнання ( літаків)3) pl. кіно зображення, візуальний ряд ( фільму)4) pl. фото, кінофільм, відеозапис5) рекламний ролик; агітаційний ролик ( перед виборами) -
105 Наизустный
з пам'яти, по пам'яті, з голови (казаний, писаний и т. п.). -ное учение - заучування (завчання) на пам'ять. -
106 memoriter
adv; лат.на пам'ять, напам'ять -
107 изменять
изменить1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.* * *I несов.; сов. - измен`ить( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нюватиII несов.; сов. - измен`ить(кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)\изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку
\изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння
\изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́
па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́
рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́
-
108 куриный
курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.* * *ку́рячийкури́ная па́мять — ку́ряча па́м'ять
кури́ная слепота — а) мед. ку́ряча сліпота́; б) бот. ку́ряча сліпота́
-
109 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
110 IC memory
ІС пам’яті, напівпровідникова пам’ятьEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > IC memory
-
111 matrix memory
матриця елементів пам’яті, матрична пам’ятьEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > matrix memory
-
112 conservation
n1) зберіганняconservation of energy — фіз. збереження енергії
faculty of conservation — псих. пам'ять
2) охорона природи3) консервування (плодів тощо)* * *n1) збереження2) консервування ( плодів)3) охорона природи, навколишнього середовища; раціональне природокористування; служба охорони природи (рибнагляд, заповідники)4) охорона пам'ятників старовини, історичних будівель5) заповідник ( лісовий)6) економія, ощадливе використання ( ресурсів) -
113 recollective
adjщо стосується спогадів* * *aякий відноситься до пам'яті, до спогадів -
114 sacred
adj1) святий; священний; дорогийsacred duty — святий (священний) обов'язок
there is nothing sacred for (with) him — для нього нема нічого святого
2) духовний; релігійний; священний3) непорушний4) недоторканний5) поет. присвячений6) рідк. проклятий, ненависнийsacred fire — бешиха, бешихове запалення
the S. Way — іст. Священна дорога (головна вулиця у стародавньому Римі)
* * *['seikrid]a1) священний, святий, божественний; духовний; релігійний2) нерушимий; недоторканний3) пoeт. присвячений4) проклятий -
115 sink
In1) раковина (для стікання води)2) зливник; стічний колодязь; вигрібна яма3) стічна труба4) перен. клоакаa sink of iniquity — кубло; вертеп
5) западина, заглиблення, виїмка6) геол. карстова печера7) театр. люк8) шахтний стовбур (ствол)9) грузилоIIv (past sank; p.p. sunk, sunken)1) тонути, потопати2) топити; занурювати3) губити, занапащати (часто pass.)4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.)to sink in smb.'s estimation — упасти у чиїхось очах
5) опускати; упускати (з рук); перен. принижуватиI hope it will not sink me in your esteem — сподіваюся, що це не принизить мене у ваших очах
6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.)7) зникати з поля зору8) забувати, не згадуватиto sink the shop — а) не згадувати про справи; б) приховувати свій фах (своє заняття)
9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати11) западати, увалюватися (про очі, щоки)13) устромляти (зуби, ніж тощо)14) устромлятися (про зуби, ніж тощо)15) укопувати (стовп тощо)18) затоплювати (місцевість)22) вирізьблювати (на камені тощо)23) кидати (м'яч — баскетбол)24) поринути, заглибитисяthe population sank from fifty million to thirty — населення скоротилося з п'ятдесяти мільйонів до тридцяти
26) осідати (про фундамент)27) слабшати, гинути, умирати28) приховувати29) ігноруватиto sink into the grave — піти в могилу, померти
to sink or swim — або пан, або пропав
* * *I [siçk] n1) раковина ( водопроводу)2) злив; стічний колодязь; вигрібна яма; стічна труба; cпeц. стік; клоакаa sink of iniquity — кубло, вертеп
3) западина, заглиблення, виїмка4) гeoл. провал, карстова печера5) театр. люк7) вантажилоII [siçk] v(sank, sunk; sunk)1) тонути, потопати; топити; занурювати; часто pass губити2) опускатися, падати; опускати, роняти3) знижуватися; знижувати4) слабшати, вгасати, стихати, завмирати6) забувати, не згадувати; приховувати; замовчувати; придушувати, тамувати7) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; усмоктувати ( sink in)8) западати, ввалюватися (про щоки; sink in)9) доходити ( до свідомості); западати (у душу, в пам'ять)10) встромлювати ( зуби); устромлюватися ( про зуби)11) вривати (стовп, палю)13) фин. погашати, сплачувати ( борг)14) затопляти ( місцевість)17) кидати ( м'яч- баскетбол); загнати в лузу ( більярдну кулю); загнати в лунку ( кулю- гольф)18) to sink into a state / into a condition / впадати, поринати в який-небудь стан19) to sink to a state /to a condition, to a level / опускатися, доходити до якого-небудь стану, положення, рівня20) to sink smth to a state /to a condition, to a level / зводити що-небудь до якого-небудь стану, положення, рівня -
116 torpid
adj1) онімілий, заціпенілий2) бездіяльний, млявий, апатичний3) зоол. який перебуває у сплячці* * *a1) бездіяльний, млявий, апатичнийhis memory was torpid — у його пам'яті нічого не утримувалося, його пам'ять не діяла /спала/
2) онімілий, заціпенілий3) зooл. що знаходиться в стані сплячки -
117 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
118 mind
1. n1) розум2) розумові здібності; інтелект; ум3) думка, поглядto be of one mind — бути одностайними, дотримуватися однієї думки
to read smb.'s minds — читати чужі думки
4) пам'ять, спогад5) настрій6) намір, бажанняto have a mind to do smth. — мати намір (збиратися) зробити щось
7) дух, душаto make up one's mind — зважитися, прийняти рішення
out of sight, out of mind — присл. як з очей, так і з думки
2. v1) заперечувати, бути протиdo you mind my smoking? — ви не заперечуватимете, якщо я запалю?
I shouldn't mind a cup of tea — я не проти того, щоб випити чашку чаю
2) хвилюватися, тривожитися3) звертати увагу (на когось, на щось), рахуватися (з кимсь, чимсь)4) прислухатися (до порад); слухатисяmind what I say — слухайте, що я говорю
5) не забути зробити (щось)mind your own business! — займайся своєю справою!, не втручайся в чужі справи
7) остерігатисяmind the step! — обережно, там східці!
8) заст. мати намірnever mind! — не хвилюйтеся!; не звертайте уваги!; нічого!, байдуже!
mind your eye! — будь обережним!, стережися!
-
119 obliterate
I a; поет.1) стертий; знищений; забутий2) слабкий, неясний; невиразний; ледь видимийII v1) стирати, видаляти, згладжувати; знищувати; руйнувати2) виганяти, згладжувати ( з пам'яті); знищувати ( пам'ять про що-небудь)3) скасовувати; анулювати -
120 recall
I [ri'kxːl] n1) відкликання (депутата, посла)letters of recall — дип. відкличні грамоти; aмep.; юp. право відкликання або скасування шляхом референдуму
2) заклик повернутися; сигнал до повернення (особл. судів, солдат); вiйcьк. призов із запасу3) миcт. виклик ( виконавця на сцену); виконання на біс, бісування4) спогад; пам'ять5) відміна, скасування, анулюванняbeyond /past/ recall — непоправний, безповоротний; остаточний
lost beyond recall — безнадійно втрачений або загиблий
6) вiйcьк. відбій7) кoм. вилучення, відкликання ( недоброякісної продукції); зняття з продажуII [ri'kxːl] v1) відкликати (посла, депутата); викликати назад, наказувати повернутися, повертати; вiйcьк. призивати із запасу; викликати ( актора)2) згадувати, пригадувати; нагадувати, воскрешати в пам'яті3) пригадувати; нагадати (слухачам, читачам)4) пoeт. воскрешати; оживляти5) ( from) виводити ( з якого-небудь стану); відволікати ( від чого-небудь); (to) повернути ( до чого-небудь), знову залучити, знову привернути ( увагу)6) брати назад; відмовлятися; eк. вилучати; вимагати назад7) юp. скасовувати, анулювати (наказ, закон, судове рішення)
См. также в других словарях:
пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… … Український тлумачний словник
пам'ять — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
пам'ять — [па/мйат ] т і, ор. т :у … Орфоепічний словник української мови
на пам'ять — іменник з прийменником незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
пам'ятник — а, ч. 1) кому, чому, розм. чий. Скульптурна споруда в пам ять чи на честь кого , чого небудь. 2) Споруда (звичайно кам яна) на могилі в пам ять померлого; надгробок. 3) діал. Мемуари. 4) перен. Велика справа, що має історичне значення, створена… … Український тлумачний словник
пам'ятний — а, е. 1) Який добре зберігся в пам яті, довго пам ятається. || Такий, про якого пам ятають; знайомий, відомий. || Вартий пам яті, запам ятовування; дорогий як пам ять про кого , що небудь. || Такий, якого не можна забути; незабутній. 2) Який… … Український тлумачний словник
пам'ятковий — а, е. 1) Те саме, що пам ятний. 2) у знач. ім. пам ятко/ве, вого, с. Те, що дарують на пам ять … Український тлумачний словник
пам'ятний — на, не, Гж. Такий, що довго зберігся в пам яті; дорогий, як пам ять про кого небудь; вартий пам яті … Словник лемківскої говірки
пам'ятливий — а, е. 1) Який має добру пам ять, здатний легко запам ятовувати. 2) розм. Те саме, що пам ятний 1). 3) діал. Злопам ятний … Український тлумачний словник
пам'яток — тку, ч., рідко. Те саме, що пам ять. [Бути] при пам ятку … Український тлумачний словник
пам'ятати — (тримати в пам яті); берегти, зберігати (перев. зі сл. пам ять , згадка тощо) … Словник синонімів української мови